Загострення в АТО: чому на Донбасі знову неспокійно

За даними ООН нинішнє загострення на Донбасі найсерйозніше за минулий рік За даними ООН нинішнє загострення на Донбасі найсерйозніше за минулий рік
Напруга у зоні АТО наростає. Вчора, один з лідерів бойовиків так званої «ДНР» Денис Пушилин заявив, що вони готові до відновлення повномасштабних військових дій на Донбасі. Інформацію про підготовку сепаратистами настання підтвердили і в українській розвідці. Експерти, опитані РБК-України представники оточення Петра Порошенка сходяться на тому, що бойові дії активізовані, швидше за все, не будуть. І ми маємо справу з черговим витком гібридної війни, короткостроковою метою якої зараз є зняття західних санкцій з Росії.
Напруга у зоні АТО наростає. Вчора, один з лідерів бойовиків так званої "ДНР" Денис Пушилин заявив, що вони готові до відновлення повномасштабних військових дій на Донбасі. Інформацію про підготовку сепаратистами настання підтвердили і в українській розвідці. Експерти, опитані РБК-України представники оточення Петра Порошенка сходяться на тому, що бойові дії активізовані, швидше за все, не будуть. І ми маємо справу з черговим витком гібридної війни, короткостроковою метою якої зараз є зняття західних санкцій з Росії.

Розклад перед боєм

Бойовики пригрозили відновлення активних бойових дій на Донбасі, якщо, як заявив один з лідерів сепаратистів Денис Пушилин ВСУ не припинить обстрілювати їх позиції. Він же звинуватив українську владу у невиконанні ряду пунктів Мінських угод, які регулюють режим припинення вогню.
 
Про те, що бойовики планують настання, свідчать і дані української розвідки. "Існує загроза активізації наступальних або рейдових дій противника. Найбільш загрозливими напрямками на сьогодні є район Світлодарська, район Авдіївки, а також населені пункти поблизу Донецька. Не виключаються й інші напрямки", - повідомив РБК-Україна начальник управління Головного управління розвідки Міноборони Вадим Скібіцький. За його словами про те, що бойовики готуються до наступу у зазначених районах, свідчать дані про активізацію ДРГ та інформація про проведення бойовиками посиленої підготовки.
 
У свою чергу джерело РБК-Україна знайомий з ситуацією на Донбасі відзначає, що за останні місяці кількість бойовиків на Донбасі не збільшилася. Між тим там пройшла ротація російських інструкторів. "Якщо раніше кадрові російські військові були присутні там на рівні командирів батальйонів, то тепер – на рівні командирів рот і взводів", - говорить співрозмовник РБК-Україна. Загальна кількість бойовиків він оцінює в 20-26 тисяч чоловік (без урахування російських інструкторів).
 
"Генштаб ЗСУ має план адекватного реагування у відповідь на можливе наступ бойовиків", - стверджує у свою чергу начальник прес-служби Генштабу Владислав Селезньов.

Події розвиваються по висхідній

За даними ООН ескалація конфлікту на Донбасі почалася в червні нинішнього року. Порівняно з травнем кількість поранених і загиблих в результаті артобствелов подвоїлася. За даними організації за 20 днів липня на Донеччині загинуло 27 українських військових, ще 123 були поранені. Жертв серед мирного населення менше – 8 загиблих і 65 поранених. В ООН підрахували, що таких втрат на Донбасі не було з серпня минулого року.
 
Навесні на фронті було відносно спокійно. Тоді учасники так званого "нормандського формату" обговорювали перспективу проведення на окупованій території Донбасу місцевих виборів згідно з українським законодавством. І тоді, і зараз вітчизняні дипломати наполягають – вибори можливі тільки після того, як Україна встановить повний контроль над державним кордоном з Росією. Позиція Кремля була прямо протилежна: спочатку вибори, потім контроль над кордоном.
 
В якості альтернативи Петро Порошенко запропонував направити на Донбас поліцейську місію ОБСЄ, яка повинна була гарантувати порядок під час голосування. У Москві спочатку від цієї пропозиції відмахнулися, але потім заявили, що розглядають таку можливість.
 
До кінця червня українським дипломатам вдалося переконати західних партнерів у тому, що вибори на Донбасі провести неможливо. "Ситуація з припиненням вогню дуже нестабільна. І мова йде не тільки про політичні, але і про інших питаннях. Зараз вибори не можуть відбутися з об'єктивних причин, тому що на Донеччині небезпечно", – заявила наприкінці червня канцлер Німеччини Ангела Меркель. Цю заяву було зроблено тоді, коли солдати ВСУ і сепаратисти вели бойові дії в промзоні Авдіївки. Ще через кілька днів Рада ЄС продовжила економічні санкції щодо Росії.
 
І все ж проведення виборів, як і раніше залишається в західній порядку денному врегулювання ситуації на Донбасі. На початку липня до Києва прибула держсекретар США Джон Керрі. Після зустрічі з Петром Порошенком він повідомив, що проект закону про вибори на Донбасі готовий і переданий учасникам переговорів, крім того, розроблено низку вимог до проведення амністії на Донбасі.

Військова дипломатія

Напередодні прильоту Керрі в Київ, міністр закордонних справ Росії Сергій Іванов несподівано заговорив про те, що у нього є дані про "наміри спровокувати відновлення повномасштабних бойових дій на Донбасі" і попросив США докласти зусиль, щоб не допустити такого розвитку ситуації. У липні Керрі двічі зустрічався з Івановим і обговорював з ним ситуацію в Сирії і в Україні. Але чи змогли дипломати домовитися про конкретні кроки не відомо.
 
- А чому ви дивуєтесь? Ви ще не звикли, що під час переговорів у Мінську сепаратисти починаю стріляти? – заявив РБК-Україна колишній член Мінської контактної групи Роман Безсмертний. Він впевнений – загострюючи конфлікт на Донбасі, в тому числі й заявами про відновлення бойових дій, Росія тим самим готує грунт для наступного засідання контактної групи, яке заплановане на вересень.
 
Як відомо, останнє засідання групи відбулося 3 серпня, але яких-небудь відчутних результатів воно не принесло. Сторони досі не можуть зійтися в тому, хто і в якій послідовності повинен виконувати Мінські угоди. Навіть процес обміну полоненими, який в червні, здавалося, зрушився з мертвої точки, до початку серпня знову застопорився.
 
Роман Безсмертний допускає, що Росія спробує натиснути на Україну силовим шляхом, на зразок того, як це було під час укладення «Мінська -2», коли сепаратисти за підтримки російської регулярної армії штурмували Дебальцеве.
 
В Адміністрації президента дотримуються дещо іншої версії, правда, офіційно озвучувати її не хочуть. Відразу два соратника Петра Порошенка у неформальному спілкуванні з РБК-Україна сказали, що нагнітаючи ситуацію на фронті, Кремль розраховує домогтися зняття Європейським союзом санкцій щодо Росії.
 
"Нам вдалося переконати західних партнерів, що в нинішніх умовах провести вибори на Донбасі нереально. Тепер Росія обрала тактику – «створи проблему і сам її вирішуй». Спочатку бойовики стріляють по нашим військовим, потім Кремль їх «заспокоїть» і зажадає собі нагороду", - пояснив один з представників команди президента.Нагадаємо, санкції щодо Росії діють до 31 січня 2017 року. Для їх продовження Євросоюз повинен прийняти відповідне рішення.
 
Своє пояснення причин загострення в зоні АТО є і в Генштабі. За словами співрозмовника РБК-Україна в його керівництві, військові виділяють відразу кілька факторів. По-перше, ротацію серед бойовиків. "Ми під час ротації відводимо з'єднання в тил і проводимо бойове злагодження. А вони, навпаки, висувають частини на передову, яка замінює полігон", - говорить співрозмовник РБК-Україна.
 
Він зазначає, що важливу роль у загостренні зіграло і те, що влітку на Донбас приїхали отримувати бойовий досвід випускники російських військових училищ. "Ми неодноразово фіксували факти, коли до бойовиків з Росії приїжджали молоді офіцери, які на початку літа закінчили навчання", - говорить собеседнк РБК-Україна. І, нарешті, додає він, - бойовики активізувалися напередодні 25-річчя Незалежності України. "Росіяни вже традиційно хочуть якщо не зіпсувати нам свято, то принаймні, зіпсувати його, як було в предыдушие роки", - говорить він.
On Top