Микола Азаров: "Є всі підстави вважати, що ми витримаємо цільовий показник на 2007 рік – 7,5% інфляції".

Перший віце-прем'єр завжди був особою неоднозначною – не дивлячись на свої яскраво виражені "біло-блакитні" погляди, зумів засвітитися і на сцені "оранжево-революційного" майдану. Своїми різкими висловами в адресу політичних опонентів він не раз викликав в суспільстві хвилю обурення, а іноді і насмішок. Проте, сьогодні саме він є одним з тих членів уряду, на яких лежить важкий тягар втілення в життя структурних економічних реформ. Про особливості розвитку вітчизняної економіки Микола Азаров розповів РБК-Україна. РБК-Україна: Микола Янович, політичні опоненти звинувачують вас в тому, що ви будуєте в Україні латиноамериканську модель економіки, при якій бідні стають біднішими, а багаті – багатшими. Наскільки це твердження відповідає істині? Микола Азаров: З точністю до навпаки. Ми якраз почали демонтаж тієї моделі, яка склалася в процесі трансформації суспільства від радянської планової економіки до ринкової. Дійсно, суттєве контрастне майнове розшарування нашого суспільства – це головна соціальна проблема незалежної України, оскільки не здійснені послідовні структурні реформи. А вони не здійснені тому, що в країні не було хоч би трьох років підряд стабільності і згоди. Реформи не робляться за півроку – рік. Сінгапур 25 років вибирався з бідності. Іспанія за 20 років перетворила безлюдні пляжі на суперкурорти. Південна Корея 20 років затягувала ремені, щоб створити модерну економіку. А у нас – синдром "по щучому велінню".У нас так і не з'явився стабільний і значний по частці в суспільстві середній клас. І ми дотепер змушені вирішувати проблему бідності дуже значної частини населення. До речі, Всесвітній банк вважає, що в цьому питанні ми з 2006 року – серед світових лідерів. Але людям від цих позитивних оцінок не легше. Чекати "світлого майбутнього" вони не хочуть. Що ж, людей зрозуміти можна. Але політиків, які і далі пропонують рецепт "по щучому велінню", - не можна і небезпечно приймати. Не існує іншого способу зробити суспільство заможним, окрім прискореного економічного розвитку. Тільки створюючи все більше матеріальних благ можна більше і справедливіше їх розподіляти. Всі рецепти "загального щастя" шляхом бездумного підвищення зарплат і пенсій, шляхом "забрати і поділити" - це нісенітниця, словоблудство і підлість по відношенню до бідних людей, яким дійсно потрібна реальна допомога і захист. Великим кабінетним теоретикам варто було б знати, що типово латиноамериканську, компрадорську модель економіки будував якраз уряд Тимошенко, яка розкрила двері для імпорту, наобіцяла соціальних гарантій, не підтверджених економічним розвитком, спробувала влаштувати перерозподіл власності між фінансово-промисловими групами. Навіть у її нинішніх передвиборних роликах звучить ця тема: мовляв, моя політична команда бореться проти тих, хто нібито володіє трьома чвертями національної економіки. А насправді? Серед її спонсорів немало тих, з ким вона нібито бореться – тіньових олігархів. РБК-Україна: У проекті закону "Про єдиний соціальний внесок" уряд пропонує збільшити фіскальне навантаження на працівників. Як ви збираєтеся це компенсувати? Н.А.: Та немає ніякого збільшення фіскального навантаження! Проект закону "Про систему збору і обліку єдиного соціального внеску на загальнодержавне обов'язкове соціальне страхування", який прийнято Верховною Радою України в першому читанні, не припускає ніякого збільшення фіскального навантаження на працівників. Там передбачається консолідація функцій різних соціальних фондів в окремому підрозділі Пенсійного фонду. Воєдино буде зведена постановка платників на облік, формування і ведення Державного реєстру соціального страхування, контроль за повнотою і своєчасністю сплати соціальних внесків. Підвищиться прозорість фінансових потоків (застраховані особи отримуватимуть повну інформацію про свої страхові внески) і платіжна дисципліна (що сприяє детінізації економіки). Тобто, буде більше порядку і стане зручніше платникам і одержувачам засобів соціальних внесків. І на адмініструванні цього процесу можна буде заощадити. А сам розмір внеску регулюватиметься Законом "Про розмір єдиного соціального внеску", проект якого розроблений Міністерством праці і соціальної політики. Ідеологія цього законопроекту, який сьогодні погоджують міністерства і відомства, полягає в тому, щоб оптимізувати збір в умовах введення медичного страхування громадян, спрощення і здешевлення адміністрування страхових внесків і контролю за їх сплатою. РБК-Україна: Останнім часом багато критики звучала в адресу Податкового кодексу, зокрема його розділу, присвяченого ПДВ. Чи будете ви у зв'язку з цим вносити альтернативні пропозиції з адміністрування ПДВ? Якщо "так", то в чому вони полягають? Н.А.: Не треба природну і корисну дискусію називати "критикою" або "неприйняттям". Ми бачимо пропозиції і зауваження учасників ринку, платників податків, зацікавлених в якісному, прозорому, стабільному податковому законодавстві. Ми зацікавлені в тому ж. Тому ретельно працюємо з думкою реального сектору економіки, вчених, громадських організацій. Зараз V розділ проекту Податкового кодексу, що описує адміністрування ПДВ, максимально адаптовано до положень Директиви Ради ЄС 2006/112. Його кілька разів обговорювали з підприємцями, вченими, народними депутатами, представниками Секретаріату Президента. Тому що ми безумовно зацікавлені, щоб ті, від кого залежить ухвалення, а потім виконання податкових норм, дуже добре розуміли, що мова йде про спрощення і відвертість адміністрування ПДВ. А оцінки і пропозиції політиканів ніякого відношення до реальності не мають. Наприклад, пропозиція взагалі відмінити ПДВ – абсурдна. Хоч би тому, що без ПДВ нам закрита дорога в ЄС. РБК-Україна: Опозиція стверджує, що Кабмін перешкоджає продажу "Укртелекому". Скажіть, можливо, його дійсно не треба продавати? Компанія прибуткова, а кошти на її технічну модернізацію можна залучити без приватизації. Наприклад, за рахунок кредитів під держгарантії. Н.А.: Скажіть, а ви будете собі перешкоджати в отриманні, наприклад, гонорару за статтю? Опозиція стверджує багато речей, що суперечать елементарній логіці. Уряд не може перешкоджати наповненню Державного бюджету, за виконання якого несе відповідальність. У самій їх позиції є прямі суперечності: то вони проти держгарантій, то за. То вони за ринкову лібералізацію, то за держконтроль. Знаєте, так звана "опозиція" нагадує мені склочних пасажирів, які самі управляти автомобілем не уміють, але постійно "дістають" водія. У нас дуже напружений план надходжень від приватизації в 2007 році – 10,6 млрд грн. Частка очікуваних коштів від продажу "Укртелекому" дуже вагома. При цьому контрольний пакет – 50%+ 1 акція – ми залишаємо в державній власності. А продаж решти пакету має відбутися на українській фондовій біржі і міжнародних фондових ринках. Це покаже реальну ринкову капіталізацію компанії. Дозволить привернути стратегічних інвесторів, зацікавлених в модернізації основних фондів і менеджменту компанії. Отже виграш тут не тільки, і навіть не стільки фіскальний. Адже українська економіка дотепер є недооціненою. А котирування на провідних біржах – це шлях до траспарентності і підвищення капіталізації вітчизняних корпорацій. Наприклад, продаж тільки 0,07% акцій "Укртелекому" приніс 15,5 млн грн, що в 4,5 разу перевищує номінальну вартість проданих акцій. Відповідно до цього результату капіталізація всієї компанії досягає 4,3 млрд дол. Проте експерти вважають, що продаж великих пакетів покращить і цей результат. По ходу відзначу, що при виборі проектів, під які можуть бути видані держгарантії, Міністерство фінансів керується двома головними критеріями: економічна ефективність проекту і можливість мінімізувати витрати Державного бюджету. РБК-Україна: На останній зустрічі з представниками крупного бізнесу Президент запропонував обмежити права працівників податкової інспекції. Чи згодні Ви з твердженням, що у цієї служби зараз надто багато прав? Н.А.: Вони і так вже істотно обмежені в порівнянні з тими, з яких починалась нова для держави податкова служба, і в порівнянні з тими, що були ще два роки назад. Планова перевірка не може продовжуватися більше 20 днів, а позапланова – більше 10 днів. Співробітники податкової міліції не мають права приймати участі в планових і непланових перевірках, якщо вони не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ. Обмежено права податкової служби з блокування руху засобів на банківських рахунках. Розбіжності трактуються на користь платника податків. І так далі. Насправді права податкової служби повинні бути адекватні стану економіки, правосвідомості платників податків. Це жива, динамічна справа. Виправдані зміни завжди актуальні. Стратегічну ж мету ми бачимо в підвищенні рівня добровільної сплати податків до 90%. Це світовий стандарт. Упевнений, що ми до цього прийдемо в найближчому майбутньому. РБК-Україна: Уряду цього року так чи інакше вдалося справитися з ціновими кризами. Проте експерти прогнозують, що після виборів ціни підуть вгору. Наскільки вірогідним ви вважаєте такий сценарій? Від чого це залежатиме? Н.А.: Немає ніяких підстав, щоб ціни різко "рвонули". Їх немає, поза всякою залежністю від виборів, якщо вони будуть. До червня ми дійшли з рекордно низьким рівнем інфляції – 1,9%. І лише в червні ціни на хлібобулочні вироби, молоду картопля і трохи на нафтопродукти довели інфляцію до 4,2%. Зі всіма цими чинниками уряд вже розібрався. Товарні інтервенції заспокоїли ті сектори споживчого ринку, які, загалом, достатньо спекулятивно дестабілізували окремі діячі. Уряд реалізує план заходів щодо ринкового обмеження інфляції. Йде постійний моніторинг цін на основних споживчих ринках. Ми не збільшуємо фіскальне навантаження, не даємо необґрунтовано рости цінам на товари і послуги держмонополій. Отже є всі підстави вважати, що ми витримаємо цільовий показник на 2007 рік – 7,5% інфляції. Розкручуватися може тільки "інфляція очікувань". Це коли розпускають чутки, роблять безвідповідальні заяви, сіють недовіру: мовляв, подорожчає і те, і це. Стурбовані люди починають скуповувати продукти, виникає ажіотажний попит, спекулянти наживаються, а люди страждають. Потім ціни повертаються до обґрунтованого рівня, але люди гроші вже втратили. Ось такі експерти, яких ви згадали, і провокують це. Добре якби експерти! Але абсолютно аморально, коли інфляційні очікування провокують представники так званої "опозиції", які насправді, – влада. Ось живий приклад: губернатор Харківщини публічно заявляє, що ціна на хліб буде рости. Йому всі необхідні ресурси дали, йому доручили купити 80 тис. т зерна в регіональний резерв, а він заклав всього 5 тис. т і людей підбурює! Це вкрай безвідповідально і шкодить в першу чергу малозабезпеченим людям, яким уряд якраз і допомагає. РБК-Україна: Фінансування ряду бюджетних програм за підсумками півріччя ведеться із значним відставанням. Чи означає це, що і в нинішньому році значні суми неосвоєних коштів будуть повернені на єдиний казначейський рахунок? Н.А.: Хто вам сказав, що ми відстаємо від бюджетного розпису? У першому півріччі бюджетні призначення були профінансовані стовідсотково, а це як-не-як на 10 млрд грн більше, ніж минулого року. Стовідсотково асигновані зарплати бюджетникам, трансферти населенню, чорнобильські програми, трансферти Пенсійному фонду, компенсації заощаджень населення, медикаменти, перев'язочні матеріали і харчування для хворих, компенсації на оплату комунальних послуг і енергоносіїв. Соціальні виплати було спланованоі відповідно до затверджених етапів підвищення соціальних гарантій і відповідно до реальної потреби регіонів. Інші витрати сплановані з урахуванням пропозицій міністерств і відомств, відповідно до їх планів проведення робіт, укладення договорів, проведення тендерів на закупівлю товарів і послуг за державні кошти. Виконання цих планів – питання відповідальності і розпорядливості керівників. Міністерство фінансів, Контрольно-ревізійне управління контролюють ці процеси. РБК-Україна: Що потрібно зробити зараз для врегулювання ситуації з держзакупками? Н.А.: Насправді найбільш гострі і такі, що викликають найбільше нарікань, проблеми держзакупівель вирішуються прийнятим 16 червня 2007 року Законом "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". Згідно йому вводиться безкоштовна публікація оголошень про плановані закупівлі (це економить значні бюджетні кошти), а також ряд інших норм, що спрощують відповідні процеси. Проте Президент України не підписує цей Закон. Замість того з'явився Указ Президента "Про заходи щодо підвищення ефективності системи закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти", яким уряду доручено зробити практично те, що ми великою працею вже втілили в названому законі. Я ж як і раніше стою на тому, що указом відмінити закон і ввести інший закон неможливо. Неконституційно. Значить, ніякого реального просування до виправлення ненормальної, що склалася на сьогодні, ситуації, коли Тендерна палата блокує держзакупівлі, указ не дає. Так, Кабінет Міністрів України робить те, що можна зробити в нашому правовому полі. Наприклад, демонополізувати процес оприлюднення інформації про закупівлі в мережі Інтернет. Зараз це платна послуга, що монопольно надається за плату ТОВ "Європейське консалтингове агентство". У мене сотні скарг і звернень, що бюджетні кошти безцільно витрачаються на оплату послуг цього комерційного підприємства. Тобто, буде державний веб-портал з питань державних закупівель. Зараз опоненти оспорюють це рішення в судах. Чиї інтереси вони відстоюють? Бюджетників? Підприємств – постачальників товарів і послуг? Та ні в якому разі. РБК-Україна: Який подальший варіант розвитку подій з держзакупівлями Ви вважаєте найбільш вірогідним? Н.А.: У будь-якому випадку потрібен повноцінний закон, і необхідне подальше вдосконалення процесу держзакупівель – у тому числі і якісний, професійний суспільний контроль, а не паразитування на бюджетних коштах. Чому ми так гостро ставимо питання? Не тільки тому, що сьогодні гальмується процес і хтось необґрунтовано наживається на засобах платників податків. Це взагалі неприпустимо. Але головне в тому, що наш уряд вже переходить на двох-трьохрічне бюджетне планування, яке припускає фінансування крупних програм, пов'язаних з модернізацією нашої економіки, основних фондів. Наприклад, нам до 2012 року потрібно відновити велику частину теплоенергетики і замінити частину ядерних реакторів. А значить, вже зараз потрібно замовляти технологічне устаткування, яке виготовляється деколи більше ніж півроку, а з 2008 року потрібно послідовно і безперебійно купувати його, випробовувати, вмонтовувати, знову випробовувати. Можна це забезпечити з діючою системою держзакупівель? Ні. Адже це питання життєдіяльності економіки, гарантій нормального життя для людей, для цілих міст і регіонів. Тому я і Президентові, і лідерам політичних сил говорю: потрібно відкинути всяку політизацію в цьому питанні. Потрібно прийняти закон, тому що він людям необхідний. Розмовляв Ігор Воронцов