О.Спілка: "Криза - це дуже важкий час. Але це і час великих можливостей"
РБК-Україна: Вітаємо Вас, Олег Вікторович, з перемогою в конкурсі «Людина Року». Як Ви ставитеся до цієї нагороди?
Олег Спілка: Добре ставлюся, нагороди отримувати завжди приємно. А удвічі приємно ще і тому, що отримана вона за конкретні досягнення, які дозволили компанії «Оранта» гідно вийти з складної економічної ситуації минулого року. В усякому разі, я цю нагороду сприймаю саме так. Те, що всьому багатотисячному колективу «Оранти» вдалося зробити минулого року, дозволяє упевнено говорити про те, що пік кризи для компанії залишився позаду.
РБК-Україна: Як Ви вважаєте, що у Вас, як у керівника, вийшло краще, ніж у Ваших конкурентів в кризовий 2009 рік?
О.С.: Напевно, 2009 р. можна буде повною мірою оцінити набагато пізніше, а не зараз, на самому початку 2010-го. Але думаю все ж таки, що головне досягнення «Оранти» полягає в тому, що минулого року нам вдалося провести найбільшу за всю історію компанії капіталізацію.
Статутний фонд «Оранти» був збільшений на 600 млн грн, тобто, майже в чотири рази. Це безпрецедентна за масштабами капіталізація. Вона не залишилася б непоміченою і в період бурхливого економічного зростання, а вже в ситуації світової економічної кризи стала в повному розумінні цього слова знаковим явищем. Проведена капіталізація «Оранти» наочно показала ринку, що навіть в найважчий час можна розвиватися і успішно рухатися вперед.
У цьому сенсі значення капіталізації «Оранти» для страхового ринку України важко переоцінити. Адже «Оранта» є системоутворюючою компанією, свого роду символом страхування в нашій країні. Можна, перефразовуючи слова Бєлінського про те, що вся російська література виросла з «Шинелі» Гоголя, з повною на те підставою сказати, що все українське страхування виросло з «Оранти».
Тому якби довіра населення до «Оранти» похитнулася, якби люди побачили, що навіть «Оранта» не може виконувати свої зобов'язання, то вітчизняний ринок страхування став би падати ще стрімкіше, ніж горезвісний картковий будиночок. І, строго кажучи, капіталізація нашої компанії була необхідна не тільки самій «Оранті» і її клієнтам, але і всьому страховому ринку України. На підтвердження своїх слів скажу, що таких серйозних проблем, як в банківському секторі, у страховиків так і не виникло, не дивлячись на тривожні очікування і вельми песимістичні прогнози.
РБК-Україна: Які ще моменти, окрім капіталізації, Ви б назвали серед ключових складових успішного подолання кризи?
О.С.: Криза ще далеко не закінчилася, і говорити про успішність її подолання, на мій погляд, було б необачно. Але про успішне подолання піку рецесії говорити вже можна. Економіка, не дивлячись на важкі втрати, в цілому вистояла, і це на сьогоднішній день, мабуть, головне.
Взагалі, криза за самою своєю природою - це завжди випробування на міцність, це завжди тест на стійкість. І в цьому сенсі кризи не тільки корисні, але, більш того, необхідні. Я вже говорив якось, що, якби не було кризи, ціни на житло в Борисполі вже досягли б, чого доброго, двадцяти п'яти тисяч доларів за метр. Це цілком могло б статися, і що це, як не чистої води безумство?
Кризи остуджують не тільки перегріту економіку, але і багато гарячих голів, які уявляють собі бізнес тільки як нескінченну низку спекулятивних операцій. У цьому сенсі, ключовий момент подолання кризи полягає в тому, щоб переосмислити свої згубні помилки в розумінні ведення бізнесу. Потрібно усвідомити, що не буває нескінченного зростання, а є і неминучі спади, що існує справедлива вартість праці, а не тільки нескінченне зростання потреб, що ризики потребують постійної диверсифікації, а бізнес-процеси - невпинного вдосконалення.
Іншими словами, в кризу саме час усвідомити, що бізнес - це важка щоденна праця, а не одне тільки зняття сливок з попиту, що перевищує пропозицію. Якщо щиро усвідомити це, то кризу цілком можна подолати. Криза, безумовно, важкий час. Але це і час великих можливостей.
РБК-Україна: Є рецепт від Спілки? Скільки криз потрібно пройти?
О.С.: Є відомий вислів, згідно з яким бізнесом в справжньому сенсі цього слова можна вважати тільки підприємство, присутнє на ринку більше ста років. Все інше, чому ста років не виповнилося, це ще поки не бізнес, а всього лише, скажімо так, спроба бізнесу, підприємництво. «Оранті» ще немає ста років, вона ще, напевно, як бізнес не відбулася (посміхається), але через десяток років, сподіватимемося, вже відбудеться. Тоді, напевно, можна буде давати рецепти. А в найближчі десять років я б від них утримався.
Скажу тільки, що сто років - цифра зовсім не випадкова і має пряме відношення до кризи як до феномена. Адже за сто років бізнес проходить через безліч найрізноманітніших криз і, відповідно, безліч разів переосмислює своє місце в навколишньому світі. Виживають найрозумніші, найсильніші, найбільш пристосовані до змін.
Якщо сьогодні подивитися на найбільші світові компанії - це компанії зі сторічними історіями, дуже стійкі компанії. Всі сьогоднішні «світові акули бізнесу» робили правильні висновки з криз і розвивалися після таких криз ще бурхливіше, стаючи потужнішими, рухаючись в нові ринки, нарощуючи бізнес і отримуючи додаткову капіталізацію своїх кампаній.
Отже криз попереду буде ще багато, оскільки вони є невід'ємною частиною економіки, в основі якої лежить конкуренція безлічі суб'єктів бізнесу. Важливе інше - ніколи не забувати про це.
РБК-Україна: Непопулярні рішення - це невід'ємна частина проходження через «вогонь, воду і мідні труби»?
О.С.: Безумовно. Криза настійно вимагає в буквальному розумінні слова щоденного переосмислення ситуації, що склалася. Під час кризи ситуація постійно ускладнюється і погіршується. Непопулярні рішення стають неминучими. Не потрібно їх боятися, у тому числі і таких важких, як зміна команди. Адже, кінець кінцем, саме так звані непопулярні рішення є суттю, альфою і омегою антикризового управління. А «популярних» шляхів виходу з кризи в природі не існує.
РБК-Україна: Як Ви вважаєте, що необхідно зараз робити як на рівні компаній, так і на державному рівні, щоб подолати наслідки кризи, щоб економіка знову почала нормально і стабільно працювати?
О.С.: Думаю, що має йтися про своєрідний діалог держави з бізнесом. У всіх випадках, у всіх основних індустріях. Давайте візьмемо для прикладу страхування.
Поки до нього ставляться не зовсім серйозно, об'єм ринку в минулому році склав всього лише близько 20 млрд грн, а якщо подивитися на його класичну складову, - і того менше. Але в той же час, відповідальність за ризиками на цьому ринку склала близько 400 млрд грн, а це вже вельми відчутна сума. І держава повинна розуміти, і, упевнений, розуміє - діалог з цим бізнесом буде вигідний в першу чергу їй самій.
Наприклад, щорічно в Україні відбуваються різного роду катаклізми - повені, обвали, підтоплення, вибухи газу, боєприпасів на військових складах і т.п. В результаті держава щорічно витрачає сотні мільйонів гривень на ліквідацію наслідків цих катастроф, як природних, так і техногенних. А оскільки страхування майна для населення у нас є добровільним, то і покриття цього ринку невелике - всього лише декілька відсотків від його об'єму. Тому страхові компанії беруть дуже невелику участь в покритті збитків, в основному ж тягар відповідальності лягає на державу.
Думаю, цей вид страхування потрібно зробити обов'язковим, тому що нашій країні властиві яскраво виражені ризики різного роду катастроф. При цьому страхування майна як вид страхування має бути доступними для людей. Тоді ризики приймуть страхові компанії, а держава не відшкодовуватиме втрати, як воно це робить сьогодні, а візьме на себе лише функцію регулятора взаємин між страховими компаніями і їх клієнтами. В цьому випадку держава буде вже не здійснювати виплати, а контролювати їх.
РБК-Україна: Що ще могло б стати корисним для економіки і держави?
О.С.: На додаток до того, що з держави знімається навантаження за виплатами, хотів би відзначити, що страхування майна у будь-якому випадку було б для страховиків рентабельним, тому податкові відрахування з них цілком можна було б збільшити. Скажімо, з тих, діючих сьогодні 3 % від обороту до 5 %.
Крім того, можна було б ввести в практику формування страхових резервів від цього виду страхування в державних цінних паперах. Чому, насправді, не дати, з одного боку, розвиватися бізнесу, а, з іншою, не зв'язати ці гроші, позичивши їх у страхових компаній під цілком привабливий відсоток?
І це, на мій погляд, найголовніше. Ми постійно шукаємо інвесторів де завгодно, по всьому світу, а інвестори - поряд, вони тут, в нашій власній країні. Це фізичні особи, які стають інвесторами за посередництва страхових компаній. Страхова компанія бере на себе ризики, плюс до всього інвестує гроші в державу. Це можуть бути дуже великі інвестиції, об'ємом в десятки мільярдів гривень.
Звичайно, для того, щоб ці механізми запрацювали, необхідно внести зміни до законодавства і зробити цей вид страхування обов'язковим. Підкреслю це ще раз. Вигода буде очевидною для всіх - населення повністю покриє збитки від того чи іншого страхового випадку, а держава отримає збільшений податок і інвестиції.
РБК-Україна: Як ви думаєте, які ще види страхування потрібно також зробити обов'язковими?
О.С.: В першу чергу, все, що пов'язано з пенсійною реформою, про яку йдеться вже дуже і дуже давно. Але тягнути і нескінченно топити ці питання в демагогічних просторікуваннях далі неможливо. Проблема стоїть вельми гостро, і сьогодні необхідно дуже швидко приймати закони, що включають компанії по страхуванню життя в число суб'єктів пенсійної реформи.
Те ж саме відноситься і до медичного страхування. Ми роками говоримо про проблеми в медичному обслуговуванні населення тільки з однієї причини: у нас немає розумного і тому ефективного підходу до медичного страхування. А можна і, більш того, потрібно, піти шляхом обов'язкового медичного страхування, як це зроблено в розвинених країнах.
Та і не доведеться так вже далеко ходити за досвідом, є позитивний приклад зовсім поруч, у нашого найближчого у всіх сенсах сусіда - у Росії. Там давно весь тягар медичного обслуговування перекладено на працедавця. І це абсолютно правильно. Якщо працедавець платитиме, то він вимагатиме і відповідної якості послуг, що приведе до зростання рівня медичного обслуговування. У свою чергу, і страхові компанії зможуть розширити бізнес і інвестувати більше грошей в державу.
Не потрібно на перших порах розкидатися і хапатися за все підряд. Давайте поки сфокусуємося на трьох ключових речах - медицина, майно і життя. Через два-три роки підемо далі. Думаю, що вирішення цих трьох проблем приблизно потроює надходження до бюджету податків від страхових компаній.
Ось такий діалог повинен бути, на мій погляд, у держави і бізнесу, і ось до якого ефекту він може привести, причому в найкоротші терміни.
РБК-Україна: Як Ви вважаєте, чи буде найближчим часом якийсь реальний рух в цих напрямах?
О.С.: Я в цьому упевнений. Абсолютно переконаний в тому, що і ринок, і держава йтимуть у напрямі зближення і побудови взаємовигідних відносин. Іншого шляху немає.
До речі, ми вже сьогодні цей діалог прагнемо вибудовувати, не чекаючи від держави якогось особливого запрошення. Ініціатором багатьох життєво необхідних бізнесу законів виступає сама компанія «Оранта» і «Українська федерація убезпечення» - організація, яка об'єднує крупних страховиків на ринку.
Інша справа, що законодавці часто зайняті іншими, на їх думку, важливішими справами, і до наших ініціатив у них часто-густо руки не доходять.
РБК-Україна: І коли Ви чекаєте розгляду цих законопроектів?
О.С.: Більшість з них, треба про це прямо сказати, роками припадають пилом в парламенті. Тільки з медичного страхування десятки варіантів закону навіть не дійшли до процедури розгляду. Щодо страхуванню майна поки таких законодавчих ініціатив, про які ми говорили, взагалі немає. З страхування життя робота ведеться в рамках роботи над новим законом «Про страхування».
Для того, щоб прийняти законодавство, відповідне сучасним реаліям, не потрібно чогось екстраординарного. Необхідна перш за все і понад усе політична воля. Якщо рухатися в цьому напрямі конструктивно, то до кінця року, на мій погляд, цілком реально всі необхідні закони прийняти. Ну, ще півроку піде на те, щоб прописати правила гри, тобто, механізми реалізації цих законів. І все. В цьому випадку вже до середини наступного року можна сміливо чекати збільшення надходжень до бюджету і інвестицій в державу.
РБК-Україна: Які можуть бути зміни в структурі основних гравців страхового ринку України цього року? Можливі якісь злиття і поглинання?
О.С.: Цього року ні. Навряд чи хтось новий сюди заходитиме, ну, хіба що буде дуже «смачна» угода. Думаю, що цей рік буде присвячений завершенню операцій M&A, які були проведені раніше. Це, загалом, не така проста справа, як на перший погляд здається. Мовляв, взяв, купив, злив, об'єднав - і вперед.
Має відбутися структуризація придбаного бізнесу - об'єднання компаній під єдиним брендом, уніфікація корпоративної культури, принципів управління компаніями, стандартизація бізнес-процесів, проведення інших і при цьому численних організаційних заходів. І все це украй необхідно робити саме зараз, в період кризи. Зараз найкращий час для цього, і упускати його не можна.
Вже через рік-півтора проводити таку структуризацію буде і складніше, і значно дорожче.
РБК-Україна: Компанія «Оранта» планує яку-небудь експансію на внутрішньому ринку?
О.С.: Компанія «Оранта» експансію ніколи не припиняла і навряд чи коли-небудь припинить. Але експансія «Оранти» проходить в рамках розвитку власних мереж і альтернативних каналів продажів. Когось поглинати на ринку для нас сенсу особливого немає. Це коли ти заходиш в ринок, і тобі відразу потрібна його частка, тоді можна задуматися про покупку декількох компаній.
Але і в цьому випадку, повторю ще раз, проблема злиття залишається дуже серйозною. Це не арифметика, один додати один і додати один не завжди дорівнює трьом. Вдалих операцій M&A, коли йдеться про злиття декілька великих компанії усередині країни, менше половини. Не так просто провести вдале злиття компаній з різними культурами, з різними підходами до ведення бізнесу і т.д.
РБК-Україна: Ви плануєте якимсь чином залучати фінансування цього року - якісь кредити, можливо, ще одна емісія?
О.С.: Ні, ще одна емісія нам не потрібна. У компанії сьогодні достатня ліквідність. І цього року не планується ні кредитування, ні додаткове фінансування акціонерів. Більш того, наступного року теж.
РБК-Україна: Якими Ви бачите основні тенденції розвитку страхового ринку України? Які взагалі, на Ваш погляд, уроки кризи?
О.С.: Немає сумнівів в тому, що ринок продовжить очищатися, нарощуватиме потужність. Неминуче відсіватимуться маленькі компанії. Багато компаній будуть поглинені, або припинять свою діяльність. З часом ринок стабілізується, оскільки криза залишиться позаду. Але одужання буде непростим, і ціна його буде високою.
Для того, щоб говорити про уроки кризи, можливо, знадобиться окрема бесіда, але головний з них, на мій погляд, полягає в наступному: у компаній завжди, у всіх випадках повинна бути достатня капіталізація. Це ми повинні завчити, як «Отче наш». Повинен бути запас міцності. І це - найважливіший урок кризи.
РБК-Україна: І, звичайно, питання про те, без чого сьогодні не обійтися. Як Ви оцінюєте результати президентських виборів?
О.С.: Як громадянин України я ставлюся до результатів виборів дуже позитивно. Вибори пройшли чесно і вільно, це визнали у результаті абсолютно всі, як усередині країни, так і за кордоном. Це величезний плюс, свідчення того, що норми демократії в Україні вже пустили достатньо глибоке коріння. У країни сьогодні законно обраний більшістю населення Президент. Саме ніким незаперечна легітимність нового Президента дозволила, на мій погляд, так швидко сформувати уряд і сформулювати курс на економічні реформи.
РБК-Україна: Як Ви вважаєте, новий уряд, вірніше сказати новий старий уряд, готовий до здійснення структурних реформ? Чого варто чекати від цього Кабміну?
О.С.: Будь-який уряд, який тільки починає свою діяльність, є новим. І, не дивлячись на те, що в його складі є люди, які раніше вже були у владі, працювати їм доведеться в абсолютно інших економічних, та і політичних реаліях. До однієї і тієї ж річки двічі не увійдеш. Немає ніяких сумнівів в тому, що голова уряду є професійним управлінцем з великим досвідом роботи, і це важливо саме для проведення масштабних економічних реформ.
Взагалі ж уряд починає роботу в дуже непростій ситуації, і чисто по-людськи йому не позаздриш. Люди чекають від Кабінету міністрів багато чого і сподіваються, що це багато що відбудеться швидко. На мій погляд, головне зараз полягає в тому, щоб відновити економічну стабільність, припинити подальше падіння рівня життя населення, зупинити обвальний крах ВВП, почати реформи. Не сумніваюся, що в уряді це розуміють.
РБК-Україна: Багато аналітиків стверджують, що ключовою складовою відновлення економіки України буде відновлення співпраці з МФВ. Як Ви вважаєте, чи дійсно воно таке необхідне і які перспективи отримання нових траншів МВФ?
О.С.: Безумовно, адже гроші МВФ на сьогодні є найвигіднішим ресурсом з погляду його вартості. Україні для розвитку потрібні «довгі гроші». Хотів би підкреслити, саме для розвитку, а не для проїдання і задоволення сьогоднішніх соціальних потреб. Дуже важливо вкладати в ті галузі, які є основою економіки держави. Це саме те, що забезпечить гідне майбутнє країни.
