Новий прем'єр: чотири вектора Гройсмана
Фото: прем'єр-міністр Володимир Гройсман
Затвердження прем'єр-міністра та уряду ставить питання про майбутні напрямки його діяльності. Спробую позначити головні вектори роботи Володимира Гройсмана, критично важливі для успішної кар'єри на посаді прем'єра. Послідовність векторів в даному випадку довільна.
Прем'єр - уряд
Здатність забезпечити ефективну роботу Кабінету Міністрів, в якому є люди Гройсмана, Порошенко і Яценюка - ключовий виклик для прем'єра. Він уже пообіцяв жорсткий менеджмент та системні рішення, але втілити їх у життя буде непросто. Тут справа не тільки у намірах Гройсмана, але і здібностях представників політичної еліти піднятися у вирішенні державних проблем над приватними і партійними інтересами. Ситуація в економіці і загроза дострокових виборів, які можуть створити передумови для реваншу вчорашніх "регіоналів" повинні б загострити інстинкт самозбереження, але це, на жаль, ідеальний варіант.
Цікаво буде поспостерігати за тим, як вплине на роботу уряду вступ в силу нового закону "Про державну службу". Гройсман має шанси використати його у власних інтересах, з іншого боку - тектонічні потрясіння в кадровій політиці виконавчої влади представляють собою проблему для її керованості.
Програма дій Кабінету Міністрів затверджено Верховною Радою слідом за його парламентським схваленням, хай і не з першого разу. Однак ця поспішна індульгенція - швидше, ритуал, ніж реальна гарантія річної недоторканності, так що розслаблятися прем'єру і його підлеглим не варто.
Прем'єр - президент
Швидкоплинна, але запекла прем'єріада позбавила Гройсмана статусу "людини Порошенко" і породила ряд питань про майбутні стосунки між давніми політичними партнерами. Найбільш раціональний варіант на сьогодні: озброєний нейтралітет і співпрацю з ключових позиціях, оскільки спроби з'ясувати, хто в країні господар, негативно вплинуть і на внутрішнє становище України і на імідж нашої країни за кордоном. Нагадаю, що Володимир Гройсман очолює Конституційну комісію, доля якої цікава не тільки у світлі розпаду коаліції "Європейська Україна", але і можливої передачі штурвала Андрію Парубію, якого складно назвати більш лояльним політиком Порошенко.
Прем'єр - парламент
257 голосів за кандидатуру прем'єра - не тільки гарний заділ на майбутнє, але і завдання для формування власне прем'єрської групи підтримки в парламентських стінах. Коаліція занадто нечисленна і нестійка, щоб підтримувати непопулярні закони, а різноманіття опозиції може створити проблеми чолі уряду вже на старті. Очевидно, що Гройсману доведеться не тільки домовлятися про прийняття найважливіших рішень, але й працювати над підвищенням загального урядового ККД. Можливо - шляхом створення у Верховній Раді власної групи підтримки з різним ступенем формалізації.
Прем'єр - суспільство
Однією з головних проблем уряду Яценюка була відсутність ефективної комунікації. Тому роблячи необхідні реформи, він і опинився в статусі "політичного камікадзе". Гройсману необхідно зробити висновки і активніше залучати експертне середовище до розробки і прийняття рішень. Це набагато важливіше організації "ходінь в народ", якими наші політики часто воліють замінювати діалог із суспільством.
До речі, якщо врахувати, що визнаний коник нового прем'єра - децентралізація, то він має непогані шанси використовувати свої напрацювання і новий статус для реальних перетворень усередині країни, оскільки саме максимальне наближення ефективної влади до порогу місця проживання співгромадян є одним з критеріїв успішних перетворень у суспільствах з перехідною демократією
