Нормандське затишшя: чи є перспективи переговорів по Донбасу

В Євросоюзі цього тижня закликали Росію повернутися до переговорів з врегулювання конфлікту на Донбасі. Приводом підняти цю тему послужило вбивство ватажка самопроголошеної "Донецької народної республіки" Олександра Захарченко. У ЄС наполягають, що його смерть не повинна призвести до ескалації конфлікту і вплинути на виконання сторонами мінських домовленостей. До того ж в Європі пропонують продовжити переговори в нормандському форматі. У Росії, в свою чергу, звинувачують Україну в спробі зриву мінських домовленостей, даючи зрозуміти, що зустріч "нормандської четвірки" поки неможлива.

В Євросоюзі та США синхронно заговорили про необхідність поновити переговори для врегулювання конфлікту на Донбасі, закликавши Росію піти назустріч в цьому питанні і виконувати взяті на себе зобов'язання.

У середу, 5 вересня, в четверту річницю підписання мінського протоколу, що передбачає мирне врегулювання ситуації на Донбасі, посольство США в Україні закликало Росію виконувати мінські домовленості і припинити бойові дії на сході нашої країни.

В ЄС, бачачи спекуляції Кремля навколо вбивства ватажка "ДНР" Олександра Захарченко, також заявили, що його смерть не повинна стати приводом не виконувати мінські угоди. Спікер уряду Німеччини Штеффен Зайберт закликав сторони конфлікту на Донбасі "до конструктивної участі в переговорах" і зазначив, що важливо не допустити ескалації після загибелі Захарченко. Зайберт підкреслив, що федеральний уряд Німеччини продовжить виконувати свої зобов'язання в мінському процесі.

На важливості виконання мінських угод акцентують увагу і в Міністерстві закордонних справ Франції. У відомстві зазначили, що вбивство Захарченко не повинно ставити під сумнів актуальність зустрічей у нормандському форматі. "Саме тоді, коли виникає напруженість, повинні початися чесні переговори", - сказано в повідомленні французького МЗС.

Канцер Австрії Себастьян Курц закликав Росію повернутися за стіл переговорів у нормандському форматі на рівні глав Німеччини, Франції, України і РФ, щоб знайти мирне вирішення ситуації на Донбасі. Курц підкреслив, що нормандський формат залишається єдиним, який може допомогти знайти рішення.

У Росії ж заперечують можливість повернення за стіл переговорів у форматі "нормандської четвірки" найближчим часом, пояснюючи свою позицію загибеллю Захарченко. У Кремлі відразу після смерті ватажка "ДНР" переклали відповідальність за це на Україну, по суті, звинувативши Київ в усуненні лідера бойовиків. При цьому глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що Москва не відмовляється від нормандського формату. "Зараз було б просто недоречно і блюзнірнірськи цей нормандський формат збирати, особливо коли ні Берлін, ні Париж не висловили свого засудження цього політичного вбивства, яке сталося в Донецьку", - заявляв Лавров.

Формальний привід відмовитися від зустрічі

Востаннє переговори в нормандському форматі на рівні голов держав проходили в 2016 році в Берліні. Після тієї зустрічі сторони регулярно заявляли про необхідність реанімувати нормандський формат. Як писало РБК-Украина, ця тема, зокрема, обговорювалася на зустрічі Петра Порошенка з президентом Франції Еммануелем Макроном і канцлером Німеччини Ангелою Меркель у травні. Після тих переговорів Порошенко заявляв про "координацію кроків, щоб найближчим часом провести засідання нормандського формату".

Але Росія не прагне до відновлення переговорів, всіляко затягуючи їх. Щоправда, у серпні цього року на зустрічі Ангели Меркель з президентом РФ Володимиром Путіним обговорювалася можливість нової зустрічі. Було домовлено продовжити на технічному рівні підготовку до переговорів. Після цього помічник президента Росії з міжнародних справ Юрій Ушаков припустив, що зустріч все ж відбудеться в Парижі. До цього Сергій Лавров допускав проведення такої зустрічі після того, як "попередні угоди будуть втілені в життя".

Загибель Захарченко - лише привід для РФ, щоб затягувати переговори на рівні глав країн. Росія і до вбивства ватажка "ДНР" не дуже вітала нормандський, вважає член комітету парламенту з питань національної безпеки і оборони Дмитро Тимчук ("Народний фронт"). "Коли їм вигідно - так, вони починають говорити про те, що "нормандська четвірка" повинна працювати. Коли їм невигідно - це ми бачили з самого початку існування цього формату - Москва з будь-якого приводу блокує його роботу. Насправді, ми не бачили якихось справжніх успіхів і рішень "нормандської четвірки", які були б ефективними у вирішенні конфлікту на сході України", - сказав депутат РБК-Україна.

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука називає заяви про неможливість проведення зустрічі "нормандської четвірки" істеричними. Чиновник вважає, що ситуація з часом все-таки почне стабілізуватися і переговори продовжаться.

Колишній представник України в Тристоронньої контактної групи Роман Безсмертний уточнює, що нормандський формат переговорів ще залежить від політичного календаря усіх чотирьох країн. З моменту останньої зустрічі "нормандської четвірки" у 2016 році в країнах-учасницях проходили виборчі процеси, звернув увагу Безсмертний. "То президентські вибори в цих країнах, то парламентські, не дають можливість активізувати роботу цього формату", - каже дипломат.

Неефективний "Мінськ"

Смерть Захарченко також стала зручним приводом для РФ звинуватити українську сторону в невиконанні мінських угод. Втім, і до цього Росія регулярно звинувачувала Україну в порушенні домовленостей.

З-за загибелі бойовика кардинальних змін в мінському процесі не буде, вважають співрозмовники РБК-Україна. Все тому, що "голови самопроголошених республік" не мають міжнародного статусу та впливу на ці процеси.

Дмитро Тимчук порівнює вбивство Захарченка з відстороненням Ігоря Теслярської від керівництва "ЛНР". Той прецедент, за словами Тымчука, ніяк не вплинув на мінський процес і силу угод. Отже, вважає депутат, випадок з Захарченко також не матиме ніякого ефекту.

Тимчук нагадав, що мінські домовленості не є міжнародно-правовим актом. До того ж, на його думку, безглуздо говорити про "главах ДНР/ЛНР" як про суб'єктів міжнародного права. "Якщо говорити про міжнародному праві, підписанти повинні мати міжнародний статус. Тут вже йдеться про "нормандської четвірці" – Німеччини, Франції, Україні та Росії", - уточнює Тимчук.

Георгій Лою впевнений, що мінський процес буде продовжуватися в тому ж руслі". "Ні Плотницький, ні Захарченко далеко не ті персони, які можуть впливати якимось чином на міжнародні відносини", - говорить він.

Роман Безсмертний пояснює, що сторони трактують і використовують мінські домовленості на свій розсуд. "Немає правових, конституційних, законних підстав критично ставитися до цих домовленостей. Потрібно розуміти, що при такій ситуації кожна із сторін буде тлумачити на свою користь і тактику поведінки, і самі домовленості в залежності від сформованої кон'юнктури", - говорить Безсмертний.

Дипломат наполягає, що одних тільки мінських угод недостатньо, щоб вийти з існуючого конфлікту. "Мінськ запалив червоне світло і показав, що для того, щоб на сьогоднішній день вирішувати подібні міжнародні конфлікти, потрібно працювати на двосторонньому, багатосторонньому, континентальному і на глобальному рівні", – резюмував Безсмертний.