Нік Піацца: зерновий термінал в порту "Південний" буде унікальною можливістю і для UkrLandFarming, і для України

Фото: Нік Піацца; фото портала "Дело" Фото: Нік Піацца; фото портала "Дело"
Після року реструктуризації боргів, яким став 2015 рік для українських компаній корпоративного сектора та державних фінансів, іноземні інвестори знову "прицінюються" до проектів у найбільш перспективних галузях – сільському господарстві і харчовій промисловості. На жаль, "боргове вікно" для українських компаній поки закрито.

Після року реструктуризації боргів, яким став 2015 рік для українських компаній корпоративного сектора та державних фінансів, іноземні інвестори знову "прицінюються" до проектів у найбільш перспективних галузях – сільському господарстві і харчовій промисловості. На жаль, "боргове вікно" для українських компаній поки закрито.

Тим не менш, позитивні тенденції відчутні. Генеральний директор фінансової компанії SP Advisors Нік Піацца в інтерв'ю "РБК-Україна" розповів про те, коли одним з найбільш привабливих для інвесторів напрямків стануть нові зернові термінали.


РБК-Україна: Як ви оцінюєте інвестиційний клімат в Україні сьогодні?

Нік Піацца: Останні два роки ми не спостерігали значних інвестицій в Україну. Іноземний капітал заходив в країну тільки у вигляді фінансової допомоги від МВФ та інших держав.

Втім, ситуація змінюється, нехай і не так швидко, як хотілося б. Наприклад, в Україну "зайшов" Фонд Сороса і компанія Unilever, які готові вкладати гроші. Зараз запускаються невеликі проекти. Думаю, в найближчі десять років ми зможемо побачити запуск ще кількох.

РБК-Україна: Що перешкоджає більш динамічному поліпшенню інвестиційного клімату?

Нік Піацца: В першу чергу – відсутність реальних реформ. Серйозні проблеми в банківському секторі, податкове навантаження і корупція – ці проблеми нікуди не зникли. Як і заборони. Наприклад, іноземні інвестори відчувають значні труднощі з висновком дивідендів або інших офіційних доходів з України.

Візьмемо для прикладу вітчизняний банківський сектор. Він практично не функціонує. В результаті українські компанії не мають жодних шансів залучити банківське фінансування. Нечисленні банки, які видають кредити, просять за це надто високу ціну. Зовнішнє фінансування для українського корпоративного сектора зараз теж важкодоступне, в тому числі через страхові ризики. У результаті виходить замкнутий круг, і кожній компанії доводиться шукати свій шлях, як виживати і розвиватися в такій ситуації.

РБК-Україна: Незавершеність або відсутність яких саме реформ так насторожує потенційних інвесторів в Україну? Які ризики лякають кредиторів?

Нік Піацца: В 2014 році Україну активно відвідували іноземні інвестори. Вони вважали, що як тільки ситуація на сході країни стабілізується, уряд розгорне масштабні антикорупційні і економічні реформи. Україну майже кожен день згадували в іноземних новинах, людям було цікаво, чи зможуть вони взяти участь в цих змінах. На жаль, велика частина цих очікувань не матеріалізувалася.

Побачивши це, багато інвесторів сфокусувалися на інших ринках. Той незначний інтерес з боку інвесторів, який ми спостерігаємо зараз, зосереджений у традиційних для України галузях – в сільському господарстві і харчовій промисловості.

РБК-Україна: Як йдуть справи з поверненням інвестицій? Чи вдалося боржникам умовити кредиторів почекати з виплатою, запропонувати вигідні умови і провести реструктуризацію заборгованості?

Нік Піацца: Минулий рік можна назвати роком реструктуризацій: українські компанії і держава активно вели переговори з іноземними інвесторами та комерційними банками про відстрочення виплат. Більшість реструктуризацій пройшло успішно. Це стосується як суверенних євробондів, в чому пряма заслуга екс-міністра фінансів Наталії Яресько, так і паперів корпоративного сектора.

РБК-Україна: В яких галузях економіки це відбувалося?

Нік Піацца: Переговори про відтермінування виплат торкнулися абсолютно всіх галузей економіки – чи то металургія, енергетика, чи сільське господарство. Але домовилися не всі. Мабуть, найбільш яскравим негативним прикладом останніх років стала ситуація з агрохолдингом "Мрія". Компанія допустила в 2014 році технічний дефолт за своїми борговими зобов'язаннями. При цьому переговори з утримувачами єврооблігацій практично не велися, а власник агрохолдингу в один момент просто втік з країни.

Ця ситуація вкрай негативно відбилася на сприйнятті країни і вітчизняних позичальників в очах іноземних інвесторів. Тим не менш, інші компанії агросектору, зокрема UkrLandFarming, зуміли провести успішні переговори з групою кредиторів.

РБК-Україна: Чим Олегу Бахматюку вдалося переконати кредиторів?

Нік Піацца: Компанії Олега Бахматюка активно вели переговори про реструктуризацію боргових зобов'язань з утримувачами євробондів, українськими комерційними банками і міжнародними фінансовими організаціями. Процес був нешвидким, але закінчився успішно: компанія зуміла домовитися абсолютно зі усіма кредиторами приблизно на однакових умовах. Це вкрай важливо, оскільки всі вони розуміють, що з ними чинять справедливо. Якщо я не помиляюся, торік UkrLandFarming виплатив кредиторам близько 200 мільйонів доларів. На моїй пам'яті це єдина компанія, яка змогла повернути таку суму за своїми зобов'язаннями в минулому році.

Компанія обрала єдино правильну тактику: власник компанії Олег Бахматюк абсолютно прозоро і чесно провів численні переговори з кредиторами, особисто зустрічався з інвесторами, обговорював план реструктуризації, а також кроки по виходу з кризи. Кожен із кредиторів мав можливість подивитися будь-яке підприємство групи і переконатися, наскільки воно активне. Це відмінність у переговорному процесі особливо помітно на тлі того, що відбувалося з компанією "Мрія".

РБК-Україна: Чи вплинув на переговорний процес судовий розгляд, ініційований Нацбанком щодо банків Олега Бахматюка VAB "Фінансова ініціатива"?

Нік Піацца: Кредитори знали про проблеми комерційних банків, які належать Олегу Бахматюку, і розуміли, що це може впливати на фінансовий стан їхнього власника. Але кредитори – люди фінансів, цифр і розрахунків. Політика їх не цікавить. Їм цікаво лише, як повернути вкладені кошти і як менеджмент планує розвивати компанію.

У цьому питанні вони сфокусували свою увагу на оцінці фінансової ситуації. А політика НБУ в даному випадку мало пов'язана з фінансами. Судячи з усього, претензії Нацбанку до холдингу Олега Бахматюка мали характер більш політичний, ніж економічний.

Інвестори розуміють, що Україна переживає нелегкі часи. Крім ситуації в країні, також погіршилася кон'юнктура на світовому аграрному ринку. Приміром, у 2009-2010 році, коли UkrLandFarming почав активно займатися пшеницею, її ціна досягала 350 доларів за тонну. А в 2013 році, коли компаній випускала облігації на 500 мільйонів доларів, та ж кукурудза торгувалася в районі 300 доларів.

Зараз обидві культури торгуються в районі 180-200 дол/тонна. Різниця суттєва, і вона не могла не відбитися на ситуації в агрохолдингу. Інвестори це усвідомлюють. Крім того, їм запропоновано абсолютно чіткий і зрозумілий план реструктуризації, завдяки чому вони погодилися продовжити співпрацю. Сьогодні ми бачимо, що працездатність UkrLandFarming повністю відновлена, фінансова ситуація стабілізована, і кредитори налаштовані працювати з холдингом і далі.

РБК-Україна: Після успішних переговорів з кредиторами у холдингу Олега Бахматюка відкрилися можливості для нових запозичень на міжнародному ринку?

Нік Піацца: Безумовно. Він не зник, а показав дійсно конструктивний діалог з кредиторами. Така позиція виглядає для інвесторів дуже позитивною. Боргове вікно зараз залишається закритим для всіх українських компаній. Але як тільки він відкриється, я не бачу причин, через які UkrLandFarming не може знову вийти на борговий ринок, наприклад, для рефінансування своїх поточних боргів. Але, безумовно, якщо це буде мати економічний сенс.

РБК-Україна: В оточенні Олега Бахматюка заявляють про наміри вже в цьому році побудувати власний зерноперевалочний термінал в порту "Південний" на Чорному морі. Перша черга проекту вимагає фінансування на рівні 150-200 мільйонів доларів. На вашу думку, чи вдасться Олегу Бахматюку домовитися з потенційними інвесторами, маючи успішну історію реструктуризації своїх боргових зобов'язань?

Нік Піацца: Думаю, що зерновий термінал в порту "Південний" буде унікальною можливістю і для UkrLandFarming, і для України. Над цим масштабним проектом компанія працювала більше року. Засоби для інвестицій у капітал цього проекту вже знайдено, і UkrLandFarming веде переговори про умови з борговими інвесторами.

Розмовляв Павло Круглов

On Top