Податковий пакет: акцизи, видобуток газу, ПДВ та інші депутатські нововведення

Вчора парламент прийняв у першому читанні зміни до Податкового кодексу, які вплинуть на дохідну частину державного бюджету. Схвалений депутатами перегляд ставок акцизного податку, рентних платежів, введення бюджетної дотації для сільгоспвиробників замість спецрежиму з ПДВ. Крім того, змінено порядок адміністрування роздрібного акцизу на паливо. І це лише частина пакету законодавчих змін у кодекс.

Вже завтра – 8 грудня – депутати планують ухвалити зміни у другому читанні, а також приступити до розгляду масштабних змін всієї податкової сфери. Серед цих змін - введення системи блокування податкових накладних, передача баз даних з Державної фіскальної служби в Мінфін, ліквідація податкової міліції.

Всі подробиці в матеріалі РБК-Україна

Мінус податкова міліція

Два дні в парламентському комітеті з питань податкової та митної політики йшли дискусії щодо пакета податкових правок, запропонованих урядом. Законопроект №5368, спрямований на поліпшення інвестиційного клімату, останні два тижні доопрацьовувався в робочих групах разом з депутатами, Мінфіном і бізнесом. В уряді його називають «антикорупційним». Норми цього документа передбачають передачу баз даних від ГФС в Мінфін, повернення до практики відшкодування ПДВ на підставі єдиного реєстру, податкові канікули для ново створених підприємств, можливість прискореної амортизації устаткування, а також ліквідацію податкової міліції.

Правда, варто обмовитися, що одномоментно ліквідувати податкову міліцію не вийде. Вона буде скасована лише після створення Служби фінансових розслідувань (СФР). Відповідний законопроект вже проходить погодження і поки «застряг» в Мін'юсті. «Ми про Мін'юст чуємо вже який тиждень. Невже йому не можна дати стусана, щоб цей процес прискорити?» - іронізує член комітету Тетяна Острікова («Самопоміч»). Втім, як заявляв в інтерв'ю РБК-Україна заступник міністра фінансів Євген Капінус, в міністерстві розраховують на те, що документ уряду вдасться внести до парламенту до нового року. Якщо він буде прийнятий, то через півроку нова, демилитаризированная СФР, зможе почати свою роботу.

Глобальні зміни в податковому законопроекті сталися з новою системою блокування податкових накладних. Її мета – припинити схемне «вкидання» податкового кредиту в систему. Комітет наполіг на тому, щоб блокування відбувалася автоматично, на підставі критеріїв ризику. Таким чином, виключається «ручне» управління. Протягом 5 днів у бізнесу буде можливість довести «правомірність» накладної. Для цього на центральному рівні буде створена спеціальна комісія, яка і буде приймати рішення про розблокування накладної. Якщо висновки комісії будуть не на користь підприємства, то бізнес може йти в суд.

Самі критерії ще повинен затвердити Мінфін, але, за попередніми даними, блокуватися не повинні накладні виробників, а також суми до 1 млн грн. Подібна система з весни цього року працює в Києві. За інформацією РБК-Україна, завдяки цій системі збір ПДВ збільшився на 2,7 млрд грн. Із заблокованих на 1,4 млрд грн накладних, левова частка сум виявилася «дутою». Докази в податкові органи платники надали лише на 290 млн грн. «Механізм, який зараз прописаний в законопроекті, викликає побоювання. Ми блокуємо накладні, але механізм не передбачає аналізу тільки на підставі критеріїв ризику, - зазначає перший заступник голови комітету Андрій Журжій («Самопоміч»). – Я переживаю, що «живі» підприємства стануть в чергу на підтвердження. Тому я би пропонував вводити систему, як у Києві: система відбирає, а податківці - аналізують».

Побоювання у ряда депутатів викликає і передача баз даних в Мінфін. «Ніхто так і не сказав, що з ними (базами – ред.) буде, куди їх передають? А що робити, якщо держпідприємства (буде створено для управління базами. – ред.) не буде? А чи будуть гарантії, що вдасться уникнути зловживань? Чи не буде збоїв?» - задається питаннями член комітету Андрій Антонищак (БПП). Відповідно до законопроекту, Мінфін буде лише адміністратором, наповнювати ж бази, як і раніше, буде ГФС. Острікова вважає, що ГФС повинна позбудеться всіх прав, а працювати з базами виключно після ідентифікації електронним ключем: «Поки цього немає – це половинчастий крок, але необхідний».

Законопроект №5368 був рекомендований комітетом до прийняття в першому читанні і в цілому. І вже завтра – 8 грудня, впевнена глава комітету Ніна Южаніна (БПП), він буде винесений на розгляд у сесійну залу.

Плюс ставки акцизів

Найбільшу кількість суперечок серед депутатів викликав законопроект №5132. У ньому переглядаються ставки податків, і тим самим він впливає на дохідну частину казни, тому його прийняти необхідно до затвердження проекту бюджету-2017. Вчора документ був затверджений у першому читанні, за нього проголосувало 229 депутатів. Друге читання планує в четвер. Але це радше формальність, так як в основі – рекомендації профільного комітету.

Їх суть в наступному. Ставка акцизу на пиво в наступному році зросте на рівень інфляції - 12% - до 2,78 грн/л. До голосування Мінфін наполягав на зростанні в 20%. «Наші аргументи були почуті, і ми вдячні комітету за це, - розповідає генеральний директор Carlsberg Ukraine Євген Шевченко. - Наші аргументи були об'єктивні: у минулому році пивовари найбільше постраждали від нерівномірного підвищення ставок на 100%. І в 2016 році наша галузь першою і єдиною серед інших підакцизних галузей, вийшла на ставки закріплені в Директиві ЄС. Більш того, навіть при підвищенні ставок на рівень інфляції, наш акциз, фактично, виходить на рівень Німеччині. Так що в нашому випадку немає сенсу продовжувати гармонізувати ставки, і, відповідно, стрибкоподібно підвищувати акциз. Особливо в світлі того, що з 2008 року виробництво пива в Україні знизилося майже вдвічі».

За даними «Укрпива», якщо в 2008 році обсяг виробництва становив 320 млн дал, то в 2016 році, за прогнозним розрахунком – 177 млн дал. Збитки першої трійки виробників в 2015 році склали майже 990 млн грн. «При більш високому підвищенні акцизу відбудеться ще більше падіння виробництва. Різниця надходжень при підвищенні акцизу на 20% і 12% складе близько 100 млн гривень, що у випадку з підняттям акцизу на рівень інфляції компенсується іншими податками - ПДВ, податком на прибуток, ПДФО, ЄСВ, сплата яких буде більше за рахунок обсягу реалізованої продукції», - додає в. о. генерального директора «САН Інбев Україна» Денис Хренов.

За словами генерального секретаря Європейської асоціації пивоварів П'єра-Олівера Бержерона, з 1 січня 2016 року Україна вже вийшла на мінімальну ставку акцизу для пива, на відміну від інших підакцизних товарів. Але кожна країна може встановлювати ставку і вище, при цьому Брюссель не може диктувати Києву, яку ставку встановити, європейські бюрократи можуть лише регламентувати нижню межу. Так само діяли Болгарія і Румунія - вони взяли перехідний період і протягом декількох років досягли мінімального значення акцизу, уточнює він. «Я б порадив звернути увагу на приклад Румунії. Кілька років тому виробників пива, яких і без того було небагато, задавили акцизом. Пивовари не справлялися з податковим навантаженням, що стало причиною падіння внутрішнього виробництва і зростання кількості імпортного товару. Незважаючи на опір з боку МВФ і Світового банку, румунський уряд знизил акциз, що допомогло стабілізувати галузь. Більше того, згодом МВФ схвалив такі дії», - розповідає Бержерон.

На 12% підвищаться ставки акцизу для виробників вина та слабоалкогольних напоїв. Більш істотно – до 20% - виросте акциз на спирт і складе 126,96 грн/л 100%-го спирту. Тут позиції Мінфіну і комітету в остаточній версії збіглися, хоча спочатку депутати все ж пропонували обмежиться індексацією. Голова асоціації "Укргорілка" Володимир Остапюк вважає це рішення убивчим для ринку, так як в алкогольній галузі найнижча фіскальна віддача від акцизного податку серед усіх підакцизних товарів. Але, при цьому, найвищий відсоток «тіньового ринку» – 50%. Наприклад, у 2014 році ставки на лікеро-горілчані вироби (ЛГВ) збільшилися на 42,5%, а надходження впали на 3%. У 2016 році навантаження зросло на 50%, а Мінфін розраховує отримати на 4,5% більше надходжень, ніж роком раніше.

«З року в рік фахівці Мінфіну прогнозують небувале зростання надходжень від акцизного податку за ЛГВ, значно його збільшуючи. І кожен рік ці фахівці помиляються. При цьому, на скільки б не збільшували ставку, надходження в бюджет тримаються на рівні 5,3-5,7 млрд грн, - пояснює Остапюк. - На жаль, це рішення матиме виключно негативні наслідки. За період 2010-2015 років обсяги легального виробництва скоротилися на 66,5%. І 2016 рік ми плануємо закінчити з обсягом виробництва на 20% менше. Росте тільки ринок фальсифікату. Україна метається в пошуках інвесторів, декларує ослаблення податкових зобов'язань, і при цьому фактично вбиває місцевих виробників. У нинішньому році у кілька разів скоротилася кількість ліцензій на провадження алкоголю, такими темпами в 2017 році їх може зовсім не бути, а ринок повністю піде в «тінь»».

Не у захваті від ухваленого рішення і виробники тютюнової продукції, для яких ставки акцизу також були підвищені. В першому читанні проголосований зростання специфічної ставки на 40%, адвалор залишився колишнім – 12%, хоча спочатку Мінфін пропонував збільшити її до 42-44% і 15% відповідно. «У вересні ми прийшли з пропозицією підвищити ставку на 20%, це більше, ніж інфляція. В результаті отримали 40%, хоча це і краще, ніж спочатку прописані в законопроекті. Мінфін помиляється, кажучи про те, що ринок росте. Зростає контрабанда і відтік до Європи "тіньових" сигарет. Україна одна із лідерів з постачання в ЄС контрабандних сигарет, а штрафи платить виробник», - розповідає директор відділу корпоративних питань і комунікацій JTI Україна Олександр Когут. За його словами, навіть всередині країни вже можна говорити про тенденції зростання тіньового сектора – до 10%, хоча раніше цей показник тільки падав. Мова йде про прифронтові області, де в роздрібі нелегально продаються контрафактні сигарети походженням з самопроголошених «ДНР» і «ЛНР», а також контрабанда. ««Хамадей» (фабрика в Донецьку. – РБК-Україна) ніхто ж не закрив, що вони там випускають ми можемо тільки здогадуватися. Такі сигарети вдвічі дешевше, ніж легальні», - зазначає Когут.

Вартість сигарет в роздрібі зросте в середньому на 4,5-5 гривень – до 12 гривень за пачку. Директор з корпоративних зв'язків "Філіп Морріс Україна" Наталія Бондаренко додає, що наслідком прийнятих змін стане збільшення мінімального акцизного податку на 3,42 грн за пачку. З пачки сигарет вартістю 25 гривень гарантовано буде сплачено до бюджету майже 12 гривень податків. «Зате депутати висловилися проти підвищення адвалора. Ці спроби виникають щороку, як спроба перерозподілити ринок на користь одного виробника», - каже вона.

Директор з корпоративних та правових питань Imperial Tobacco в Україні, Молдові та країнах Кавказу Олег Стрекаль, чия компанія систематично виступала за підвищення адвалора, вважає, що конкуренти зможуть заощадити 3 млрд гривень: «Їм знизили ставку, їм просто подарували 3 млрд грн. Хоча підвищення адвалора збалансував б податкове навантаження на різні цінові сегменти».

В результаті зростання і видобуток

Крім того, згідно із законопроектом, були знижені ставки ренти на видобуток нафти і конденсату з 45% і 21% (залежно від глибини покладів) до 29% і 14% відповідно. Також депутати зробили перший крок до збільшення обсягів видобутку газу. З нових свердловин, де буріння почнеться з 1 січня 2017 року, ринок буде платити ренту за ставкою 12% незалежно від глибини покладів.

Незважаючи на опір Асоціації міст, комітет змінив принципи розподілу роздрібного акцизного податку під час реалізації палива. Якщо зараз доходи отримували населені пункти, де фізично знаходяться заправки, то тепер ці надходження будуть розподілятися через Київ. Ціна питання – 7 млрд грн.

Також було затверджено порядок розподілу бюджетної дотації для сільгоспвиробників, який вводиться замість спецрежиму з ПДВ. У 2017-2021 роках щорічний обсяг допомоги повинен бути не менше 1% від випуску продукції у сільському господарстві. В наступному році мова йде про понад 4 млрд гривень прямої підтримки з держбюджету, яку отримають сільгоспвиробники, у яких частка реалізації власної продукції складає 75% або перевищує її. При цьому з 2019 року 20% від суми дотації повинно йти на закупівлю техніки і обладнання у вітчизняних виробників. В 2017-2018 роках цей показник складе 10% і 15% відповідно. Допомогу отримають виробники овочів, фруктів, ягід, сільгосппідприємства, які займаються розведенням птиці, великої рогатої худоби, свиней, коней, переробкою м'яса і молока. Ще 2,3 млрд грн допомоги буде розподіляти безпосередньо Мінапк.