ru ua

Попри санкції. Як український суд допомагає російському екс-депутату повернути борги

Попри санкції. Як український суд допомагає російському екс-депутату повернути борги Господарський суд Київської області (фото: Vyacheslav Viflyantsev)

У 2014 році 445 депутатів державної думи РФ проголосували за приєднання Криму і Севастополя. У 2018 році проти всіх, хто голосував за це рішення, РНБО України були введені персональні санкції. Серед них був і депутат від партії "Справедлива Росія" Олексій Лисяков.

Через 3 роки, попри введення персональних санкцій, тепер уже екс-депутат Держдуми за допомогою українського суду намагається вирішити питання зі своїми боргами російському банку. Про те, як це стало можливо і чим керувався Господарський суд Київської області у справі російського політика, причетного до анексії Криму – в матеріалі РБК-Україна.

(Не)справжнє розлучення

З початку листопада в Російській Федерації розгорівся великий скандал за участю члена Ради Федерації (2002-2011) і депутата Держдуми РФ (2011-2016) бізнесмена Олексія Лисякова — співвласника і головою ради директорів компанії "Інфапрім" (найбільший в Росії виробник замінників дитячих молочних сумішей). Російський "СІТІ ІНВЕСТ Банк", намагається відсудити борги за кредитами, які в ньому брав номінал Лисякова Акбар Ісмоїлов, а сам Лисяков виступав поручителем. Йдеться про суму в 500 млн руб (без неустойок), яка підтверджена рішеннями судів.

Щоб зберегти свої кошти в процедурі банкрутства, Лисяков у 2020 році використовував ряд стандартних процедур дроблення зобов'язань. Спочатку скоротив їх удвічі, розлучившись з дружиною Софією Петровою та розділивши з нею майно. Потім суди визнали зобов'язання Лисякова по аліментах дитині, яка з мамою живе і навчається в ОАЕ, а також перед власною матір'ю. Однак пізніше дані рішення судів були скасовані за позовами банку і ТОВ "Оптима Консалт", якому банк переуступив права вимоги по ряду кредитів. На думку суддів розлучення мало всі ознаки фіктивності.

У жовтні 2021 року Арбітражний суд Москви визнав Олексія Лисякова банкрутом. І серед визнаних бізнесменом зобов'язань є борг на 10 млн євро з "українським слідом", який майже у 2 рази перевищує вимоги російських банкірів.

Російський політик під санкціями

Попри те, що Олексій Лисяков є внесеним до списку осіб, щодо яких застосовані санкції за рішенням РНБОУ від 21.06.2018 року, він вирішив частину своїх проблем за допомогою української Феміди. Зазначений російському суду борг у 10 млн євро — борг перед українським ТОВ "Фінансова компанія" Лабораторія фінансів". Як він утворився і як міг політик, який не відвідував Україну з 2014 року, виступити поручителем?

У січні 2013 року панамська компанія TXD FEDERATION INC. уклала договір поставки товару з українським ТОВ "Альтер-Топ". Остання компанія зобов'язувалася оплатити товар, поставлений "панамцями". У листопаді 2015 року в домовленостях між підприємствами виникає фігура Олексія Лисякова. Він бере на себе поруку за зобов'язаннями "Альтер-Топ" на 10 млн євро.

Тоді між компаніями було укладено додаткову угоду, за якою, у разі виникнення спорів за даним договором, всі вони будуть вирішуватися в Господарському суді Київської області. При цьому вони ж встановили термін позовної давності — 5 років (до кінця 2022 року).

У 2016 році TXD FEDERATION INC. поступилася права вимоги до" Альтер-Топ "і екс-депутату Лисякову фінкомпанії "Лабораторія фінансів".

На думку адвоката юридичної компанії Eterna Law Івана Омельченка, зазначений договір поруки має всі ознаки фіктивності, бо укладався без наміру створення правових наслідків, а з метою формування штучної заборгованості Олексія Лисякова і подальшого визнання його банкрутом. Непрямим доказом цього є той факт, що до 2021 року обидві сторони не виявляли ніякого інтересу один до одного, і активізувалися лише тоді, коли російський "СІТІ ІНВЕСТ Банк" став отримувати в судах рішення на свою користь.

Попри санкції. Як український суд допомагає російському екс-депутату повернути борги

Екс-депутат Держдуми РФ Олексій Лисяков (фото: Коммерсантъ)

Судовий банкротно-туристичний потенціал

У 2021 році "Лабораторія фінансів" почала подавати позови до Олексія Лисякова в той самий Господарський суд Київської області. За дивним збігом обставин, подача зупинилася лише тоді, коли автоматична система розподілила позов на голову суду Павла Горбасенка.

Попри те, що стороною у справі був іноземець (пересилання будь-яких документів у справі значно затягує процес його розгляду), зазначену справу було розглянуто всього за один місяць з моменту подачі позову. Відбулося лише одне судове засідання, за результатами якого було прийнято рішення про стягнення боргу з Олексія Лисякова в сумі 10 млн євро. Рішення не було оскаржене і зараз воно демонструється в російському суді.

Цікаво, що офіційний представник інтересів Олексія Лисякова в Господарському суді Київської області адвокат Максим Піхотний, є генеральним директором компанії "Красногранитный кар'єр", розташованої за тією ж адресою, що і ТОВ "Лезниківський кар'єр". Останню з фінансовою компанією "Лабораторія фінансів", якою повинен екс-депутат Лисяков, об'єднує власник — кіпрський офшор SANTIVER TRADING LIMITED. Крім того, бенефіціар "Красногранітного кар'єра" є за сумісництвом директором і секретарем тієї ж кіпрської компанії.

Питання — чому за одне засідання голова Господарського суду Київської області Павло Горбасенко розглянув справу і виніс рішення щодо стягнення боргу з Лисякова на користь компанії, яка пов'язана з його офіційним представником в суді – залишається відкритим.

***

Те, що українська феміда вимагає реформ, вже ні в кого не викликає сумнівів. Політично мотивовані рішення останніх років давно підтвердили цей факт. Однак використання судової гілки влади, нехай і колишньою, але офіційною особою країни-агресора для вирішення своїх питань у Російській Федерації — це вже більше, ніж сигнал.

Сам факт того, що українські суди за дивних обставин усвідомлено або не усвідомлено "підіграли" громадянину Російської Федерації, політику, який голосував за анексію Криму і перебуває під санкціями РНБО, здається, є причиною для всебічного вивчення, етичних і юридичних висновків, а головне – проведення системних змін.