Нацбанк не знає скільки коштує гривня
Сплески валютної паніки неминучі
У Нацбанку ніхто навіть не намагається контролювати курс гривня-долар в обмінниках. Більш того, в регуляторі самі намагаються зрозуміти, скільки сьогодні коштує гривня, і на скільки часу вистачить 5 млрд дол. першого траншу МВФ.
День 5 лютого став для українського валютного ринку історичним. Саме тоді Національний банк відмовився від так званого індикативного курсу та проведення валютних аукціонів, що спровокувало найбільшу хвилю девальвації за весь час існування гривні. Наприклад, вже 25 лютого в обмінних пунктах банків за долар просили майже 35 гривень, а на "чорному ринку" курс переступив позначку в 40 гривень.
Правда, до початку весни паніка вляглася. НБУ почав більш ретельно перевіряти заявки імпортерів на купівлю валюти, підвищив облікову ставку до 30%, затиснувши банкам ліквідність, і затвердив знакову постанову №160, яка також ускладнила доступ до валюти. Крім того, 11 березня Рада директорів МВФ схвалива виділення Україні 17,5 млрд дол. допомоги.
Здавалося б, все грає на руку стабілізації гривні, і спекулянти можуть сміливо вирушати на пенсію. Але механізм курсоутворення на вітчизняному валютному ринку все одно більше, ніж дивний.
Взяти хоча б різницю між готівковим і міжбанківським курсом. Спред досягає 15-20%. І НБУ на це явно закриває очі, хоча глава Нацбанку Валерія Гонтарєва запевняла, що з відміною індикатива готівковий і безготівковий курси будуть невблаганно зближуватися.
На всяк випадок
У кожної сторони, зрозуміло, своя правда. Банкіри пояснюють значний розкид курсів необхідністю хеджувати ризики.
Практично всі опитані РБК-Україна представники українських банків заявили про те, що широкий спред - данина непередбачуваній поведінці гривні і своєрідна подушка безпеки. І вона необхідна на той випадок, якщо ринок знову почне валитися. Причому, якщо звернути увагу на динаміку курсу, спред значно розширився саме після того, як гривня пройшла пік своєї девальвації.
Однак, таке пояснення - лише видима сторона медалі. Щоб побачити зворотний бік, потрібно звернути увагу на міжбанк. Курс, який ми бачимо там - це спроба зафіксувати вартість національної валюти вручну. І цей курс не відображає реальної вартості гривні. Фактично, це ціна, за якою її купують імпортери, причому - далеко не всі.
Згідно з останніми обмеженням НБУ, заявки на оплату імпорту від 50 тис. дол. підлягають перевірці (раніше ця сума була вдвічі вищою). Однак, як кажуть джерела РБК-Україна в НБУ, доводиться перелопачувати абсолютно всі заявки. Причому, головне завдання такої ревізії - знайти причину для відмови. Аж до формальних ком і помилок у словах.
Зі спредом за курсами купівлі та продажу готівкової валюти окрема історія: його просто ніхто не контролює. Хоча поки діяв індикативний курс, спред за готівковим курсом в обмінниках не повинен був перевищувати 5%. Зараз ця вимога не дотримується.
При цьому співрозмовник з НБУ зізнається, що в Центробанку на таку шокуючу різницю курсів (див. графік) просто закривають очі. Мовляв, виявляють розуміння, що банкам зараз і так несолодко. А також самі хочуть розуміти, яка ціна сьогодні реальна ціна гривні.
Динаміка готівкового курсу гривні до долара, і рівень спреду між курсами купівлі та продажу валюти**
* по данным finance.ua
Сила напряжения
І все ж, тямущість Нацбанку має цілком конкретну назву. Ім'я їй - МВФ. Незважаючи на всім відому вимогу Фонду домогтися плаваючого, вільного курсу гривні, після лютневого сплеску з'явилося додаткове побажання. А саме: регулятор повинен був довести свою дієздатність, погасити паніку і привести гривню до тями, вийшовши на курс в рамках 22 грн/дол. Чому саме це значення?
Як пояснюють представники НБУ, МВФ відмовлявся давати гроші в умовах валютного хаосу, оскільки розумів, що фінансування незмінно піде на гасіння пожежі. Це означає лише короткостроковий ефект, після чого девальвація почне новий виток та золотовалютні резерви знову спорожніють. У той час як 22 грн/дол. - саме той компромісний варіант, який влаштовував обидві сторони.
Підтверджують цю інформацію і в кулуарах Кабміну, де кажуть, що і держбюджет-2015, і програма з МВФ передбачають той самий курс "22", тому НБУ всіма силами прагнув повернути гривню саме до цього значення. В іншому випадку, вартість зовнішніх боргів України виявиться значно вищою, що вимагатиме все нових вливань, і знову поставить країну під загрозу дефолту, а співпрацю з МВФ - під сумнів.
Звідси черговий виток адміністративних заходів. І підвищення облікової ставки, і пильна увага до експортерів, і згадана вже постанова №160, яка:
- накладає суттєві обмеження на продаж валютної виручки експортерами;
- вимагає продавати 75% валютних доходів на міжбанківському ринку;
- забороняє банкам скуповувати безготівкову валюту більш ніж на 0,1% регулятивного капіталу в день, а клієнтам - купувати її для виплати дивідендів і навіть отримувати валютні депозити у доларах або євро (вони будуть конвертуватися в гривню).
Але ні банкіри, ні представники Нацбанку не наважуються говорити про те, що буде з гривнею після приходу грошей МВФ.
5 млрд дол. першого траншу вистачить максимум на 1-2 місяці, щоб зняти видиму паніку. Але напруга і високий попит на валюту залишаються, а "чорний ринок" лише підігріває їх. Тому, чергові сплески неминучі.
А у НБУ, як показала практика, можливостей для їх гасіння майже немає.
Особливо якщо врахувати, що кошти фонду будуть в основному спрямовані на погашення попередніх боргів і спонсорування НАК "Нафтогаз України".
Плюс до всього, місія МВФ буде щоквартально переглядати умови співпраці з Україною - і отримати нові транші буде зовсім непросто.
Так що, чекаємо травня, а з ним, можливо, чергової валютної паніки.
