Нова ера в освоєнні Місяця. Що відомо про космічну місію SpaceBit

Кілька років тому стало відомо, що Україна разом з Британією готуються відправити власну місію на місяць. Причому з британської сторони організацією місячної місії займається виходець з України – засновник компанії SpaceBit Павло Танасюк.

Однак терміни місії постійно відкладаються. І чим далі, тим більше питань щодо планованої експедиції. Про те, що відомо про цей проект і які у нього перспективи – в матеріалі РБК-Україна.

Місія SpaceBit

SpaceBit – це і назва компанії Павла Танасюка, та ім'я місяцехода, розробкою якого він займається.

41-річний Павло Танасюк родом з Житомира. Як зазначено в Вікіпедії, в 2000-х він поїхав вчитися в Лондон і залишився там жити. Змінивши кілька сфер діяльності – від фінансового консалтингу і блокчейн-експерта до фінтех-розробника – у 2014 році він зареєстрував у Великобританії компанію SpaceBit, яка позиціонує себе як приватна компанія, що займається, зокрема, розробкою робототехніки для місячних і планетарних місій.

До моменту презентації місяцеходу цю компанію вважали маловідомою і говорили про проект швидше, як про незвичайний стартапі, ніж про серйозний проект.

Місяцехід SpaceBit, який Танасюк демонструє як свою розробку – мініатюрний ровер розміром всього 10 см в діаметрі і вагою 1,3 кг, який працює від сонячної енергії. Замість коліс або гусениць ровер оснащений чотирма павукоподібними "ногами", які повинні йому допомогти дістатися до самих важкодоступних місць місячної поверхні. Через таку конструкцію його називають "механічний павук", "крокуючий всюдихід" або "ровер-коник".

Asagumo (фото: twitter.com / spacebit1)

Спочатку Танасюк називав своє дітище SpaceBit Walking Rover. Пізніше у нього з'явилося ім'я – Asagumo, в перекладі з японської – "ранковий павук".

Чому місія на місяць постійно переноситься

Спочатку запуск місяцеходу SpaceBit (Asagumo) планувався на 2020 рік. Презентуючи свій ровер у 2019 році, Танасюк говорив, що працює над ним вже пару років, пройшов попередню і критичну перевірку проекту і до польоту все готово.

Однак у тому ж 2019-му запуск відсунули на липень 2021 року. Такі домовленості були закріплені в угоді про початок комерційного і наукового дослідження Місяця, який SpaceBit підписала з американською компанією Astrobotic. Згідно з цими домовленостями, американці надавали для місячної місії посадковий модуль Astrobotic Peregrine, який буде запущений на ракеті Vulcan Centaur зі станції ВПС на мисі Канаверал у Флориді (США). А SpaceBit повинна була надати свій всюдихід.

Однак у першій половині 2021-го стало ясно, що запуск знову відсувається. На недавній прес-конференції Танасюк вже говорив про старт у 2022 році.

Причиною постійних переносів старту він називає пандемію і затримку з боку американських партнерів.

"Залежить не так від нас, як від партнерів – американських компаній, що доставляють вантажі на місяць. У них є затримки з ланцюжками поставок, труднощі з виробництвом ракет, так що ми переносимо свій запуск разом з ними. А без них ми полетіти не можемо, тому просто чекаємо своєї черги на політ. Сподіваємося, це відбудеться в 2022 році", – сказав Танасюк нещодавно в інтерв'ю Hromadske.ua.

При цьому він зазначив, що йому є ще щось допрацьовувати. "З британської сторони вже все є. Хоча, звичайно, нам потрібен час, щоб ці розробки поліпшити", – сказав він.

Водночас компанія ULA у вересні 2021-го в коментарі Spacenews пояснила затримку місії неготовністю "корисного навантаження клієнта". "Vulcan Centaur буде готовий, коли наші клієнти будуть готові до запуску", – заявили в компанії.

Ровер Asagumo

Про функціонал місяцеходу SpaceBit Asagumo Танасюк щоразу говорить по-різному. Під час його презентації в 2019 році повідомлялося, що ровер буде оснащений 2 сонячними батареями для автономної роботи, декількома датчиками, включаючи тривимірний лазерний сканер Lidar, і двома HD-відеокамерами, які будуть робити знімки місячної поверхні і "селфі".

У 2020-му Танасюк говорив вже про іншу комплектацію. За його словами, на поточній версії ровера встановлені одна стереокамера, lidar-сенсор, температурні датчики і датчик радіації, а ще – радіотелескоп і спектрометр. При цьому на сайті компанії про радіотелескоп і спектрометр нічого не сказано.

На якій стадії розробки знаходиться ровер – теж незрозуміло. У лютому 2021-го повідомлялося про проведення тестів у Чорнобилі, щоб зрозуміти, як вплине на ровер космічна радіація. До квітня-травня було обіцяно продемонструвати відео цих тестів. Однак в широкому доступі вони так і не з'явилися.

У травні Танасюк знову розповідав, що інжинірингова модель ровера якраз проходить тести на вібрацію, температурний режим і вплив радіації. Після завершення тестів, за його словами, в конструкцію ровера повинні бути внесені зміни, і до кінця року компанія обіцяла представити вже його льотну модель.

Павло Танасюк (фото: instargam.com / spacebit1)

Але у вересні в інтерв'ю для Hromadske.ua Танасюк вже говорив про тести в Чорнобилі в майбутньому часі. А ще про необхідність провести тести в США, оскільки в Україні, за його словами, немає всього необхідного обладнання.

Але головна проблема ровера – схоже, його "ноги". У січні 2021-го Танасюк визнав, що найбільші складнощі у виготовленні Asagumo викликають технології, пов'язані з переміщенням ровера. А ще через півроку, 10 червня, SpaceBit оголосила конкурс для інженерів, запрошуючи їх "внести свій внесок у розробку чотирилапого місяцеходу". Мабуть самостійно доробити місяцехід компанія не змогла. І розмови про те, що ровер був готовий ще в 2019 році, – просто блеф.

Новий ровер

Як повідомлялось після першого анонсу місячної місії, Asagumo стане тільки однією з 17 корисних навантажень (ПН) на борту посадкового модуля. 14 інших готує НАСА, що вклало в місячну місію близько 80 млн доларів. А ось ще про два корисних навантаженнях місячної місії на той момент не було відомо нічого.

В принципі, НАСА в рамках програми Commercial Lunar Payload Servies (CLPS) може укладати контракти з різними приватними компаніями на транспортування наукових вантажів на місяць. Але вже тоді Танасюк натякав, що його компанія розробляє не один, а кілька місяцеходів. У тому числі на колесах або гусеницях. У місії буде "кілька маленьких всюдиходів, які будуть падати, котитися, повзати або ходити і робити всі види знімків і збирати дані", – говорив він. Однак досі на сайті SpaceBit є інформація лише про один ровер – той самий Asagumo.

У недавньому інтерв'ю Танасюк зізнався, що працює над ще одним ровером – вже на колесах. Однак цей місяцехід передбачається запустити в рамках іншої місії – AB-1 Mission на борту Intuitive Machines, NOVA-C Lander, ракетою SpaceX. Він нібито повинен нести якийсь науковий модуль НАСА.

Попри те, що SpaceBit ще не доробила перший ровер, вона обіцяє до 2022 року закінчити другого. Контракт вже підписаний. Більше того, судячи з інтерв'ю Танасюка Hromadske.ua, ця друга місія стане фактично першою, оскільки має стартувати раніше.

Але з роверами знову нестиковки. В інтерв'ю Танасюк вже не згадує ні про який ровер в прив'язці до місії на борту Intuitive Machines. А говорить про якісь датчиках для дослідження місячного середовища, які повинні бути закріплені на посадковому модулі. Але ці датчики виробляє не SpaceBit, а Україна.

Під час презентації AB-1 Mission про Датчик говорилося, що це стаціонарний зонд у вигляді "коробки" розмірами 10х15 см і вагою менше 1 кг. Приблизно з такими ж параметрами Танасюк описував свій другий ровер.

Джерело фінансування

Польоти в космос – задоволення не з дешевих. Зокрема, Павло Танасюк в одному з інтерв'ю говорив, що доставка 1 кг корисного навантаження під час місій оцінюється в $1,2 млн. Тобто політ Asagumo вагою понад 1,3 кг повинен коштувати компанії приблизно $1,6 млн.

Сам Танасюк у серпні 2021 року говорив, що вартість місії для SpaceBit становить $5 млн. Ще й оборот компанії становить "кілька мільйонів доларів". При цьому, за офіційними документами, розмір статутного капіталу SpaceBit становить всього 100 фунтів стерлінгів, або близько 132 доларів. Звідки ж у компанії гроші на настільки дорогі проекти?

Танасюк часто повторює, що отримує кошти від інвесторів. Але в квітні 2020-го в статті на Spacenews він зізнавався, що наявних грошей вистачить на півтора року роботи компанії. Тобто до 2022 року ці гроші, найімовірніше, вже закінчилися.

У січні 2021-го він згадував про трьох інвесторів – сімейних фондах і сумарних інвестиціях $5-10 млн. В статті Forbes за травень 2021 Танасюк вже говорить про 4 інвесторів і $10 млн інвестицій.

За його словами, більше залучати інвестиції до польоту він не планує. Але при цьому розмовляє з інвесторами, і вони нібито готові купувати акції компанії, виходячи з оцінки $100 млн.

Багато питань

Деякі члени команди SpaceBit також можуть сильно похитнути думку про компанію. Наприклад, співзасновником SpaceBit і директором Європейського офісу значиться Віктор Предігер. На його сторінці в Linkedin зазначено, що він закінчив Тюменський нафтогазовий держуніверситет, живе в Німеччині. Людина з таким же ім'ям і портретним схожістю відомий в Росії як автор і виконавець тюремних пісень Віктор Тюменський (Предигер). На сайті Blatata про нього сказано, що він також закінчив Тюменський нафтогазовий інститут, а в 2002 році переїхав до Німеччини. У минулому він – віце-президент ВАТ "Сибур".

Ще один член команди Танасюка – Олександр Пан, або Олександр Прочухан. Відомий в Україні творець фінансових пірамід, у тому числі МММ. У 2019 році Танасюк зареєстрував ще одну компанію зі словом SpaceBit в назві (до слова, вже 4-ю) – Spacebit Global LTD. Її співвласником став український Mak Holding OU, засновником якого є Олександр Пан.

У бізнес-біографії самого Павла Танасюка теж є кілька білих плям. В кінці нульових вони разом з партнером створили платіжну систему MoneXy, а в 2015-му продали її "Фідобанку". На гроші від продажу, за словами Танасюка, був запущений стартап SpaceBit. Але через рік "Фідобанк" збанкрутував. Продати MoneXy іншим банкам не вдалося, хоча, за словами спочатку банки самі пропонували купити платіжну систему.

Павло Танасюк (фото: twitter.com / spacebit1)

Втім ще до краху MoneXy, в 2014 році, Танасюк переключив свою увагу на криптовалюту. Він вирішив запустити криптовалюту Factom. У свій час її популярність росла, організатори отримали в своє розпорядження 2278 BTC і $8 млн. Але з 2019 по 2021 рік капіталізація Factom впала з 26 до 13 млн.

У 2018-му Танасюк заявив про запуск криптофонду SpaceBit Capital, який позиціонував як перший у світі токенізований венчурний фонд для фінансування та інвестицій у космічну галузь. Але з того моменту про це кріптофонде нічого не чути.

Космічні ідеї

Місячна місія – не перша ідея Танасюка, пов'язана з космосом.

Так, в 2013 році він оголосив, що збирається випускати мікросупутники. Провів кампанію краудфандингу, зібрав від інвесторів понад $90 тис. Пізніше він говорив, що в 2014-му вони вивели на орбіту свій супутник для емісії грошей в космосі. Але в список payloads такий супутник не значиться.

Потім Танасюк оголосив, що створює супутник, який стане незалежним сховищем ключів крипто-гаманців (програма SpaceVault). Зареєстрував компанію Space2020 LTD (пізніше саме вона перетворилася на SpaceBit. Говорив, що в 2015-му вже будуть перші запуски супутників, але для цього потрібно $2 млн, а вдалося зібрати тільки 70 тис. (очевидно, маючи на увазі 90 тис. на виробництво мікросупутників). На тому все закінчилося.