Гостра конкуренція: як світ створює і буде ділити вакцину від коронавірусу

До створення ефективної і безпечної вакцини проти коронавірусу, судячи з усього, залишилися лічені місяці. Але вакцини, особливо на перших порах, на всіх не вистачить, і багаті країни опиняться в явному виграші. Про те, як розробляють вакцину проти COVID-19, як її будуть розподіляти і на що Україна може розраховувати в цьому процесі – в матеріалі РБК-Україна.

Розробка вакцин проти коронавірусу йде дуже швидкими темпами. У лютому цього року Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) прогнозувала, що вакцина від COVID-19 стане доступною приблизно через 18 місяців, тобто, до кінця літа 2021 року. І за медичними мірками це було б дуже хорошим результатом – як правило, створення вакцини займає набагато більше часу.

Зараз вже очевидно, що комерційна вакцина стане доступною набагато раніше. Справа не тільки в тому, що китайські вчені, які першими розшифрували геном коронавірусу, оприлюднили свої дослідження ще в січні, і не в напрацюваннях, які залишилися після епідемій коронавірусів SARS та MERS (т. зв. "верблюжий грип").

Мабуть, головна причина того, що робота над вакциною просувається настільки швидко – епідемія коронавірусу стала найсерйознішим викликом такого роду за останні десятиліття. Негативний ефект для світової економіки, викликаний карантинними обмеженнями, зазвичай порівнюють з Великою депресією. В таких умовах інвестиції в боротьбу з пандемією, якими б сумами вони не вимірювалися, окуплять себе дуже швидко.

Для приватних компаній у розробці вакцини є і суто прагматичний фінансовий інтерес. Захмарний попит на вакцину від COVID-19 дозволить її розробникам заробляти мільярди доларів.

Наприклад, акції американської біотехнологічної компанії Moderna лише за один день, 18 травня, зросли на 30%, після того, як вона оголосила про проміжні і вельми скромні успіхи в розробці вакцини – у восьми випробовуваних після ін'єкцій у крові з'явилися необхідні антитіла. Хоча науковий світ сприйняв це досягнення критично, вказуючи на явну недостатність вибірки для серйозних висновків, ринкова вартість компанії Moderna перевалила за 30 млрд доларів.

Російський фальшстарт

На даний момент, згідно з даними ВООЗ, у світі випробовується близько 170 різних вакцин від коронавіруса. Серед країн-лідерів – США, Китай, Великобританія, Австралія, Японія, Індія, але розробками займаються і Австрія, Бельгія, Південна Корея, і навіть невеликий Сінгапур.

Абсолютна більшість вакцин, понад 135, ще перебувають на стадії доклінічних випробувань, тобто тестування проводяться на тваринах, як правило, мишах і мавпах. 20 вакцин – на першій фазі клінічних випробувань, коли їх дають невеликим групам людей, щоб перевірити безпеку препарату та його здатність викликати реакцію імунної системи. Ще 11 вакцин - на другій клінічній фазі, тут мова йде вже про сотні випробовуваних, як правило, розділених на групи за віком.

Нарешті, 8 вакцин дійшли до останньої, третьої фази клінічних випробувань. На ній препарат вводять вже тисячам людей, після чого можна робити висновки про його ефективність. В цілому, вакцина вважається ефективною, якщо вона захистить від хвороби, у даному випадку, від коронавірусe, не менше половини випробовуваних. Масштаб випробувань на цій фазі дозволяє відстежувати і рідкісні побічні ефекти.

Серед лідерів – та ж американська компанія Moderna, яка співпрацює з Національним інститутом здоров'я США. Третю фазу випробувань запустили в кінці липня, вона повинна охопити 30 тисяч американських добровольців. 11 серпня Moderna отримала від уряду США 1,5 мільярда доларів в обмін на потенційні 100 мільйонів доз ефективної вакцини, на додаток до мільярда доларів, отриманого раніше.

Ще одним флагманом розробки антиковідної вакцини є британсько-шведська AstraZeneca, яка також отримала 1,2 мільярда доларів на дослідження від уряду США ще в травні і співпрацює з Оксфордським університетом. Компанія проводить паралельні випробування в різних країнах світу, в разі успіху обіцяє почати поставки вакцин першої необхідності вже в цьому жовтні. А в цілому AstraZeneca обіцяє вивести на ринок близько двох мільярдів доз вакцини.

Серед інших компаній, які дійшли до фінальної стадії випробувань вакцини – австралійський Murdoch Children's Research Institute, китайські Sinovac і Sinopharm та Інститут біологічних продуктів з Уханя, а також альянс німецької BioNTech, китайської Fosun Pharma і американського фармакологічного гіганта Pfizer.

Нарешті, китайська компанія Cansino Biologics у співпраці з Академією військово-медичних наук Китаю просунулася далі за всіх. В кінці червня розроблена нею вакцина була схвалена для обмеженого використання в збройних силах країни, ще до завершення всіх необхідних випробувань. При цьому третя фаза клінічних випробувань була запущена лише 9 серпня в Саудівській Аравії.

В гонку за вакциною від COVID-19 спробувала втрутитися і Росія.

"Наскільки мені відомо, сьогодні вранці вперше в світі зареєстрована вакцина проти нової коронавирусной інфекції", – заявив президент РФ Володимир Путін 11 серпня.

За його словами, одна з його дочок навіть зробила собі щеплення і після невеликого підвищення температури "почуває себе добре". Вакцина під назвою "Супутник V" розроблена Інститутом Гамалеї, що входять до складу російського МОЗ.

З жовтня має початися масова вакцинація російських медиків, а з 1 січня наступного року вакцину обіцяють ввести в широкий обіг. Влада В'єтнаму вже зробили попереднє замовлення на придбання десятків мільйонів доз "Супутник V".

Втім, заявлений успіх російських епідеміологів викликав великий скепсис у наукових колах і в самій Росії, і особливо за кордоном. Справа в тому, що росіяни фактично пропустили третю, найважливішу фазу досліджень – тестування на тисячах і десятках тисяч людей, прищепивши лише менше сотні добровольців. Про ефективність і особливо про безпеку і побічні ефекти такого препарату судити просто неможливо.

Тим більше, що на відміну від західних країн, розробка "Супутник V" фактично велася в режимі секретності, вчені з РФ не публікували проміжні дані своїх досліджень. Таким чином, мова може йти про погоню за швидким результатом на шкоду якості, адже перемога в гонці за вакциною буде великим іміджевим успіхом для будь-якої країни.

У середині липня Росія встигла спровокувати гучний скандал, пов'язаний з розробками вакцини від COVID-19. Спецслужби США, Великобританії і Канади звинуватили хакерів з угруповання Cozy Bear, яке підозрюють у зв'язках з ФСБ, в атаці на лабораторії західних країн, які займаються розробкою вакцини.

"Ми сьогодні викрили їх (російських спецслужб, – ред.) кібератаки проти тих, хто розробляє вакцину від COVID-19, якими вони підривають життєво важливу співпрацю всього світу в боротьбі з пандемією", – заявив міністр закордонних справ Великобританії Домінік Рааб.

Офіційна Москва будь-які звинувачення на свою адресу традиційно спростувала.

Вакцинний націоналізм

Після того, як в світі з'явиться вакцина від COVID-19, ефективність і безпека якої будуть загальновизнані, між країнами почнеться нова гонка – за право першими отримати дефіцитні дози. В умовах, коли попит на вакцину, особливо спочатку, буде багаторазово перевищувати пропозицію, кожна держава буде піклуватися про своїх громадян, на шкоду загальногуманістичним міркуванням.

Це явище вже отримало назву "вакцинного націоналізму". Аналогічна ситуація спостерігалася більш десяти років тому, під час епідемії "свинячого грипу" H1N1.

Звісно, фаворитами в гонці за препаратом будуть багаті країни, які думають про безпеку своїх громадян наперед. Приміром, США готові заплатити майже два мільярди доларів компанії Pfizer за 100 мільйонів доз вакцини.

Великобританія вже законтрактувала у різних виробників 340 мільйонів доз. При населенні країни в 66,5 млн осіб цього повинно вистачити з запасом, що в свою чергу відкриває можливість для подальших спекуляцій.

Німеччина, Франція, Нідерланди та Італія уклали договір з AstraZeneca на покупку від 300 до 400 мільйонів доз вакцини. Їх належить розподілити між усіма країнами-членами ЄС, пропорційно їх населенню, яке в сумі складає 446,5 млн жителів.

Варто відзначити, що поголовна вакцинація не є обов'язковою. На думку більшості епідеміологів, для досягнення колективного імунітету, при якому припиниться поширення коронавірусу, повинні бути щеплені близько 60% населення. Але для формування стійкого імунітету кожній людині доведеться вводити дві дози вакцини.

У Всесвітній організації охорони здоров'я добре розуміють всі ризики, пов'язані з нерівністю країн в їх конкуренції за майбутню вакцину. "Вакцини від коронавіруса не для багатих, не для бідних – вони для всіх", – заявив у липні глава програми ВООЗ з надзвичайних ситуацій Майкл Райан.

ВООЗ, спільно з глобальним альянсом з вакцин GAVI, створили ініціативу COVAX. Її заявлена мета – забезпечити всі країни світу справедливим доступом до вакцин від коронавірусу незалежно від їх фінансових можливостей.

Згідно з заявами GAVI, в програмі можуть брати участь 165 країн, в яких проживає понад 60% населення Землі. Серед них – 75 більш багатих країн-донорів і 90 держав, яким потрібна підтримка для масових закупівель вакцини.

Примітно, що Сполучені Штати і Китай не приєдналися до ініціативи, вважаючи за краще покладатися на власні сили і прямі двосторонні контракти щодо закупівлі вакцини.

По ідеї, COVAX повинен забезпечити вакцинацію 20% найбільш уразливого для коронавірусу населення країн-учасників, які розраховують на допомогу з боку альянсу. Цей механізм вже викликав критику з боку низки міжнародних організацій, зокрема, "Лікарів без кордонів".

Головна претензія – країни, яким потрібна фінансова допомога для закупівлі вакцин, будуть змушені розподіляти їх згідно з принципами ВООЗ, тобто, в першу чергу, для груп ризику та людей старшого віку. У той час як більш багаті країни-донори зможуть користуватися отриманими в рамках COVAX дозами на свій розсуд, що відкриває простір для спекуляцій.

Україна також приєдналася до цієї ініціативи. Як заявив 4 серпня головний санітарний лікар Віктор Ляшко, за програмою COVAX Україна зможе отримати приблизно вісім мільйонів доз, що становить близько 20% населення країни. За словами Ляшка, поставки будуть безкоштовними, або за зниженими цінами.

Паралельно Київ веде двосторонні переговори про закупівлі вакцини. Так, 14 серпня президент Володимир Зеленський провів переговори з прем'єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньяху на предмет закупівель вакцини, яка зараз проходить випробування в Ізраїлі.

"Україна повинна бути серед перших країн, які отримають можливість закупити вакцину", – заявляв Зеленський ще в кінці липня.

А от із розробкою власної вакцини від COVID-19 Україні особливо похвалитися нічим. Незважаючи на те, що глава держави ще в квітні пообіцяв премію у розмірі мільйона доларів за винахід вакцини або ліків, процес далеко не просунувся.

У липні представники компанії "Діапроф-Мед" заявили про перші успішні дослідження в даному напрямку. Але лабораторії, в якій можна було б проводити реальні випробування потенційної вакцини, в Україні просто немає, і її створення і сертифікація в кращому випадку займуть багато місяців.

Тому, очевидно, вакцину від COVID-19 українцям все ж доведеться купувати в інших країнах.