Нерівний бій. Як компанії Фірташа в судах домагаються заборони на імпорт добрив в Україну

Українські виробники, афілійовані з олігархами Дмитром Фірташем та Ігорем Коломойським, вже третій рік закликають Міністерство економічного розвитку про необхідність створити загороджувальні заходи на ввезення в Україну добрив. На їхню думку, даним рішенням влада підтримає вітчизняний бізнес, якому останнім часом і так непросто.

Водночас Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі при Мінекономіки відмовилася вводити заборону на імпорт добрив, вважаючи, що це суперечить національним інтересам України.

В результаті компанії Фірташа подали до суду на рішення комісії й навесні цього року виграли справу в першій інстанції. Про те, до чого призведе заборона на ввезення добрив і чому влада однією рукою накладає санкції на Фірташа, а іншою не перешкоджає створенню монополії для його бізнесу — докладніше в матеріалі РБК-Україна.

Українські виробники мінеральних хімічних добрив ініціювали квотування їх імпорту ще у 2019 році. Тоді Союз хіміків звернувся до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства із заявою про проведення спеціального розслідування щодо імпорту комплексних та азотних добрив.

Звернення було направлено від імені найбільших вітчизняних виробників мінеральних добрив — підприємств "Дніпроазот", Одеський припортовий завод, концерн "Стирол", черкаський "Азот", Сєвєродонецький "Азот" і "Рівнеазот". Останні три входять в холдинг Ostchem олігарха Дмитра Фірташа.

Захисне розслідування було ініційовано щодо імпорту основних видів азотних добрив — карбаміду, аміачної селітри (нітрат амонію), КАС, ІАС незалежно від країни походження товару і країни-експортера. Як відомо, зараз імпорт таких добрив обкладається антидемпінговими митами, а щодо російських виробників діють санкції РНБО.

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі в серпні 2019 року також прийняла рішення про проведенні спеціального розслідування щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив незалежно від країни походження та експорту, а також рішення про проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну добрив мінеральних з вмістом азоту і фосфору, і добрив мінеральних з вмістом азоту, фосфору, калію (також незалежно від країни походження та експорту).

Через рік комісія завершила розслідування, вирішивши за підсумком не застосовувати загороджувальні заходи на ввезення в Україну імпортних добрив. Своє рішення, зокрема, комісія пояснила тим, що застосування спеціальних заходів суперечить національним інтересам України.

В галузевій асоціації Союз хіміків України заявили, що рішення комісії є “антидержавним". Як наслідок, ПрАТ "Азот" та ТОВ "Хімвектор" звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними заявами до Комісії та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з метою оскарження рішення.

На підставі цих позовних заяв судом було порушено два судові провадження — № 640/16665/20 (азотні добрива) та № 640/16663/20 (комплексні добрива).

Вже 31 березня ОАСК скасував рішення МКМТ про недоцільність квотування на ринку добрив і зобов'язав комісію ввести квоти на імпорт мінеральних добрив в Україні, згідно з пропозиціями міністерства і висновків суду.

Історія однієї монополії

Ситуація на ринку добрив в Україні й без того складна: досі не припинено монопольне становище вітчизняного виробника, який зловживає своїм становищем. Заборона на ввезення імпорту — тільки посилить це положення.

В галузевої асоціації Український клуб аграрного бізнесу, у разі введення квот на імпорт добрив додатковий прибуток Ostchem Дмитра Фірташа шляхом монопольного становища на ринку становитиме до $500 млн на рік.

На думку аграріїв, запропоновані обмеження спрямовані насамперед на білоруських виробників добрив, продукція яких має попит в Україні. Тим більше, що зважаючи на європейські та американські санкції щодо режиму Лукашенка — є додаткове політичне обґрунтування таким квотам в Україні.

У Союзі хіміків, який підтримує заборону на ввезення імпортних добрив в Україні, також стверджують, що російські хімічні компанії активно використовують альтернативні канали для ввезення своєї продукції в Україну – через ту ж Білорусь, Туреччину, Болгарію, Литву, Польщу. Квоти на імпорт нібито покликані вирішити цю проблему.

Однак, за словами генерального директора Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Романа Сластьона, інформація про ввезення російської продукції через ці країни — не більше, ніж міф. Таких випадків, принаймні, масштабних, зафіксовано не було. Тим більше економічно їм це не вигідно.

"Імпортують зазвичай великі компанії, які давно працюють на цьому ринку, піклуються про свій імідж. Такі тіньові схеми — точно не їхня справа", — говорить Сластьон.

Водночас він звертає увагу, що українські компанії експортують свою продукцію за нижчими цінами, ніж постачають внутрішньому сільгоспвиробнику.

"Попри те, що вони фактично несуть додаткові витрати, щоб доставити продукцію в порт, перевантажити її на судно і відправити в країни-імпортера, вітчизняний сільгоспвиробник, розташований прямо біля заводу, отримує ті ж добрива значно дорожче", – додає аграрій.

Підтверджує це і заступник голови Всеукраїнської аграрної спілки Михайло Соколов. За його словами, ринок добрив в Україні преміальний — ціни в нашій країні дійсно вище, ніж на світовому ринку.

"Наші виробники добрив примудряються продавати свої добрива всередині країни дорожче, ніж ціна, за якою вони їх експортують. І на наш погляд вже одного цього факту достатньо, щоб всі ці питання (про квоти на імпорт добрив, – ред.) припинити обговорювати", — пояснив Соколов.

Ціна на добрива в Україні вище, ніж в інших країнах (фото: pixabay)

На його думку, якщо українські виробники дадуть аграріям конкурентну ціну – попит на імпортну продукцію впаде і питання про заборону на ввезення в Україні зніметься за замовчуванням.

В іншому ж випадку, резюмують експерти, обмеження імпорту добрив знизить конкурентоспроможність вітчизняної аграрної продукції і дозволить виробникам в Україні монополізувати ринок і накрутити ціни. За підсумком за все платитиме самий малозахищений учасник цього процесу — український фермер і аграрій.

Наслідки заборони

Ситуація, що тягнеться вже тривалий час, з можливою забороною або обмеженням імпорту азотних і комплексних добрив, звичайно ж, не додає оптимізму аграріям.

Тим більше, що імпортна продукція дозволяє стримувати подорожчання на продукцію українського виробника. Особливо в період сезонного зростання попиту. Після введення квот багато хто очікує дефіциту і зростання цін.

Своєю чергою, подорожчання добрив змусить аграріїв підняти вартість на продукцію, від чого в підсумку також постраждає і кінцевий покупець, вважають у Всеукраїнській агарній раді.

У ВАС також зазначають, що вже сьогодні для нарощування потужностей виробництва в Україні є всі можливості. До того ж білоруський продукт займає далеко не весь ринок, потенціал для зростання величезний.

Сільгоспвиробники також будуть із задоволенням купувати продукт вітчизняного виробництва, якщо він буде мати адекватну ціну і поставлятися без перебоїв.

Однак, зараз через ситуацію, що склалася, дешевих добрив в найближчі місяці ніхто не побачить, перш за все азотних.

Відкритим також залишається питання – що буде з ринком, якщо, наприклад, санкції на Дмитра Фірташа все-таки виявляться більш жорсткими і вплинуть на роботу заводів у вигляді збоїв або зупинки виробництва, а паралельно суди дозволять ведення квотування на добрива?

На цьому тлі квотування стає додатковим обтяженням для більшості – аграріїв, переробників сільгосппродукції, споживачів цієї продукції. Ринок може зіткнутися з куди більш глобальною проблемою.

Яким буде рішення судів, і як на це відреагує влада – стане ясно вже найближчим часом. Згідно з інформацією, розміщеною на веб-порталі "Судова влада", розгляд справи щодо комплексних добрив призначено на 28 липня 2021 року. Якщо після апеляції все ж збережеться розпорядження про введення квот, ризик введення обмежень до кінця року залишається досить високий.