ru ua

Неміцний господарник. Як Терехов провалює "випробувальний термін" на посаді керівника Харкова

Неміцний господарник. Як Терехов провалює "випробувальний термін" на посаді керівника Харкова Ігор Терехов провалює "випробувальний термін" на посаді керівника Харкова (facebook.com/igor.terehov.kh)

Виконуючий обов'язки мера Харкова Ігор Терехов будує свою передвиборчу кампанію на основі типового образу "міцного господарника". Але при цьому за час його керівництва містом актуальні для Харкова проблеми так і не були вирішені – щобільше, штучно створюються нові. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.

Скоро виповниться півроку, як секретар Харківської міськради Ігор Терехов офіційно виконує обов'язки міського голови, після смерті Геннадія Кернеса.

Фактично ж Терехов управляє містом ще з початку минулої осені, після того, як Кернес захворів на коронавірус і відправився на лікування до Німеччини. Тобто, вже пройшло достатньо часу, щоб оцінити управлінські здібності Терехова, який вперше опинився в ролі номінальної "першої особи" Харкова.

Ковідний провал

Як для всієї України, головним випробуванням для харківської влади протягом останнього року стала боротьба з пандемією коронавірусу. Чергова хвиля захворюваності в країні припала на березень-квітень цього року. І харківське керівництво в критичних умовах показало себе малопереконливо – навіть на тлі колег з інших регіонів країни.

Харківський регіон наприкінці квітня вийшов на друге місце по країні за темпами поширення ковіду. Безпосередньо в облцентрі ситуація дійшла до катастрофи – заповненість лікарняних ліжок у місті у квітні доходила до 99%. Не вистачало кисневих концентраторів і лікарського персоналу, вирішувати ці питання в екстреному порядку доводилося місцевим волонтерам.

При цьому Терехов так і не пішов на рішучі заходи, закривши Харків на локдаун за прикладом багатьох інших українських міст. "Метрополітен – хоч стріляйте, я не закрию. Автобусні маршрути, хоч стріляйте, будуть ходити", – заявляв в.о. мера.

Безумовно, Терехова можна зрозуміти – жорсткі локдауни ніде у світі не користуються великою популярністю у населення, а вибори в Харкові – вже на горизонті. Втім, для будь-якої влади, в тому числі й муніципальної, важливо вміти брати на себе відповідальність, і приймати хоч і непопулярні, але необхідні рішення. Тим більше коли мова йде безпосередньо про життя людей, про яких на словах та ж влада так піклується.

Примітно, що в самий розпал коронавірусної кризи в місті сам Терехов полетів на курорт в турецьку Анталію – пізніше подаючи цю поїздку як робоче відрядження.

Игорь Терехов - новый глава Харькова. Что о нем известноФото: Ігор Терехов - в.о. мера Харкова з 17 грудня 2020 (facebook.com/igor.terehov.kh)

Провалили в місті й початок вакцинаційної кампанії. Харківщина стала одним з трьох регіонів країни, які просто не встигли вчасно використовувати всі отримані вакцини з першої партії Astrazeneca-Covishield, порушивши відповідні алгоритми МОЗ. Природно, поряд з обласною владою, провину за цей провал розділяють й муніципальна влада облцентру, яким не вдалося вибудувати комунікацію з громадянами та пояснити їм необхідність щеплень.

ЖКГ та екологія

Нові проблеми, викликані пандемією коронавірусу, наклалися на традиційні проблеми Харкова, в цілому характерні для великих міст всієї України. Це деградація сфери ЖКГ, "втома" міської інфраструктури, транспортні проблеми, екологія, якість медичного обслуговування, заповненість шкіл і дитячих садків.

У минулорічному опитуванні групи "Рейтинг" харків'яни виділили наступні проблеми як найбільш пріоритетні для влади міста: робота медустанов, ЖКГ, створення робочих місць, боротьба з корупцією і дороги.

Можливість планомірно вирішувати всі ці питання у харківської влади є: і без того чималий за українськими мірками міський бюджет за останні кілька років, завдяки децентралізації, збільшився в рази: у 2014-му доходи становили 5,2 млрд грн, у 2020-му – вже 14,2 мільярда.

Але головне питання не в наявності коштів, а в їх використанні. Близько третини всіх комунальних підприємств міста працюють у збиток. Фактично, навколо кожного грошового потоку з міськбюджету утворилася своя "інфраструктура" з компаній-прокладок і підрядників, пов'язаних з міськими топ-чиновниками.

Місцеві активісти з "Харківського антикорупційного центру" фактично щодня розповідають про чергові махінації з використанням міських коштів: починаючи від закупівель вазонів, новорічних гірлянд і навіть віників для підмітання вулиць – і до зловживань при реконструкції харківського зоопарку, вартість якого вже дійшла до двох мільярдів гривень (набагато дорожче нещодавно реконструйованого зоопарку в Дубаї, площа якого в кілька разів більше).

Ніякого результату не принесла і боротьба Терехова з коксовим заводом "Новомет", який є основним промисловим забруднювачем повітря в Харкові. Діяльність підприємства постійно викликає масові протести, міська влада незмінно обіцяє якось вирішити проблем – але в підсумку, в кінці березня "Новомет" отримав дозвіл на викиди ще на сім років.

І списати все на те, що ця історія не лежить у виключній компетенції міської влади не вийде. Керівники найбільших українських міст апріорі зобов'язані мати достатньо політичної ваги, впливу та інструментів, щоб вирішувати подібні проблеми з центральною владою в Києві. А якщо не виходить – то питання в першу чергу до самого керівництва міста.

Протести харків'ян, викликані екологічними загрозами, відбуваються регулярно, наприклад, проти вирубки лісу або видобутку газу неподалік від одного з міських мікрорайонів. І знову-таки, місцева влада обіцяє все вирішити – з тим же нульовим результатом.

Штучні проблеми

Зате у міської влади добре виходить штучно нагнітати напругу з історико-гуманітарних питань. Зокрема, це пов'язано з наполегливими спробами міськради на чолі з Тереховим повернути проспекту Петра Григоренка його колишню назву – проспект Жукова, всупереч закону про декомунізацію.

Реалізація проросійського/прорадянського дискурсу міською владою була добре помітна під час відзначення Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Природно, не обійшлося без загравань з концептами "Великої перемоги" і навіть "георгіївської стрічки", що трансформувалася в "стрічку пам'яті".

Спроби штабу Терехова сподобатися відповідним секторам електорату за кілька місяців до виборів цілком зрозумілі. Але при цьому несуть в собі велику небезпеку, як і будь-які спроби якось протиставляти Харків всій решті України й загравання з місцевою ідентичністю.

У 2014 році Харків, на щастя, не пішов по шляху Донецька і Луганська. Але в Росії його напевно досі розглядають як один з найбільш "перспективних" регіонів України з точки зору можливого "розгойдування". У квітні СБУ заявила про затримання кількох десятків "тітушок", які прямували в місто для участі в проросійських акціях і спробах спровокувати масові заворушення.

Від Харкова до кордону з Росією – всього сорок кілометрів. Важливо щоб містом керувала людина, яка точно зможе його відстояти на випадок повторення сценарію 2014-го року. А не той, хто в електоральних цілях буде підігравати російській пропаганді й зіштовхувати між собою харків'ян різних політичних поглядів.

Багатомісячний "випробувальний термін" Терехова ще триватиме до жовтневих виборів. Але судячи з того, як здобувач повноцінної мерської посади проявив себе за цей час, харків'янам – як, по суті, "роботодавцю" місцевої влади – буде логічно заявити Терехову в жовтні: "Вибачте, ви нам не підходите".