Оприлюднено Стратегію національної безпеки України
На офіційному сайті Президента України оприлюднено текст Стратегії національної безпеки України, затвердженої відповідним указом глави держави (№ 105/2007 від 12.02.07). Стратегія національної безпеки України визначає принципи, пріоритетні цілі, завдання і механізми забезпечення життєво-важливих інтересів особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх погроз. Головна мета Стратегії – забезпечити такий рівень національної безпеки, який би гарантував поступальний розвиток України, її конкурентоспроможність, забезпечення прав і свобод людини і громадянина, подальше зміцнення міжнародних позицій і авторитету Української держави у сучасному світі. Досягнення цієї мети передбачається шляхом реалізації державної політики національної безпеки. Стратегічною метою політики національної безпеки України визначено забезпечення державного суверенітету і територіальної цілісності, національної єдності на основі демократичного просування суспільства і держави, дотримання прав і свобод людини і громадянина, створення умов для динамічного зростання економіки, забезпечення європейських соціальних стандартів і добробуту населення. Стратегічними пріоритетами політики національної безпеки визначено: досягнення національної єдності і консолідації суспільства; підвищення ефективності системи державного управління і місцевого самоврядування; забезпечення прийнятного рівня економічної безпеки; забезпечення енергетичної безпеки країни, у першу чергу шляхом докорінного підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів; досягнення високих соціальних стандартів, вирішення на цій основі невідкладних демографічних проблем; створення безпечних умов життєдіяльності населення; реформування інститутів сектору безпеки – Збройних Сил України, інших військових формувань і правоохоронних органів; прискорення реалізації судової реформи; розвиток системи демократичного громадянського контролю над Військовою організацією і правоохоронними органами держави; забезпечення сприятливих зовнішніх умов для розвитку і безпеки держави. До сприятливих зовнішніх умов, зокрема, віднесено: формування навколо України безпечного міжнародного середовища, зміцнення систем колективної безпеки на європейському і трансатлантичному просторах, розвиток взаємин і кооперації у глобальному і регіональному вимірах; захист і підтримка українських громадян та їх інтересів за кордоном; завершення правового оформлення (делімітації і демаркації) державного кордону України, зокрема, вирішення з Російською Федерацією на основі норм міжнародного права питання щодо розмежування в Азовському і Чорному морях і Керченській протоці, врегулювання з Румунією спірних питань щодо делімітації континентального шельфу і виняткових економічних зон у Чорному морі; забезпечення гідного місця України у глобальному розподілі праці, безпечне і збалансоване входження української економіки у світову економічну систему, зокрема, у форматі Світової організації торгівлі (СОТ); укладення нової базової угоди, формування зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, створення основи для повноправного членства України в ЄС; приєднання України до європейської і євроатлантичної систем безпеки, яка передбачає взаємовигідну співпрацю з Організацією Північноатлантичного договору, формування умов для вступу України до НАТО, участі у програмах безпеки Європейського Союзу і ОБСЄ; розвиток українсько-російського партнерства на основі прагматизму і відвертості, взаємовигідної кооперації і співпраці як ключових умов забезпечення національної і регіональної безпеки; розвиток гармонійних, взаємовигідних, добросусідських відносин з країнами регіону, утвердження на цій основі регіонального лідерства України; розширення активної взаємодії зі США і Канадою, країнами-членами Європейського Союзу, іншими країнами Європи і країнами – регіональними лідерами; підтримка міжнародного миру та безпеки шляхом подальшої участі у міжнародній миротворчій діяльності, багатосторонніх заходах з протидії розповсюдження зброї масового враження, тероризму, транснаціональної організованої злочинності, торгівлі людьми, незаконному обігу наркотиків та іншим викликам міжнародній безпеці; забезпечення інформаційної безпеки при інтеграції до структур глобального інформаційного суспільства. Окремо винесені основні пріоритети регіональної співпраці у Балто-Чорноморсько-Каспійському регіоні, серед яких: затвердження демократії і безпеки у регіоні, розширення і поглиблення співпраці у форматах Спільноти Демократичного Вибору і Організації за демократію та економічний розвиток – ГУАМ; розширення двосторонньої та багатосторонньої співпраці з країнами регіону щодо формування загальної енергетичної політики, зокрема, у сфері транзиту енергоносіїв; активізація взаємодії з європейськими регіональними організаціями і участь у реалізації багатосторонніх проектів, формування субрегіональних систем колективної безпеки на користь усіх держав регіону. Також зазначається, що Україна повинна залишатися активним учасником процесів врегулювання "заморожених" конфліктів у регіоні, у першу чергу в Придністров'ї. Стратегією також визначено механізми реалізації державної політики національної безпеки, серед яких: удосконалення системи управління національною безпекою; ресурсне забезпечення національної безпеки. Пріоритетними напрямами фінансування для реалізації політики національної безпеки є: реформування і розвиток органів сектору безпеки (передбачається поетапно привести до об'ємів, зіставних з аналогічними витратами країнам Центральної Європи, з одночасною оптимізацією організаційно-штатних структур органів безпеки і приведенням їх у відповідність з новими функціями і завданнями, а також економічними можливостями держави); удосконалення програм адаптації і соціального захисту військовослужбовців і службовців, які звільнятимуться у зв'язку з реформуванням сектору безпеки; реалізація програм модернізації виробничого і науково-технологічного потенціалу в стратегічних галузях економіки; держпідтримка інвестиційних і інноваційних проектів, спрямованих на підвищення ефективності використання в національній економіці матеріальних, у першу чергу енергетичних, ресурсів; розвиток транспортної і інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури; реформування і розвиток систем освіти і охорони здоров'я, приведення їх у відповідність з європейськими стандартами; реалізація пріоритетних фундаментальних досліджень і прикладних розробок і напрямів інноваційної діяльності; стимулювання впровадження прогресивних технологій і їх передача з оборонно-промислового комплексу в цивільне виробництво; підготовка кадрів для органів державної влади, наукових кадрів вищої кваліфікації відповідно до визначених Стратегією пріоритетних напрямів. Ресурсне забезпечення здійснення заходів на виконання Стратегії національної безпеки реалізується шляхом обов'язкового врахування щорічних витрат у державному бюджеті, а також у відповідних державних програмах. Координація заходів щодо наукового супроводження реалізації Стратегії здійснюється Національною академією наук і науково-дослідними установами Ради національної безпеки і оборони України. Контроль за реалізацією Стратегії здійснюють Президент України, Верховна Рада, Кабінет міністрів, Рада національної безпеки і оборони України. Крім того, центральні органи виконавчої влади України, ЗСУ та ін. військові формування, правоохоронні і розвідувальні органи забезпечують виконання завдань щодо реалізації Стратегії. Інші органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації і органи місцевого самоврядування забезпечують вирішення питань, що стосуються реалізації Стратегії. Відзначимо, що, на думку експертів, Стратегія носить скоріше декларативний характер протоколу про наміри, а не виглядає як чіткий план дій. Зокрема, дуже велику увагу приділено проблемам, що назріли у суспільстві та опису, яким чином вони повинні вирішуватися. Натомість, немає чітких термінів вирішення задач, не визначено також рамки дії даної Стратегії. Що стосується стратегічних цілей, які до недавнього часу були одними з головних для України, – вступ до ЄС, НАТО – то у даній Стратегії таке формулювання як "вступ" взагалі відсутнє, натомість наголошується на створенні умов для повноправного членства. Що стосується вступу до СОТ – то йдеться про "безпечне і збалансоване входження української економіки у світову економічну систему" у форматі СОТ. Нагадаємо, що згідно з указом Президента, Кабінет міністрів України повинен забезпечити виконання вказаної Стратегії, а секретар Ради національної безпеки і оборони України – інформувати главу держави про стан реалізації вказаної Стратегії.
