ПДВ-2016: нововведення у сплаті
Фото: Особливості ПДВ в 2016
В ході баталій за долю податкової системи, проблеми з новим механізмом адміністрування ПДВ, які активно обговорювалися практично весь 2015 рік, відійшли на другий план. Та й прийняті 24 грудня минулого року Верховною Радою поправки в Податковий кодекс, на перший погляд, податок на додану вартість торкнулися по дотичній. Але якщо копнути глибше, виявиться, що зміни в ПДВ далеко не так поверхові, як може здатися.
Ставки та база оподаткування
Відразу обмовимося, що ключові ставки цього податку залишилися колишніми - 20% для більшості операцій, 7% - при реалізації фармацевтичної продукції та 0% для експортних операцій. Проте база оподаткування при продажу товарів власного виробництва тепер розраховується по-новому, виходячи із собівартості виробництва конкретної продукції (для решти товарів - базою оподаткування є договірна вартість).
Питання лише в тому, як контролюючі органи будуть перевіряти коректність сум нарахованого ПДВ. Адже одна справа, коли договірну вартість товарів можна порівняти з ринковими цінами на аналоги, і інше, собівартість, яка залежить від багатьох факторів і коливається в широких межах. Це може призвести як до заниження обсягів податкових зобов'язань з боку платників, так і зловживанням і суб'єктивізму з боку податківців.
Адміністрування і спецрахунки
Є нововведення і в частині використання ПДВ-рахунків. Причому, в даному випадку більше позитиву, ніж негативу. Формулу для розрахунку даного податку доповнили овердрафтом. Це середньомісячне значення суми ПДВ за останні 12 місяців, яка сплачена до бюджету, яка переглядається щоквартально. Але суть в тому, що овердрафт дає можливість знизити обсяги депонування на ПДВ-рахунках, що, в свою чергу, скорочує обсяги вимивання обігових коштів з бізнесу.
Плюс до всього, тепер доступно поповнення спецрахунків сумами надміру сплачених податкових зобов'язань, що теж можна вважати поступкою платникам податків.
Дуже важливим є повернення механізму скарг на недобросовісних підрядників, які заповнили податкову накладну з помилками або зареєстрували накладну з порушенням термінів. Як ми пам'ятаємо, починаючи з 2015 року подібні прецеденти не могли бути оскаржені, і позбавляли платника ПДВ права на податковий кредит. На сьогодні, на щастя, ця проблема вирішена. Більш того, одержавши скаргу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну позапланову перевірку продавця або постачальника, і застосувати до нього відповідні санкції.
У підсумку, підставою для відмови у праві на податковий кредит платнику тепер може стати лише відсутність зареєстрованої податкової накладної. До того ж, Податковий кодекс навіть припускає наявність у накладній помилок: у назвах юридичних осіб або ПІБ фізосіб; у податковому номеру платника податку; в описі товарів і послуг; в ціні поставки та загальної суму, що підлягає сплаті (але тільки якщо ця помилка не впливає на суму податку).
Аграрії та пільги
Мабуть, найбільш фундаментальні зміни по ПДВ торкнулися АПК. Причому, явно не в бік лібералізації, хоча це і не дивно. Сільське господарство в Україні-одна з небагатьох галузей, яка здатна генерувати прибуток. А представники уряду вже давно недвозначно натякали і заявляли, що цей сектор економіки потрібно позбавляти всяких поблажок. І ось, нарешті влада зважилися на цей крок.
Так, потрапляють під сплату ПДВ операції із зерновими культурами, які раніше від цього податку були звільнені. Мова йде про товарних позицій 1001-1008 (пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, рис, сорго, гречка і просо), а також 1205 (насіння ріпаку) і 1206 (насіння соняшнику). Сплачувати ПДВ будуть змушені всі продавці, неважливо, це виробник або посередник. Заспокоює лише те, що дія норми відстрочено до 2018 року. Крім того, в якості послаблення для трейдерів лише зняли обмеження на бюджетне відшкодування при експорті зерна.
Що стосується спецрежиму ПДВ для сільгоспвиробників в принципі, то в 2016 році він ще діє, але з застереженнями. При операціях із зерновими та технічними культурами платник податку тепер буде 85% податку перераховувати в бюджет, і лише 15% ПДВ залишиться в його розпорядженні. Для компаній у сфері тваринництва співвідношення більш поблажливе - 20% на користь бюджету і 80% - платнику податків. По іншим операціям сплата податку буде ділитися в пропорції 50% на 50%. При цьому, якщо підприємство здійснює декілька видів діяльності (як в сфері АПК, так і паралельно в інших галузях), то підсумкові суми, що підлягають розподілу, розраховуються виходячи з питомої ваги кожного виробничого напряму.
Відшкодування
Ключова зміна для компаній, що претендують на повернення ПДВ - скасування норми, яка вимагала, щоб платник був зареєстрований не раніше, ніж за 12 місяців до моменту, коли він подав заяву на відшкодування, і ліквідація умови, згідно з яким сума оподатковуваних операцій має бути менше суми, заявленої до повернення.
Крім того, з 1 лютого поточного року з'явиться два реєстру для бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Перший буде призначений для тих платників, які мають право на автоматичне повернення, другий - для всіх інших.
Тим не менше, для всіх компаній (незалежно від реєстру) для підтвердження сум відшкодування передбачені перевірки (камеральні або документальні), які проводяться співробітниками Державної фіскальної служби протягом 30 днів з дати подання декларації з ПДВ.
Правда, перевірки не є обов'язковими. Тому в такому випадку сума відшкодування буде вважатися узгодженою з моменту закінчення строку, протягом якого до платнику могли звернутися ревізори.
Крім цього підприємства, які претендують на автоматичне відшкодування, додатково перевіряються на предмет відповідності критеріям, які дають право на повернення ПДВ "автоматом".
А що після 2016 року?
В уряді, як і раніше сильні настрої щодо проведення у поточному році повноцінної податкової реформи. Зокрема, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк буквально днями заявив, що новий Податковий кодекс має запрацювати вже з 1 січня 2017 року.
Питань податку на додану вартість в ньому буде приділено велику увагу, оскільки Кабмін і ГФС серйозно націлені вилучати так звані "тіньові" суми ПДВ (за словами Яценюка, тільки за 2015 рік бюджет додатково отримав 40 млрд гривень завдяки боротьбі зі схемами). Це означає, що слід очікувати подальшої ліквідації пільг, більш жорсткого контролю сплати податку та його адміністрування. А що вступили в 2016 році зміни - лише перший до цього крок.
І бізнес, загалом, не проти розумних нововведень і прозорою сплати податку. Але законодавцям, переписуючи ПКУ в черговий раз, не варто забувати, що платники все ще вимагають розібратися з проблемою вилучення обігових коштів на ПДВ-рахунку (з'явився з 2016 року у формулі овердрафт, на жаль, її не вирішують), повністю позбавити податківців можливості "ручного" втручання в адміністрування ПДВ, а також наполягають на більш чітких і позбавлених корупції механізмів відшкодування
