Загальноєвропейська угода стане ключовою темою на саміті ЄС
21-22 червня в Брюсселі відбудеться засідання Ради ЄС (саміт голів держав і урядів країн-членів ЄС), головне питання на порядку дня - внесення змін до Угоди ЄС. Зміни до угоди необхідні для проведення інституційних реформ і є спробою відновити процес ухвалення Конституції ЄС, заблокований 2 роки тому негативним голосуванням на референдумах у Франції і Нідерландах. Конституційний договір на сьогодні ратифікували лише 18 із 27 країн ЄС. Згоди з питання договору немає досі. Деякі країни не влаштовують пропозиції Німеччини замінити нинішнє піврічне головування на п'ятирічне і французька ідея запровадити пост президента ЄС. Проти посади президента, за даними соцопитування Financial Times Harris, виступає 54% громадян Британії, Німеччини, Іспанії, Італії та Франції. Окрім німецьких пропозицій на саміт буде винесений скорочений варіант конституції, розроблений експертною групою на чолі з колишнім прем'єром Італії Джуліано Амато. Проект офіційно не обговорювався, і не ясно, наскільки він відповідає пропозиціям, які висуне Німеччина. Раніше канцлер ФРН Ангела Меркель заявляла, що хотіла б отримати згоду від усіх лідерів ЄС під час саміту щодо термінів ратифікації нового договору в кожній з країн Євросоюзу до виборів у Європарламент в 2009 р. Головна загроза саміту - Польща, яку не влаштовує внутрішньоєвропейська система голосування, яку пропонують прописати в Конституції ЄС більшість країн. Проте, після тривалого опору прем'єр-міністр Польщі Ярослав Качиньський заявив напередодні про готовність до компромісу. Польща не погоджувалася з системою “подвійної більшості" при ухваленні рішень, яка влаштовує решту членів ЄС. За нею рішення вважається схваленим, якщо за нього віддали голоси 55% представників країн з 65% населення ЄС. Варшава пропонує систему “квадратного кореня" від чисельності населення, яка дає Польщі більше голосів, відповідно, більшої ваги в ЄС. Після запровадження системи голосування за принципом “подвійної більшості" право вето буде відмінене і ніхто не зможе блокувати рішення всередині Євросоюзу. Нагадаємо, Польща нещодавно використала право вето, зірвавши переговори Євросоюзу з Росією, чим викликала незадоволення деяких країн Європи. Тим часом французи, які в 2005 р. проголосували "проти" Європейської конституції, активно просувають ідею президентства в ЄС. Голова ЄС матиме невелику кількість формальних повноважень, проте стане стратегічним лідером блоку і представлятиме його на міжнародній арені. "Financial Times" пише, британський прем'єр-міністр Тоні Блер, який 27 червня піде у відставку з поста глави уряду Об'єднаного королівства, може стати першим постійним президентом ЄС. Президент Франції Ніколя Саркозі заявив напередодні в Лондоні, що Т.Блер "достатньо кваліфікований і заслуговує довіри" для того, щоб стати на чолі Євросоюзу. Німецькі дипломати повідомили, що Н.Саркозі вже виклав свій план канцлеру Німеччини А.Меркель. У свою чергу посадовці ЄС заявили про те, що французький президент запропонував висунути кандидатуру Т.Блера на пост президента ЄС також іншим країнам блоку. З погляду дипломатичних відносин в Євросоюзі, лобіювання Т.Блера на пост президента ЄС головою французької держави є свідченням потепління англо-французьких відносин. Сам англійський прем'єр заперечує свою зацікавленість у посаді президента ЄС.
