Що потрібно знати, відправляючись у безвізову подорож

Без оформлення візи після набуття чинності безвізового режиму можна буде відвідати 30 країн. А саме, Австрія, Бельгія, Греція, Данія, Естонія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія та Швеція. Також без бюрократичних зволікань можна буде поїхати і в ті країни ЄС, які не зняли ще на своїх внутрішніх кордонах візовий режим - Болгарія, Кіпр, Румунія і Хорватія. "Вільний доступ" буде і до країн, які не входять в ЄС, але є учасниками Шенгенської угоди - Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія і Швейцарія. Невеликим бонусом" будуть і ті міні-країни, які вимагають від українців Шенгенської візи, наприклад, Ватикан або Монако. Однак у кілька європейських країн, як і раніше, необхідно буде оформляти візу – це Ірландія та Великобританія. Але "безвіз" буде тільки для тих, у кого є біометричний закордонний паспорт. При цьому біометричний закордонний паспорт повинен бути дійсний не менше трьох місяців після запланованого повернення в Україну. У кого в наявності старий закордонний паспорт, без біометрики, доведеться оформляти візи в ці країни.

Українці зможуть перебувати на території країн ЄС 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду. А саме, при підрахунку береться останні 180 днів на момент перевірки (при в'їзді, виїзді або раптової перевірки на території Шенгенської зони) і перевіряється, чи знаходиться людина в Шенгенській зоні більше 90 днів за цей період. По спеціальному калькулятору можна розрахувати, чи не перевищили ви кількість дозволених 90 днів перебування. Відзначимо, що період перебування "в Шенгені" за національною візою однієї з країн не приймається до уваги при підрахунку тривалості перебування на території Шенгенської зони.

В Європу можна буде їздити як туристи або на навчання, відвідувати культурні та спортивні заходи, обмінюватися досвідом або проходити лікування. Але українці не зможуть там влаштовуватися на роботу, також безвізовий режим не дає права на тривале перебування в країнах ЄС. Для цього, як і раніше, треба буде оформляти спеціальну національну візу.

Шенгенський прикордонний кодекс – звід правил, якими керуються прикордонники, пропускаючи іноземців в зону ЄС. Основне для них – упевнитися, що мандрівник не буде порушувати порядок у країнах ЄС, а також не захоче залишитися там, як нелегальний мігрант. Тому на кордоні у вас обов'язково попросять документ для перетину кордону (наприклад, закордонний паспорт), обґрунтувати мету і умови вашої поїздки в ЄС, перевірять, чи є у вас достатньо грошей для перебування за кордоном і повернення додому, або вас немає у списку осіб, яким заборонений в'їзд в ЄС.

Для підтвердження мети поїздки у вас можуть попросити зворотний квиток, бронювання готелю або запрошення від ваших друзів, якщо ви заїжджаєте до Європи, як турист. Якщо ви їдете туди по бізнесу, то у вас можуть попросити, наприклад, запрошення на зустріч або квиток на ділову виставку. Як доказ того, що ви в силі фінансово забезпечити собі поїздку в Європі, ви можете показати за бажанням готівку, тревел-чеки, кредитні картки міжнародних платіжних систем, оплачені квитки та проживання в готелі. Зазначимо, що виписки з банку про рух коштів на рахунках і довідки з роботи – необов'язкові. Однак прикордонник при найменшому сумніві може вас попросити підтвердити наявність грошей у вас на рахунку через найближчі банкомати на прикордонному пункті, через інтернет-банкінг або через телефонний дзвінок в банк. Але він не має права забороняти вам в'їзд в ЄС, якщо у вас немає документа з банку з печаткою. Що саме ви будете показувати на кордоні як доказ вашої фінансової спроможності – за вами. Можуть попросити надати медстраховку міжнародного зразка, але вона необов'язкова і її відсутність не є причиною для відмови у в'їзді в ЄС. Але якщо ви їдете до Європи на машині, то вам доведеться купити страховий поліс, так звану "зелену карту". Без страхування цивільної відповідальності вашу машину і вас просто не пропустять в ЄС. Зазвичай такі поліси можна придбати на кордоні.

Серед можливих причин можуть бути відсутність чинного біометричного паспорта, людина не змогла обґрунтувати мету поїздки та надати докази, що у неї достатньо коштів для мандрівки. Крім того, вам можуть відмовити, якщо ваші дані знаходяться в списку осіб, які були раніше депортовані з ЄС і термін заборони на в'їзд ще не закінчено, ви були визнані винним у скоєнні злочину на території ЄС чи є причини підозрювати вас, що ви вчинили таке правопорушення або маєте намір це зробити.

Так. Перевірку на відповідність усім вимогам ви будете проходити, як і ті, хто має біометричний паспорт і кому не треба оформляти візу. Надалі у біометричні паспорти шенгенські візи вже ставити не будуть.

Для цього, як і дорослому, дитині необхідно оформити біометричний закордонний паспорт. Такий паспорт оформляється для дітей від 0 до 16 років строком на чотири роки. При його оформленні з дитиною повинен бути або хтось з батьків або опікунів/усиновителів. Зазначимо, що діти до 12 років не здають відбитки пальців. Але такий проїзний документ все одно залишається біометричним і по ньому можна спокійно перетинати кордон з ЄС. Після 12 років дитині обов'язково потрібно піти і здати відбитки пальців для внесення цих даних у паспорт. При цьому якщо дитина виїжджає за кордон з одним з батьків необхідно мати нотаріально завірену згоду на вивезення дитини від другого з батьків. Така угода не потрібно, якщо другий з батьків помер, безвісти зник або позбавлений батьківських прав. Всі ці виключення повинні бути підтверджені документально (наприклад, свідоцтво про смерть або рішення суду про позбавлення батьківських прав чи визнання людини безвісно знаклою).

Так. Громадяни України, які проживають в Криму і на непідконтрольних територіях Донецької і Луганської областей, але які отримали біометричні закордонні паспорти, зможуть користуватися безвізовим режимом нарівні з усіма іншими українцями. Ті з мешканців цих частин країни, які ще не оформили біометричний паспорт, для цього можуть звернутися в будь-який відділ Державної міграційної служби України на підконтрольній частині країни.

Щоб не було проблем при перетині кордону на власній машині, українцю потрібно мати національне водійське посвідчення. Воно повинно відповідати всім міжнародним вимогам, наприклад, в документі повинен бути прописаний термін його дії. З собою треба мати договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, так звану "зелену карту". Її можна купити як на території України, так і на кордоні. Крім того, водій повинен мати свідоцтво про реєстрацію цієї машини на нього. Якщо машина оформлена на знайомого або родича, то українцю необхідно оформити документи для поїздки за кордон на цій машині. Для цього необхідна заява власника автомобіля або документ, що підтверджує право користування і (або) розпоряджання ним. Після цього водієві на період подорожі видається свідоцтво про реєстрацію на його ім'я. Свідоцтво про реєстрацію, видане на ім'я власника транспортного засобу, і документи, що підтверджують право користування і (або) розпоряджання ними, зберігаються в сервісному центрі МВС. Після повернення це свідоцтва необхідно повернути у відповідний сервісний центр МВС не пізніше, ніж через 10 днів після повернення з поїздки.

Також на машині повинен бути розпізнавальний знак України, а також державний номерний знак. Індивідуальні номерні знаки дійсні лише на території України, за кордон необхідно виїжджати на державних номерних знаках.