Микола Кульбіда: "В Україні очікується спекотне літо з аномально високими температурами"
РБК-Україна: Після реорганізації Міністерства надзвичайних ситуацій в Державну службу України з надзвичайних ситуацій (ДержНС) щось змінилося в структурі Гідрометцентру? Чи вплинула реорганізація на роботу синоптиків?
Кульбіда: Ніяким чином реорганізація на структуру Гідрометцентру не вплинула. Завдання і функції Гідрометцентру, а також всіх підпорядкованих йому організацій залишились без змін. Змінилась тільки структура центрального органу виконавчої влади, який забезпечував формування і реалізацію державної політики у сфері гідрометеорології. Станом на сьогодні відбувся перерозподіл функцій в цій частині між Міністерством оборони України і ДержНС. Таким чином, формування державної політики в сфері гідрометеорології забезпечує Міноборони, а реалізацію - Державна служба України з надзвичайних ситуацій.
РБК-Україна: Які труднощі сьогодні виникають перед українськими синоптиками на шляху до якісних прогнозів?
Кульбіда: По-перше, необхідна автоматизація державної мережі гідрометеорологічних спостережень, яка нараховує сьогодні 187 метеорологічних станцій різного профілю, 450 гідрологічних постів на річках, озерах та водосховищах, 155 пунктів спостережень за забрудненням атмосферного повітря. Я вважаю, що забезпечення належного рівня автоматизації системи для покращення якості прогнозування погодних умов є нашим головним завданням. Таким чином інформацію протягом доби ми можемо отримувати практично в режимі онлайн, постійно оновлювати данні в математичних моделях для прогнозування погоди і проводити розрахунки як мінімум чотири рази на добу. Це дозволить покращити якість штормових попереджень, прогнозів про загрозу стихійних явищ.
По-друге, нам конче необхідний відповідний супер комп'ютер, який надасть можливість обробляти данні за допомогою математичних моделей. Сьогодні ми маємо такий комп'ютер лише в Українському науково-дослідному гідрометеорологічному інституті. Але його потужність явно не відповідає нашим потребам. Він повинен бути доповнений аналогічним комп'ютером в Гідрометцентрі. Так ми підвищимо швидкість обробки та покращимо якість прогнозування.
Також сьогодні проблемним залишається питання, що стосується способу і методу доведення наших прогнозів і попереджень до користувачів. Тут нам потрібно впроваджувати сучасні інформаційні технології. Наприклад, електронні розсилки на мобільні телефони для попередження населення про надзвичайні ситуації.
РБК-Україна: Гідрометцентр ініціює залучення кредиту Світового банку (СБ) у розмірі 52 млн доларів для модернізації та технічного переоснащення. На що конкретно необхідна така сума?
Кульбіда: В першу чергу, буде переоснащена вся система державних гідрометеорологічних спостережень, що дозволить нам автоматизувати всі процеси. Передбачається придбання і встановлення супер-комп'ютера. Крім цього, частина коштів буде виділена на будівництво і капітальний ремонт наших гідрометеорологічних об'єктів. Ще частина коштів буде використана для створення сучасної телекомунікаційної системи, яка дозволить нам збирати, приймати, обробляти і розповсюджувати інформацію. Це все розпочнеться не раніше 2014 р.
РБК-Україна: На якому етапі залучення кредиту?
Кульбіда: Рішення про залучення кредиту було прийняте на засіданні урядового оперативного штабу з реагування на надзвичайні ситуації у жовтні 2012 р. і підтримане на рівні віце-прем'єр-міністра Олександра Вілкула. Сьогодні за достатньо продуктивної підтримки Міністерства фінансів ми готуємо всі необхідні документи, які мають бути подані до СБ. Попереду зустрічі із представниками СБ. Насамкінець має бути прийняте політичне рішення, яке полягає в урядовій підтримці цього проекту.
РБК-Україна: Наскільки точні прогнози Гідрометцентру сьогодні і як модернізація та технічне переоснащення підвищить якість прогнозів?
Кульбіда: У 2005 р. Світовим банком була дана оцінка економічної ефективності результатів потенціальної модернізації української гідрометеорологічної служби. Згідно з цими оцінками розраховано, що для повної модернізації необхідні вкладення сумою 100 млн доларів. В результаті реалізації проекту модернізації держава зможе щорічно отримувати від 30 до 40 млн доларів економічного ефекту. Зрозуміло, що максимум за два роки цей кредит окупиться.
Інша справа, що це не будуть "живі" гроші, але це буде реальна користь, яку ми зможемо надати галузям економіки, управлінським структурам, населенню. Ці цифри цілком реальні. Навіть попередні висновки експертів Всесвітньої метеорологічної організації говорять про те, що в країнах із середнім рівнем розвитку економічна ефективність застосування гідрометеорологічної інформації коливається в співвідношенні від 1 до 3, 3 до 7. Тобто за вкладений долар можна отримати від 3 до 7 доларів економічного ефекту.
Стосовно якості прогнозів. Питання не тільки в точності прогнозів, питання в тому, наскільки якісна оцінка всіх гідрометеорологічних процесів, які відбуваються в Україні. Якщо регулярність спостережень за погодою зміниться з інтервалу 3 годин до, наприклад, 15 хвилин, то це дозволить ефективно моніторити ситуацію і стан метеорологічних параметрів протягом доби. Тоді ми зможемо не пропускати тих крайніх проявів метеорологічних умов, які сьогодні ми інколи пропускаємо. Ми зможемо перейти від прогнозування на території області до конкретних населених пунктів, зможемо деталізувати прогнози в часі.
Але незважаючи на недоліки і недосконалість технічного обладнання, сьогодні прогнозування погоди знаходиться на достатньо якісному рівні.
РБК-Україна: Які платні послуги і кому надає Гідрометцентр? Який прибуток від цього отримує?
Кульбіда: Відповідно до постанови Кабміну, нам дозволено надавати платні послуги і отримувати за це кошти. Це послуги із прогнозування погоди, це довідки про стан і розвиток сільськогосподарських культур, про їх врожайність, про збитки, нанесені погодними явищами, довідки про будь-які дорожньо-транспортні пригоди, які пов'язані із погодними умовами. Також Гідрометцентр обслуговує деякі галузі економіки, енергетики, транспорту, комунального господарства, проектування об'єктів тощо. Загалом Гідрометцентр отримує близько 40 млн грн. доходу щорічно. Це приблизно ¼ бюджетного фінансування. В Києві у 2012 р. Гідрометцентр отримав 5 млн грн. прибутку.
РБК-Україна: Чи користуються такі відомі погодні ресурси як "Синоптик", "Гісметео" послугами Українського гідрометцентру, чи послугами іноземних синоптиків? Наскільки точні прогнози зарубіжних колег щодо України?
Кульбіда: Ми надаємо підтримку на комерційних засадах ресурсу "Синоптик". Що стосується прогнозування погоди в Україні зарубіжними синоптиками, вся інформація, яка розповсюджується у світі, - це модельні математичні розрахунки. То не є прогноз погоди в чистому вигляді. В складанні такого прогнозу синоптик участі не бере, - це просто синоптичний розрахунок по алгоритмам. Але ці алгоритми не враховують реальної погоди, стану підстилаючої поверхні, висоти над рівнем моря.
РБК-Україна: Сьогодні говорять про глобальну зміну клімату через екологічні катастрофи та їх ліквідацію. Зокрема, вже є дані про зникнення Гольфстріму. Чим це загрожує у світових масштабах і, зокрема, Україні?
Кульбіда: Гольфстрім як будь-який природний процес ніколи не буває стабільним, завжди є певні зміни. Температура води залежить від стану атмосфери, від синоптичної ситуації, від процесів в самому океані. При Всесвітній метеорологічній організації існує Міжурядова група експертів по змінах клімату (IPCC). Це найбільш кваліфікований набір спеціалістів, які роблять щорічні оцінки зміни клімату і причин змін. Висновки окремих вчених, які говорять про зникнення Гольфстріму, альтернативні зовсім.
Станом на сьогодні, дані метеорологічних спостережень за період більше 100 років говорять про стійку тенденцію до підвищення температури. Відбувається стрімке зростання температури на 0,1-0,2 градуса річної температури кожні 10 років. IPCC ніколи не говорила про те, що з Гольфстрімом відбувається щось таке, що заслуговує уваги і реагування.
РБК-Україна: Чи можна вважати аномальні снігопади в березні 2013 р. в Україні і нещодавні - в Європі наслідками глобального потепління?
Кульбіда: Висновки експертів IPCC говорять про те, що незалежно від території, кліматичні зміни, які відбуваються, призводить до суттєвого збільшення кількості небезпечних природних явищ, до контрастності температурного режиму. На цьому фоні можуть спостерігатися явища, коли в незвичний період ми маємо, наприклад, снігопади.
Вторгнення холодних арктичних мас на західну і центральну Європу - це з синоптичної точки зору нормальний процес. Але наскільки інтенсивні ці вторгнення, це вже інше питання.
РБК-Україна: Яке літо слід очікувати українцям згідно з попередніми прогнозами?
Кульбіда: Межа передбачуваності конкретних прогнозів погоди на конкретній території дуже обмежена можливостями метеорологічної науки і математичного моделювання. Більш як на 15 діб немає сенсу сьогодні проводити будь-які розрахунки.
Прогнози на триваліші періоди можна складати, але за допомогою інших методів (методами підбору аналогів, пошуку порівняння одних ситуацій з іншими). Ці методи дуже ненадійні. В цій ситуації ми можемо говорити тільки про тенденції.
В Україні і в світі спостерігається тенденція зростання температури літнього періоду. За останні 20 років температура зросла від 1 до 1,8 градусів. За таких обставин можемо чекати тільки спекотливе літо, з температурним режимом, вищим за норму. Цього літа ми можемо очікувати значну кількість днів з високою температурою.
Сьогодні спрогнозувати, чи будуть в Україні крайні прояви високої температури, наприклад, до +42 градусів неможливо, але і відкидати цього не можна. Раніше ми говорили про прояви надзвичайно високих температур тільки у південних, чи східних регіонах, проте сьогодні суттєво зростає ймовірність таких температур і півночі, і на заході.
Бесіду вів Ілля Іванов
