Звіт бізнес-омбудсмена: підприємці продовжують страждати від дій податківців
Бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета констатує, що потік скарг від підприємців не вичерпується
Незважаючи на всі спроби Державної фіскальної служби реформувати структуру, поки мало що виходить. Бізнес продовжує скаржитися на дії податкових органів - більше 40% претензій, які надходять до бізнес-омбудсмена, стосуються зловживань податківців на всіх рівнях. Та й у рейтингу Doing business-2015 позиції України в показниках легкості сплати податків нехай і незначно, але погіршилися. Проблем у бізнесу стало ще більше після введення механізму електронного адміністрування ПДВ. В уряді заявляють, що нічого міняти в цій системі не мають наміру, оскільки надходження від податку збільшилися на 1,5-2 млрд грн, а "чорний обнал" знищений.
Проблеми залишаються
У третьому кварталі офіс бізнес-омбудсмена отримав 197 скарг від українського бізнесу (за 5 місяців роботи - більше 440, - ред.). Традиційно першість у "антирейтингу" займає Державна фіскальна служба. Більше 40% бізнесу має претензії до дій податкових органів - від перевищення повноважень і зловживань на всіх рівнях, зокрема, під час перевірок, до неефективності процедури адміністративного оскарження рішень податківців.
Проблем у компаній додалося після того, як була введена система електронного адміністрування (СЕА) ПДВ. Нагадаємо, з 1 лютого цей механізм запрацював в тестовому режимі, з 1 липня - на постійній основі. Не встигнувши перейти в звичайний режим, парламент у середині липня ухвалив зміни до законодавства, і з 3 серпня СЕА працює з урахуванням всіх правок і недоліків. Тоді, зокрема, була обнулена формула, в систему включені всі суми від'ємного значення, не погашені до 1 липня, переплати і залишки на електронних рахунках платників.
Внесені поправки виявилися корисними, але не змогли виключити всі недоліки, йдеться в звіті бізнес-омбудсмена.
"Система виявилася недостатньо прозорою і страждає від різних технічних та інших недоліків, - уточнюється в документі. - Платники податків відзначають, що з урахуванням певних недоліків, закладених відпочатку у систему, їм необхідно здійснювати депонування своїх рахунків, що призводить до "вимивання" коштів з їх оборотного капіталу".
Про які суми може йти мова, бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета не уточнює. Але, за неофіційними даними, які називала ДФС при зустрічах з бізнесом, суми на кінець вересня - початок жовтня можуть перевищувати 4 млрд грн.
"Я думаю, що більше. Зараз ці суми збільшуються", - заявила голова комісії з питань економполітики Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) Юлія Дроговоз.
Значний фінансовий тиск здійснюється на добросовісних постачальників, так як СЕА робить їх залежними від третіх осіб - їх контрагентів. Якщо з якої-небудь причини, їхній контрагент не в змозі зареєструвати податкові накладні, наприклад, через відсутність достатнього ліміту на своїх ПДВ-рахунках, або реєструє їх з помилками, то постачальники змушені виділяти власні кошти для депонування. Це дає можливість продовжити процедуру реєстрації накладних і в підсумку - свою діяльність.
Крім того, у звіті йдеться і про наявність розбіжностей між записами в системі і податковою звітністю.
"Як правило, платники мають право запитувати інформацію про стан і рух коштів на своїх ПДВ-рахунках так часто, як це необхідно. Але оскільки інтерфейс записів, доступний для бізнесу, не дозволяє контролювати алгоритм розрахунків податківців, необхідно докласти багато зусиль і часу, щоб перевірити правильність записів", - вказав на проблему офіс бізнес-омбудсмена.
Як показує практика, помилки трапляються через "втрачання" податкових накладних та маніпуляції з системою. В останньому випадку мова йде про неавтоматичні неконтрольовані операції, тобто присутнє ручне втручання в систему.
"Оскільки ДФС не підтверджує і ніколи не підтвердить, що має місце бути ручний вплив на систему, то правовим інструментом, який би врегулював проблематику, могла б стати імплементація електронного кабінету платника. Тоді компанії зможуть бачити повноцінну інформацію про сальдо на рахунку", - упевнений заступник бізнес-омбудсмена Ярослав Грегирчак.
Юлія Дроговоз додала, що проблема з розбіжністю між формулою і декларацією змушує компанії депонувати зайві гроші. Якщо такої можливості немає, то закриваються підприємства.
"У мене є такий факт з досить великої компанії. Є ще один приклад. Була виписана накладна платнику, а йому потім анулювали свідоцтво ПДВ. Ані по декларації, ані по формулі це провести неможливо. А анулювали свідоцтво теж через дії СЕА. Десь щось платник не зміг зареєструвати, і податкова пішла по ланцюжку", - уточнила Дроговоз.
Також, за її даними, проблеми залишилися і з розрахунками коригувань: "Частина включається, частина - ні. Якщо виписана накладна неплатнику, а він потім робить повернення, то підприємство в декларації враховує це, а у формулі - ні".
Проблеми, пов'язані з роботою системи, стосуються бізнесу, що працює на внутрішньому ринку, відзначають експерти. Якщо їх не вирішити, підприємства будуть закриватися або виводити свої активи за межі України. У звіті наводиться приклад однієї з торговельних компаній Києва, яка після переоцінки вартості своїх товарів з'ясувала, що баланс на її ПДВ-рахунку негативний. Це результат того, що коригування в накладні, проведені до 1 лютого, не були враховані в реєстраційному ліміті.
"Оскільки скаржник не зміг виділити понад 5 млн грн на поповнення балансу свого ПДВ-рахунку, компанія була змушена призупинити свою діяльність і відправити 120 співробітників у відпустку", - уточнюється в документі.
Після того, як зміни в законодавство були прийняті, компанія змогла відновити роботу.
Шляхи вирішення
Звіт бізнес-омбудсмена містить рекомендації, як покращити роботу СЕА. Зокрема, запропоновано прибрати принцип депонування з законодавства, як такий, що суперечить міжнародній практиці і спричиняє шкідливий вплив на діяльність бізнесу. Тільки таким чином СЕА не буде використовуватися урядом як можливість наповнення бюджету за рахунок вимивання обігових коштів, а почне виконувати свою функцію - адміністративно-статистичного ресурсу.
Ручне управління і несанкціоноване проникнення в систему може бути припинено шляхом введення персональної, дисциплінарної, адміністративної та фінансової відповідальності податківців. Наприклад, санкції повинні застосовуватися, якщо платник не може зареєструвати податкову накладну через відсутність доступу до системи або перебої в її функціонуванні.
У Мінфіні визнають, що технічні питання виникають постійно, але тепер, коли звільняють "середню ланку", питань буде ще більше.
"Це реальні мізки і бойові одиниці. Нових тепер вчити треба буде, а хто буде вчити - питання", - зазначив співрозмовник РБК-Україна в Мінфіні.
У той же час в міністерстві додають, що жодних правок до законодавства в частині роботи СЕА вносити не планують.
"Чорний обнал" знищений, схемного податкового кредиту виявляється щомісяця від 1 до 2 млрд грн", - підкреслило джерело в Мінфіні.
У ДФС РБК-Украина уточнили, що в березні-вересні 2015 р. порівняно з відповідним періодом минулого року, задекларовані податкові зобов'язання зросли на 10,7 млрд грн, надходження до бюджету - на 14,9 млрд грн. Середньомісячні відрахування збільшилися на 32% або більше 2 млрд грн - до майже 9 млрд грн.
Крім цього, у звіті бізнес-омбудсмена вказують і на ряд інших проблем в податковій системі. Незважаючи на всі спроби вже нової влади реформувати структуру ДФС і оновити законодавство, проблеми з відшкодуванням ПДВ залишаються такими, які й були.
Варто відзначити, що і у рейтингу Doing business-2015 позиції України в показниках легкості сплати податків нехай і незначно, але погіршилися.
Систематично порушуються процедури повернення податку. Податківці відмовляють у прийнятті декларацій та наданні Держказначейству підтверджених до відшкодування сум, навіть якщо право на отримання ПДВ виникає у бізнесу за рішенням суду. Традиційною стала і відповідь, що відповідних грошей немає в бюджеті.
Передбачалося, що однією з переваг для більш швидкого повернення ПДВ стане якраз система електронного адміністрування податку. Але і це не допомогло. За даними на 1 вересня, вже підтверджена сума заборгованості склала понад 20 млрд грн. За 9 місяців обсяг боргу збільшився на 6,6 млрд грн.
Нагадаємо, раніше голова ДФС Роман Насиров обіцяв вирішити цю проблему шляхом випуску ПДВ-облігацій. Це питання досі узгоджується з МВФ.
Серед причин виникнення проблем бізнес-омбудсмен зазначає все ту ж відсутність відповідальності чиновників, і те, що норма про застосування пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ так і не запрацювала. Зокрема, на розгляді у бізнес-омбудсмена зараз справа однієї з компаній, яка не може домогтися повернення ПДВ більше дев'яти років.
