Як Верховна Рада ухвалила державний бюджет-2017

Україна з бюджетом. Третій рік поспіль парламент голосує головний фінансовий документ країни вночі. При цьому, разом  з текстом бюджету розглядаються і бюджетоутворюючі законопроекти, і правки до податкового законодавства. Незважаючи на те, що уряд вчасно вніс у парламент весь пакет законопроектів,  і у депутатів була можливість розглядати все в звичайному, без поспіху режимі, процедура підготовки затягнулася. У результаті держбюджет був прийнятий ближче до 5 ранку 21 грудня. 

Нічні неспання, підсумкове засідання бюджетного комітету, яке пройшло в закритому форматі, переголосування окремих норм – все це призвело до того, що зараз мало хто з депутатів чи членів уряду до кінця знає, за що ж у підсумку проголосував парламент.  РБК-Україна спробувало розібратися в нюансах прийнятого державного бюджету на 2017 рік.

Передбюджетна підготовка

Вівторок - 20 грудня - для голосування усього фінансово-економічного пакету обраний не випадково. В уряді пояснюють, якби щось пішло не так", у Мінфіна та депутатів була б можливість "все доробити" і ще раз проголосувати в четвер. Підштовхувало депутатів і те, що не проголосуй вони бюджету на цьому тижні, їм треба було б вносити зміни в календарний план сесії, робити передноворічний тиждень пленарної і приймати бюджет "під ялинку". Повторити цей сценарій ані більшість, ані уряд Володимира Гройсмана не хотіло.

Друга причина - МВФ. І в кулуарах парламенту, і в комітетах Фонд неодноразово згадувався депутатами як "страшилка". МВФ чекає прийняття бюджету і не просто текст, а збалансованого та якісного документа. Крім того, співробітники Фонду 25 грудня ідуть на різдвяні канікули, тому уряд максимально намагався отримати результат, щоб встигнути погодити документ. "Одну умова МВФ по ПриватБанку - ми виконали, друга умова - прийняття бюджету. Тому, якщо сьогодні буде прийнято бюджет, у нас є можливість досить оперативно рухатися далі, - говорив співрозмовник РБК-Україна в уряді в день голосування. - До 25 грудня ми хочемо максимально зробити все, що можемо, а далі виконувати інші зобов'язання, прописані в Меморандумі". Це дає можливість Україні претендувати на отримання чергового траншу вже в кінці січня.

Цю ж причину РБК-Україна назвали і в оточенні президента. "Якщо до того часу (до того, як МВФ піде на канікули, - ред.) ми встигнемо прийняти бюджет, то ми серйозно розраховуємо отримати позитивне рішення по траншу, - пояснив співрозмовник видання в команді президента. - Дональд Трамп уже заявив, що буде згортати всілякі кредитні програми. Тому зрозуміло, що якщо зараз борд МВФ не прийме позитивне рішення для нас, то він не прийме його вже ніколи. А так, навіть якщо до інавгурації Трампа нам не перерахують ці гроші, то ми все одно їх отримаємо, тому що ніхто не буде скасовувати рішення про виділення траншу".

День і ніч голосування були насиченими. Засідання комітетів чергувалися з розглядом у залі бюджетних законопроектів. Податковий комітет з перервами працював кілька днів, а саме пленарне засідання, на якому приймалися законопроекти, тривав 6 годин.

При цьому з деяких питань депутати змінювали свої рішення. Як, наприклад, щодо законопроекту №5132, яким вносилися зміни в Податковий кодекс для забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році. Мова йде про ресурсні платежі. Це питання стало чи не найголовнішим для всього бюджетного процесу, і при його розгляді розгорнулася основна інтрига.

У першому читанні депутати підтримали введення пільгової ставки ренти в розмірі 12% на видобуток газу незалежно від покладів, де буріння почнеться з 1 січня 2017 року. Перед другим читанням комітет прийняв рішення поширити цей стимулюючий фіскальний режим на видобуток нафти і конденсату.

Учасники ринку відреагували на таке рішення позитивно - пільгова ставка поверне інвестиційну привабливість і капітал у країну, оскільки зараз видобуток газу перебуває в стагнації, а обсяги видобутку нафти і конденсату скоротилися на 10% і 7% відповідно. Все це наслідок високого податкового навантаження (рента на газ 29% і 14% в залежності від глибини, на нафту і конденсат - 45% і 21%). Додамо до цього зниження світових цін на вуглеводні і низькі ставки на видобуток в країнах ЄС (в середньому - 12%, але, скажімо, у Польщі вона становить 0,7%, а в Словаччині та Чехії – 5%) і ситуація дійсно виглядає катастрофічною.

Але депутати цього не побачили. Пропозиція ряду депутатів ввести 12% ставку була розцінена як спроба використовувати "тіньові" схеми. Скасувавши 12%, вони запропонували інший варіант – пільгову ставку до 2% при видобутку вуглеводнів з важкодоступних родовищ. Що мається на увазі під поняттям "важкодоступні", повинен визначити Кабмін. Члени комітету переконані, що в такому випадку "схем" не буде, так як процес буде перебувати на контролі уряду. Тепер вже ті депутати, хто відстоював позицію 12%, заявили про наявність у такому реченні корупційної складової. Тут слід зазначити, що 2% ставка вже кілька років діє в податковому законодавстві для держкомпаній. Ініціатива ж комітету сотояла в тому, щоб поширити її і на приватні компанії. У Мінфіні РБК-Україна відразу ж заявили, що проти надання будь-яких подібних пільг.

"Кілька років тому 2% вже продавлювали. Яка кількість таких свердловин може бути, скільки законсервованих через важкодоступність - ніхто не знає, як і не знає обсяги видобутку. Тому зрозуміти, чи дійсно була законсервована свердловина або її так назвали через те, що вона хоче потрапити під 2%, складно. Під цю марку може зайти, хто завгодно. На цьому сидить 5-6 людей. До речі, в "Укрнафти" є такі проекти, - розповів РБК-Україна один із депутатів коаліції. - Рішення про 12% заблокував один з членів паливного комітету, дуже впливовий. Його прізвище починається на "К", а закінчується на "...нко"".

Голова фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко відкрито називає прізвище першого заступника голови фракції БПП Ігоря Кононенка, соратника президента. Він, за її словами, в тому числі заробляє на схемі розподілу продукції. "Всі ходять до Кононенко і кажуть: "Ми хочемо заробити на розподілі продукції". Немає питань. Власність ділимо навпіл і йдіть. Це - кричущі факти", - заявила РБК-Україна лідер "Батьківщини".

Сам Кононенко в розмові з журналістом видання свою причетність до схеми і лобіювання 2% ставки заперечує. За його словами, на цьому реченні наполягав депутат від "Народного фронту" Олег Кришін. У свою чергу, депутати від БПП звинувачують своїх колег по Верховній Раді, співавторів ініціативи про 12% ставкою - Вікторію Войцицьку та Наталю Качор-Бучковську з "Самопомочі" в лобіюванні інтересів власника компанії East One Віктора Пінчука. "Це вигідно саме Пінчуку. Схема проста: у людини є декілька свердловин, він поряд бурить нову, і записує видобутий газ на неї. В результаті ми отримуємо звільнення від оподаткування", - обурюється один з депутатів від БПП. За його словами, колеги між собою вже охрестили таку пропозицію "схемою Онищенко-2". Войцицька звинувачення на свою адресу заперечує.

Фото: Юлія Тимошенко та "Батьківщина" послідовно голосували проти бюджетних законів

Усними звинуваченнями справа не закінчилася. Весь вечір тривало маніпулювання правкою про 2%. При голосуванні підтвердження цієї "правки №43" в законопроекті №5132 в сесійній залі вона була провалена після того, як прем'єр Володимир Гройсман звернувся до парламентаріїв з проханням не втягувати Кабмін "ці речі". "Я категорично проти, щоб були будь-які передумови корупційних чинників. Якщо хочете, окремо сідайте, домовляйтеся, щоб це було публічно і нормально", - резюмував Гройсман. У законопроекті №5132 цієї правки не виявилося, але через кілька годин вона начебто була проголосована при розгляді законопроекту №5368, який стосувався поліпшення інвестиційної привабливості України.

Низка депутатів і в уряді запевняють РБК-Україна, що в цей раз пропозицію було підтримано. "Якщо брати держпідприємства, у яких можливість 2% є, то ніхто цією пільгою не користується. Особливих втрат від проголосованої ініціативи ми не очікуємо, а розраховуємо навіть на плюс. Буде буріння, значить, буде і прибуток", - пояснює співрозмовник РБК-Україна в уряді.

У той же час частина депутатів впевнені, що правка була провалена. "Її поставили на підтвердження прохання Войцицької і вона набрала всього 47 голосів, - упевнений депутат від БПП, що побажав залишитися неназваним. - Але якщо це так, то більшої огиди мені складно уявити. В ім'я чиїхось інтересів йдуть на компроміс зі своєю совістю".

Крім цієї правки, повторного підтвердження (хоча податковий комітет рекомендував їх до прийняття) зазнали ще сім пропозицій в рамках законопроекту №5132. У підсумку так і не була знижена ставка ренти на конденсат, як і ставка акцизу на міцний алкоголь. "Ми тепер сироти. "Рубилово" йде за галузі, де гроші - свердловини, нафту. - говорить один з учасників алкогольного ринку. - Наведу такий факт. У Росії сьогодні обсяг виробництва і споживання глоду більше, ніж наш легальний обсяг споживання горілки. До чого ми йдемо? Влупите ставку хоч в 200 разів вище! Мінфін вважає, що, крім акцизу, ми взагалі нічого не платимо. Так я нагадаю, є ще податок на прибуток, ПДВ, ЄСВ. Робочі місця ми даємо в кінці кінців!".

"Подивіться технічний звіт МВФ: в Україні найбільші обсяги нелегального алкоголю, і будь-яке різке збільшення акцизу без створення ефективної системи боротьби з тіньовим ринком, буде тільки погіршувати ситуацію", - додає голова асоціації "Укргорілка" Володимир Остапюк.

Не підтримано вчора було і введення автоматичної системи контролю за визначенням оціночної вартості нерухомості. Зате проголосовані обмеження у розмірі 150 млн гривень у вигляді дотацій на одного сільгоспвиробника і пов'язаних з ним компаній замість скасування спецрежиму з ПДВ. Це обмеження набуде чинності з 1 січня 2018 року. Весь наступний рік аграрії будуть отримувати держпідтримку без прив'язки до критеріїв. За словами члена податкового комітету Тетяни Острікової ("Самопоміч"), мова йде про підтримку в обсязі близько 4 млрд гривень. "Грошей в бюджеті немає, це - гроші, сплачені аграріями у вигляді ПДВ і на наступний місяць повернені казначейством", - пояснює вона. Крім того, у бюджеті передбачені ряд програм, кошти на які закладені також на підтримку сільгоспвиробникам: компенсація ставок за кредитами (близько 300 млн гривень), фонд гарантованого кредитування (700 млн гривень), підтримка виробництва молока (500 млн гривень), придбання техніки (500 млн гривень). Також скасовано 2% збір при обміні валюти.

В законопроекті №5368 найбільшою несподіванкою стала відмова парламенту від передачі баз даних від Державної фіскальної служби Мінфіну. З цією ідеєю міністр фінансів Олександр Данилюк носився кілька місяців, представляючи її як найбільш антикорупційну з усього законопроекту.

Перший заступник голови комітету Андрій Журжий ("Самопоміч") упевнений, що фракції коаліції "здали права бізнесу на догоду Насіровим і Біланам (Роман Насіров і Сергій Білан, голова ГФС і глава податкової міліції відповідно, - ред)". "Все, що підтримувалося бізнесом, підтримувалося урядом, силами депутатів "Народного фронту", силою депутатів "регіоналів" було ліквідовано, - обурювався Журжій. - Виявляється, вже нікому бази даних передавати не треба, виявляється, проблеми немає, виявляється, що Насиров наш чудово працює". Суть ідеї спочатку полягала в тому, що передача баз знизила б корупційну складову в податкових органах і виключила б маніпуляції.

Голова комітету Ніна Южаніна (БПП) пояснила, що минулого тижня комітет отримав лист від МВФ, де Фонд вказує на те, що поки це зробити технічно неможливо. "Загальний сенс полягав у тому, що МВФ вважає таку передачу баз ризикованим заходом, і саме ГФС, яка адмініструє і збирає податки повинна цим займатися", - додає Острікова.

За словами депутатів, міністр Данилюк, незважаючи на те, що свою ідею представив ще в жовтні, не звернув увагу на ризики, які йому називали депутати, він нічого не зробив для того, щоб процедурно і покроково виписати процес. "Що ми збиралися передавати? Сервери, залізо, софт? Тобто, не визначено що ми передаємо, кому, як. Ми не могли займатися виписуванням порядку, у нас немає доступу до такої інформації. А оскільки відповіді на питання чіткого не було, ГФС, скориставшись моментом, підключила МВФ, мовляв, уявіть, що буде, якщо пропаде податкова інформація, а їм же збирати податки, історія з хакерською атакою так несподівано з'явилася, і ось в результаті те, що маємо", - розповідає Тетяна Острікова.

"Красиво вийти з ситуації", коли фактично і від ідеї не відмовилися, і фізично бази не передали, депутати вирішили однієї правкою все того ж Кришіна. Парламент зобов'язав уряд до 1 липня 2017 року провести незалежний аудит баз даних і інформресурсів, що використовуються контролюючими органами. "Ми ще поборемося, прем'єр начебто як з нами, - запевняє джерело РБК-Україна в Мінфине. - Через постанову підемо".

Також в цьому законопроекті переглянуті і правила оподаткування лотерейного бізнесу. Мінфін несподівано, практично під кінець засідання комітету вніс пропозицію змінити ситуацію на ринку з тією, коли ніхто не платить (бюджет-2016 перераховано всього 90 млн гривень) на ту, коли скарбниця отримає кілька мільярдів гривень. Заступник міністра фінансів Сергій Марченко відзначив, що Мінфін хоче змінити об'єкт оподаткування – з обороту на різницю між формуванням призового фонду та доходом, отриманим від прийняття ставок. Податкова ставка в 2017 році була запропонована на рівні 22%, і до 2021 року вона була б доведена до 30%. Ідея була відхилена, але ринок отримав базову ставку до 18%. Вона буде застосовуватися з 2017 року.

Засідання бюджетного комітету було не менш цікавим. Воно пройшло в закритому режимі, і кардинально нових правок, які б депутати не обговорювали на початку листопада, практично не було. Так це виглядає на перший погляд. Але поки немає остаточного тексту бюджету, немає і можливості порівняти дохідну і видаткову частину, обсяг держборгу, держгарантій. Точно відомо, що депутати розширили джерела наповнення спецфонду за рахунок надходжень від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого, сформованого на 1 січня 2017 року. Ці надходження будуть йти на субвенції місцевим бюджетам для погашення різниці в тарифах.

Найбільш цікавим рішенням стала пропозиція підвищити зарплату депутатам. Проект постанови Верховної Ради в бюджетну ніч так і не був проголосований, але, за інформацією РБК-Україна, до нього планують повернутися 22 грудня. Згідно з документом, оклади парламентарів будуть прив'язані до прожиткового мінімуму працездатного громадянина (1600 гривень), тоді як раніше депутатська зарплата нараховувалася, виходячи з мінімальної заробітної плати. Максимальний оклад у спікера Ради – 20 прожиткових мінімумів, тобто його зарплата складе 32 тис. гривень. Робота першого віце-спікера і віце-спікера з окладами і 18,7 19,2 ПМ відповідно щомісяця обходиться країні в 30,72 тис. гривень та 29,9 тис. гривень. Голова парламентського комітету отримає зарплату в 28,8 тис. гривень, його заступник – 26,4 тис. гривень, голова підкомітету 26,4 тис. гривень, член комітету – 25,92 тис. гривень.

Exchange

Кожне речення має свого автора. І його мета - домогтися, щоб ініціатива одного була підтримана більшістю. Верховна Рада давно перетворилася в орган, який більше займається вирішенням бізнес-завдань влади, в тому числі і депутатів. При цьому влада, звичайно, попутно намагається не забувати про інтереси народу. Саме в такій послідовності, а не навпаки – спочатку собі, потім - іншим. Нюанс у тому, що влада повинна знайти якийсь баланс між своїми бажаннями і можливостями, які, якщо у влади не вистачає сил, можуть забезпечити попутники, найчастіше - тимчасові.

Для того, щоб прийняти бюджет у першому читанні прем'єр-міністр Володимир Гройсман "задобрив", в першу чергу, мажоритарних депутатів. Тоді уряд передбачив у державному бюджеті субвенцію на соціально-економічний розвиток регіонів на суму в 1 млрд гривень. Ці гроші Кабмін розподілив між населеними пунктами в межах округів, за якими обрані мажоритарники. Тепер депутати зможуть розповідати своїм виборцям, що домоглися для них виділення грошей на будівництво і ремонт муніципальних будівель і об'єктів інфраструктури.

У підсумковому тексті закону про держбюджет, який був прийнятий вранці 21 грудня, цю обіцянку було збережено. Депутати групи "Воля народу" і "Відродження" розповідають, що домоглися, щоб у бюджеті кожен з їх округів отримав фінансування у розмірі 25 млн гривень, в той час як округу мажоритарників з БПП і "Народного фронту" отримають фінансування в два рази менше. "Це той момент, коли в опозиції бути вигідно. Але це справедливо. Ми на вибори витрачали свої гроші, а їх (депутатів-мажоритарників з числа коаліції, - ред.) підтримувала владу. У нас більше витрат", - пояснював у неформальній бесіді один з депутатів групи "Відродження".

Фото: "Бюджетна ніч" - той момент, коли опозицією бути вигідно

Для того, щоб забезпечити остаточне ухвалення закону про держбюджет Володимиру Гройсману та його команді довелося задовольнити не тільки інтереси окремих депутатів, але і фракцій і груп.

Практика показує, що більшість голосів у парламенті на підтримку того чи іншого закону коаліція БПП і НФ може забезпечити тільки за допомогою підтримки ще як мінімум однієї фракції або депутатської групи, які не входять у більшість. РБК-Україна повідомляло, що часто "підставляють плече" фракції РПЛ і "Самопомочи", але в першому читанні бюджету коаліції допомогли голосами "Воля народу" і "Відродження".

Перед другим читанням уряд і коаліція, на провсяк випадок, вели перемовини про підтримку з усіма фракціями, окрім "Батьківщини" Юлії Тимошенко. Кожен з потенційних союзників в обмін на свої голоси вимагав виконання пакету вимог, який, в основному, розголосу не віддавався. Свої побажання лідери політсил висловлювали на нарадах з Володимиром Гройсманом з початку в кабінеті спікера парламенту Андрія Парубія, куди вони регулярно відлучалися в перервах між голосуваннями, а потім, коли в Раду приїхали президент Петро Порошенко і лідер НФ Арсеній Яценюк, ще й у так званому "Камінному залі".

Поспілкувавшись з учасниками нарад, РБК-Україна відновила основні вимоги депутатів до уряду. РПЛ, за наявною інформацією, зажадала передбачити в держбюджеті 400 млн гривень фінансової допомоги для підтримки фермерських господарств. У коаліції це вимога Олега Ляшка охрестили "корівками". Крім того, голова фракції РПЛ вимагав збільшити мінімальну зарплату співробітникам державної служби з надзвичайних ситуацій з 3 до 5 тис. гривень на місяць. Не обійшлося і без вже традиційного вимоги (воно було і при прийнятті бюджету 2016 року) профінансувати закупівлю пожежних машин. Вимоги врахували в підсумковому варіанті бюджету.

Керівництво "Самопомочі" останній місяць не втомлювався повторювати, що їх у проекті держбюджету хвилюють дві речі: подарунки для олігархів, закладені в змінах до Податкового кодексу в частині зменшення ставок ренти на видобуток нафти і газу; і бажання уряду перекласти на місцеві громади весь тягар фінансування соціальної сфери. У фракції були обурені тим, що уряд вимагає утримувати школи та училища, і не тільки не виділяє на це кошти держбюджету, а й позбавляє місцеві влади джерел отримання цих коштів, наприклад, роздрібний акциз з палива. Про це віце-спікер Оксана Сыроид та член комітету з питань податкової та митної політики Тетяна Острікова говорили прем'єру за день до голосування. Гройсман ж запевняв, що місцеві громади нічого не втратять, а кошти, які вони отримували за рахунок акцизу на паливо, вони отримають після розподілу їх з державної скарбниці. Нібито Гройсман запевнив соратниць Садового, що надходження від збору акцизу надійдуть на місця вчасно. Тим не менш, велика частина фракції не підтримала проект бюджету.

У свою чергу лідер групи "Відродження" Віталій Хомутинник як раз і домагався того, проти чого виступала "Самопомичь" - зниження рентної ставки на видобуток нафти і газу. Крім того, за інформацією РБК-Україна, Хомутиннік, якого в Раді пов'язують з головою ГФС Романом Насировым, наполягав на збереженні чинної системи адміністрування ПДВ і лобіював поправку, яка не дозволяла Мінфіну вести паралельний реєстр платників цього податку.

Його колега з групи "Воля народу" Ярослав Москаленко наполягав на створенні Державного експортного кредитного агентства, продовження мораторію на вивезення лісу, а також на фінансування мажоритарних округів у межах субвенції на соціально-економічний розвиток регіонів.

Свої вимоги за законом про держбюджет були і у "Опозиційного блоку". В першу чергу, керівництво цієї фракції наполягало на врегулювання ситуації з оподаткуванням громадян, які переїхали з зони АТО і не змогли перереєструватися з-за втрати статутних документів підприємств. Друга вимога ПРО - зниження ставки оподаткування позик нерезидентам. Мова йде в першу чергу про гроші, які українські компанії отримують від залучення євробондів компаній, які самі не можуть вийти на європейські біржі і для цього зареєстрували за кордоном структури, які і випустили облігації, а надходження від їх продажу перераховують в Україну. Зараз така операція обкладається 15% податком, ПРО наполягав на зниженні ставки до 5%.

Незриму присутність

Президент Петро Порошенко прибув до Верховної ради близько 2 годин ночі. "Приїхав, щоб нам на Банкову не потрібно було бігати, а то такими темпами ми до ранку бюджет розглянути не встигнемо", - жартували в кулуарах депутати. Це одна з версій, чому глава держави, який, до речі, до сесійної зали так і не вийшов, прибув до парламенту. Друга версія - Петро Порошенко приїхав особисто проконтролювати прийняття закону про Вищу раду правосуддя, який несподівано опинився у порядку розгляду, хоча ніякого відношення до бюджетного процесу не мав. Про цьому епізоді ми розповімо окремо і в найближчим часом.

До того часу в Раду підтягнувся і екс-прем'єр Арсеній Яценюк, який фактично керує фракцією "Народний фронт". Президент влаштувався в кабінеті спікера Андрія Парубія. У свою чергу Гройсман, який до цього там брав народних депутатів, перемістився в "Камінний зал" - конференц-зал, поряд з кабінетом спікера. Там же влаштувався Яценюк. "Яценюк одразу ж зайшов у "кабінет" президента, але вийшов звідти дуже незадоволений. Потім по черзі до президента вирушили лідери фракцій і груп. Ярослав Москаленко вийшов дуже задоволений і більше не повертався, а ось Геллер (Євген Геллер – депутат від "Відродження", - ред.) і Хомутиннік регулярно заходили в конферец-зал. Вони торгувалися до останнього", - стверджує співрозмовник РБК-Україна з числа свідків цих візитів.

Спочатку п'ятого депутати, нарешті, почали розглядати закон про держбюджет. На відміну від змін у Податковий і Митний кодекси, на це в них пішло трохи більше години.

Перед депутатами спочатку виступив міністр фінансів Олександр Данилюк, потім свою думку про держбюджет висловлювали представники фракцій і профільного комітету. Зміст їх заяв безпосередньо було пов'язано з позицією фракцій. Депутати від коаліції – хвалили бюджет. Максим Курячий ("Блок Петра Порошенко") заявив, що за бюджет повинні голосувати всі, хто любить Україну, тому що цей документ потрібен "кожній українській родині".

У ході виступів представників фракцій з'ясувалося, що за бюджет крім БПП і НФ готові проголосувати РПЛ, "Відродження" і "Воля народу". А ось голова фракції "Самопомичь" Олег Березюк, хоч і зазначив, що в документі є "багато хорошого", але в цілому бюджет розкритикував у властивій йому філософській манері. "Чи є людина в цьому бюджеті? Так, є. Один або два. Чому знизилася рента на видобуток нафти. Виявляється, це - збитковий бізнес в Україні. А що у нас сталося з банківською системою, хто буде платити 150 мільярдів, з якого бюджету? Я не знаю, чи є там проста людина в цьому бюджеті. Я не знаю, як проголосувати за такий бюджет", - запитував Березюк.

Останнім узяв слово Володимир Гройсман. На відміну від Данилюка, який сухо і без зайвих емоцій описав депутатам переваги проекту, Гройсман виступав емоційно, а в кінці і зовсім закричав "Ура!".

"Друзі, я хочу підкреслити, що це - человекоцентричный бюджет. Ми забезпечимо витрати оборони, ми будемо будувати масштабні дороги, ми будемо підтримувати аграрний сектор, ми підвищимо заробітну плату вчителям на 50%, на 30% лікарів. Ми 6 мільярдів виділимо на ліки. Ми з 1 квітня почнемо реімбурсацію", - не скупився на обіцянки прем'єр.

У підсумку за проект державного бюджету проголосували 274 народних депутата. Крім БПП і НФ, які по максимуму мобілізували своїх депутатів, за бюджет майже в повному складі проголосували РПЛ, "Відродження" і "Воля народу", мажоритарники, крім того, кнопку "за" натиснули п'ять представників "Самопомочи". "Батьківщина" і "Опозиційний блок" не підтримали бюджет.

Під ранок втомлені депутати, деякі напідпитку, залишаючи будівлю Верховної Ради продовжували обговорювати бюджет.

- Я так і не зрозумів, ми поправку №43 в результаті затвердили, чи ні? - запитав один депутат іншого.

- Незрозуміло. Потрібно підсумковий варіант читати.