Нові грані справи Фірташа: рівняння з трьома відомими

Резонансні свідчення екс-генпрокурора України Віктора Шокіна австрійському суду в рамках справи Дмитра Фірташа і реакція на них в американських ЗМІ в черговий раз підтвердили, що виборча кампанія у США глибоко загрузла в українських справах.

Більш того, вибори президента США ризикують перетворитися у з'ясування стосунків - хто з кандидатів більше схибив в Україні - Трамп зі своїми наполегливими вимогами до Зеленського і прагненням втопити Байдена в українських справах, чи сам Байден, син якого щомісяця отримував значні суми, засідаючи у наглядовій раді компанії одного з екс-міністрів Януковича Миколи Злочевського. Деталі читайте в матеріалі для РБК-Україна. 

Показання Шокіна також пролили світло на нові обставини в справі про екстрадицію Дмитра Фірташа в США. Історія триває з 2014 року, а перше рішення Земельного суду Відня про те, що у справі Фірташа дійсно присутня політичне підгрунтя, датується 2015 роком.

Після двох невдалих для Фірташа судів – апеляційного і Верховного суду Австрії, а також рішення міністра юстиції Австрії про допустимість його екстрадиції в США, адвокати Фірташа здійснили маневр, який виявився несподіваним навіть для людей, які уважно стежать за пригодами українця в Австрії.

Команда Фірташа знову звернулася в суд першої інстанції, заявивши, що за минулі роки з'явилися нові незаперечні докази політичну вмотивованість переслідування бізнесмена з боку США, які раніше не фігурували у справі. Закони Австрії передбачають, що в такому випадку особа, щодо якої може бути застосована екстрадиція, має право знову попросити суд повернутися до справи.

Важливе уточнення – це не скасування попередніх рішень судів та рішення міністра юстиції. Це фактично повторний судовий цикл, який може початися, якщо суддя Земельного суду Відня найближчим часом визнає нові дані, підготовлені юристами Фірташа, достатніми для запуску нового судового процесу. Який, до речі, може виявитися в десятки разів голоснішим і цікавішим, ніж попередній.

Як всі чудово пам'ятають, попередній судовий процес в Австрії подарував спостерігачам масу одкровень. Чого варте одне тільки визнання в суді так званого "віденського пакту" між Фірташем, Порошенком і Кличком напередодні президентських виборів в Україні в 2014 році.

Можливо, що ця інформація так і залишилася б журналістським міфом, якби адвокатам бізнесмена не довелося через подібні приклади доводити наявність системного політичного впливу Фірташа в Україні, і, як наслідок ймовірного бажання США вивести його з політичної гри в країні, в якій у Вашингтона завжди були стратегічні інтереси.

Новий процес: "за" і "проти"

Можна тільки гадати, яку кількість резонансної і важливої інформації отримає Україна, а також США, якщо суд все-таки ухвалить рішення про відновлення справи. Адже навіть попередні відомості, які можна по крупицях сьогодні зібрати з відкритих джерел, говорять про те, що велика папка свідчень, доказів і документів, зібраних командою Фірташа, здатна не тільки змінити рішення австрійської судової системи в справі бізнесмена, але і серйозним чином вплинути на політичні процеси в США.

Якщо одна тільки афідевіт (письмове свідчення, дане під присягою) екс-генпрокурора Шокіна викликав ефект вибуху бомби в американських і українських ЗМІ, то що вже говорити про інші одкровення, які можуть отримати процесуальний статус в австрійському суді. Судячи з того, наскільки скрупульозно судді вивчають нові дані, документи захисту містять величезну кількість інформації, але поки не ясно, чи можуть вони виявитися достатньою підставою для відкриття нового процесу.

Поки що справа Фірташа залишається першою в історії австрійської Феміди справою про екстрадицію, в якій питання великого бізнесу і політики виявилися переплетені настільки сильно. Багатьом складно повірити в те, що теоретичні наміри однієї з компаній Фірташа отримати ліцензії на розробку титанових родовищ в Індії з допомогою підкупу чиновників, є реальною причиною переслідувань бізнесмена з боку США.

Сьогодні багато хто визнає, що спроби США отримати Фірташа пов'язані з більш глибокими причинами і мотивами. Однією з причин найчастіше називається отримання якоїсь цінної інформації про десятки найвпливовіших персон в Росії, Україні і навіть США, яку нібито може мати Фірташ.

Затриматися в Австрії, а можливо і відбитися від екстрадиції, у Фірташа шанс є. Сьогодні на його користь грає політичний контекст в США, а також останні події, що відбулися у відносинах Києва і Вашингтона. Україна знаходиться в центрі уваги то у зв'язку з розслідуваннями спецпрокурора Мюллера, то через переговори Трампа і Зеленського, і явно стає розмінною монетою, а також джерелом різноманітного компромату на президентських виборах у США.

Скандал навколо Байдена і "Бурізми" – вінець цієї великої історії, в рамках якої ім'я Дмитра Фірташа не сходить з шпальт американських ЗМІ. Фірташ називається тj спільником Трампа, nj спонсором команди Джуліані, nj особистим ворогом Байдена, то представником вищого ешелону російської мафії, то людиною Путіна, і схоже, що образ українського мільярдера вже живе незалежно від нього самого. Градус політичного протистояння в США сьогодні настільки високий, що можливий приїзд Фірташа вмить може бути використаний у політичних цілях обома політичними таборами.

Австрія сама не так давно пережила досить велику за мірками країни політичну кризу, яка спровокує розвал коаліції і нові парламентські вибори, які закінчилися в кінці вересня переконливою перемогою партії прем'єр-міністра Себастьяна Курця. Однак новий виток справи Фірташа ймовірно приверне до Відня додаткову увагу як США, так і Росії. Питання тільки в тому, наскільки австрійське правосуддя піддається неспокою.

Вагома папка нових аргументів, ретельно підготовлена командою адвокатів під керівництвом екс-міністра юстиції Австрії Дітера Бомдорфера, може переконати суддю ініціювати нові слухання у справі. Однак можливі політичні наслідки такого кроку, безсумнівно, також прораховуються у Відні.

Пункт перший. Прокурор Ендрю Вайсман

Про нові докази захисту Фірташа відомо не так вже і багато. Але з різних публікацій у ЗМІ відомо, наприклад, що в 2017 році справа Фірташа взагалі могла бути закрита в США, а запит на екстрадицію міг бути відкликаний американським Мін'юстом. Це могло статися, якби Фірташ погодився на пропозицію правої руки спецпрокурора Роберта Мюллера Ендрю Вайсмана дати свідчення в рамках розслідування справи про втручання Росії у виборчий процес в США.

У червні цього року у своїй колонці в американському виданні The Hill журналіст Джон Соломон, який неодноразово ставив під сумнів підсумки розслідування Мюллера, написав, що прокурор Вайсман домагався від Фірташа потрібних йому свідчень.

Пропозиції Вайсмана вирішити проблеми Фірташа в США в обмін на інформацію стали важливою зачіпкою для адвокатів бізнесмена. Двозначна поведінка американського прокурора дозволила їм знову заявити, що справа має політичний характер. У зізнаннях американських адвокатів Фірташа, яким Вайсман озвучив свої пропозиції у 2017 році у Вашингтоні, згадано, що прокурор не просто обіцяв Фірташу закриття його кримінальної справи в США в обмін на свідчення, але і ділився своїми власними інтерпретаціями і міркуваннями з цілого ряду питань, які адресував Фірташу.

Серед іншого, помічника Мюллера цікавили будь-які свідчення, пов'язані з Дональдом Трампом і його зятем Джаредом Кушнером. Наскільки відомо, питання про індійський титан і корупцію Вайсман не піднімав, так як вони його мало цікавили.

Важливим моментом є те, що спілкування Вайсмана з адвокатами Фірташа відбувалося на тому етапі розслідування, коли спецгрупа Мюллера збирала не тільки факти і докази втручання Росії в американські вибори, але і будь-які свідчення можливої змови між членами команди Трампа з російськими офіційними особами.

Джерело фото: flickr.comObama White House

У зв'язку з цим задані Вайсманом питання, а також його оцінки, адвокатам дали підставу запідозрити, що високопоставлений прокурор ділився своїм особистим баченням того, якими могли б бути свідчення Фірташа, згода якого піти на співпрацю могла б призвести розслідування Мюллера до успіху, а також розпочати процедуру імпічменту Трампа мінімум на один рік раніше.

Австрійський суд може взяти до уваги те, що справа, по якій США домагається видачі Фірташа з Австрії, могла бути закрита, якщо б той допоміг прокурорам в рамках розслідування, яке мало і має величезне політичне значення.

Пункт другий. Блукаючий запит

Чи не не сильніший удар по спробах Мін'юсту США представити справу Фірташа як суто кримінальну завдала інформація, яку не так давно опублікувало брюссельське видання The Brussels Times. У матеріалі йдеться про те, що Вашингтон вперше звернувся до Відня з запитом про затримання Фірташа ще в жовтні 2013 року. У запиті також стверджувалося, що бізнесмен планував підкупити індійських чиновників, щоб отримати ліцензії на родовища з видобутку титану, а потім продавати його корпорації "Боїнг".

Проте цей запит був швидко відкликаний Вашингтоном за досі нез'ясованих причин. Австрійська влада отримала лише коротке послання від американців: "В рамках більш широкої стратегії влада США вирішила в даний момент не користуватися цією можливістю".

Сторона Фірташа стверджує, що це ще один доказ того, що США домагаються його видачі з політичних причин, а сама позиція Мін'юсту США є непослідовною та нелогічною. Якщо б мова йшла про кримінальну справу, пов'язану з корупцією, то яка "ширша стратегія" могла б стати причиною відкликання запиту на екстрадицію? Цим формулюванням, а також видачею та скасуванням першого запиту на екстрадицію Фірташа, Мін'юст США створив всі передумови для додаткових питань з боку австрійських судів. Адвокати звертають увагу на те, що перший запит США австрійській владі про затримання та екстрадицію Фірташа з'явився напередодні візиту помічника державного секретаря США Вікторії Нуланд в Україну.

Джерело фото: monitorulcj.ro

Адвокати українського бізнесмена вважають, що під час свого візиту Нуланд могла вести переговори з тодішнім президентом України Януковичем з метою недопущення зближення України з РФ. До тих пір, поки Янукович демонстрував лояльність Заходу, США були готові залишити Фірташа – близького соратника Януковича і одного з неформальних комунікаторів Києва з Москвою – у спокої. Однак відразу після втечі Януковича Вашингтон направив в Австрії ще один запит на арешт Фірташа, за яким він і був затриманий у Відні на початку березня 2014 року.

Саме ця дивна, на перший погляд, непослідовність дій американців, на думку австрійських юристів, породжує питання щодо справжніх мотивів Мін'юсту США. На їхню думку, австрійський суд може задатися питанням, що якщо існує якась "ширша стратегія", в рамках якої запити на екстрадицію настільки легко відкликаються або анулюються, то чи так сильно американських прокурорів цікавить встановлення істини у справі про корупцію навколо титанових родовищ в Індії? Чи все-таки ця справа використовується в рамках якоїсь іншої гри?

Пункт третій. Шокін

Третій відомий у даний момент пункт нового клопотання адвокатів Фірташа – гучні свідчення екс-генпрокурора України Віктора Шокіна. За словами Шокіна, в 2015 році, коли Дмитро Фірташ виграв у Відні суд, який визнав політичні мотиви в запиті на його екстрадицію, влада США і особисто віце-президент Джозеф Байден зажадали від української влади не допустити можливого повернення Фірташа в Україну.

Подальші події, які розігралися в Україні з участю батальйону "Азов", керівництва МВС, а також публічних погроз Фірташу з боку націоналістичних формувань, побічно підтверджують свідчення колишнього генерального прокурора.

Джерело фото: Facebook Арсена Авакова

Чи є Шокін єдиним свідком захисту Фірташа, чи в новому пакеті документів, який знаходиться на розгляді Земельного суду Відня, є й інші одкровення українських високопосадовців – поки що невідомо. Однак, як заявила прес-секретар Земельного суду Відня Крістіна Зальцборн кількома місяцями раніше, перелік цих документів дійсно великий.

Таким чином, навіть з крупиць наявної інформації можна зробити висновок, що у разі нового судового процесу Відень стане джерелом резонансних новин, за якими будуть уважно стежити як у Києві, так і у Вашингтоні. Адже крім своєї ролі в політичних подіях в Україні останніх п'ятнадцяти років, Фірташ виявився ще і в епіцентрі протистояння "демократів" і "республіканців" на президентських виборах у США, де відразу два найбільш імовірні кандидати на президентське крісло – Дональд Трамп і Джо Байден – свого часу повели себе досить необачно, зв'язавшись з українськими політиками, бізнесменами і сумнівними справами.