Відкладена реінтеграція: що відбувається з документом, який визнає Росію окупантом

За законопроект про деокупацію Донбасу, очевидно, є голоси представників п'яти парламентських фракцій - частини БПП і фракції НФ, Радикальної партії, "Самопомочі" і "Батьківщини"

В 2017 році депутати так і не змогли прийняти в цілому багатостраждальний законопроект про реінтеграцію Донбасу, який визнає Росію окупантом територій в Донецькій і Луганській областях. Цей документ був внесений до парламенту ще 4 жовтня разом з проектом про продовження на рік особливого статусу окупованих територій. Особливий статус пролонгували в лічені дні, а реінтеграцію відклали в довгий ящик. Тоді, в жовтні, проект схвалили тільки в першому читанні, виключивши з нього згадки про Мінські угоди. До останнього в парламенті точилися розмови, що голосування може відбутися до кінця року, проте вже минулого тижня стало зрозуміло, що у президентській фракції намірів голосувати немає. У той же час партнери БПП по коаліції з "Народного фронту" почали публічно наполягати на ухваленні законопроекту. Що, втім, ніякого результату не дало. Чому на Банковій так і не наважилися голосувати, чи буде схвалений проект в наступному році, і хто лобіює повернення згадки "Мінська" в тіло проекту, читайте в матеріалі РБК-Україна.

Законопроект про реінтеграцію Донбасу був внесений до парламенту президентом ще 4 жовтня, разом з проектом про продовження на рік особливого статусу окупованих територій. Останній, незважаючи на використання димових шашок і блокування трибуни, був схвалений в цілому за лічені дні, а перший - тільки в першому читанні. Ще тоді, щоб дати "зелене світло" законопроекту, Банкова погодилася прибрати з документа будь-які згадки про Мінські угоди. Але і в такому вигляді проект завис. У парламенті не виключали, що, насправді, основною метою Банкової була саме пролонгація особливого статусу. Фінальне узгодження документа до другого читання в профільному комітеті з питань національної безпеки і оборони пройшло 17 листопада. РБК-Україна ще тоді писало про суперечки у правлячій коаліції навколо цього документа.

За місяць питання так і не зрушило з місця. 18 грудня на погоджувальній раді в парламенті представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко апелювала до того, що депутатам потрібні додаткові консультації, адже після внесених поправок "від стратегії, запропонованої президентом, з мирного, політико-дипломатичного вирішення питання реінтеграції, залишилося дуже мало". Інші колеги Луценко пояснили, що питання не тільки в стратегії, але і в тому, що президентська фракція просить відкласти питання до затвердження Європейським союзом санкцій проти Росії і звільнення заручників.

"Ми підтримуємо думку першого заступника голови Верховної Ради (Ірини Геращенко, - ред.) про додаткові консультації щодо закону про реінтеграцію до моменту затвердження санкцій проти країни-агресора і звільнення наших заручників", - заявив журналістам після погоджувальної ради голова фракції БПП Артур Герасимов.

Але схоже, що в плани "Народного фронту" не входила така позиція партнерів по коаліції. В той же день ввечері на засіданні фракції лідер НФ Арсеній Яценюк сказав, що до кінця тижня проект про деокупацію треба проголосувати. Якщо ж партнери по коаліції - БПП - не захочуть виносити його в сесійний зал, НФ не буде голосувати за інші закони. Коли окремі "фронтовики" почали пояснювати Яценюку, що Ірина Геращенко просить відстрочити схвалення проекту, поки не будуть звільнені заручники, то їм "порадили йти до фракції Ірини Геращенко".

Секретар РНБО Олександр Турчинов на тому засіданні апелював до необхідності розібратися з кадровими питаннями - призначити главу НБУ і оновити склад ЦВК. На що Яценюк зазначив, що спочатку деокупація, а кадрові питання можна відкласти.

Ні до деокупації, ні до кадрових питань парламент так і не підійшов. Хоча в БПП запевняли, що в четвер має відбутися голосування щодо НБУ. Один з лідерів президентської фракції запевняв РБК-Україна, що питання про призначення голови Нацбанку не винесли в сесійну залу через шантаж НФ, який відмовився голосувати, поки Росія не буде визнана окупантом. Вже в середу, 20 грудня, спікер Ради Андрій Парубій дав зрозуміти, що голосування в цьому році з реінтеграції не буде. "Ми погодили це з коаліцією, ми поставимо це першим законом 16 січня", - сказав Парубій РБК-Україна.

"На моє переконання ці питання не пов'язані (реінтеграції і обміну заручниками, - ред.) тому, що наших військовополонених нам ніхто не дарує, їх обмінюють у пропорції, коли Україна віддає в чотири рази більше терористів Російської Федерації, щоб повернути 74 українських хлопців додому. Тому я не можу зрозуміти, як політична і юридична позиція ухвалення законопроектів у Верховній Раді може впливати на процес повернення наших хлопців, які є заручниками, військовополоненими, що незаконно утримуються Російською Федерацією та їхньою окупаційною адміністрацією", - говорить нардеп з фракції БПП, секретар комітету з питань національної безпеки і оборони Іван Вінник. Варто відзначити, що Вінника називають близьким до голови комітету з питань нацбезпеки та оборони, представника "Народного фронту" Сергія Пашинського.

Про те, що питання визнання Росії окупантом ніяк не вплине на звільнення заручників, офіційно стверджують і в "Народному фронті", пояснюючи, що "це різні питання". Також вважають, що законопроект про реінтеграцію жодним чином не повинен впливати на позицію ЄС щодо санкцій проти РФ. "Це маніпуляція", - заявив журналістам заступник голови фракції НФ Андрій Тетерук. Не під запис співрозмовники РБК-Україна в "Народному фронті" погоджуються, що одним з основних факторів відкладання проекту в "довгий ящик" вважається питання заручників. Банкова боїться, що Росія могла б призупинити обмін, який має відбутися 27 грудня, через визнання її окупантом. Однак соратники Яценюка не виключають, що є два інших важливих фактора. Перший – бажання Порошенка домовлятися з Росією. Другий - бізнес президента в Росії.

Поділяють таку думку, наприклад, і в "Самопомочі". "Цей законопроект нікому, крім українців не потрібен. У президента є домовленість, що Володимир Володимирович ні за що не відповідатиме. Це торгівля. Туди (в Росію - ред.) - торти, а сюди - двигуни до "Богданів", - стверджує співрозмовник у фракції "Самопоміч", додаючи, що інтерес "Народного фронту" в цьому питанні - торг за посади голови Нацбанку і ЦВК.

У Раді також звертають увагу на інші загрози для України в разі, якщо Росія не буде визнана відповідальною за окупацію окремих територій Донбасу. Зокрема, це позови до уряду України про відшкодування збитків, наприклад, через втрату бізнесу на окупованих територіях. "Якщо ми не визнаємо Росію агресором, то уявіть - почнуться судові процеси. Наприклад, німецька компанія, яка працювала в Донбасі вклала 15 млн євро і втратила ці гроші і очікуваний прибуток, судиться з українським урядом, щоб він компенсував ці втрати. Якби Росія була визнана агресором або визнала Донбас своєю територією, питань до України не було б", - пояснює співрозмовник серед нардепів.

У той же час, в БПП зізнаються, що голосувати не готові, поки в тіло проекту закону не буде повернуто згадку про "Мінськ". "Якщо б там була згадка про "Мінськ" або резолюцію ООН, як того вимагали наші міжнародні партнери, ми б голосували", - говорить один із наближених до президента депутатів. В Адміністрації президента також не виключають, що положення про Мінські угоди може бути повернуто в законопроект. "Я думаю, що дві фракції знайдуть порозуміння і там буде "Мінськ" або пов'язані з ним речі", - говорить співрозмовник РБК-Україна в АП. Причому додає, що насправді міжнародні партнери України не просять, щоб це положення було включено в проект, але "це потрібно президенту".

За планом Банкової - спочатку звільнення заручників, а потім - визнання Росії окупантом. Що стосується обміну полоненими, то в Адміністрації президента пояснили, що мова йде про формулу "306 на 74". Важливо, що українська сторона працює над тим, щоб серед цих 74 українських полонених опинилася більша кількість військових. Натомість Україні пропонують більшу кількість цивільних осіб. Не виключають на Банковій і зриву обміну російською стороною.

Втім, за законопроект про деокупацію Донбасу, очевидно, є голоси представників п'яти парламентських фракцій - частини БПП і фракцій НФ, Радикальної партії, "Самопомочі" і "Батьківщини". Кореспондент РБК-Україна став свідком розмови двох депутатів з комітету з нацбезпеки від БПП і "Народного фронту" у середу, 20 грудня, після того, як на комітеті розглянули зауваження юридичного управління до законопроекту.

- Він (Порошенко - ред.) не хоче завтра (мова йшла про четвер, 21 грудня, - ред.) його голосувати, - каже депутат від "Блоку Петра Порошенка".

- Він взагалі не хоче голосувати, - відповідає йому колега з "Народного фронту".

- Я не хочу, щоб нас робили крайніми, - продовжує представник БПП.

- Так нас вже зробили крайніми тим, що втягнули. Після того, як ми завершили процес розгляду поправок ніяка інша правка не передбачена. Тільки через вето президента. От нехай бере й накладає вето. А як по-іншому?

- Ти все правильно кажеш. Але я не хочу бути крайнім і тобі не раджу.

- А при чому це?

- Ми члени комітету. Будуть говорити, що ми зробили свою роботу погано.

- Ми дуже добре її зробили.

- У зв'язку з цим, що у нас є голоси від п'яти фракцій, цей кіпіш і відбувається. Якби у нас їх не було, вони б по-тихому сказали групі Третьякова вийти з зали, і у нас не вистачило б 20 голосів, - додає представник БПП.

- Нехай БПП не дасть 110 голосів, наприклад, а 90. І всі будуть розуміти, що сталося. Або нехай група Фірташа виходить. А Петро Олексійович нехай пояснює, чому БПП не дає 138 голосів, - каже депутат від НФ.

- Навіть якщо буде 90, законопроект все одно буде прийнятий.

Втім, наприклад у "Батьківщині" взагалі не вірять, що законопроект буде ухвалений у такому вигляді, в якому він був узгоджений на профільному комітеті. Проте готові голосувати за документ, який зараз напрацьовано. "У нас 16-го (січня, - ред.) буде черговий етап протистояння, обмін заручниками. Але питання не в цьому. Питання в тому, що це інша концепція відносин з ворогом, коли ворог називається ворогом. У нас поки що концепція зовсім інша - десь є АТО проти якихось терористів на нашій території, а Російська Федерація десь там, можливо, окупувала Крим, а, можливо, і не окупувала. Десь окупувала східний Донбас, або не окупувала. В цьому головна проблема", - зазначив заступник голови фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв у коментарі РБК-Україна.

У фракції Радикальної партії запевнили, що підтримують проект. "Те, що відкладається його прийняття, мотивуючи, що це може бути приводом для зриву переговорів для обміну заручниками, якщо для цього потрібно відкласти, ми готові це зробити, щоб звільнити наших людей. Але потрібно пам'ятати, що заручниками є не 70, 90 або 100 військових, а заручниками у російського агресора або сепаратистів є мільйони українців, які сьогодні на окупованій частині Донбасу", - сказав РБК-Україна лідер Радикальної партії Олег Ляшко. Причому політик припускає, що причини відкладення законопроекту не тільки в питанні обміну заручниками, але і в міжнародному тиску.

У "Самопомочі" вважають, що Банкова більше не зацікавлена у прийнятті документа, і створює всі можливі перешкоди, щоб цього не сталося. "Проект закону про реінтеграцію швидше за все подали в парламент як димову завісу для того, щоб протягнути проект закону про продовження особливого статусу для Донбасу", - вважає віце-спікер Оксана Сироїд, яка потрапила в парламент за списками "Самопомочі".

Втім, в "Народному фронті" переконані, що проект не тільки поставлять на голосування на найближчому засіданні, а він отримає як мінімум 290 голосів підтримки. "Я абсолютно переконаний, що якщо він не набере 300 голосів, то 290. На найближчій сесії у Верховній Раді він буде проголосований першим питанням", - заявив журналістам після чергового засідання комітету з питань нацбезпеки його голова, представник НФ Сергій Пашинський.

Між тим, деякі із депутатів коаліції запевняють, що про дату 16 січня було домовлено на засіданні Стратегічного ради при президентові ще 19 грудня. Втім як у БПП, так і на Банковій не виключають, що 16 січня голосування може і не бути.