О.Слюсаренко: "Президент зацікавлений, щоб були сильними всі гілки влади".

Нестабільна робота Верховної Ради вже давно викликає сумніви щодо дієздатності вищого законодавчого органу України. І очевидно, що ця політична нестабільність заважає реалізації багатьох надважливих завдань, які зараз стоять перед нашою державою. Про роботу парламенту, про протиріччя між Президентом і Кабміном, а також про підготовку до Євро-2012 РБК-Україна розповіла Оксана Слюсаренко, заступник голови Секретаріату Президента. РБК-Україна: З початку роботи Верховної ради 6-го скликання було ухвалено порівняно мало законопроектів. Як Президент оцінює ситуацію, коли через певні „політичні ігри" фактично заблоковано роботу вищого законодавчого органу держави? Оксана Слюсаренко: Будь-який президент, а в першу чергу Віктор Ющенко, зацікавлений в тому, щоб у нього були сильні гілки влади. Тільки в цьому разі він зможе зробити те, що обіцяв своєму народу, коли його обирали президентом. Тому після того, як були внесені зміни до закону „Про Кабінет міністрів", зміни до Конституції, у Президента дійсно виникла потреба провести реформи політичної системи задля забезпечення балансу між гілками влади. Сьогодні потрібно змінити ситуацію, при якій Президент несе повною мірою відповідальність, але на щось впливати він не може. Ситуація полягає в тому, що коли Президент отримав довіру народу, їм була представлена стратегія розвитку країни. Ця стратегія базувалась і базується на Конституції і на тих указах, законодавстві і низці нормативних документів, які сьогодні пропонує Президент. Є Коаліційна угода, і зокрема, Додаток №1 до неї, який містить перелік з 12 законопроектів, що мали бути ухвалені ще до призначення прем"єр-міністра України. Ухвалення цих документів і має призвести до тих результатів, які були задекларовані ще 2004 р. Але ми бачимо, що сьогодні у нас є прем"єр-міністр, є сформований уряд, але законопроекти на сьогоднішній день лише частково розглянуті і частково прийняті. І що найважливіше, основні законопроекти на сьогоднішній день, на жаль, не приймаються. Ви ж знаєте ситуацію із законопроектом про Кабмін – фактично там більше 400 правок і на сьогоднішній день ще залишилось 60 нерозглянутих правок, які вже розглядатимуться після травневих свят. А це один із тих законопроектів, які входять до „переліку 12". РБК-Україна: Як швидко Президент може підписати нову редакцію закону "Про Кабінет міністрів України", у випадку його прийняття Верховною радою? О.С.: Цей законопроект ініційований Президентом, і тому я особисто не бачу причин для якихось затримок. РБК-Україна: Чому тоді гальмується розгляд цього, як і багатьох інших законопроектів, адже Коаліційна угода підписана, а її пункти були обумовлені до виборів? Зараз є всі умови, в тому числі і демократична більшість... О.С.: З приводу кожного законопроекту треба говорити окремо. Ситуація довкола законопроекту про Кабмін абсолютно зрозуміла. Щодо інших, то там по кожному є своя історія, є окремі результати голосування. Мова йде про те, що коли Президент має свою стратегію, вона має кінцеві цілі і повинна мати механізм їх досягнення. Законодавство є одним з механізмів здійснення цієї стратегії, тому питання дійсно дуже складне. Президент неодноразово наголошував, що на сьогоднішній день йому дуже необхідний працездатний парламент, тому що саме парламент приймає основні закони в країні, які дають можливість державі розвиватись і реформуватися. РБК-Україна: Якщо немає одностайності при ухвалення коаліційних законопроектів, тоді логічно зробити висновок, що всередині коаліції немає єдності… О.С.: Ви знаєте, що Віктор Андрійович сказав, що він зробить все для того, щоб коаліція була міцною, і це дійсно так. У нас сьогодні кількість голосів в коаліції така, яка іноді технічно не дозволяє здійснювати голосування, тому що є людський фактор, люди хворіють, знаходяться у відрядженнях. І в цьому плані є певні проблеми, але ж коаліція є, коаліція сьогодні працює і дуже важливо, щоб ця коаліція працювала і надалі. РБК-Україна: Деякі експерти говорять про можливість переформатування коаліції. Наскільки вірогідний такий сценарій? О.С.: Я особисто не знаю нічого про цю інформацію, це по-перше. А по-друге, можу привести, як приклад, ситуацію, коли БЮТ і ПР хотіли створити ТСК з питань конституційної реформи. Проте відбулась рада коаліції, і представники НУНС все-таки переконали БЮТ бути послідовними відповідно до тих домовленостей, які прописані в коаліційній угоді. БЮТ фактично відмовився від цієї ідеї. Це показовий факт. РБК-Україна: Яка на сьогодні для України коаліція була б найбільш ефективною? О.С.: Це не дуже коректне запитання, тому що в державі існує коаліція, яка діє. Вона тільки повинна ефективно працювати. РБК-Україна: Чи може нинішня ситуація в парламенті при подальшому загостренні призвести до повторних позачергових виборів? О.С.: Ну, скажімо, до повторних позачергових виборів може багато чого призвести, по великому рахунку. Але я не думаю, що ситуація є настільки ризиковою, щоб сьогодні ставити питання про дострокові парламентські вибори. Парламент може працювати і це було продемонстровано, коли було віддано 411 голосів за ратифікацію протоколу по СОТ. Я думаю, що найближчим часом робота парламентарів остаточно налагодиться, коли перейде з політичної в практичну площину. На сьогоднішній день у Верховній Раді, на жаль, склалась така ситуація, коли політизуються навіть ті питання, які не повинні політизуватись. Це є основною причиною того, що відсутній конструктивізм і, відповідно, не приймаються рішення. Тому, якщо парламент зможе позбутись цієї проблеми, яку можна охарактеризувати як хворобу росту молодого складу парламенту, я думаю, він буде працювати нормально. РБК-Україна: Кому вигідна така політизація? О.С.: Мені здається, що це вигідно тим політикам, у яких немає внутрішнього політичного стрижня для того, щоб продемонструвати які-небудь результати своєї роботи. Крім того, вони прагнуть постійно бути на екранах і бентежити настрої народу. Є певні категорії політиків, які отримують політичні дивіденди від такої політизації, це їх політичне кредо. Як приклад, можу навести ситуацію довкола тестування школярів, коли з трибуни парламенту є спроби політизувати це питання. Я вважаю, що це дуже загрозлива спроба, тому що це соціально значуще питання, і політизуючи його політики на себе підтягують певний електорат. Якщо ж ми будемо конструктивно, без акцентів на партійні кольори підходити до будь-якого процесу, це буде ефективний чинник для нормалізації роботи парламенту. Крім того слід звернути увагу на той факт, що для багатьох діячів місце сидіння визначає точку зору. Ця ситуація є, крім цього у нас дуже багато політиків, які переходять з однієї політичної сили до іншої. Відповідно до кольору у них змінюються погляди на ту чи іншу проблему, тому, якщо цього позбутися і підходити з точки зору пріоритету національних інтересів, тоді можна сподіватися на те, що найближчим часом буде нормалізована робота парламенту. РБК-Україна: Нещодавно була створена нова політична сила "Єдиний Центр", яку приписують голові Секретаріату Віктору Балозі. Наскільки це може свідчити про наближення дострокових виборів або активний початок наступної президентської кампанії? О.С: Ну, по-перше, я не належу до жодної політичної сили, по-друге, чесно кажучи, з "Єдиним Центром" я ніколи не мала жодних відносин, не знайома з їх програмою, статутними документами, тому я не можу це коментувати. Але хочу зазначити, що коли в демократичній державі з"являються нові політичні сили, які мають певні ідеологічні та програмні засади, своє бачення розбудови держави, взаємодії с суспільством, це цілком позитивний процес, що відповідає принципу демократичності та плюралізму думок. РБК-Україна: Коли слід очікувати на послання Президента до Верховної Ради, яке мало відбутись ще минулого року, коли депутати складали присягу? О.С.: Це важливе питання, тому що зміст послання визначає певні пріоритети в розвитку держави. Я думаю, що відразу після свят ми почуємо послання Президента до парламенту та народу України. РБК-Україна: Враховуючи нинішню активність Ради, наскільки вірогідно взагалі почути виступ Президента у стінах парламенту? О.С.: З цього приводу я хочу відзначити, що в мене є повна впевненість в тому, що здоровий глузд таки переможе, і ми все ж таки почуємо і послання Президента, і побачимо активну роботу Верховної Ради, яка розгляне всі законопроекти, які сьогодні запропоновані в Коаліційній угоді. Президент, у всякому випадку, докладає для цього максимум зусиль в межах своїх повноважень. РБК-Україна: Як ви думаєте, коли тоді будуть розглядатися зміни до Держбюджету на 2008 р.? О.С.: Ми повинні були побачити зміни до Держбюджету ще 16 квітня. На останній погоджувальній раді нам було надано лист Юлії Володимирівни, де вона запропонувала внести ці зміни на розгляд парламенту 28 квітня. Будемо на це сподіватись, тому що у Президента є дуже багато пропозицій до цього документу. Ці пропозиції задекларовані і листами, і зверненнями, і тими зустрічами, які сьогодні відбуваються у Президента по понеділках з прем"єром, тому що дійсно, той бюджет, який сьогодні ухвалений, не відповідає об"єктивній економічній ситуації, він дійсно потребує дуже багатьох змін та перегляду базових макроекономічних показників. РБК-Україна: На Вашу думку, наскільки легко або важко проходитимуть зміни до Бюджету на цей рік через парламент? О.С.: Я думаю, що в цьому зацікавлені абсолютно всі фракції, тому що Держбюджет – це основний закон існування держави на цей рік. Без цього Закону відбувається фактично ручне управління, а воно сьогодні нікого не влаштовує. Дискусія буде досить великою, але вже всі на ці зміни чекають. РБК-Україна: Які, на Вашу думку, причини "холодної війни" між Секретаріатом і Кабміном, адже це люди з одного, як вони самі декларують, демократичного табору? Невже існуючі протиріччя не можна вирішити у ході внутрішніх дискусій, а не виносити це на загальний розсуд? О.С.: По-перше, кожна війна починається там, де є спірні питання про сфери та фактори впливу, які воюючі сторони не можуть розподілити мирним шляхом. Президент регулярно наголошує про необхідність відновлення чіткого балансу у взаємодії гілок влади. Цей баланс було втрачено, коли Партія регіонів і БЮТ спільно проголосували за діючий Закон про Кабмін. Вам не здається, що це не досить природно, коли Президент несе колосальну відповідальність в певних сферах життя країни, але при цьому не має можливості на ці сфери впливати? А впливати на них хоче хтось одноосібно, не зважаючи на позицію лідера держави. Звичайно, ніхто не веде мову про те, щоб позбавити прем"єр-міністра повноважень, йому притаманних. Більш того, Президент неодноразово підкреслював важливість політреформи, що забезпечить дієвий баланс. Але саме баланс, а не домінацію тієї, чи іншої гілки влади. Я можу вам сказати, що як представника Президента в Верховній Раді мене більше всього турбує шалена заполітизованість кожного питання. Ну неможливо всі законопроекти розглядати тільки через призму посади, яку займає той чи інший можновладець в певний період. А як же стратегічні речи, що формуються на роки, та навіть десятиріччя? А національні інтереси, що не залежать від персоналій, а тільки від потреб українського народу? Крім того, повинна бути елементарна чесність: якщо уряд і Президент домовляються про взаємодію по тих чи інших напрямках, варто дотримуватись цих домовленостей. РБК-Україна: В чому причини відсутності порозуміння між Кабміном і Секретаріатом Президента? Чому виникло протистояння довкола приватизації, довкола земельних аукціонів та низки інших питань? Чому виникають такі гострі і навіть резонансні протиріччя? О.С.: Є декілька суттєвих моментів. Фактично ці моменти стосуються змін до Державного бюджету, питання приватизації державного майна, питань газової сфери, боротьби з корупцією, економічного розвитку держави. Є позиція Президента, і вона достатньо послідовна і чітка. Вона послідовна і чітка в тому, що за останні роки країна здобула темпи сталого економічного розвитку. Ми досягли з вами тих макроекономічних показників, які можна вважати кращими в Європі. Протягом останніх років в нас найвищий коефіцієнт росту ВВП, за 2007 це було 7,8%. У нас зросли резерви НБУ, тобто дійсно – це здобуток усього народу, бо дуже багато зусиль було покладено на те, щоб перш за все збалансувати бюджет, і щоб існуючі темпи розвитку продемонстрували, що Україна цікава для іноземних інвесторів. Приріст прямих іноземних інвестицій за 2007 р. склав 7 882,1 млн. дол., що на 67% більше ніж у 2006 р. Для того, щоб такі темпи зберегти, щоб такі темпи були основою, для того, щоб ми з вами могли виконати ті зобов"язання, які ми маємо перед тим же УЄФА з проведення Євро-2012, ми повинні мати стабільне економічне зростання. Тому саме з тих питань, які є основними при розрахунках економічного стабільного зростання, іде дійсно доволі жорстка дискусія між Секретаріатом і Кабміном, війною я не можу це назвати. Президент підкреслює, що основне завдання уряду – це збалансована політика. На жаль, вона на сьогоднішній день, особливо у вищеназваних сферах, такою не є, і дає негативні результати РБК-Україна: Які кроки мають бути зроблені щоб мінімізувати такі протиріччя, щоб за межі України не виходили речі, які певною мірою її дискредитують, коли гілки влади не можуть знайти між собою спільної мови? О.С.: Ми вже маємо позитивні приклади. Остання розширена рада коаліції була досить гострою, але конструктивною. Такий формат роботи продемонстрував, що розширені засідання ради коаліції повинні проходити частіше, тому що якщо збиратися так, як ми збиралися раніше, то накопичується дуже багато спірних питань. Краще ці питання обговорювати і вирішувати, якщо не на розширеній раді коаліції, то хоча б на тих робочих групах, які можуть бути фахово створені за напрямками. Це стосується і обговорення законопроектів, і позицій з багатьох інших питань. Я думаю, висновки були зроблені, і Іван Кириленко запропонував частіше проводити розширені засідання коаліції для того, щоб в дискусіях знаходити консенсус. РБК-Україна: Як Ви, як секретар Координаційної з Євро-2012, оцінюєте шанси України провести цей турнір, оскільки на сьогоднішній день дуже багато питань, які дійсно можуть зірвати підготовку до чемпіонату? О.С.: Перший ризик – наша транспортна інфраструктура, тому що до цього країни світу, які приймали чемпіонат, це були європейські країни. Цього року Євро проходитиме в Швейцарії і Австрії – у них фактично була готова транспортна інфраструктура, а у нас вона майже не готова, і тому у нас досить високий відсоток у загальному обсязі видатків випадає саме на неї. Друге, є ризики з певними фінансовими моментами. У нас гарантії дали міста, міста розробили свої програми, які вже затверджені сесіями міськрад. Ці програми передбачають як державне фінансування, так і фінансування з місцевого бюджету і інвестиційні кошти. Зрозуміло, що місцева влада буде задіювати різні механізми, в тому числі і механізми місцевого запозичення. Тому треба дуже уважно дивитись на можливість цих запозичень, оскільки певне навантаження лягає і на державний, і на місцевий бюджет. По-друге, необхідно уважно прорахувати кінцевий результат, бо ми можемо від цього проекту отримати як прибутки, так і збитки. Важливо не тільки побудувати стадіон, наприклад, на 50 тис. глядачів, а й розрахувати, як його утримувати, тому що в багатьох країнах такі стадіони будували виключно на час проведення чемпіонату, а потім розбирали, бо їх утримання було збитковим. В зв"язку з цим повинно працювати Міністерство економіки як центральний орган, який повинен робити такі розрахунки. На сьогоднішній день Мінекономіки має зробити розрахунки хоча б того, що нам потрібно в плані цементу, заліза, робочої сили, оскільки сьогодні у нас не вистачає 500 тис. будівельників, а ми ще не почали повномасштабно будувати об"єкти до Євро-2012. А коли ми почнемо, що будемо робити, замовляти проекти під ключ у китайців? Я вважаю, що сьогодні в державі повинен бути економічний менеджмент, і це відповідальність Міністерства економіки. Отож, ризики є в будь-якому процесі, і в такому значному процесі як підготовка до Євро-2012 вони також безумовно існують, основне, щоб був відпрацьований також і ризик-менеджмент, і щоб були об"єктивно враховані усі фактори, які існують як в інших країнах так і в Україні. Я бачу Євро-2012 як реальний крок до євроінтеграції – він настільки близький мільйонам людей і настільки практичний, що продемонструє кожному пересічному українцю: європейський вибір - це та ціль, якої ми повинні досягти. РБК-Україна: Чому досі в Україні не створено єдиний координаційний орган з підготовки до Євро-2012? О.С.: На сьогоднішній день підписано спільну Декларацію Президентів України та Республіки Польщі, Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польщі, існує Координаційна рада при Президентові, яку очолює Президент України, є Оргкомітет, який очолює прем"єр-міністр, і є центральні органи виконавчої влади, які в рамках своїх повноважень виконують обов"язки з підготовки до Євро-2012. Тут і Мінфін, і Мінекономіки, і Мінтранс та інші. Є ще один орган, який був створений у серпні минулого року - це Національне агентство з Євро-2012, яке очолює Євген Червоненко. Національне агентство є координатором державної цільової програми. Крім координатора є основні розпорядники бюджетних коштів, які передбачені у законі "Про Державний бюджет на 2008 р.", всього їх десять, це центральні органи виконавчої влади через які здійснюється бюджетне фінансування по програмам Євро-2012. На координаційній раді було дано доручення, щоб у тих змінах, які зараз будуть вноситись до Держбюджету-2008, уряд обов"язково передбачив, щоб у самому бюджеті можна було побачити під кодом суму, яка буде іти безпосередньо на підготовку до чемпіонату. Таким чином, підсумувавши усі гроші, які виділяються міністерствам, можна буде отримати ті кошти, які закладені в Державній програмі на 2008 р. Крім того Кабміну було рекомендовано зробити ці видатки захищеними, щоб їх не можна було "перекидати" на інші статті видатків. Це основні наші рекомендації. Ми дуже чекаємо на результати, оскільки досі не затверджено порядки використання бюджетних коштів. Це дасть можливість почати відповідні роботи. РБК-Україна: Чи не занадто складна схема, адже якщо прийде час відповідати, якщо щось піде не так, то при такій кількості задіяних органів кожен зможе зняти із себе відповідальність пославшись на те, що хтось щось недоробив? О.С.: В кожній країні своя управлінська модель. Наприклад, сьогодні можна розглядати досвід Австрії, там координує все Міністерство, аналог Міністерства економіки України, але який би це орган не був, він під себе забрати всі функції всіх міністерств не може. Як приклад, у Державній програмі окремими напрямками виділені питання спортивних споруд, безпеки і громадського порядку, медичного забезпечення, енергозабезпечення, інформаційно-телекомунікаційного забезпечення, тобто функції координатора може виконувати або новий орган, або вони можуть бути покладені на вже існуючий, але це функції координатора. Специфічні функції повинне виконувати галузеве міністерство, і забрати їх у галузевого міністерства ніхто не може. РБК-Україна: Якщо брати нинішню ситуацію з підготовки до Євро-2012, чи існує ризик зриву проведення чемпіонату в Україні? О.С.: Такі і ще гірші питання мені задавали ще рік тому, але ситуація швидко змінюється, і я, як і раніше, так і зараз відповідаю, що я абсолютно впевнена: ми успішно проведемо Євро-2012. У нас для цього є абсолютно усі можливості. Інша справа, наскільки це буде успішно з економічної точки зору, наскільки відобразиться на гаманці кожного з нас і на державній казні. Відповідь на це питання буде залежати від нас з вами, тому що історію дійсно роблять конкретні люди, і ті, хто буде відповідати за Євро-2012 повинні не тільки мати можливість здійснювати ризик-менеджмент, вони повинні ще впливати на ці процеси, щоб оперативно вносити зміни, які можуть знадобитись. Я дуже детально познайомилась з роботою Інституту економіки і спорту у Відні, який розробив модель впливу підготовки до проведення Євро та його впливу на економічні процеси. Вони її не просто розраховували, вони фактично кожного місяця давали рекомендації для певних міністерств, для уряду, для окремих груп, які працювали. В цілому ж ми по відносним показникам того, з чого ми починаємо і чим ми повинні завершити цей процес, знаходимось в аналогічній ситуації і з Португалією. Тому що, наприклад, транспортну систему у Європі не зрівняти з нашою, а ось у Португалії були з цим питання, але Євро відбулось, і досить успішно. Зараз їх фахівці до нас приїздять, вони готові надати свій досвід і свої пропозиції. Я впевнена, Євро-2012 зможе усьому світу показати, що таке Україна, які українці, чим ми живемо, чого прагнемо, як вміємо зустрічати гостей. Це дуже важливий практичний крок для України на шляху до справжньої євроінтеграції. Розмовляла Лілія Мельникова