"Острів Закарпаття": чому конфліктують Україна і Угорщина

"Острів Закарпаття": чому конфліктують Україна і Угорщина
Петро Порошенко і прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан (УНІАН)

Відносини України і Угорщини різко загострилися. Після оприлюднення скандального відео з угорського консульства у Берегові, де жителям Закарпаття урочисто вручають паспорти сусідньої держави, міністр закордонних справ України Павло Клімкін пообіцяв вислати угорського консула з країни. У відповідь Будапешт пригрозив дзеркальними заходами, звинувативши українську владу в "розпалюванні ненависті до угорців". Про причини та розвиток конфлікту – у матеріалі РБК-Україна.

З чого почався конфлікт

Два тижні тому інформагентство "Укрінформ" оприлюднило зняте прихованою камерою відео, на якому українські громадяни приносять присягу на вірність Угорщині, співають угорський гімн, отримують угорські паспорти та інструкції про те, що факт подвійного громадянства їм слід приховувати від української влади.

І хоча про масову роздачу угорських паспортів на Закарпатті давно відомо кожному мешканцю регіону, вперше цей процес був продемонстрований настільки наочно. За словами голови Закарпатської ОДА Геннадія Москаля, це відео записав український прикордонник.

Міністр закордонних справ Павло Клімкін різко висловився з цього приводу, заявивши, що "угорському консулу нічого робити на Закарпатті", якщо Угорщина не доведе, що це відео не справжнє, а сфабриковане.

Історія з паспортами стала черговим приводом для загострення стосунків між Україною та Угорщиною, які різко погіршилися з осені минулого року. Рік тому Верховна рада прийняла новий закон про освіту, згідно з яким усі школи і вузи повинні поступово перейти на українську мову викладання, крім однієї або декількох дисциплін, що після п'ятого класу можна буде викладати на офіційних мовах ЄС.

Ця норма викликала обурення у багатьох сусідів України, але особливо гучно протестували угорці. В угорському МЗС назвали закон "ганебним і безчесним", звинуватили Київ в обмеженні прав угорської нацменшини, подали скарги на Україну в ООН, Євросоюз і ОБСЄ, а також підняли питання про перегляд Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і пообіцяли блокувати будь-які євроінтеграційні кроки України. Слова не розійшлися з ділом – за останній рік Будапешт заблокував кілька засідань комісії Україна-НАТО.

У грудні минулого року Венеціанська комісія офіційно порекомендувала Україні забезпечити права національних меншин на навчання рідною мовою при імплементації закону про освіту, але в цілому не визнала цей закон дискримінаційним. Тим не менш, позиція і риторика Будапешта з цього питання не змінилися - тільки повна відміна всіх мовних новацій освітнього закону та подальше викладання на угорській мові у школах, де навчаються етнічні угорці.

У серпні угорський уряд створив посаду спеціального міністра, відповідального "за розвиток Закарпатської області". Після обурення Києва в Будапешті пообіцяли підібрати іншу назву для міністерської посади, але досі цього не зробили.

Коли виникла проблема з угорськими паспортами

На Закарпатті проживає 156 тисяч угорців - близько 12% жителів області, випливає з даних перепису населення 2001 року. Масова видача угорських паспортів стартувала тут з 2011 року, коли почала діяти програма репатріації угорців, які проживають за кордоном.

Для того щоб отримати угорське громадянство, досить надати докази того, що хоча б один з предків по будь-якій лінії був угорцем, чи був родом з угорських земель, в тому числі Закарпаття, Південної Словаччини, сербської Воєводини і так далі.

У 2011-2013 роках процес отримання угорських паспортів був набагато простіше. Існував цілий ринок посередників, які могли виготовити необхідний пакет документів з української сторони. Зараз отримання угорського паспорта цілком реально для тих громадян України, які мають угорське походження і в змозі пройти співбесіду угорською мовою.

Скільки всього паспортів було роздано за останні сім років, підрахувати складно. У 2015 році в угорському уряді заявляли, що 94 тисячі жителів Закарпаття отримали громадянство за спрощеною процедурою. Для порівняння – у Румунії до того моменту видали близько 400 тисяч угорських паспортів, а у Сербії – 114 тисяч.

Чи порушує Угорщина закон

У четвертій статті Конституції України чітко зазначено, що в країні існує єдине громадянство. З закону про громадянство випливає, що добровільне набуття громадянства іншої країни, що, власне, відбувається на Закарпатті, є підставою для втрати громадянства України. Тільки на практиці ці норми не працюють, оскільки встановити наявність у будь-якого громадянина паспорта іншої країни, як правило, неможливо. Хіба що він сам зізнається у цьому українській владі. Угорськими, як і іншими іноземними паспортами, які отримали українці, вони користуються виключно за кордоном. Тому, по суті, отримання іншого громадянства і не вихід з громадянства України – це вже проблеми з законом для конкретної людини.

У квітні президент Петро Порошенко вніс до парламенту як невідкладний законопроект, яким посилювалися норми, що стосуються втрати українського громадянства. Ініціатива президента передбачала, що громадянин України позбудеться паспорта з тризубом, якщо, приміром, стане відомо, що він голосував на виборах в іншій країні або використовував іноземний паспорт при виїзді за кордон.

Угорська влада цей законопроект очікувано розкритикувала, а глава МЗС Угорщини Петер Сійярто назвав його "черговим ударом у спину" з боку Києва. Вже у травні президент сам відкликав законопроект. Втім, на його рішення вплинула не стільки позиція Угорщини, скільки критика документа всередині України. Зокрема, висловлювалися побоювання на предмет того, що багато жителів Криму в разі набуття чинності такого закону ризикують масово втратити українське громадянство.

Легітимність дій угорських дипломатів у Берегово – це інший аспект. Відповідно до Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року, всі співробітники консульства зобов'язані "поважати закони та правила держави перебування". Про те, що в Україні не допускається подвійне громадянство, угорські дипломати напевно знали. Це очевидно хоча б з зафіксованої на скандальному відео рекомендації співробітниці консульства у Берегові зберігати потай від української влади отримання угорського паспорта.

У той же час угорська сторона категорично заперечує факт будь-яких порушень зі свого боку. На думку колишнього українського посла в Угорщині Дмитра Ткача, порушення мали місце саме з української сторони. "Консульство користується екстериторіальним статусом, і українські спецслужби не мали ніякого права проводити там спецоперацію і щось знімати на відео – а я абсолютно впевнений, що це була спецоперація", - сказав він в коментарі РБК-Україна.

Ідеї Орбана про "велику Угорщину"

"Захист прав закордонних угорців" - одна з основних передвиборних тим Віктора Орбана, який очолює уряд Угорщини з 2010 року. Українські, словацькі, сербські, румунські угорці після "паспортизації" незмінно забезпечують йому додаткові голоси на виборах. "Відновлення єдності угорської нації" - електорально приваблива тема і у самій Угорщині.

"Політика угорської влади – відновлення політичної, юридичної, економічної, культурної єдності всіх угорців. Роздавання паспортів – це як раз політичний і юридичний аспект. При цьому Орбану для його власного політичного майбутнього важливо не перейти червону лінію. У випадку України сьогодні - це будуть заклики до територіальної автономії угорців Закарпаття", - прокоментував РБК-Україна політолог і експерт з українсько-угорських відносин Дмитро Тужанський.

У 2017 році віце-прем'єр Угорщини Жолт Шемьен заявляв про те, що "виживання закордонних угорців" залежить від того, чи зможуть вони рухатися у напрямку автономії. Щоправда, він не уточнив, чи це стосується в тому числі і України.

Про якісь територіальні претензії Угорщини мова поки не йде, хоча такі побоювання в Україні з'явилися як мінімум з 2014 року, з початком російської агресії. По-перше, Орбан зараз є одним з головних друзів та адвокатів Кремля в Євросоюзі. По-друге, саме роздача російських паспортів була у свій час одним з етапів поступового захоплення Росією українського Криму і грузинських Абхазії і Південної Осетії. Втім, військово-політичний потенціал Угорщини і Росії непорівнянний. До того ж Угорщина - член ЄС і НАТО, у яких є важелі, щоб утримувати Будапешт від надто різких кроків.

Для переважної більшості закарпатців отримання угорського паспорта має суто прагматичні мотиви і не пов'язане з мріями про відновлення "великої Угорщини в її історичних кордонах", вважає Дмитро Тужанський.

Угорський паспорт дає його власникові, приміром, можливість безвізового в'їзду в США, що ще важливіше – працевлаштування в ЄС, згідно внутрішньоєвропейским нормам про вільне переміщення робочої сили. Тому, отримавши угорський паспорт, багато закарпатців їдуть у Західну Європу. Особливою популярністю користуються Німеччина та Великобританія.

При цьому Угорщина активно вкладається у розвиток Закарпаття, фінансуючи інфраструктурні проекти, будуючи школи і лікарні, кредитуючи малий бізнес і тим самим завойовуючи лояльність місцевих жителів. Тоді як Україна особливої уваги своєму найбільш західному регіону не приділяє.

Дістатися в Закарпатті, наприклад, з Києва – велика проблема. Аеропорт Ужгорода не приймає регулярні рейси з літа 2016 року. Все тому, що для зльоту і посадки літаки повинні заходити в повітряний простір Словаччини. Отже, "Украерорух" повинен отримати від Євросоюзу сертифікат на відповідність авіапольотів європейським нормам. Для цього у жовтні в Україну має прибути спецкомісія з Європейського агентства з безпеки польотів. Але і саму інфраструктуру аеропорту необхідно буде суттєво модернізувати – встановити навігаційне обладнання та радіолокатори.

Поїздом з Києва в Ужгород зараз треба добиратися від 12 до 16 годин. На автомобілі потрапити на Закарпатті з "великої України" можна тільки чотирма дорогами, на яких постійно виникають пробки, а взимку – і снігові замети. Відкриття Бескидського тунелю в травні ситуацію поки не поліпшило. У підсумку, добиратися на Закарпатті з тієї ж Угорщини як мінімум куди зручніше і швидше. Відстань у майже 330 км між Будапештом і Ужгородом на автомобілі можна подолати за три з половиною години.

Що чекати далі

Зустріч Павла Клімкіна з Петером Сійярто, що відбулася 26 вересня, не принесла ніяких результатів. За словами Клімкіна, Україна вишле консула з Берегово, якщо Угорщина сама його не відкличе. У відповідь Сійярто попередив про дзеркальні заходи Будапешта у разі висилки консула, чим ще вище підняв градус конфлікту. "Поки Україну очолює нинішній президент, підбурювання до ненависті до угорців з боку української держави не припиниться, оскільки президент вважає це спосіб отримати певну суспільну підтримку, яка зараз дуже низька", - заявив глава угорського МЗС.

На даний момент немає ознак того, що вдасться знайти компроміс у найближчому майбутньому. В Україні часто пов'язували попереднє загострення відносин з квітневими виборами в угорський парламент і необхідністю для політиків зображати перед виборцями свою безкомпромісність в "українському питанні".

Але й після виборів риторика Будапешта анітрохи не пом'якшилася."Навіть якщо вдасться якимось чином знайти вихід з нинішнього конфлікту з паспортами, залишаються проблеми з законом про освіту, з можливим прийняттям Радою нового закону про мову, з відтворенням окремого угорського мажоритарного округу на виборах до Верховної ради і так далі", - зазначив Дмитро Тужанський.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся