Олег Устенко: “При правильному підході ми можемо залучати щорічно 15 млрд дол. інвестицій”
РБК-Україна: Що дала участь в Давосі-2012 Україні?
Олег Устенко: Як такої окремої програми для України не було, але її не було і для більшої частини країн, крім дуже великих гравців або відвертих невдах. Розраховувати на можливість масових зустрічей з керівниками держав від самого спочатку було не можна.
Але половина нашого ВВП формується за рахунок експорту. Ми вкрай побоюємося введення будь-яких торгових бар'єрів зараз. Коли відбувається стиснення світової економіки, висока ймовірність, що одна країна проти іншої може вибудовувати торгові бар'єри. Тому нам важливо мати хороші відносини, в принципі, з усіма.
Україні необхідно було зустрічатися з бізнес-колами, особливо з кредиторами. Не з`явитися перед великими банкірами було б абсолютно неприпустимою позицією для України.
Також, думаю, обов'язкова мотивація, яка була у прем'єра і Президента - можливість переговорити з керівництвом МВФ. Прем'єр в Цюріху зустрівся з главою фонду - Крістін Лагард. І, в-загальному, вважаю, що відносно успішно.
РБК-Україна: Як би Ви оцінили ситуацію в переговорах між Україною та МВФ?
Олег Устенко: Україна здійснила серйозний прогрес. Перш за все, мова про правильні дії уряду пов'язаних зі скороченням дефіциту держбюджету. В Україні дефіцит держбюджету в 2009 р. перевищував 10% ВВП, в 2010 р. - наближався до позначки 6%, в 2011 р. - 4,5%. На 2012 р. уряд планує дефіцит в 2,5%. І в МВФ визнають досягнення української сторони в цьому напрямку.
Залишилася невиконаною одна істотна вимога - зміна тарифів на газ. Але це вкрай складне завдання. Фактично, Україна живе з двома дефіцитами - держбюджету і «Нафтогазу», який можна оцінити приблизно в 2% ВВП.
РБК-Україна: Чи вбачаєте Ви цілісну стратегію в діях чинного уряду на переговорах з МВФ?
Олег Устенко: У української сторони, наскільки розумію, є програми - від мінімум-мінус до максимум-плюс.
Програма мінімум-мінус - отримати заяву від МВФ, що співпраця МВФ з України буде продовжена.
Програма мінімум - отримання ще одного траншу в рамках програми stand-by, в розмірі близько 1,5 млрд дол.
Програма максимум - отримати одноразово ті транші, які ми довгий час недоотримували і завести їх в золотовалютні резерви країни. Це 7,5-10 млрд дол.
Програма максимум-плюс - завести в країну всі гроші і отримати гарантії від МВФ, що для України, в разі розвитку світової кризи, буде зарезервований спеціальний фонд.
При цьому, прем'єр грає відразу на кількох шахових дошках - з МВФ, Світовим банком, ЄБРР. Якщо цей план не спрацює, Азаров готовий грати ще одну партію, щоб взяти фінансовий ресурс в кредит - під 3-5%.
РБК-Україна: Але на носі виплата за старими боргами. І, якщо МВФ або хтось інший не дадуть кредит, чим платити Україні?
Олег Устенко: У України є резервів більше 30 млрд дол. У цьому році ми повинні виплатити близько 8 млрд дол. держборгу. Але, можливо, 7 млрд дол. з цього боргу вдасться рефінансувати.
Але є ще приватний сектор, який ділиться на дві групи - борги банківського сектора і борги корпорацій. Банківський сектор в цьому році має віддати 12 млрд дол., які рефінансувати значно складніше, ніж навіть в минулому. Можливо, їх удасться реструктуризувати на 80%. Тоді доведеться віддавати 2,4 млрд дол.
З корпоративним боргом трохи легше. Загальна суму боргу - 30 млрд дол., з яких вдасться реструктуризувати близько 90% і треба буде віддати 3 млрд дол.
В сумі, після реструктуризації всіх боргів, виходить, що нам треба буде віддати 6,4 млрд дол. Крім того, за прогнозом Фонду Блейзера, цього року до країни надійдуть близько 4 млрд дол. інвестицій.
До речі, позитивним чинником можуть стати і вибори 2012 р. Мінімальна вартість виборчої кампанії на окрузі - 3 млн дол., а у нас 225 округів. Сюди ж можна приплюсувати і Євро-2012, яке може дати країні близько 1 млрд дол.
РБК-Україна: Але це і посилює девальвацію.
Олег Устенко: Так, але є й зовнішній девальваційний тиск. Наші основні торговельні партнери - Туреччина (6% експорту) і Росія (30% експорту) - девальвували. ЄС, на який припадає чверть експорту, теж переживає девальвацію євро по відношенню до долара. Тому, щоб зберегти конкурентоспроможність на світових ринках, нам можна було б девальвувати.
При цьому, девальвація - це пасивний захист. А потрібні активні заходи - структурні реформи. Тільки під гарантії реформ зайде зовнішній інвестор і почне працювати внутрішній - населення, на руках у якого знаходиться близько 60 млрд дол.
РБК-України: Головна перешкода - корупція. 30% відкату в будівництві - хто погодиться працювати на таких умовах?
Олег Устенко: Я чув і до 40%. Крім того - адмінбар`єри для бізнесу. Варто послухати одну з нарад прем'єра з Михайлом Бродським: якщо єдине реєстраційне вікно не працює або є проблеми з ліцензіями, або чимось ще - треба звільнити когось. А слід зробити так, щоб система працювала без звільнень.
Візьмемо резолюцію ПАРЄ. Це непогана резолюція, яка повинна простимулювати українську сторону провести судову реформу, про яку так довго говорять інвестори.
При правильному підході, коли в світі йде боротьба за ресурси, ми з нашим потенціалом цілком можемо претендувати на залучення 5% світових інвестицій на рік. У 2011 р. світові інвестиції склали близько 300 млрд дол., тобто, ми можемо претендувати на 15 млрд дол на рік, а не на 5-6 млрд.
І, думаю, нинішню владну команду підштовхують до реформ, серед яких, як уже говорилося, реформа ЖКГ.
РБК-Україна: До речі, скільки вона коштує?
Олег Устенко: Наскільки я розумію, мова йде про 0,5-1 млрд дол.
РБК-Україна: А судова?
Олег Устенко: Думаю, вона дешевше. Але в судову реформу можуть інвестувати Євросоюз, Канадське, Американське і шведське агентства з розвитку.
РБК-Україна: Як Євро-2012 може вплинути на економічну динаміку в Україну?
Олег Устенко: Євро-2012 - відіграний матеріал, який відіб'ється тільки на нашому іміджі. Про Україну більше дізнаються, коли її будуть показувати CNN, BBC, Eurosport.
Адже тут - неоране поле. Заводь свої гроші - і працюй. Але інвестор не прийде на погані умови. Тому йому потрібні незалежна судова система, мінімум корупції, відсутність адміністративних бар'єрів.
Спілкувався Олексій Біловол
