Олег Наливайко: "Абонплату на суспільне ТБ введемо на 5-й рік"

Голова Державного комітету телебачення та радіомовлення України Олег Наливайко вважає, що абонементська плата за користування суспільним телебаченням може бути введена не раніше, ніж на п'ятий рік після початку його роботи.

Голова Державного комітету телебачення та радіомовлення України Олег Наливайко вважає, що абонементська плата за користування суспільним телебаченням може бути введена не раніше, ніж на п'ятий рік після початку його роботи.

В інтерв'ю РБК-Україна Олег Наливайко також розповів, яка доля очікує на районні та обласні комунальні телерадіокомпанії, коли очікувати введення цифрового суспільного телебачення та цифрового радіо.

"Зараз у Нацради цифрове телебачення - головне. Ви ж знаєте, що є певні проблеми з розповсюдженням тощо. Потім буде радіо", - зокрема, сказав в інтерв'ю РБК-Україна Олег Наливайко.

РБК-Україна: Які перспективи в суспільного радіо?

Олег Наливайко: Згідно з законом, буде єдиний суспільний мовник, куди входить і телебачення, і радіомовлення. Працюватиме не менше трьох каналів радіо.

Перший - суспільно-політичний. Другий - культурно-освітній. Третій - молодіжний, але це не виключає, що може бути більше каналів в залежності від фінансової ситуації та концепції.

Дуже важливо, що ми маємо серйозно розширити частотний ресурс Національної радіокомпанії. В кінці грудня минулого року було об'єднано мовлення обласних державних телерадіокомпаній в fm-діапазоні з Національною радіокомпанією. Зараз іде їх 4-годинне мовлення.

Очікуємо, що на найближчому засіданні Національної ради буде виділений додатковий частотний ресурс. Ми беремо участь в конкурсах, як по радіо "Культура", так і по "Першому національному радіо"

РБК-Україна: Ці радіоканали матимуть частоти в інших регіонах, де мовлення сьогодні не відбувається?

Олег Наливайко: Станом на 1 грудня 2014 року покриття першої програми "Українського радіо" становило приблизно 30%. Ми розширили і вийшли десь на 55-60%. Плануємо вийти на 80-85% за рахунок цих конкурсів. Сподіваємося, що отримаємо такі міста, як Львів, Чернівці, де не було, як не дивно, fm-мовлення.

Що дуже важливо, сьогодні Держкомтелерадіо займається питанням оповіщення, яке раніше здійснювалося через проводове радіо. Але проводове занепадає. На жаль, це незворотній процес. Тому ми сподіваємося, що діапазон покриття "Першого національного" або вже суспільного мовника, дозволить йому стати однією з таких дієвих систем оповіщення.

РБК-Україна: Нові радіоканали будуть створені на базі "Українського радіо" та радіо "Культура"?

Олег Наливайко: Вони стануть базою. Те, що ми зараз називаємо УР-1 ("Українське радіо", - РБК-Україна), це буде перший суспільно-політичний канал Суспільної телерадіокомпанії.

Є "Радіо Культура". Так само на його базі буде створено культурно-освітній канал. Що дуже важливо, будуть об'єднані і творчі потенціали, і newsroom телевізійників і радійників. Це європейська практика.

РБК-Україна: На базі чого буде створений молодіжний канал?

Олег Наливайко: Частково "Промінь" (радіо "Промінь", РБК-Україна), частково, як кажуть, з "чистого аркуша".

РБК-Україна: Коли розпочнеться процес об'єднання потужностей радіо та телебачення?

Олег Наливайко: Ми зараз підготували проект постанови Кабінету міністрів. Він на сайті, іде обговорення з громадськістю і погодження з центральними органами виконавчої влади. Сподіваємося, що наприкінці травня - на початку червня цю постанову буде прийнято та вона чітко зафіксує дорожню карту - що за чим потрібно робити.

Коли буде передано Національну телекомпанію в підпорядкування Держтелерадіо, ми розпочнемо процес об'єднання обласних державних телерадіокомпаній з НТКУ. І після того, як ми зробимо це в червні, протягом трьох місяців, за законом, маємо отримати згоду на зміни з профспілками.

У вересні, я сподіваюся, ми завершимо всю ту організаційну роботу і розпочнемо процес корпоратизації. Випуск акцій. Влітку ще будуть проходити аудити компаній. Корпоратизація, сподіваємося, пройде за два-три місяці, до листопада.

Паралельно Нацрада збиратиме наглядову раду. Їм також необхідно 3-4 місяці. І десь на листопад-грудень маємо вийти на готовність, щоб повноцінно запрацювати.

І тут є своя логіка, бо можна буде розпочати новий рік, і фінансовий в тому числі, з 1 січня з бюджетним фінансуванням.

РБК-Україна: А яка перспектива у цифрового радіо?

Олег Наливайко: Єдина країна, яка відмовилася від мовлення в fm-діапазоні - це Норвегія, яка буквально з 1 травня перейшла на цифрове мовлення. Це радіо завтрашнього дня. Там проблема, що повинні бути забезпечені приймачі.

Ми ще не готові технічно. Поки що є ідея. Я знаю, що Нацрада поставить це питання до обговорення. Громадськість радиться.

Зараз у Нацради цифрове телебачення - головне. Ви ж знаєте, що є певні проблеми з розповсюдженням тощо. Потім буде радіо.

РБК-Україна: Скільки працівників державних радіо втратять роботу?

Олег Наливайко: Як тільки буде затверджена концепція структури, можна буде щось оголошувати. Поки що зарано робити прогнози.

Зрозуміло, що державне мовлення вимагає оптимізації. Але от робоча група, я від себе не можу сказати, вважає, що це буде 30-50%. Однак, і скорочення вимагатиме чималих коштів, а також чіткого дотримання чинного законодавства про працю.

Отже, перший етап оптимізації структури і чисельності персоналу НСТУ, скоріш за все, буде не настільки радикальним. Головною метою є не скорочення людей, а посилення ініціативності та мотивації працівників, що як наслідок має посилити конкурентноздатність суспільного мовника.

У ході роботи над стратегією розвитку НСТУ були висловлені ідеї щодо створення ярмарку нових медіа-проектів, залучення свіжих сил. На думку фахівців, це є слушна пропозиція.

РБК-Україна: Коли суспільний мовник запрацює, люди можуть сподіватися на збільшення розміру заробітної платні?

Олег Наливайко: Ми сподіваємося, що відразу після старту цього проекту буде підвищення зарплати на 20-30%, після того, як відбудеться подальша оптимізація. Немає інших способів - треба провести оптимізацію або більше заробляти.

До речі, минулого року обласні державні телерадіокомпанії виконали наповнення спецфонду на 150%. Є перспектива. Єдине, що традиція державного телебачення і радіо: от є бюджетні кошти - їх треба використати, а спецфондом ніхто серйозно не займався.

З минулого року ми дуже серйозно зайнялися цим питанням. До керівництва прийшли люди з бізнесу, для яких головне - це показник отримання рейтингу і отримання коштів. І воно в принципі спрацювало. Такого не було ніколи - виконання на 150%.

РБК-Україна: Ви кажете про Зураба Аласанію?

Олег Наливайко: Подивіться, Зураб прийшов з бізнесу, має певний досвід роботи в ОДТРК. Я так само до Спілки журналістів працював багато років в бізнес-структурах. Головний директор "Укрінформу" прийшов з бізнесових структур, відбулись зміни в областях. Тобто якраз є люди, які розуміють, що бюджет не потягне, і ми маємо все зменшувати і зменшувати частку державного фінансування.

РБК-Україна: Що чекає на обласні та районні радіокомпанії?

Олег Наливайко: Це проблема. Це комунальна, а не державна власність. Вони жевріють і розвиваються за рахунок співпраці з державними радіокомпаніями. Як правило, виходять на частотах чи в проводовому радіо на хвилях обласної державної телерадіокомпанії. І це їм треба домовлятися із суспільним мовником.

Але, в принципі, я думаю, що вони повинні залишитись, бо це районне радіомовлення. Як правило, для старших віком людей, які цікавляться подіями районного рівня. Але проблема буде в фінансуванні. Вони й так фінансуються жахливо.

А судячи з того, що буде велика економія в бюджеті зі стартом проекту по суспільному мовленню, районна громада так буде зменшувати фінансування. Вони мають залишитися у комунальній власності, іншого варіанту немає.

РБК-Україна: В бюджеті передбачено 0,2% від загального фонду держбюджету попереднього року на фінансування суспільного мовлення...

Олег Наливайко: Якщо по цьому року рахувати (2015 бюджетному році, - РБК-Україна), це десь під 900-950 млн грн. Це буде бюджет суспільного мовника наступного року.

РБК-Україна: Коли буде введено абонплату для громадян?

Олег Наливайко: Буде чотири роки, які треба пройти, зайняти свою нішу: по чисельності глядачів і бізнесову. Чому чотири роки? Тому що тільки чотири роки буде фінансування з бюджету. На п'ятий рік або повноцінно запрацює абонплата, як в країнах Європи, або це будуть доходи від власного виробництва та реклами.

РБК-Україна: Щодо абонплати. Яка це може бути сума?

Олег Наливайко: Відповідно до проектів, що обговорювалися, це було 50-100 грн. Все-таки станом на сьогоднішній момент важко сказати, що буде через 4 роки. Це мають бути добровільні внески.

Але я песиміст. Враховуючи, що розвивається цифрове мовлення, існує маса телевізійних каналів. Є вибір. І тут навіть 50 чи 150 грн...

Сам факт, що там потрібно платити, коли будуть безкоштовні канали. Тоді політика має в цілому змінитися - канали будуть відкриті чи закриті. Якщо у нас всі канали будуть відкриті, і їх кількість збільшиться у зв'язку з цифровим мовленням, тоді, мені здається, шансів немає, що ми зможемо на п'ятий рік збирати абонплату. Треба вчитись заробляти.

РБК-Україна: Яким чином?

Олег Наливайко: Реклама. Ми ж впевнені, що буде рух економіки і зростатиме рекламний ринок.

РБК-Україна: На базі Першого національного був створений суспільно-політичний телеканал "Суспільний.UA". Що змінилося в мовленні? Я поки помітила лише зміну логотипу.

Олег Наливайко: Контент змінився. Багато нових програм з'являється. В Олі Герасим'юк цікава подорожня програма.

Головна відмінність - це новини. Якщо порівняти з тими, які були - це небо і земля. На жаль, просто немає культури і звички дивитися новини УТ-1. Люди звикли, що вони все-таки розраховані на сільського глядача, враховуючи, що велике покриття.

В минулі роки УТ-1 був, може не коректно скажу, бойовим листком влади. Всі сюжети були - спочатку Президент, потім Кабмін, Верховна Рада і так далі. І до того вже звикли.

Зараз там є критика влади. Якщо взяти і проаналізувати кількість сюжетів в новинах НТКУ, зовсім невеликий відсоток в них провладної інформації.

РБК-Україна: Тож які нові програми з'явилися?

Олег Наливайко: "Майкл Щур" ("Утеодин" з Майклом Щуром, - РБК-Україна), що на слуху.

РБК-Україна: Але ця програма виходила на Першому національному ще до початку роботи суспільного мовника...

Олег Наливайко: Ми для себе брали, щоб якраз з Нового року (2015 року, - РБК-Україна) розпочалися зміни контенту. З'явилися дискусійні програми.

От саме зараз іде дискусія "Дебати. PRO". Це площадка, де обговорюються різні поточні моменти з експертами. Програма з Ольгою Герасим'юк "Подорожні", дуже багато публіцистики, документальних фільмів.

Раніше було дуже багато різного роду концертів, провладних програм і старі фільми. Ось це от були три конька.

РБК-Україна: Що буде з іншими телеканалами, зокрема "Культура"?

Олег Наливайко: Сьогодні телеканал "Культура" представлений в кабельній мережі, зокрема пакеті "Воля", Інтернеті. Я в себе вдома дивлюсь через пакет "Воля". Його немає в аналогу. Планується, що канал буде в цифрі (цифрове телебачення).

РБК-Україна: Які програми транслюватиме канал "Культура" суспільного мовника?

Олег Наливайко: Це треба концепцію дивитися. Я не готовий сказати, але головне це будуть культурологічні програми, документальні фільми. Я знаю, що вони зараз знімають різного роду театральні прем'єри.

РБК-Україна: Були розмови, що третім суспільним телеканалом стане регіональний.

Олег Наливайко: В законі не менше двох, а третій - тут мова іде про регіональний. Але це треба сідати і рахувати, що буде на той момент, чи фінансово потягнемо.

Бо регіональний може або включатись на тих двох каналах і отримувати ефірний час, тобто працюватимуть розширені корпункти - студії продакшн. Або має бути третій канал. Його по-різному називають. Наприклад, "Територіальних громад". Досі немає його чіткої назви.

Хоча існує досить серйозний запит суспільства.

РБК-Україна: Скільки працівників державного телебачення втратять роботу?

Олег Наливайко: Від схеми залежить. Якщо буде третій канал з регіональним наповненням, потрібна буде більша кількість людей. Якщо це буде в режимі розширених кореспондентських пунктів - місцевих студій-продакшн, треба порахувати, скажімо три години чи чотири власного ефіру вони випускатимуть. Значне скорочення безумовно буде.

РБК-Україна: Зураб Аласанія нещодавно говорив, що люди не готові сприймати інтелектуальний контент. Як створити попит на суспільне телебачення?

Олег Наливайко: Суспільство змінилося. Минулий рік багато чого змінив в головах. І мені здається, що нас чекає ера інтересу до документального кінематографу - історичного, сучасного. І суспільне на випередження могло б займати цю нішу.

Функції суспільного - формувати якості патріотизму та більш серйозного ставлення до програм телебачення. Для комерційного мовника головне рейтинги. Тут трохи інше - потрібно представляти інтереси суспільства. Час інфотеймента проходить.

РБК-Україна: Коли повноцінно запрацює цифрове телебачення?

Олег Наливайко: Згідно з Женевською конвенцією, здається маємо перейти 17 липня. Однак вже розуміємо, що не зможемо забезпечити повноцінне охоплення у зв'язку з фінансовим станом.

Компанія "Зеонбуд" взяла на себе монопольне, на мій погляд, право розвивати всю цифрову мережу. Ця приватна компанія, що залишилася ще від тієї влади, не справляється з завданням. Є регіони, де покриття становить 40-50%.

Наскільки я знаю, Нацрада веде переговори щодо відтермінування (переходу на цифрове телебачення, - РБК-Україна) на певний період. Думаю, на півроку мінімум, а ймовірніше - десь на рік.

РБК-Україна: Що населенню слід зробити, щоб перейти на цифрове телебачення?

Олег Наливайко: Придбати тюнер або сучасний телевізор, здатний приймати сигнал стандарту DVB-T2. Для соціально незабезпечених верств частково було роздано ці тюнери.

Решту потрібно купувати. Його орієнтовна вартість - 200 з лишком гривень. Там є відкритий доступ, і він має всі ті канали в дуже гарній якості.

РБК-Україна: Чи отримуєте підтримку від європейських структур?

Олег Наливайко: Так, методичну, підвищення кваліфікації, обмін досвідом. Стосовно фінансової складової про суми важко говорити, бо дуже багато різних фондів допомагає.

Нині допомога надходить на навчання, робочі групи, стажування. Майбутні керівники суспільного мовлення де лише не були - в Японії, Німеччині, Польщі, Франції. Є заявки на фінансування забезпечення техніки.

Але найголовніше - змінити щось в голові. Державне телебачення стає суспільним. Тож необхідні зміни в мізках. Зараз же більшість журналістів державних телеканалів чекають, що їм має прийти якась інструкція, що робити, що знімати.

РБК-Україна: Досвід переймаєте певної конкретної країни?

Олег Наливайко: На відкритті суспільного прем'єр (Арсеній Яценюк) сказав, що він хоче бачити BBC. Це, скажемо так, найсерйозніший критерій стандарту телевізійного мовлення.

В більшості наші журналісти зараз вивчають досвід Deutsche Welle. Німецька, польська система суспільного мовлення найбільш цікава. У них враховані інтереси регіонального мовлення. Для нас це один із ключових моментів.

По-друге, дуже багато часу надається документалістиці і поточному інформуванні про події в країні.

Спілкувалась Надія Андрікевич