Новим прем'єр-міністром Італії призначено Маріо Монті
Президент Італії Джорджо Наполітано призначив новим прем'єр-міністром країни відомого економіста, колишнього єврокомісара Маріо Монті. Глава держави вже доручив йому сформувати новий кабінет міністрів, повідомляє Reuters.
Монті призначений на посаду глави уряду після консультацій Наполітано з представниками всіх парламентських партій, груп і об'єднань, головами обох палат національного парламенту, а також з попередніми президентами республіки і довічними сенаторами.
"Наша країна повинна врятувати себе. Італія здатна перемогти труднощі спільними зусиллями", - сказав Монті, виступаючи перед журналістами після свого призначення. Новий прем'єр пообіцяв негайно приступити до формування нового уряду. "Італія повинна бути елементом сили, а не слабкості в ЄС", - додав Монті.
Попередній прем'єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі подав у відставку в суботу, 13 листопада. Таким чином Берлусконі виконав обіцянку залишити посаду глави уряду в разі, якщо парламент країни проголосує за бюджет, що відповідає вимогам Євросоюзу.
Звістку про відставку Берлусконі з радістю зустріли сотні його супротивників, які зібралися в центрі Риму, щоб відсвяткувати "звільнення Італії".
Берлусконі з перервами виконував обов'язки прем'єр-міністра Італії близько 8 років. За ці роки країна накопичила фантастичний борг в 1,9 трлн євро, а сам глава уряду відзначився цілою серією скандалів, в тому числі і сексуальних.
Раніше за три прем'єрських терміни Берлусконі не раз звинувачували в корупції, а також досі підозрюють в сексуальному зв'язку з неповнолітньою повією. Проте до того, як Європу охопила боргова криза, він зберігав підтримку значної кількості італійців, незважаючи на всі звинувачення.
Раніше, 12 листопада п.р., парламент Італії схвалив пакет антикризових заходів. Схвалений пакет включає комбінацію заходів з урізання бюджетних витрат і реформування італійської економіки, що практично не зростає. За оцінками Міжнародного валютного фонду (МВФ), в 2011 р. економічне зростання Італії складе всього 0,6%, а в 2012 р. і зовсім сповільниться до 0,3%. За останні 15 років економіка країни зростала в середньому на 0,75%.
Зазначимо, третя за величиною економіка єврозони пройшла так звану точку неповернення - прибутковість її 10-річних держоблігацій на ринку перевищила 7%, що робить практично неможливим обслуговування зовнішнього боргу без зовнішньої підтримки. Тепер Італія стрімко котиться по "грецьким сценарієм". От тільки якщо дефолт Греції світ і Європа так-сяк здатні перетравити, то банкрутство члена "Великої сімки" та восьмої за величиною економіки світу загрожує вдарити по світовій системі так, що мало не здасться нікому.
Боргові проблеми у Італії виникли не одномоментно - країна досить довго жила в борг, поступово накопичуючи держборг. І до літа цього року такий стан речей мало кого турбувало - експерти вважали, що структура і масштаб економіки не дозволять країні піти по "грецьким сценарієм".
Проте в липні 2011 р., коли всі були зайняті розробкою планів порятунку Греції, італійська економіка несподівано для всіх виявилася в числі проблемних. Ситуація миттєво стала загрозливою. Держборг Італії до того моменту досяг рекордних для країни 1,9 трлн євро (близько 120% від ВВП), що перевищує борги Греції, Ірландії, Португалії та Іспанії разом узятих.
Влада країни приступила до термінової розробки антикризових заходів, які б допомогли скоротити дефіцит бюджету та розміри держборгу, а Європейський центральний банк (ЄЦБ) почав скупку італійських облігацій на вторинному ринку. Тимчасово все заспокоїлося, і увага ринків знову перемкнулася на варіанти дефолту Греції.
Тим часом у самій Італії почав проявлятися другий симптом грецької хвороби - політична криза. Як і у Греції та Португалії, економічні проблеми та необхідність вкрай непопулярних реформ позбавили багаторазового володаря прем'єрського крісла Сильвіо Берлусконі підтримки в парламенті, і в кінцевому підсумку він публічно заявив про намір подати у відставку.
Труднощі стагнуючої економіки, помножені на політичну нестабільність, дали закономірний результат: прибутковість облігацій Італії подолала критичну позначку, що сигналізує про початок повномасштабної боргової кризи в країні. Ситуація стала незворотною. Тепер країні, швидше за все, буде потрібна допомога Міжнародного валютного фонду (МВФ) та інших країн ЄС. Проблема полягає тільки в тому, що на порятунок настільки великої "риби" може банально не вистачити грошей - Фонд фінансової стабільності ЄС (ESFS), навіть якщо його вдасться наповнити до 1 трлн євро, здатний перекрити лише половину італійських боргів.
