ua en ru

Призначення Бальцеровича та Ковальчука: ставка на реформи

Призначення Бальцеровича та Ковальчука: ставка на реформи Найбільше від влади зараз чекають результативних реформ
Незважаючи на неспішність, з якої країна зазвичай виходить із травневих свят, тиждень видався на славу в плані політичних кадрових рішень. На тлі гостросюжетного призначення генпрокурором Юрія Луценка ледве не загубилися інші, не менш знакові події.

Незважаючи на неспішність, з якої країна зазвичай виходить із травневих свят, тиждень видався на славу в плані політичних кадрових рішень. На тлі гостросюжетного призначення генпрокурором Юрія Луценка ледве не загубилися інші, не менш знакові події.

Так, на цьому тижні призначений другий представник президента в Кабміні. Ним став перший заступник голови АП Віталій Ковальчук. На перший погляд, мова йде про призначення на технічну посаду. Принаймні, такою вона завжди вважалася. Однак експерти думають інакше: процес реформ, що загальмувався при Яценюку і викликав не одну хвилю "зради" в соцмережах, може отримати нове прискорення.

Реформатори-іноземці

У попередньому українському уряді одразу кілька міністрів-іноземців претендували на роль головного реформатора: Яресько, Абромавічус, Квіташвілі. Результат відомий. Незважаючи на розмови про входження в уряд Івана Міклоша, а також – про можливе прем'єрство Лєшека Бальцеровича, в цьому уряді не з'явилося жодного іноземця-міністра.


Між тим, 25 квітня вони обидва, а також Віталій Ковальчук, увійшли до складу Національної ради реформ. Тоді ж Бальцерович був призначений представником президента в КМУ.

Можливості Міклоша і Бальцеровича добре відомі в Україні. Зокрема, словацький реформатор в 2004 році був визнаний лондонським журналом Euromoney кращим міністром фінансів в світі. Другий – визнаний батько польського дива.

А ось поява в цій команді реформаторів-іноземців непублічного технократа і за сумісництвом першого заступника голови АП Віталія Ковальчука вимагає окремого пояснення.

Who is mr. Ковальчук?

Більшість інформації про Віталія Ковальчука, яка знаходиться в публічному доступі, зводиться до двох позицій: створив політичну партію "УДАР" Кличка і керував президентською виборчою кампанією Порошенка, який переміг у першому турі. Трохи пізніше став першим заступником глави Адміністрації Президента.

З того, чим займався Ковальчук в "дополітичний" період, з офіційної біографії відомо, що у 2001-2005 рр. він працював в "Укрнафтопродукті". Спочатку першим заступником голови, а пізніше – головою правління холдингової компанії.

У 2006 р. "Укрнафтопродукт" продала мережу заправок компанії Шелл. Безпосередньо це ніде не сказано, але зрозуміло, що такі угоди готуються не один рік і передпродажна підготовка випала на період, коли "Укрнафтопродуктом" керував Ковальчук.

З мережі заправок почалася історія Шелл в Україні. Пізніше компанія почала розробки сланцевих родовищ газу, покликаних стати основою незалежності України від російського газу. Продовженню цих розробок частково завадила війна на Донбасі. У Харківській області, за словами тамтешнього губернатора, процес триває.

Ковальчук серед тих, кому довелося з ним працювати, вважається міцним політичним менеджером. Як і у будь-якого іншого впливового і непублічного представника влади – його образ у медіа дещо демонізований. Але в силу вже згаданої непублічності, спростовувати чутки Ковальчук не поспішає.

Як відомо, йому належить авторство ідеї "Кличко – мер Києва, Порошенко – президент" та її реалізація. У підсумку, Віталій Володимирович підтримав Петра Олексійовича і обидва зуміли без зайвого, потенційно фатального для себе, так і для країни на той час, протистояння успішно обратися. У підсумку, також не без сприяння Ковальчука, Кличко очолив спільну з президентом політичну силу "Солідарність" і вдруге поспіль був обраний на посаду мера Києва.

Ковальчук відомий, як результативний комунікатор у владі, зокрема – з квітня минулого року, коли він став виконавчим секретарем Ради регіонального розвитку, на ньому регулярні контакти з представниками регіональної влади: губернаторами, мерами великих міст, бізнесом та ін.

Також в послужний список Ковальчука входить поява на українському ринку компанії з виробництва автокомпонентів Fujikura. Як зазначала народний депутат Оксана Юринець, перший заступник голови АП зіграв ключову роль в організації переговорів президента з менеджментом компанії. Відкриття заводу на Львівщині відбулося в квітні цього року. Такою ініціативою Ковальчук підтвердив свої можливості в частині залучення інвесторів.

Реформаторський тандем

З призначенням на посади прем'єра Гройсмана і генпрокурора Луценка для президента розпочався новий період: якщо раніше весь негатив можна було списувати на дії Яценюка і інших політсил, то зараз все, що відбувається, люди пов'язують з однією людиною – главою держави. Ситуація несе в собі як великі можливості, так і великі репутаційні ризики. Судячи з усього, у президента це прекрасно розуміють.

Кабмін в цьому відношенні відіграє ключову роль: реалізація більшості рішень проходить через нього. Фактично, від успіхів або неуспіхів уряду залежить доля президентської команди.

Найбільше від влади зараз чекають результативних реформ. І саме з реформами експерти пов'язують посилення позиції Президента в Кабміні Ковальчуком, який разом з новими повноваженнями залишається при тих же посадах і впливу в АП.

За словами директора Інституту глобальних стратегій Вадима Карасьова, призначення Ковальчука представником президента в Кабміні свідчить про намір посилити реформаторський вектор у роботі уряду. "Ідеї та пропозиції реформаторів потребують практичної реалізації. Тому Президент посилив реформатора-стратега Бальцеровича технократом-практиком Ковальчуком", – зазначив він.

Політолог Андрій Золотарьов вважає, що Ковальчук буде адаптувати ідеї Бальцеровича під українські реалії. "Насамперед, потрібно буде перевести їх на зрозумілу Кабміну мову – мову конкретних рішень, відповідальних виконавців та контрольних термінів", – впевнений він.

У той же час, політолог Віктор Небоженко назвав призначення "засланням Ковальчука в Кабмін".

Враховуючи, що нові повноваження Ковальчука лише розширюють наявні – він раніше перший заступник глави АП – можна припустити, що представник президентської команди, навпаки, отримав додаткові можливості впливу на ситуацію в країні.

Політолог Володимир Фесенко підтвердив це припущення. "Якщо оцінювати персонально, то і в нинішній структурі влади Ковальчук є однією з найвпливовіших фігур в Адміністрації президента і у владі", – зазначив він.

У цілому, для самого Віталія Ковальчука це призначення може стати новим кроком у кар'єрі – з розширеними можливостями і в стократ збільшеною відповідальністю.