Нік Піацца: зерновий термінал в порту "Південний" буде унікальною можливістю і для UkrLandFarming, і для України
Фото: Нік Піацца; фото портала "Дело"
Після року реструктуризації боргів, яким став 2015 рік для українських компаній корпоративного сектора та державних фінансів, іноземні інвестори знову "прицінюються" до проектів у найбільш перспективних галузях – сільському господарстві і харчовій промисловості. На жаль, "боргове вікно" для українських компаній поки закрито.
Тим не менш, позитивні тенденції відчутні. Генеральний директор фінансової компанії SP Advisors Нік Піацца в інтерв'ю "РБК-Україна" розповів про те, коли одним з найбільш привабливих для інвесторів напрямків стануть нові зернові термінали.
РБК-Україна: Як ви оцінюєте інвестиційний клімат в Україні сьогодні?
Нік Піацца: Останні два роки ми не спостерігали значних інвестицій в Україну. Іноземний капітал заходив в країну тільки у вигляді фінансової допомоги від МВФ та інших держав.
Втім, ситуація змінюється, нехай і не так швидко, як хотілося б. Наприклад, в Україну "зайшов" Фонд Сороса і компанія Unilever, які готові вкладати гроші. Зараз запускаються невеликі проекти. Думаю, в найближчі десять років ми зможемо побачити запуск ще кількох.
РБК-Україна: Що перешкоджає більш динамічному поліпшенню інвестиційного клімату?
Нік Піацца: В першу чергу – відсутність реальних реформ. Серйозні проблеми в банківському секторі, податкове навантаження і корупція – ці проблеми нікуди не зникли. Як і заборони. Наприклад, іноземні інвестори відчувають значні труднощі з висновком дивідендів або інших офіційних доходів з України.
Візьмемо для прикладу вітчизняний банківський сектор. Він практично не функціонує. В результаті українські компанії не мають жодних шансів залучити банківське фінансування. Нечисленні банки, які видають кредити, просять за це надто високу ціну. Зовнішнє фінансування для українського корпоративного сектора зараз теж важкодоступне, в тому числі через страхові ризики. У результаті виходить замкнутий круг, і кожній компанії доводиться шукати свій шлях, як виживати і розвиватися в такій ситуації.
РБК-Україна: Незавершеність або відсутність яких саме реформ так насторожує потенційних інвесторів в Україну? Які ризики лякають кредиторів?
Нік Піацца: В 2014 році Україну активно відвідували іноземні інвестори. Вони вважали, що як тільки ситуація на сході країни стабілізується, уряд розгорне масштабні антикорупційні і економічні реформи. Україну майже кожен день згадували в іноземних новинах, людям було цікаво, чи зможуть вони взяти участь в цих змінах. На жаль, велика частина цих очікувань не матеріалізувалася.
Побачивши це, багато інвесторів сфокусувалися на інших ринках. Той незначний інтерес з боку інвесторів, який ми спостерігаємо зараз, зосереджений у традиційних для України галузях – в сільському господарстві і харчовій промисловості.
РБК-Україна: Як йдуть справи з поверненням інвестицій? Чи вдалося боржникам умовити кредиторів почекати з виплатою, запропонувати вигідні умови і провести реструктуризацію заборгованості?
Нік Піацца: Минулий рік можна назвати роком реструктуризацій: українські компанії і держава активно вели переговори з іноземними інвесторами та комерційними банками про відстрочення виплат. Більшість реструктуризацій пройшло успішно. Це стосується як суверенних євробондів, в чому пряма заслуга екс-міністра фінансів Наталії Яресько, так і паперів корпоративного сектора.
РБК-Україна: В яких галузях економіки це відбувалося?
Нік Піацца: Переговори про відтермінування виплат торкнулися абсолютно всіх галузей економіки – чи то металургія, енергетика, чи сільське господарство. Але домовилися не всі. Мабуть, найбільш яскравим негативним прикладом останніх років стала ситуація з агрохолдингом "Мрія". Компанія допустила в 2014 році технічний дефолт за своїми борговими зобов'язаннями. При цьому переговори з утримувачами єврооблігацій практично не велися, а власник агрохолдингу в один момент просто втік з країни.
Ця ситуація вкрай негативно відбилася на сприйнятті країни і вітчизняних позичальників в очах іноземних інвесторів. Тим не менш, інші компанії агросектору, зокрема UkrLandFarming, зуміли провести успішні переговори з групою кредиторів.
РБК-Україна: Чим Олегу Бахматюку вдалося переконати кредиторів?
Нік Піацца: Компанії Олега Бахматюка активно вели переговори про реструктуризацію боргових зобов'язань з утримувачами євробондів, українськими комерційними банками і міжнародними фінансовими організаціями. Процес був нешвидким, але закінчився успішно: компанія зуміла домовитися абсолютно зі усіма кредиторами приблизно на однакових умовах. Це вкрай важливо, оскільки всі вони розуміють, що з ними чинять справедливо. Якщо я не помиляюся, торік UkrLandFarming виплатив кредиторам близько 200 мільйонів доларів. На моїй пам'яті це єдина компанія, яка змогла повернути таку суму за своїми зобов'язаннями в минулому році.
Компанія обрала єдино правильну тактику: власник компанії Олег Бахматюк абсолютно прозоро і чесно провів численні переговори з кредиторами, особисто зустрічався з інвесторами, обговорював план реструктуризації, а також кроки по виходу з кризи. Кожен із кредиторів мав можливість подивитися будь-яке підприємство групи і переконатися, наскільки воно активне. Це відмінність у переговорному процесі особливо помітно на тлі того, що відбувалося з компанією "Мрія".
РБК-Україна: Чи вплинув на переговорний процес судовий розгляд, ініційований Нацбанком щодо банків Олега Бахматюка VAB "Фінансова ініціатива"?
Нік Піацца: Кредитори знали про проблеми комерційних банків, які належать Олегу Бахматюку, і розуміли, що це може впливати на фінансовий стан їхнього власника. Але кредитори – люди фінансів, цифр і розрахунків. Політика їх не цікавить. Їм цікаво лише, як повернути вкладені кошти і як менеджмент планує розвивати компанію.
У цьому питанні вони сфокусували свою увагу на оцінці фінансової ситуації. А політика НБУ в даному випадку мало пов'язана з фінансами. Судячи з усього, претензії Нацбанку до холдингу Олега Бахматюка мали характер більш політичний, ніж економічний.
Інвестори розуміють, що Україна переживає нелегкі часи. Крім ситуації в країні, також погіршилася кон'юнктура на світовому аграрному ринку. Приміром, у 2009-2010 році, коли UkrLandFarming почав активно займатися пшеницею, її ціна досягала 350 доларів за тонну. А в 2013 році, коли компаній випускала облігації на 500 мільйонів доларів, та ж кукурудза торгувалася в районі 300 доларів.
Зараз обидві культури торгуються в районі 180-200 дол/тонна. Різниця суттєва, і вона не могла не відбитися на ситуації в агрохолдингу. Інвестори це усвідомлюють. Крім того, їм запропоновано абсолютно чіткий і зрозумілий план реструктуризації, завдяки чому вони погодилися продовжити співпрацю. Сьогодні ми бачимо, що працездатність UkrLandFarming повністю відновлена, фінансова ситуація стабілізована, і кредитори налаштовані працювати з холдингом і далі.
РБК-Україна: Після успішних переговорів з кредиторами у холдингу Олега Бахматюка відкрилися можливості для нових запозичень на міжнародному ринку?
Нік Піацца: Безумовно. Він не зник, а показав дійсно конструктивний діалог з кредиторами. Така позиція виглядає для інвесторів дуже позитивною. Боргове вікно зараз залишається закритим для всіх українських компаній. Але як тільки він відкриється, я не бачу причин, через які UkrLandFarming не може знову вийти на борговий ринок, наприклад, для рефінансування своїх поточних боргів. Але, безумовно, якщо це буде мати економічний сенс.
РБК-Україна: В оточенні Олега Бахматюка заявляють про наміри вже в цьому році побудувати власний зерноперевалочний термінал в порту "Південний" на Чорному морі. Перша черга проекту вимагає фінансування на рівні 150-200 мільйонів доларів. На вашу думку, чи вдасться Олегу Бахматюку домовитися з потенційними інвесторами, маючи успішну історію реструктуризації своїх боргових зобов'язань?
Нік Піацца: Думаю, що зерновий термінал в порту "Південний" буде унікальною можливістю і для UkrLandFarming, і для України. Над цим масштабним проектом компанія працювала більше року. Засоби для інвестицій у капітал цього проекту вже знайдено, і UkrLandFarming веде переговори про умови з борговими інвесторами.
Розмовляв Павло Круглов
