Наталія Яресько: Спрощена система оподаткування залишається
Міністр фінансів розповіла, як буде реформовано єдиний податок
Міністр фінансів України Наталія Яресько впевнена, що домовленість про реструктуризацію боргу з іноземними кредиторами - єдине адекватне рішення, яке ми могли прийняти. Оскільки, вважає глава Мінфіну, у цьому випадку ми не відрізали себе від зовнішніх ринків запозичень і мотивували зарубіжних кредиторів брати участь в економічному зростанні України.
"Кредитори стають нашими союзниками, інвестиційна сфера зараз зацікавлена у зростанні, тому що без неї вони нічого не отримають у майбутньому", - сказала, зокрема, у інтерв'ю РБК-Україна Наталія Яресько.
Вона зазначила, що ми вже перебуваємо в технічному дефолті, але після обміну облігацій позик на нові рейтинг України автоматично підніметься.
Також у другій частині інтерв'ю РБК-Україна міністр фінансів розповіла, як буде реформовано єдиний податок, коли буде скасовано спецрежим з ПДВ для аграріїв, наскільки зростуть акцизи на алкоголь, тютюн і імпортні автомобілі.
У першій частині інтерв'ю Наталія Яресько розповіла РБК-Україна про засади майбутньої податкової реформи.
РБК-Україна: Що буде з військовим збором?
Наталія Яресько: Він залишиться. Ми поки що ще на війні.
РБК-Україна: ПДВ 20% залишається, але при цьому ліквідуються всі пільги. Вже було багато нарікань з приводу скасування спецрежиму для аграріїв - парламент не підтримав цю ідею. Як далі ви бачите цей процес, як будете доводити необхідність скасування і які компенсатори сільгоспвиробникам передбачаєте?
Наталія Яресько: Будь-яку підтримку будь-якої галузі ми повинні проводити через видаткову частину бюджету. Не через викривлення податкової системи.
Якщо ми готові і у нас в пріоритеті підтримка малого фермерства, то повинні це робити через механізм прямих дотацій. У системі залишається фіксований сільгоспподаток, але ми хочемо обмежити річний оборот 2 млн грн.
Я впевнена, що зможу довести, що пільга, яку ми даємо через спецрежим, йде не малим фермерам, а великим підприємствам, які в змозі на сьогоднішній день відраховувати гроші до держбюджету.
Всі галузі економіки переживають складні часи. У 2014 році через надання податкових пільг сільгоспгалузі, держбюджет України недоотримав 18,2 млрд грн.
Оскільки рентабельність аграрного бізнесу зростає, зростають і обсяги наданих пільг. Тому я впевнена, що агросектор, який важливий для України, який дуже конкурентоспроможний, може приймати участь в загальній податковій системі.
РБК-Україна: На одному із засідань податкового комітету Ради, представники аграрної галузі чітко заявили: якщо Мінфін скасує спецрежим - вони підуть у тінь.
Наталія Яресько: З системою електронного адміністрування ПДВ вони не зможуть отримати відшкодування податку.
Якщо ми говоримо про тих, хто не готовий взяти на себе відповідальність, то це інше питання. Зрештою, ми всі повинні брати участь у підвищенні рівня економіки. Нам потрібно працювати на країну.
Аграрний сектор, частка якого у ВВП становить 8-10%, платить менше 2% в бюджет. Не є справедливим надання пільг саме тієї галузі, яка відчуває себе краще всіх.
РБК-Україна: Як ви бачите вирішення проблеми з відшкодуванням ПДВ, в тому числі, з боргами попередніх років, який складає вже більше 20 млрд грн? У ДФС була пропозиція повернутися до випуску облігацій.
Наталія Яресько: Це додаткові витрати в розмірі 1 млрд дол., які ми повинні були б в наступному році передбачити. Але, думаю, що будемо не в змозі додати їх.
Ми будемо у вересні починати переговори з МВФ, і разом будемо думати, як вирішити це питання назавжди. Якщо ми не будемо в змозі закрити проблему з видаткової частини бюджету, то потрібно думати про інші можливості.
Це облігації або щось ще - це ми обговоримо з МВФ. Важливо не збільшувати наше боргове навантаження.
РБК-Україна: Що зараз пропонує МВФ, щоб закрити цю проблему назавжди?
Наталія Яресько: Не знаю поки. Я думаю, що буде випуск облігацій, але з гарантією, що ми не потрапимо знову в борги.
Треба базуватися, насамперед, на тому, що стара, не електронна система, допускала можливість для фіктивного ПДВ, створювала проблему з накопиченням заборгованості з відшкодування ПДВ. Нова система зменшує це на 70-80%.
Взагалі, повинно бути менше суб'єктивності, менше можливостей для фіктивного ПДВ і менше можливостей для формування боргів. Тобто, ми системно і структурно змінили ситуацію, щоб ніколи не повертатися до старої практики. А далі вже електронне відшкодування ПДВ у повному обсязі і автоматично.
Ми пропонуємо зараз для малого бізнесу підвищення рівня обов'язкової реєстрації з 1 млн грн до 2 млн грн обороту. І це позитив для них.
Я почала ділову кар'єру в Україні з підтримки малого бізнесу, я вірю в малий бізнес і намагаюся надати їм додаткові можливості.
РБК-Україна: Чи плануєте ви ще зміни в систему електронного адміністрування ПДВ? Тому що надходять факти, що, наприклад, з допомогою посадових осіб все одно можливо вносити податкові накладні з від'ємним значенням.
Наталія Яресько: Так, я про це почула вперше недавно - і представила ці факти главі ДФС (Роману Насірову, - РБК-Україна).
РБК-Україна: Тобто, він не знав цього?
Наталія Яресько: За його словами, це категорично неможливо. Якщо хтось знає, як це можливо, то нехай розкажуть.
РБК-Україна: Голова податкового комітету ВР Ніна Южаніна відкрито говорить, що є регулювання в ручному режиме.
Наталія Яресько: Так, я знаю, але я хочу бачити це сама. Тому що на місцевому рівні немає допуску до системи, тобто, на місцевому рівні це неможливо. Повинно бути централізовано.
РБК-Україна: Відповідальність податківців за такі факти буде прописана?
Наталія Яресько: Це кримінальна відповідальність, і вона прописана в законі.
РБК-Україна: Вам особисто відомий хоч один випадок, щоб, наприклад, податківець сів за ґрати за неправомірні дії?
Наталія Яресько: Я буду працювати з ДФС. Якщо такі факти з'являються, треба про це повідомляти прокуратуру.
Якщо хтось грає з системою, то це неприйнятно. Ми створили систему, щоб уникнути подібних випадків.
Якщо є факти, я прошу всіх повідомити мені особисто. Поки ніхто мені жодного конкретного прикладу не подав, навіть пані Южаніна. Можливо, у неї є ця інформація, але мені не подавали.
Я готова її дослідити і представити прокурору.
РБК-Україна: Податок на прибуток - 20%. Оподаткування розподіленого прибутку - не наша модель?
Наталія Яресько: Ні. Це справедливість між різними системами.
Але ще хочу сказати, що до податку на прибуток ми додаємо т. зн. прискорені розширені амортизації. Зараз в Україні висока інфляція, тому у нас буде прискорена амортизація, яка піде на зниження оподатковуваного прибутку.
Про це просив Президент, тому ми будемо пропонувати форму т. зн. інвестиційного податкового кредиту - заохочувати бізнес вкладати в нові технології на виробництві. Не ремонт, а нове, за принципом plant - property - equipment (обладнання - заводи - майно).
Ця модель використовується в різних країнах, особливо в такі важкі часи для зменшення бази оподаткування, якщо гроші вкладені в нові виробничі потужності.
РБК-Україна: При ввезенні обладнання будуть якісь пільги?
Наталія Яресько: Ні, пільги я не передбачаю.
РБК-Україна: Давайте обговоримо блок реформи щодо оподаткування автомобілів, нерухомості.
Наталія Яресько: Ми змінюємо існуючий транспортний податок, на нього було дуже багато скарг. Ідея була хороша, але вона виявилася не дуже ефективна.
РБК-Україна: Йдеться про ці 25 тис. грн щорічно, якщо автомобіль старший п'яти років?
Наталія Яресько: Так. В базі оподаткування повинні були бути люксові машини.
Але, коли виявилося, що орієнтир іде на об'єм двигуна, то в базу не потрапляли люксові авто або транспортні засоби преміум-класу, а, наприклад, деякі застарілі машини з дизельним двигуном, які зовсім не є авто преміум або люкс-класу.
З іншого боку, деякі люксові автомобілі не мають такого великого об'єму двигуна. Porsche Cayenne, наприклад. Тобто, ми не досягли нашої мети з тим податком.
РБК-Україна: І що в підсумку пропонуєте?
Наталія Яресько: Ми пропонуємо обкладати тільки конкретний список машин люкс і преміум-класу до п'яти років, який буде встановлений Кабміном. На них єдина ставка - 25 тис. грн. А все інше - потрапляти не буде. Наприклад, Maserati потрапить у цей список.
З нерухомості - ми залишаємо неоподатковувану пільгу, але пропонуємо місцевим органам влади передбачити в законі можливість включати т. зв. податок на люксові квартири понад 350 кв. м і будинки понад 500 кв. м.
І тут знову ставка 25 тис. грн в рік.
РБК-Україна: На перевищення?
Наталія Яресько: Якщо у вас квартира понад 350 кв. м - ви платите 25 тис. грн у рік. Якщо у вас будинок, будівлю площею понад 500 кв. м - ви теж платите 25 тис. грн.
РБК-Україна: Це паралельно з тими ставками, які діють зараз?
Наталія Яресько: Так.
РБК-Україна: Що з пільгами по нерухомості, в тому числі, комерційній?
Наталія Яресько: Ми пропонуємо зняти обмеження на комерційну нерухомість і дати можливість на місцевому рівні вирішувати, що вони хочуть обкласти податком, а що - ні.
Це частина подальшої децентралізації, ми даємо можливість на місцевому рівні самим визначати, що і як обкладати податком.
Ми збільшуємо можливий податок, тобто, межа, з 2% до 3% - і прибираємо пільги. А вони вже хай самі вирішують, чи є така необхідність для бюджету, оцінюють стан бізнесу, можливості платників податків.
Вони це краще знають, ніж ми.
РБК-Україна: Наскільки ефективно податок на нерухомість зараз працює?
Наталія Яресько: Поки не можна сказати, що він зараз працює ефективно, але поліпшується з кожним днем. Тут важко зібрати базу даних.
Але якщо б ми не почали, поліпшень не було. Тепер я впевнена, що скоро все зміниться.
РБК-Україна: Яким чином ви плануєте оподатковувати предмети розкоші? Раніше звучали ідеї обкладати їх додатковим акцизом на кордоні.
Наталія Яресько: Я пробувала врахувати всі ці яхти, вертольоти і т. д. Справа в тому, що більшість з них не зареєстровані в Україні.
Адміністрування і пошук тих, кому вони належать, нам би коштувало більше, ніж податки, які ми могли б отримати. Тобто, поки я не бачу плюсів від додаткових податків від цих форм.
РБК-Україна: Ви сказали, що компенсувати зниження ставки ЄСВ і ПДФО уряд буде, зокрема, за рахунок підвищення податкового навантаження на підакцизну галузь. Який рівень підвищення варто очікувати?
Наталія Яресько: На бензин ми не піднімаємо акциз.
За тютюнової галузі запропонували підвищити специфічну ставку на 40% у 2016 році. Це суттєве збільшення. Але навіть при цьому ми не досягнемо європейського рівня.
З однієї точки зору, ринок залишається конкурентним. З іншого - це нормальний підхід для тих товарів, які є шкідливими в будь-якій країні.
Їх називають по-англійськи sintax, від слова sin - гріх. І це називається не акциз, а sintax - податок на гріхи. Тому що його не будуть платити, якщо не будуть курити сигарети.
РБК-Україна: А якою буде зростання протягом п'яти років? Україна взяла на себе зобов'язання протягом цього часу привести ставки у відповідність з європейськими.
Наталія Яресько: Ставка збільшиться з 2017 року до 2020 року - на 7% щорічно. І до 2020 року вона буде становити 429 грн за 1 тис. штук.
У 2016 році - 40%. Але тут ще й індексація ставок. Якщо б ми тільки індексували, було б десь 27%.
Тобто, це не з нуля. 27% - це індексації, а 40% - вже з збільшенням.
РБК-Україна: А з алкогольної галузі?
Наталія Яресько: 50% у 2016 році. За лікеро-горілчаним виробам зростання в півтора разу, а в подальшому - щорічно на 5%.
РБК-Україна: Чи не очікуєте ви після такого різкого підвищення збільшення обсягів тіньового ринку підакцизних товарів?
Наталія Яресько: Ні. Якщо ми покращуємо електронну систему з акцизами, думаю, ми це питання закриємо.
РБК-Україна: Різке підвищення ставок було і по рентних платежах на видобуток газу, хоча бізнес тоді попереджав про зниження обсягів видобутку. Уряд бізнес не почув, але пізніше визнав свою помилку.
Наталія Яресько: Ми визнали помилку ще в березні, коли домовилися з МВФ - і вже тоді взяли на себе зобов'язання змінювати ставки з 1 січня 2016 року.
Ми з самого початку розуміли, що це був тимчасовий підхід. В процесі ми були переконані, що без цього не закриємо дірку в бюджеті.
Але я впевнена, що для країни, для нашої незалежності від імпортерів, для видобутку і для економіки в цілому - краще зараз зменшити.
Ми подали в липні законопроект із зменшенням ставки до 20% і 10%, в залежності від глибини покладів, але з додатковою надбавкою за нових родовищ. За діючими проектами - до 29% і 14%.
І це враховано у податковій реформі, просто ми там будемо робити деякі коригування. Але 29% і 14% дає нам в наступному році мінус в бюджет приблизно в 6 млрд грн.
Тому коли я кажу, що наша податкова модель дає приблизно мінус 30 млрд то це і враховує мінус від поліпшення для інвестицій у сфері газовидобутку. І краще зараз вкласти 5-6 млрд грн, щоб отримати більший ефект в наступному році.
Мінус є і в цьому році, тому що в минулому році ми перестали освоювати нові свердловини. За моїми прогнозами, будемо бачити плюсовій ефект від зменшення ренти тільки через рік.
РБК-Україна: Багато експертів говорили, що цей законопроект став результатом переговорів у Вашингтоні, що американські компанії наполегливо рекомендували це зробити.
Наталія Яресько: Ні, американський уряд нічого конкретно не рекомендував, як і американські компанії. Це результат співпраці з МВФ, який дав три різних моделі на вибір.
Ми опрацьовували це питання з робочою групою - існуючими українськими та іноземними фірмами. Я не знаю, чи є хоча б одна американська компанія з них.
Ми просто заявили про це в Америці на інвестиційній конференції - і це були хороші новини, ми нарешті почули бізнес.
РБК-Україна: У малого та середнього бізнесу є побоювання, що ліквідують або істотно переглянуть спрощену систему.
Наталія Яресько: Спрощена система залишається.
На 1 групі залишиться бізнес з оборотом менше 300 тис. грн. Це бізнес, який працює на ринках або щось робить своїми руками.
Я пропоную несуттєве збільшення податку, зважаючи на зменшення ЄСВ.
Ми з'єднуємо 2 і 3 групи в нашій моделі, але обмежуємо їх оборотом до 2 млн грн. І це тільки для фізосіб.
Юридичним особам з оборотом до 2 млн грн деякі обмеження знімаємо.
Але я хочу підкреслити, що не буде обмежень на те, що 2 група не зможе надавати послуги юридичним особам. Ця група буде мати можливість працювати, надавати послуги юридичним особам і не мати проблем.
Чому ми зменшили до 2 млн грн? Підприємець-фізична особа, яка заробляє більше 2 млн грн - це вже не малий бізнес.
10 років тому спрощена система працювала дійсно на малий бізнес, а потім раптово вони збільшилися обсяги обороту до 20 млн грн. Тепер люди отримають можливість вибирати: спрощена система або ПДФО.
Це питання справедливості. Чоловік, який працює на заводі і має на тому ж рівні зарплату, наприклад, не має право вибирати, а бізнесу ми говоримо - вибирайте.
По базі даних, у нас більше 95% "спрощенців" з доходом до 1 млн грн. Ми робимо межу в 2 млн грн - і це охоплює понад 90% фізосіб, які зараз на єдиному податку.
РБК-Україна: Від Кабміну звучить така риторика, що бізнес - злочинці, "єдиноподатники" - злочинці, які мінімізують податки і т. д. Але як бути з такою інформацією, що Петро Порошенко і перший заступник голови фракції БПП Кононенко пов'язані з офшорною компанією Intraco Management LTD, через яку регулярно проходять великі суми валюти невідомого походження? Всі хочуть виходу з тіні, але коли такого рівня керівники займаються оптимізацією, то що робити?
Наталія Яресько: Мені нічого про це невідомо.
РБК-Україна: Коли до парламенту буде подано проект податкової реформи?
Наталія Яресько: Нам потрібно ще узгодити текст в Кабміні і узгодити з МВФ в середині вересня.
РБК-Україна: Раніше, ніж з ними не погодимо, до парламенту не потрапить документ? А проект держбюджету на 2016 рік поки формується на старій податковій базі?
Наталія Яресько: Так, поки немає іншого варіанту, формуємо на основі чинного законодавства.
РБК-Україна: Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк доручив до кінця року провести роботу по реструктуризації податкового боргу. Хто в списку найбільших податкових боржників, чи активізувалася робота з ними?
Наталія Яресько: Це список з 20 компаній, включаючи "Енергоатом", вугільні фірми. До кінця вересня вони повинні подати фінплан, план реструктуризації,а також сплати податку до кінця цього фіскального року.
Щоб залатати цю дірку, про яку я вам казала, в 100 млрд грн, ми повинні закривати податкові ями і контрабанду на кордоні, вимагати від наших держпідприємств зменшення корупції, збільшення податків і дивідендів в бюджет, скорочення витрат - через прискорення ліквідації центральних органів влади.
РБК-Україна: Але їх повноваження передаються на інші органи.
Наталія Яресько: Не завжди. В цьому році ми скорочуємо 20% від чисельності в уряді.
До того ж, думаю, нам потрібно більше говорити про те, і цього чекає громадськість, що не тільки будуть заарештовані або конфісковані активи Януковича, а що гроші дійшли до бюджету.
Але я розумію, що це може бути одноразова акція.
РБК-Україна: чи Є розуміння, де ці активи перебувають, і на яку суму?
Наталія Яресько: Я не знаю. Заарештовано активів на 1,3 млрд дол., або на 30 млрд грн. Говоримо поки тільки про ці суми.
Це все одноразово, але поки ми чекаємо детінізації, таке одноразове фінансування дуже важливо для скорочення дефіциту бюджету.
РБК-Україна: Ваша команда домовилася про реструктуризацію боргу. Ви бачили шквал критики, що уряд переніс боргове навантаження на майбутні покоління, що вас і Яценюка потрібно звільнити. Що не так?
Наталія Яресько: Були три варіанти дій.
Перший - платити все, що ми юридично повинні за контрактами, за облігаціями. Якби ми це робили, у нас би не вистачало грошей.
МВФ прогнозує дірку в 40 млрд дол. за результатами наступних чотирьох років. У гривнях це близько 1 трлн.
Це взагалі не варіант - для наших дітей, наших пенсіонерів, для країни, яка перебуває під впливом військової агресії. Не платити військовим, не платити пенсії, не платити вчителям неможливо.
Другим варіантом був би мораторій, дефолт. Якщо б ми призупинили процес переговорів на тому рівні і анонсували мораторій, то зупинили переговори з ініціативи кредиторів не менше, ніж на 9 місяців, можливо - на рік.
Ми б залишилися в програмі МВФ і щодо мораторію. Це можливо. Але ми б розтягнули процес заохочення і поліпшення бізнес-клімату не менше, ніж на рік, були б в змозі незрозумілого мораторію і дефолту. Я не кажу вже про емоційний стан українців.
Третій варіант був домовитися і досягти всіх трьох цілей, щоб залишитися в програмі МВФ, і мати доступ до ринків капіталу. І одночасно залучити кредиторів, зробити з них союзників і інвесторів в нашу країну, розділити з ними борговий тягар. І тепер вони зацікавлені в рості і розвитку нашої країни.
Приводи перекладання виплати боргів на майбутні покоління. Ось вам приклад: чи готові ви сьогодні, як кредитор, дати мені 20% від вашої зарплати.
Я вам віддам борг через 25 років, якщо Україна буде рости більше 4-5% у рік. Дивна пропозиція, правда? Ніхто до цього не готовий. Ніхто не віддав би сьогодні 20% своєї зарплати в обмін на повернення через 25 років.
Тобто, я можу сказати нашим дітям, що це дає можливість зараз стати на ноги, стати потужною економічною країною. І, якщо ця економічна сила буде зростати у наступні 20-25 років , то це тільки завдяки тому, що в Україну прийдуть інвестори.
Тільки нашими зусиллями ми не зможемо досягти такий рівень зростання. Сьогодні ми нездатні платити за боргами, це важко зрозуміти, але це дійсно так.
Режим, який набрав ці борги, країна, що напала на нас і забрала 20% нашої економіки - ось, що ми маємо зараз. Я думаю, що кращого варіанту ми не могли б отримати.
Кредитори стають нашими союзниками, інвестиційна сфера зараз зацікавлена у зростанні, тому що без нього вони нічого не отримають у майбутньому.
Тому я з цією критикою абсолютно не згодна.
РБК-Україна: Коли іноземні інвестори готові повертатися з інвестиціями в країну?
Наталія Яресько: Це не залежить тільки від однієї реструктуризації.
РБК-Україна: Це правда, що міністр фінансів Росії Антон Силуанов при вашому телефонному дзвінку йому, сказав, що РФ не будемо вести з Україною переговори щодо реструктуризації? Була така інформації і, нібито, ви зробили це на прохання МВФ.
Наталія Яресько: Такого дзвінка не було.
РБК-Україна: Ви дзвонили в Росію кому-небудь, щоб вести переговори з реструктуризації?
Наталія Яресько: Ні, ми не ведемо переговори з окремими кредиторами. Була можливість всім кредиторам взяти участь у комітеті.
Четверо погодилися, деякі, включаючи російських холдерів, сказали "ні". Я ні з ким окремо не веду переговори.
РБК-Україна: Інвестбанкіри кажуть, що Мінфін - молодець, продав кредиторам повітря в майбутньому, грубо кажучи. Чому ви в уряді не очікуєте того, що зростання економіки буде більш 3-4%?
Наталія Яресько: Я не кажу, що зростання не буде більше 3-4%. Але якби 20 років поспіль зростання було б більше 3-4%, ми зробили б Україну інвестиційно привабливішою, ніж Дубаї, росли б швидше, ніж Китай.
Тобто, це просто нереально. Я готова на таке, ми будемо працювати. Я буду тільки рада, якщо це здійсниться, і я не боюся цих платежів.
Мова йде про реальний ВВП, не номінальний, це без інфляції, без всього. Якщо говорити про номінальні цифри, то треба говорити і про нульову інфляцію всі 20 років.
Але не буває такого ні в одній країні.
Але, знову ж таки, я тільки за те, щоб такий ріст був. І Україна цілком здатна була б їх платити.
РБК-Україна: Коли Кабмін подасть у парламент відповідний законопроект про реструктуризацію? Україна фактично буде в стані технічного дефолту.
Наталія Яресько: На днях.
Так воно і є, поки немає обміну на нові облігації ми в стані технічного дефолту. Але це лише технічно. Буде призупинення платежів.
Технічний дефолт по рейтингах вже є. Просто анонс про реструктуризацію з зменшенням боргів по рейтингах Fitch, Standard&poor's це автоматично підтвердило.
Але потім обмін відбудеться - і рейтинг автоматично підніметься.
Розмовляла Наталія Непряхіна
