Про недоліки створюваного в Україні антикорупційного бюро
Верховна Рада України 14 жовтня ухвалила закон, який передбачає створення Національного антикорупційного бюро України. Основні завдання, які ставляться перед бюро, - розкриття кримінальних корупційних злочинів у вищих ешелонах влади.
Кандидатури на посаду директора бюро відбиратиме під час конкурсу спецкомісія. В результаті три кандидатури подаватимуться Президенту України, який у свою чергу, вибравши одну, повинен буде подати її на затвердження в Раду. Директор бюро призначатиметься на 7 років і не зможе обіймати посаду 2 строки поспіль.
Бюро матиме 7 регіональних представництв в Україні. Всього у відомство входитимуть до 700 осіб, у тому числі не більше 200 керівників.
Після прийняття законопроекту про Нацбюро у першому читанні документ зазнав 52 правки. З тексту, зокрема, була вилучена норма про обов'язкове інтерв'ю для співробітників на детекторі брехні. Також Рада отримала право ініціювати процедуру висловлення недовіри главі відомства. Крім іншого, депутати скасували фіксовану зарплату співробітникам, які займатимуться оперативно-розшуковою діяльністю, яка в першій редакції становила 15 мінімальних заробітних плат, тобто 18 тис. гривень. В остаточній редакції право на визначення розмірів зарплати отримав Кабмін.
Варто зазначити, що ухвалення закону "Про Національне антикорупційне бюро України" викликало неоднозначну реакцію в експертних колах.
Так, на думку активістів Центру протидії корупції, кількома поправками депутати позбавили бюро політичної незалежності. "Були внесені правки, які знищують політичну незалежність органу. Якщо раніше звільнити керівника за політичними мотивами було неможливо, то тепер за поданням 150 народних депутатів, тобто одним чи максимум двох фракцій у парламенті, можна підняти питання про відсторонення директора. Підтримати це повинні 226 народних депутатів, тобто проста більшість Верховної Ради", - йдеться у заяві організації.
Також у ЦПК розкритикували нардепів за скасування обов'язкової перевірки на детекторі брехні для майбутніх співробітників бюро. "Ми розуміємо, що це було зроблено в останню ніч, щоб не дати громадським організаціям і експертам можливість вплинути на процес і надати публічну розголосу правками депутатів", - заявила виконавчий директор центру Дарина Каленюк.
Заступник генерального прокурора Олексій Баганець у коментарі РБК-Україна, говорячи про мінуси нового документа, відніс до них дублювання норм закону "Про прокуратуру", в якому передбачено створення Державного бюро розслідувань.
"Моя особиста думка, що новий орган створювати було не варто, оскільки у нас вже передбачено створення Державного бюро розслідувань, і воно б виконувало ті самі функції, що виконуватиме антикорупційне бюро. Тобто замість одного органу тепер такими розслідуваннями займатиметься два органи. Державне бюро розслідувань вони все одно створять, оскільки воно передбачено в законі. Будуть якісь суперечності між ними, і я не думаю, що це на руку для держави", - зазначив Баганець.
Крім того, на думку заступника генпрокурора, в законі вкрай недосконало прописаний механізм відбору співробітників.
"Також мене лякають вимоги для осіб, які можуть претендувати на роботу в антикорупційному бюро. Виявлення та розслідування корупції - це найбільш складний процес. Тим більше, коли розслідування проходитиме стосовно високопоставлених осіб, які мають зв'язки в судах, потужні юридичні служби. Бюро буде укомплектовано, як видно з цього закону, молодими і некваліфікованими людьми... Звичайно, що ми швидких результатів у боротьбі з корупцією у вищих ешелонах влади, на мою думку, не отримаємо", - заявив Баганець.
Як вважає правозахисник Тетяна Монтян, Нацбюро стане елементом корупції, а не засобом боротьби з цим явищем. "Користі від цього бюро - нуль, лише розплодять чергову мафію і корупцію. Скільки не створюй таких органів, корупції від цього ні холодно, ні жарко. Незрозуміло, нащо було забирати у прокуратури загальний нагляд... Розумієте, не вийде викинути відразу натовп прокурорів, а дуже хочеться завести своїх людей, щоб вони сиділи на потоках і збирали данину з неохочих бути оголошеними корупціонерами, от його (бюро, - ред..) і створили", - заявила Монтян у коментарі РБК-Україна.
Водночас нардеп з фракції "Удар", голова профільного парламентського комітету Віктор Чумак вважає, що критика прийнятого закону не виправдана. "Можна що завгодно говорити. Давайте подивимося, як працюватиме закон, а потім будемо говорити", - сказав Чумак в коментарі РБК-Україна.
Чумак не згоден з тим, що внесені у другому читанні поправки нівелювали антикорупційні механізми. "Нічого там не забрано. Про вихолощення кажуть ті, хто хоче знизити вартість цього закону. Про вихолощення кажуть ті, хто хоче показати, що нічого не змінюється. Але створення нового органу, який працюватиме тільки по корупції у високих чинах... тільки його створення знизить корупцію на 5%", - упевнений нардеп.
Михайло Криволапов, Тетяна Шпайхер
