Нова спецконфіскація: як уряд має намір повернути мільярди Януковича

У Верховній Раді з'явилася нова версія закону про спецконфіскації. Напередодні цей документ був схвалений урядом і відправлений до парламенту. Логіка закону проста - виписати процедуру арешту в досудовому порядку засобів та інших активів, які були отримані злочинним шляхом. Мета законопроекту також відома - передача в бюджет 1,5 млрд доларів "команди Януковича", які були заарештовані ще в 2014 році урядом Арсенія Яценюка.

Майже два роки цей документ, ініціаторами якої були депутати "Народного фронту", не міг пройти через український парламент, оскільки проти цієї ініціативи були багато депутати і експерти. У ній їм бачилося бажання, на той момент прем'єрської фракції, монополізувати засоби представників минулої влади.

Тепер же шансів провести закон про спецконфискации більше. Кабінет міністрів заручився підтримкою експертної групи Єврокомісії та правилами Світового банку.

нова законодавча ініціатива відрізняється від попередніх, і які інтриги стоять за її написанням, розбиралася спеціальний кореспондент РБК-Україна Тетяна Ніколаєнко.

Казус Пашинського

У 2014 році українськими силовиками були заарештовані грошові активи колишнього глави держави Віктора Януковича і його найближчих соратників.

Згідно з офіційними даними, Держфінмоніторинг заблокував гроші 19 нерезидентів, пов'язаних з колишнім президентом на суму 1,34 млрд доларів. Більша частина суми - 1,49 млрд гривень і 1,02 млрд доларів це цінні папери. Безпосередньо в грошах заарештовано близько 380 млн гривень та близько 160 млн доларів.

Зарахувати ці кошти в бюджет країни зараз неможливо, оскільки для цього необхідне рішення суду. Щоб спростити процедуру, соратники тодішнього прем'єр-міністра Арсенія Яценюка внесли в парламент законопроект про спецконфискации. Його авторами виступили Сергій Пашинський і Тетяна Чорновіл. Законопроект зміг пройти в Раді тільки перше читання.

Законопроект критикували з різних приводів. Наприклад, депутати "Батьківщини" і Радикальної партії бачили в ньому спосіб розправи над політичними опонентами.

Представниця "Самодопомоги" Олена Сотник вказувала, що в разі, якщо майно у Януковича і його оточення буде відібрано по запропонованій НФ процедурою, то вони з легкістю оскаржать це в європейських судах, отримають назад свої гроші і навіть компенсацію від України.

Депутат-мажоритарник Віктор Чумак і колишній заступник генпрокурора Давид Сакварелідзе бачили законодавчої ініціативи Пашинського його особистий інтерес, пов'язаний з розпродажем палива Сергія Курченко. Нібито оточення депутата, провівши закон про спецконфискации, могло через схеми отримати 100 млн доларів.

Законопроект кілька разів намагалися виправляти, додавати авторів, але він так і не пройшов друге читання.

У Пашинського є своє пояснення події. За його словами, кілька політичних груп у парламенті отримали за це гроші від представників команди Януковича, зокрема, колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка і колишнього першого віце-прем'єра Сергія Арбузова.

"Після того, як ми провели законопроект у першому читанні, мені навіть подзвонили люди і сказали, дослівно: "дивно, що ви пройшли перше читання, ми ж заплатили по 200 штук баксів на рило, щоб не вистачило голосів", - розповів Пашинський, назвавши РБК-Україна кілька прізвищ тих, хто за його інформацією отримав гроші.

Тим не менш, навіть депутати від "Народного фронту", не раз самі визнавали, що у законопроекту за спецконфискации могла бути інша доля, якби не його автори, яких підозрювали в корисливою грі.

Влітку, після чергового провалу законопроекту на питання РБК-Україна, що він буде робити далі, Він відповів: "Все, я умиваю руки. Врешті-решт, ці гроші потрібні Кабміну і Гройсману, а не мені особисто. Тому нехай тепер прем'єр думає, як їх дістати".

Справді, "гроші Януковича" зараз дуже потрібні Кабміну, тому вперше НФ отримав у своїй боротьбі за законопроект підтримку не тільки БПП, але і президента Петра Порошенка. За інформацією РБК-Україна, саме першій особі держави вдалося переконати представників Єврокомісії не критикувати законопроект, а допомогти привести документ у відповідність з європейськими нормами права.

В результаті був напрацьований документ, який і презентував в минулу середу, 14 вересня, міністр юстиції Павло Петренко.

Згідно букві закону

Новий законопроект (є в розпорядженні РБК-Україна) отримав громіздку назву "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо забезпечення стягнення в дохід держави необґрунтованих активів".

Зміни пропонується внести в кілька законів і кодексів, зокрема, Кримінальний і Цивільний. Найбільші зміни зазнає Цивільний процесуальний кодекс України, який пропонується додати цілу главу з назвою "Особливості позовного провадження в справах про стягнення необґрунтованих активів в дохід держави до закінчення кримінального провадження".

Згідно з проектом, тепер ще до завершення кримінального провадження, генеральний прокурор, його перший заступник або голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури можуть звернутися до суду з заявою про стягнення необґрунтованих активів.

протягом 45 днів з дня опублікування інформації про відкриття провадження у справі суд призначає та проводить попереднє судове засідання, викликаючи на нього прокурора і відповідача.

Засідання буде проведено і в разі, якщо відповідач не з'явиться в суд. Прокурор повинен викласти обставини, які свідчать, що той ухиляється від слідства, наприклад, знаходиться в державному чи міжнародному розшуку.

Власне, це та сама норма, яка дозволить повернути державі "гроші Януковича". У пояснювальній записці до документа говориться: "...стягнення необґрунтованих активів буде можливим, якщо підозрюваний у кримінальному провадженні, в якому виявлені зазначені активи, переховується від органів слідства та суду і знаходиться в розшуку не менше двох місяців з дня його оголошення, при цьому у виробництві здійснюється спеціальне досудове розслідування або слідчим суддею відмовлено в задоволенні клопотання про проведення спеціального досудового розслідування" У розшуку зараз знаходяться і Янукович, і представники його колишнього оточення.

В суді, щоб довести необґрунтованість активів достатньо, щоб під час попереднього судового засідання прокурор пояснив, "що сума (вартість) активів не відповідають:

1) відомому з офіційних джерел розміром доходів підозрюваного в календарному році, в якому такі активи були придбані ним у власність;

2) останнім відомим з офіційних джерел розміру річних доходів підозрюваного - при відсутності відомостей про терміни отримання відповідних активів у власність"

Законопроектом чітко прописується, про яких активах взагалі може йти мова. Це не автомобілі або квартири, а "гроші у готівковому або безготівковому вигляді в національній або іноземній валюті, цінних паперах, платіжних документах, банківських металах і дорогоцінному камінні, якщо їх вартість перевищує одну тисячу мінімальної заробітної плати (на сьогоднішній момент – 1,45 млн гривень)".

Просто так зажадати від будь-якої людини повернути якісь кошти не вийде. Суд, вирішуючи конфіскувати їх чи ні, має відповісти на кілька важливих питань. Зокрема, виявлено ці активи в ході розслідування корупційної діяльності щодо чиновника або представника місцевої влади; накладений на ці кошти арешт. В позовній заяві з боку прокуратури також має бути викладено обставини, які дають підстави обґрунтовано вважати, що власник активів є їх номінальним утримувачем".

Відповідач може спростувати ці звинувачення, надавши повний перелік документів, що підтверджують законність отримання активів.

"Відповідач по справі - власник активів, який є підозрюваним у кримінальному провадженні, в якому виявлені наступні активи, зобов'язаний довести суду наступні обставини:

1) наявність у нього права власності на активи, зазначені в позовній заяві прокурора;

2) правомірність підстав виникнення у нього права власності на такі активи;

3) правомірність походження майнових прав на блага, зокрема, грошові кошти, за рахунок яких відповідачем були придбані активи, зазначені в позовній заяві прокурора", - йдеться в тексті законопроекту

"Уявіть ситуацію: йде розслідування корупційного злочину чиновника. В ході розслідування надходять дані про наявність рахунку з великою сумою на ньому. Власник і розпорядник рахунку - водій посадової особи. Водій починає стверджувати, що це його і він не має нічого спільного з посадовою особою. Яке тут злочин з боку водія? - моделює ситуацію народний депутат Олена Сотник. - Як довести зв'язок з посадовою особою грошей, якщо транзакції не було. Майже неможливо. Але вам підказує здоровий глузд, що у водія навряд чи, наприклад, мільйон доларів може лежати на рахунку?! І тут включається ця процедура: прокуратура обґрунтовує ознаки номінального утримувача грошей. Подає в суд. У водія є можливість довести, що він отримав ці суми із законних джерел і обґрунтовано. Доведе - претензії прокуратури будуть відхилені. Не доведе - гроші йдуть в бюджет".

Відзначимо, що рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку у Вищому спецсуді. Управляти активами буде Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів.

Захід нам допоміг

В Мін'юсті висловили надію, що внесений проект допоможе отримати заморожені кошти Віктора Януковича, а текст законопроекту не викличе нарікань у залі.

"Готуючи цей законопроект, було прийнято рішення підійти до цього питання зважено і скористатися світовим досвідом. Світовим банком і його ініціативою під назвою "STaR" розроблені методичні рекомендації по конструюванню законодавства про стягнення необґрунтованих активів за рамками кримінального провадження. Це свого роду практичний посібник, яким чином складати відповідне законодавство. І саме цей практичний посібник було взято за основу при підготовці цього законопроекту", - йдеться в коментарі міністра юстиції Павла Петренка, яке РБК-Україна передала його прес-служба.

За словами міністра, принципова різниця даного інструменту від усіх попередніх ініціатив полягає в тому, що у своєму нинішньому вигляді законопроект менш ризиковий для держави Україна, ніж всі попередні версії.

"По-перше, весь процес стягнення необґрунтованих активів відбувається не в кримінальному, а в цивільному позовному провадженні. Органи прокуратури пред'являють цивільний позов, і власне відповідач повинен довести у цивільному провадженні, що активи придбані обґрунтовано. Тут немає відносин прокурор-обвинувачений-підозрюваний. Тут є відносини позивач і відповідач, що набагато спрощує процес доказування, - наголосив Петренко. - Дуже чітко виписаний предмет доказування відповідача. Прозоро і зрозуміло, що повинна довести особа, щоб позов генпрокурора був відхилений. Передбачено право на оскарження. Також передбачено ряд запобіжників, які нівелюють міфи про можливості застосування цього інструменту як засобу тиску".

Тепер залишилося переконати народних депутатів. Передбачається, що розгляд закону може початися вже на цьому тижні, в четвер, 23 вересня.