Олланд, Мурсі, Чавес, Обама і Сі Цзіньпін стануть найвпливовішими світовими політиками у 2013 р
Рік, що минає, запам'ятався яскравими і видовищними виборами. В одних випадках результат був передбачуваний, в інших - виборці та журналісти до останнього моменту перебували в напрузі. РБК daily обрала п'ятьох переможців, політика яких найближчими роками визначатиме особливості розвитку не тільки окремих регіонів, але й усього світу.
Читайте також: Підсумковий калейдоскоп за 2012 рік у новинах РБК-Україна
1. Мисливець за "жирними котами"
Франсуа Олланд, який у травні у впертій боротьбі переміг Ніколя Саркозі на президентських виборах у Франції, спочатку представлявся публіці непоказним і нехаризматичним політиком. Його успіх багато в чому обумовлений економічними проблемами другої за величиною економіки єврозони. Французам припали не до смаку реформи консерватора Саркозі, і витягати країну з боргового болота вони довірили соціалісту.
Своє президентство Олланд почав з полювання за "жирними котами": підвищив податки для банків і встановив планку відрахувань до скарбниці в 75% для тих громадян, хто заробляє більше 1 млн євро на рік. Але, незважаючи на ці популістські кроки, в листопаді Франція позбулася вищого кредитного рейтингу за версією Moody's.
При цьому, рятуючись від податків, сотні багатих французів, серед яких, наприклад, відомий актор Жерар Депардьє, встали в чергу на отримання громадянства в сусідніх країнах (зокрема, в Бельгії). Чи виявиться Олланд рятівником економіки Франції, ще питання, але в історію він точно увійде як людина, що позбавила Депардьє батьківщини.
Читайте також: Найважливіші події 2012 р. за версією BBC (фото)
2. Диктатор від демократії
Вибори Президента Єгипту ще раз довели: Близький Схід і демократія, принаймні в західному розумінні, несумісні. Ставленику "Братів-мусульман" Мохаммеду Мурсі у другому турі в червні протистояв останній прем'єр уряду Хосні Мубарка - Ахмед Шафік.
Мурсі був приречений перемогти хоча б тому, що його ім'я в Єгипті і на Заході пов'язували з "арабською весною". Передусім новий глава держави спробував послабити владу військових, а потім став робити те, що у східних лідерів виходить найкраще, - перетворюватися на диктатора.
Разом із розширенням своїх повноважень Мурсі обмежив наглядові функції суддів і, незважаючи на масові протести опозиції, провів референдум за проектом нової Конституції, складеним під його диктовку. У підсумку загроза розколу Єгипту за релігійною ознакою загострилася. Західні ж політики в черговий раз кусають лікті, намагаючись зрозуміти, чому посіяні ними насіння демократії дали зовсім інші сходи.
Читайте також: Рейтинг найвпливовіших людей від Forbes знову очолив Обама
3. Довічний революціонер
Президентська гонка у Венесуелі вразила напруженням боротьби: кандидат від опозиції Енріке Капрілес навіть лідирував у низці передвиборних опитувань. Лідер Боліварської Республіки Уго Чавес все ж прийшов до фінішу першим, але його розрив із суперником склав лише 9 п.п.
Чавес, який перебуває при владі вже 14 років, пообіцяв продовжити курс на соціалізм, і на ринках поповзли чутки про нову хвилю націоналізації бізнесу. Вільно зітхнули лише Росія і Китай: перегляду контрактів, обіцяних орієнтованим на США Капрілесем, не буде.
Чавес отримав мандат на шестирічне правління, але навряд чи пропрацює весь термін. У грудні венесуельський лідер, який страждає на рак, переніс на Кубі чергову операцію. Офіційно його справи йдуть на поправку, хоча раніше ЗМІ поширили інформацію, що він помре вже навесні. Перед останньою операцією Чавес вперше офіційно озвучив ім'я наступника - віце-президента Ніколаса Мадуро. Напередодні Чавес передав частину своїх повноважень Мадуро. Аналітики бачать тільки одну проблему: харизми Мадуро може не вистачити, щоб згуртувати країну навколо себе.
Читайте також: Опубліковано чергову версію кращих фотографій 2012 року (фото)
4. Архітектор нової Америки
Передвиборча кампанія Президента США Барака Обами також проходила непросто, і часом здавалося, що його суперник мільйонер-республіканець Мітт Ромні має реальні шанси поборотися за Білий дім. Однак, за підсумками голосування, перевага Обами виявилася значною.
Нехай економічні показники США далекі від стабільних (так, рівень безробіття лише перед виборами опустився нижче позначки 8%), але американці не забули, що Обама у кризу врятував місцевий автопром, почав реформу системи охорони здоров'я, вивів війська з Іраку і позбавив світ від страшилки на ім'я Бен Ладен.
Журнал Time назвав Обаму "архітектором нової Америки" і зробив "Людиною року" (хоча справедливості заради зауважимо, що більшість своїх славних діянь Президент здійснив не цьогоріч, а раніше). Обама вже вдруге з'явився на обкладинці передноворічного випуску Time (уперше в цей час він красувався там після перемоги на виборах у 2008 році).
Тепер у Обами статус "кульгавої качки", який, однак, розв'язує йому руки для вибору нової адміністрації і економічних реформ, оскільки думати про переобрання йому вже не треба.
Читайте також: Меркель другий рік поспіль залишається найвпливовішою жінкою світу (відео)
5. Перший серед рівних
Китай, мабуть, єдина країна, де сюрпризів на виборах не чекали. На 18-му з'їзді Компартії Китаю генеральний секретар Ху Цзіньтао поступився своїм кріслом Сі Цзіньпіну. Політична система в Піднебесній така, що на вершині піраміди влади розташовується "сімка" партійних босів, де Сі, наче король середньовічної Європи, всього лише перший серед рівних.
Сходження Сі Цзіньпіна, який отримав прізвисько Принц (його батько у 1959-1962 роках обіймав пост віце-прем'єра), - результат залаштункової торгівлі Ху Цзіньтао і колишнього голови КНР Цзян Цземіня, а голосування партійних товаришів було лише формальністю.
Сі Цзіньпіну у спадок дісталася друга за величиною економіка світу, котра, як вважають аналітики ОЕСР, вже у 2016 році може обігнати США. І якщо Обаму назвали людиною 2012 року, то Сі цілком може претендувати на це звання у 2013 році. Його головне завдання - продовження реформ у Китаї, темпи зростання ВВП якого у третьому кварталі скоротилися до рекордно низьких 7,4%.
Читайте також: Business Insider назвав найвидатніших людей 2012 року (фото)
На думку аналітиків, модель розвитку країни останніх десятиліть, заснована на масштабних інвестиціях в інфраструктуру і залученні капіталу, вичерпала себе. Якщо Сі вдасться перевести економіку на інноваційні рейки, збільшити енергоефективність виробництва та внутрішнє споживання, то Китай стане локомотивом світового зростання, остаточно розсіявши страхи з приводу повернення глобальної рецесії.
