Обхідний маневр: влада шукає шляхи збереження корупції в енергетиці
Українська атомна енергетика може стати розмінною монетою корупційних схем
Парадоксальна ситуація складається в паливно-енергетичному комплексі в контексті виконання Україною вимог МВФ. Фонд ставить перед офіційним Києвом абсолютно конкретні завдання щодо викорінення корупції та оздоровлення енергетики. Українська влада, з одного боку, виконує рекомендації Фонду, але з іншого - відчайдушно шукаює варіанти компенсаторів, які дозволили б їй зберегти корупційні дірки якщо не в одному, то в іншому секторі енергетики.
Поки Кабінет міністрів і Верховна Рада вирішують на вимогу МВФ проблему дефіциту бюджету НАК "Нафтогаз України", відсікаючи можливість корупційної складової при стягненні боргів за поставлений НАКом газ, оточення президента Петра Порошенка формує умови для вибудовування по суті аналогічних схем навколо найбільшої державної енергогенеруючої компанії - НАЕК "Енергоатом"
Саме до цього призведе вето, накладене главою держави на закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розрахунків у ПЕК щодо держпідприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (№3097).
Чому "чистка" "Нафтогаз України" могла "забруднити" оточуючих
Починаючи в 2014 році новий етап співпраці з Україною, МВФ висунув Києву цілий пакет жорстких вимог, серед яких і невідкладне вирішення проблеми багатомільярдного дефіциту бюджету Нак.
Причина очевидна - в 2014 році дефіцит бюджету "Нафтогазу" 107 млрд гривень, значно перевищував дефіцит усього держбюджету країни (78 млрд гривень). Таким чином, газовий монополіст представляв реальну загрозу стабільності всієї фінансової системи України, порятунком якої, власне, і займається МВФ.
У справі очищення Нафтогазу від проблемних боргів зроблено вже досить багато. У липні минулого року Рада схвалила законопроект № 2956, яким вносяться зміни в закон "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (щодо механізмів впливу на підприємства-боржники). Даний документ дозволяє примусово реалізовувати майно боржників "Нафтогазу".
У жовтні минулого року до Ради був поданий законопроект № 3325, яким передбачалося внести зміни в закон "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств ПАЛИВНО-енергетичного комплексу" (№2711). Зміни дозволили б НАК "Нафтогаз України" продавати (відчужувати) на користь третіх осіб свої права, вимоги щодо заборгованості за природний газ, спожитий виробниками тепла. Але прийняття такого законопроекту могло спровокувати хвилю банкрутств серед боржників "Нафтогазу".
Це, в свою чергу, може призвести до відводу з держвласності низки комунальних підприємств. Саме тому документ так і "зависло" на розгляді у Верховній Раді, хоча впровадження механізму, прописаного в законопроекті, як раз і вимагав МВФ.
Але МВФ аж ніяк не наполягав на повній відміні дію мораторію на банкрутство підприємств ПЕК, прописаного в тому ж таки законі №2711. У нього тільки передбачалося ввести окрему статтю, яка стосувалася тільки облгазів і теплокомуненерго, і відповідала вимогам МВФ. Таким чином, з-під удару виводилися інші компанії, які перебували під дією мораторію.
наприклад, під дію мораторію на банкрутство потрапляє навіть ДП "Енергоринок" - монополіст на оптовому ринку електричної енергії. Борги "Енергоринку" перед генеруючими підприємствами за відпущену електроенергію досягають 24 млрд гривень. Тільки "Енергоатому" він заборгував майже 12 млрд гривень. Серед підприємств ПЕК, на які поширювалася дія мораторію на банкрутство, перебував і сам "Енергоатом", що виробляє сьогодні близько 60% всієї електроенергії в країні. Таким чином, почавши вносити зміни до закону №2711, Рада створила серйозну загрозу стабільності роботи всієї електроенергетики України.
Нагадаємо, що сам закон №2711 діє з 2005 року і щороку ВР продовжувала його дію, приймаючи додатковий законодавчий акт. Усвідомлюючи, що колізія навколо боргів "Нафтогазу" перетворюється у вир, що загрожує затягнути найбільшого виробника електроенергії в країні, члени профільного комітету ВР підготували законопроект №3097. Документ був успішно прийнятий депутатами Верховної Ради 28 січня 2016 року.
В пояснювальній записці до нового законопроекту лаконічно зазначено, що його прийняття забезпечує безперебійність постачання електроенергії стратегічними енергогенеруючими компаніями і буде сприяти стабільності на енергоринку України та енергетичної безпеки держави. Але президент ветував закон і відправив у Раду зі своїми пропозиціями, які, по суті, ставлять хрест на цьому документі.
"Енергоатом" вирішили віддати в "сліпий траст"
Своє вето Петро Порошенко (або, швидше, ті, хто підказав йому це рішення) обґрунтував тим, що прийняття закону №3097 "негативно позначиться на інвестиційному кліматі, імідж держави, адже питання встановлення таких мораторіїв знаходиться під пильною увагою потенційних інвесторів, донорів, міжнародних організацій, зокрема Європейського суду з прав людини, який вже неодноразово підкреслював неприпустимість невиконання Україною рішень національних судів"
Дуже вагомі претензії. Але зауважте, що в пропозиціях президента, з якими він повернув закон в парламент, немає ні слова про вимоги МВФ, з яких власне і почалася свистопляска навколо мораторію на банкрутство підприємств ПЕК.
Зате в пропозиціях глави держави є згадка про те, що "Енергоатом" брав участь в процедурі погашення заборгованості в порядку, визначеному законом №2711, більше 10 років. "Однак за цей час підприємством не було вирішено питання розрахунків з кредиторами, його кредиторська заборгованість, щодо якої є рішення судів, в даний час складає 730 млн гривень, а поточна заборгованість - 1,3 млрд гривень", - йдеться в президентському пропозиції до відхиленого законом.
На перший погляд тут все логічно. Але в тому-то й справа, що, якщо "Нафтогазу" закони приймалися для вирішення проблеми заборгованості перед компанією, то по "Енергоатому" все рівно навпаки - компанію намагаються змусити розплатитися з кредиторами.
І ось тут ми підходимо до найголовнішого питання - невже президент не в курсі, що борги перед самим "Енергоатомом" чи не в 10 разів більше, ніж його власна заборгованість? МВФ у зв'язку з цим ніяких вимог не висував, оскільки фахівці Фонду, мабуть, знають про те, що єдиним боржником НАЕК є держпідприємство "Енергоринок", у якого грошей платити за старими боргами немає і ніколи не було.
Хоча не варто забувати про те, що, коли в минулому році знадобилося проавансувати тепловиків для закупівлі вугілля, "Енергоринку" дозволили взяти у "Ощадбанку" кредит на 2 млрд гривень. Але тоді не будемо забувати і про те, що "Енергоатом" залучив кредит у ЄБРР та Євратому на 600 млн євро для підвищення безпеки експлуатації енергоблоків АЕС. Це, до речі, найбільший кредит за всю історію української енергетики. А президент у своїх пропозиціях до ветованого закону наполегливо виводить "негативно позначиться на інвестиційному кліматі". Ось що дійсно негативно позначиться на інвестиційній привабливості "Енергоатому", так це відмова від мораторію на банкрутство компанії.
Ще один важливий нюанс полягає в тому, що борги перед НАКом мають яскраво виражене корупційне походження. Як жартував нинішній керівник компанії Андрій Коболєв, головним завданням "Нафтогазу" було купити газ дорожче, а потім продати його дешевше. При цьому газовий монополіст з року в рік "кредитував" окремі приватні підприємства за державний рахунок, якщо на те була дана відповідна відмашка "зверху". Тим часом "Енергоатом" страждав від перехресного субсидування, застосовуваного на вітчизняному ринку електроенергії, субсидуючи всіх і вся - від своїх конкурентів "тепловиків" до кінцевих споживачів. Чотири атомні електростанції України відпускали і відпускають свої кіловати майже в два рази дешевше "тепловиків" (зараз 42 коп за 1 кВт-год проти 94 коп за 1 кВт-год в середньому для теплоелектростанцій).
Завдяки принциповій позиції МВФ, ціна газу для населення і промисловості наближається до ринково обґрунтованою, відповідно, знижується і дефіцит бюджету "Нафтогазу".
У цьому році компанія планує вийти в "нуль". Одночасно руйнується роками існувала система ручного управління газовим ринком. Зовсім інша справа - електроенергетика, тут теж ростуть тарифи для споживачів, але ось основний виробник залишається на голодному пайку, ледь зводячи кінці з кінцями. Що в цій ситуації повинне було б зробити держава, якщо вона в особі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЭКУ) не в змозі підняти тариф для "Енергоатому"?
Просто не заважати. Тариф, встановлений для "Енергоатому" НКРЭКУ, який є одночасно і кошторисом витрат компанії, просто не передбачає виплат за її боргами.
Борги реальні та фіктивні
Але і це ще не все. Твердження про те, що "Енергоатом" за 10 років дії мораторію на банкрутство підприємств ПЕК так нічого і не зробив для скорочення своєї заборгованості, м'яко кажучи, далеко не відповідає дійсності.
протягом 2014-2015 років критична кредиторська заборгованість за рішеннями судів скоротилася на 162,9 млн гривень і ці кошти були сплачені "живими грошима". Разом з тим, очевидно, що непродовження мораторію на стягнення боргів з підприємств ПЕК вигідно тим, хто перекупив боргові зобов'язання "Енергоатому". Саме за їх позовами сьогодні блокуються рахунки "Енергоатому".
Ось один з найбільш яскравих прикладів. СУАП "Укрэлектроватт" вимагає стягнути з "Енергоатому" 127 млн гривень. Ще у 2011 році суд ухвалив рішення, в результаті якого первинна сума заборгованості перед НАЕК "Укрэлектроватт" (сформована ще в 1998 році) з 2,5 млн гривень перетворилася в 127 млн гривень. Підставою для такого рішення стала "правильно" організована експертиза. Що стосується вирішення питання про погашення дебіторської заборгованості "Енергоринку" перед "Енергоатомом", то цю тему за останні роки в Міненерго, дійсно, делікатно обходять стороною.
Так, у Меморандумі, підписаному між Україною і МВФ в 2014 році, дійсно є пункт, що вимагає для підвищення ефективності "Нафтогазу" зняття довгострокового мораторію, передбаченого законом №2711-IV/2005. Але до закону №3097, що стосується "Енергоатому", у МВФ немає ніяких претензій. І те, що президент, перш ніж ветувати документ, перевищив відведений на цю процедуру на строк не більше ніж на два тижні, тільки підтверджує це.
Інформоване джерело в Адміністрації президента повідомило, що ветування закону №3097 планувалося виключно під егідою виконання рекомендацій МВФ, для чого документ був наданий на розгляд Фонду. Час минав, МВФ не відповідав, і президент вирішив все ж відхилити закон, використавши для цього зовсім незрозумілий аргумент: мовляв, якщо заборонити банкрутити гогскомпанию, яка забезпечує 50% електроенергії та отримала кредит ЄБРР на підвищення безпеки АЕС, то це... негативно позначиться на інвестиційному кліматі, іміджі держави.
Висновок з усієї цієї історії напрошується маловтішний.
Всупереч всім спробам МВФ привести українську енергетику під осудна конкурентну стан, влада докладає надзвичайних зусиль для того, щоб під прикриттям того ж МВФ зберегти ручне управління.
Все цілком в рамках логіки наших горе-реформаторів - вони досі вважають, що йти у владу безглуздо, якщо в ній нічим керувати. Ось і створюються такі прецеденти, як ситуація навколо "Енергоатому" - борги є, а грошей на їх погашення немає.
В результаті величезна державна компанія опиняється в підвішеному стані, а це нашим комбінаторам тільки й потрібно, адже відкривається широке поле для договірної діяльності. По парламенту і Кабміну ходить достатню кількість "гінців", готових взяти в долю будь-якого, хто змушує "Енергоатом" погасити старі штучні борги, які виросли в сотні разів завдяки рішенням вітчизняних, найбільш справедливих судів у світі. З часів Януковича нічого не змінилося...
А що президент? Та він навряд чи в курсі всіх цих тонкощів. Схоже, Петро Порошенко просто віддав шматочок енергосектору в "сліпий траст" знаючим людям.
