В обхід заборони: як блокування великих російських сайтів і соцмереж вплинуло на український інтернет

Російські соцмережі та сайти втратили близько 40% української аудиторії Російські соцмережі та сайти втратили близько 40% української аудиторії

Рік тому президент Петро Порошенко запровадив санкції щодо найбільших російських соцмереж та інтернет-сервісів, заборонивши в Україні їх діяльність. Детальніше про те, що змінилося за рік заборони в Україні – в матеріалі РБК-Україна.

Незважаючи на складності українських інтернет-провайдерів за дотриманням санкцій щодо російських сайтів і соцмереж, за рік українська аудиторія "Вконтакте", "Однокласники" та "Яндекс" скоротилася майже на 40%. Через те, що не всі учасники ринку телекомунікацій мають спеціалізоване устаткування для фільтрації трафіку, українським користувачам все ж вдається заходити на заборонені російські сайти через VPN або змінивши географію IP-адрес. Рекламний та інтернет-бізнес зумів переорієнтуватися на роботу з західними соцмережами та онлайн-сервісами, а російські компанії не зазнали значних фінансових втрат, кажуть аналітики. У зв'язку з цим експерти вважають блокування російських сайтів "символічною" або "формальною".

Обхідні шляхи

Коли президент Петро Порошенко рік тому підписав указ, яким заборонив у країні діяльність російських соцмереж і онлайн-сервісів, українські інтернет-провайдери сприйняли цю подію як "грім серед ясного неба". Коментуючи ситуацію в минулому році, вони говорили РБК-Україна, що виконати рішення влади буде вкрай складно, оскільки без спеціалізованого дорогого обладнання вони не зможуть проаналізувати трафік і заблокувати конкретні сайти,які потрапили під заборону.

Нагадаємо, 15 травня 2017 року глава держави своїм указом ввів у дію рішення Ради нацбезпеки і оборони "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". Тоді під санкції в Україні потрапили 468 російських компаній. У їх числі опинилися великі соціальні мережі "Вконтакте" і "Однокласники", сервіси Mail.ru, "Яндекс", а також програмне забезпечення "1С", ABBYY, Dr. Web і "Лабораторія Касперського". Мораторій був накладений також на трансляцію в Україні російських телеканалів, наприклад, НТВ, "Перший канал", "РТР-Планета", "Росія-24", "ТВ-центр", "НТВ-плюс", ВГТРК, ТНТ, "Зірка" та інших. Згідно з рішенням РНБО, заборону російських соцмереж введено на три роки, а телеканали в "офіційному бані" - терміном на один рік. Втім, у документі не вказуються конкретні дати закінчення дії санкцій. Можливо, російські телеканали виявляться і в новому списку санкцій, який затвердив РНБО 2 травня цього року. Однак президент Порошенко ще не ввів це рішення в дію.

В кінці травня СБУ провела серію обшуків в офісах дочірньої компанії "Яндекс" в Одесі та Києві, а також в офісі "Вконтакте". Тоді СБУ повідомила, що "менеджмент компанії "Яндекс" незаконно збирав, збирав і передавав в Росію персональні дані українських громадян". В результаті в червні 2017 року свої представництва в нашій країні "Яндекс" і "Вконтакте" закрили.

Але, незважаючи на те, що санкції були введені ще в травні минулого року, уряд лише в лютому 2018 року прийняв постанову, розроблену Держспецзв'язку, в якій прописані найпростіші методи здійснення блокування російських сайтів і соцмереж - за доменними іменами і IP-адресами. Для того, щоб відстежувати, як інтернет-провайдери виконують рішення влади, Держспецзв'язку має придбати спеціальну апаратуру, на закупівлю якої уряд пообіцяв направити 3,5 млн гривень. Втім, за словами компаній-постачальників, опитаних РБК-Украина, обладнання для моніторингу за їх діяльністю обійдеться державі в сотні мільйонів гривень.

PR-директор компанії "Укртелеком" Михайло Шуранов каже, що "виконання операторами телекомунікацій указу президента періодично контролюється держорганами". Втім, не всі гравці ринку стикаються з подібними перевірками. Відразу кілька представників великих інтернет-провайдерів розповіли виданню, що за весь час дії заборони на російські сайти, вони не стикалися з перевірками з боку держорганів. "Нас за рік ніхто не перевіряв. Всі наші контакти з державою звелися до того, що в 2017 році після введення санкцій ми отримали лише кілька листів від НКРЗІ та СБУ з роз'ясненнями", - уточнив один із співбесідників РБК-Україна на правах анонімності.

Якщо ще в 2017 році виконання рішення РНБО й указу президента здавалося для українських інтернет-продавців проблемою, то зараз вони вже звикли до необхідності дотримання антиросійських санкцій. За словами генерального директора компанії-провайдера Triolan Вадима Сидоренка, багато постачальників інтернету технічно блокують доступ до заборонених ресурсів двома способами, які, втім, не дозволяють провайдерам повністю виключити обхід користувачами заборони. "Ми блокуємо заборонені ресурси DNS (доменних імен) та за IP-адресами. Для детального аналізу трафіку, і як наслідок, більш ефективного блокування, потрібно використовувати дуже дороге обладнання. Ми його не використовуємо через його дорожнечу, і блокуємо тільки таким чином. Даних, хто з користувачів провайдера обходить заборону, у нас немає", - каже Сидоренко.

Купівлю обладнання, яке дозволяє "відсікти" в загальному потоці трафіку певні інтернет-ресурси, учасники ринку оцінюють у мільйони гривень. Мова йде, насамперед, про оснащення мереж провайдерів DPI (Deep Packet Inspection), яке дозволяє відфільтрувати сайти, що підлягають блокуванню. Після введення антиросійських санкцій, таке обладнання купували деякі великі гравці ринку. "Протягом усього часу дії заборони, у наших користувачів доступ до сайтів, заборонених указом президента, заблокований", - запевнив РБК-Україна Михайло Шуранов. Він уточнив, що процес виявлення заборонених ресурсів та їх блокування ускладнюється тим, що деякі сайти можуть періодично змінювати IP-адреси або додавати нові. "Наші фахівці відслідковують подібні випадки і блокують доступ повторно. Але окремі користувачі з допомогою спеціальних програмних засобів можуть отримувати доступ до заборонених сайтів, і вплинути на це оператор ніяк не може", - підкреслив речник "Укртелекому".

Проте все це українських користувачів, охочих зайти на заборонені російські ресурси, не зупиняє. За словами голови комітету по електронній комерції "Інтернет асоціації України" Олександра Ольшанського, вони часто обходять блокування за допомогою VPN-сервісів, які змінюють географію IP-адрес абонента. "Виконання заборони - справа, швидше, добровільна. Будь-який користувач може без проблем його обійти за допомогою того ж VPN", - уточнив експерт.

"Ми можемо тільки припускати, як наші користувачі обходять блокування. Але, за нашими спостереженнями, таких клієнтів у нас небагато. Рік тому це ще було проблемою - було багато скарг від користувачів на відсутність доступу до заборонених сайтів. Але, через рік, незручності, які виникли з доступом, вплинули на відтік абонентів від російських ресурсів. У багатьох пропав інтерес до російських соцмереж, і вони стали віддавати перевагу альтернативним ресурсам, наприклад, Facebook", - пояснив виданню Вадим Сидоренко.

Попрощалися з аудиторією

На момент введення заборони російські ресурси займали провідні позиції в рейтингу популярності серед українських користувачів. Згідно з дослідженням компанії "KANTAR TNS в Україні", сайти "Вконтакте" і "Mail.ru" на квітень 2017 року перебували на третьому і четвертому місцях з часткою охоплення понад 78% (15 млн користувачів) і 62% (12 млн користувачів) відповідно. Нижче розташовувався "Яндекс" з часткою охоплення понад 60% або 12 млн користувачів. Соціальна мережа "Однокласники" займала дев'яту позицію з охопленням 47% аудиторії (понад 9 млн користувачів).

Зараз ситуація кардинально змінилася. "Через рік після заборони деяких російських ресурсів можна з упевненістю стверджувати, що заборона істотно вплинула на популярність "Вконтакте", Mail.ru, "Яндекс" і "Однокласників" на території України. Колись входив у трійку лідерів по відвідуваності "Вконтакте" зараз випав з десятки, а "Однокласники", які до 2014 року були вище Facebook, поза "двадцяткою"", - уточнив РБК-Україна засновник школи маркетингу SMS Ельдар Нагорний.

Дійсно, дані "KANTAR TNS в Україні" за квітень 2018 року свідчать, що російські ресурси більше не входять в ТОП-10 найпопулярніших сайтів в українських користувачів, займаючи місця в ТОП-25. Так, рейтинг соцмережі "Вконтакте" знизився до 11 позиції з часткою охоплення майже 30%, "Яндекс" і поштовий сервіс "Mail.ru" спустилися на 13 і 14 сходинки відповідно, втративши майже 40% української аудиторії (23% і 21%). Максимальні втрати у російської соцмережі "Однокласники", рейтинг якої за рік впав з позиції 9 до 23 місця з 16-відсотковою часткою охоплення аудиторії.

Російські компанії "Яндекс" і Mail.ru Group, яка володіє соціальними мережами "Вконтакте" і "Однокласники", запит РБК-Україна проігнорували. А ось українські телеком-оператори проблем з падінням трафіку і скороченням кількості клієнтів не відчули. "Блокування заборонених ресурсів не вплинуло на роботу компанії і 1,5 мільйони абонентів "Укртелеком", як і раніше, активно користуються доступом до мережі", - повідомив Михайло Шуранов.

Не мали негативного впливу санкції щодо російських ресурсів і на роботу компанії "Київстар". "Ми не побачили якихось негативних тенденцій. Навпаки, абоненти збільшили використання інших соціальних мереж та інтернет ресурсів, - уточнили виданню в прес-службі компанії. - Інтернет залишається однією з найбільш затребуваних послуг. Наші абоненти в цьому році збільшили користування мобільним інтернетом більш ніж удвічі порівняно з минулим роком, а доходи від мобільного інтернету зросли на 59%". Інші найбільші мобільні оператори не надали РБК-Україна коментарі.

Частку ринку російських компаній і соцмереж зайняли західні найбільші гравці - Facebook, Youtube і Google. За оцінками експертів, за рік з моменту введення антиросійських санкцій їх трафік зріс на 30-40%. "Багато перейшли з "Однокласників" і "Вконтакте" на Facebook, з "Яндекс.Карт" на Google maps. Як соцмережі та онлайн-карти, і пошукові системи інших компаній зараз доступні, і український користувач глобально нічого не втратив", - вважає гендиректор Triolan Вадим Сидоренко.

"Символічний ефект"

Голова ради Телекомунікаційної палати України Тетяна Попова оцінює падіння трафіку у заборонених ресурсів в 30-35%, але саме блокування вважає неефективним. "Всі оператори заблокували певні російські ресурси, але це не допомогло. Жоден тип блокування не працює ефективно, оскільки деякі користувачі все одно обходять заборону", - вважає експерт.

За словами Попової, санкції не діють ефективно і в частині заборони сайтів російських телеканалів. Крім того, всі російські канали мають акаунти в YouTube, доступ до якого в Україні вільний, і супутникове мовлення, яке не можна заблокувати. "Українські глядачі спокійно можуть дивитися будь-які канали. Для того, щоб українці не дивилися російські канали, українські повинні створювати високоякісний контент, і тоді глядач сам перестане дивитися російське ТБ", - резюмувала Тетяна Попова. Вона також зазначила, що аудиторія, яка перейшла з російських соцмереж в Facebook, "потягнула за собою і рекламний бізнес, який переніс діяльність на цей сайт".

"Український рекламодавець не може і не хоче розміщувати рекламу, націлену на українського користувача, на російських ресурсах. VPN не дозволяє достовірно визначити місце розташування відвідувача. А значить, рекламу практично неможливо ефективно зорієнтувати. Точніше, бути впевненим, що вона дійде до адресата. Тим часом, рекламні бюджети перерозподілилися як на українські рекламні майданчики, так і на Google і Facebook", - пояснив Ельдар Нагорний.

У той же час, втрата української аудиторії не стала критичною для доходів великих російських гравців ринку. "Якщо говорити про економічний ефект, то Україна в особі "Яндекса" і "Вконтакте" втратила великих платників податків та роботодавців. Також компанії мали багато клієнтів в Україні, в тому числі серед малого та середнього бізнесу. Для самих російських компаній падіння доходів становить лише кілька відсотків. Згідно фінзвітності "Яндекса", то в 2016 році компанія заробила в Україні 30-35 мільйонів доларів, а глобальний дохід за рік склав 1,2 мільярда доларів. Тобто, не можна сказати, що російська компанія щось сильноно втратила, позбувшись українського ринку", - поділився з РБК-Україна колишній генеральний директор "Яндекс.Україна" Сергій Петренко.

За його словами, українці як і раніше користуються російськими онлайн-сервісами. "Якщо брати той же "Яндекс.Навігатор", їм продовжують користуватися українські таксисти, і програма працює. Кількість користувачів залишається на достатньому рівні для стабільної роботи. Також українська реклама є в "Яндекс.Директі", і деякі українські рекламодавці продовжують розміщуватися у "Вконтакте". Заборона - це був жест більш символічний, ніж практичний", - впевнений Петренко.

"Незважаючи на те, що платежі з України в "Вконтакті" та "Яндекс" впали майже на 80 відсотків, український ринок для цих компаній "мікроскопічний", і вони самі великих втрат тут не зазнали, - вважає Олександр Ольшанський. - Як і раніше, українські компанії можуть замовити рекламу в "Вконтакте" - через зарубіжних партнерів. Значно більше це торкнулося російських антивірусів, наприклад Dr. Web і "Касперський". Вони український ринок втратили практично повністю".

On Top