Податковий індекс ЄБА по Україні досяг критичного рівня
У бізнесу вже є претензії до голови Державної фіскальної служби Романа Насірова
Обіцянки поліпшити бізнес-клімат в Україні і реформувати податкову систему, які постмайданна влада роздає вже півтора роки, так і не стали реальністю. Якість податкового обслуговування все ще залишається на низькому рівні, фіскальний тиск триває, а зміни до податкового законодавства носять технічний характер і не враховують інтереси бізнесу. Черговий показник податкового індексу, визначений Європейською бізнес-асоціацією, показав критичний рівень. Гірше було тільки в 2011 році.
Податковий індекс Європейської бізнес-асоціації, що охоплює тепер річний період (з квітня 2014 року по квітень 2015 року), показав значне погіршення ситуації у системі оподаткування країни. Показник знизився до критичного рівня за всіма напрямками - від складності ведення податкової звітності та адміністрування до якості роботи фіскальних органів.
Діяльність уряду і Державної фіскальної служби (ДФС) 89 представниками європейського бізнесу з таких топ-секторів, як FMCG (товари повсякденного попиту), АПК, аудит і право, була оцінена всього в 2,25 бали з 5 можливих. Ще гірше було тільки в 2011 році. Тоді податковий індекс становив всього 1,9 бали.
"У податковому напрямку ми не бачимо відвертих змін. Ми топчемося на місці, створюємо бар'єри для бізнесу, а потім намагаємося їх подолати, як, наприклад, сталося з введенням імпортного збору, - говорить виконавчий директор ЄБА Анна Дерев'янко. - Ряд компаній говорять про не зовсім коректні результати перевірки. Інші - піднімають проблему сплати податків не на той рахунок, як було на початку року, коли вступили в силу податкові зміни. Податкові органи говорять, що потрібно ще раз сплатити, нараховують штрафи, а ту, раніше сплачену суму, обіцяють повернути потім. Ось така маячня демотивує бізнес".
Якщо запас міцності у підприємств і надія будуть вичерпані, то інвестори просто покинуть країну, так як об'єктивно українська система і умови ведення бізнесу в країні далеко не конкурентні. Варто зазначити, що за півтора місяці роботи бізнес-омбудсмена бізнес також найчастіше скаржився на роботу ДФС, вказуючи на таку системну проблему, як невідшкодування ПДВ.
Податковий індекс оцінювався за низкою чинників. Якість податкового законодавства 92% респондентів оцінили, як негативну. Воно вимагає комплексного перегляду, оскільки не відповідає економічним реаліям. Насамперед, мова йде про неоднозначність норм і постійне і непрогнозоване внесення правок у Податковий кодекс. А прийняті раніше зміни підприємства називають технічними і такими, що не враховують інтереси не тільки бізнесу, але і держави. Жоден респондент не оцінив податковий режим, як сприятливий для залучення нових інвестицій.
"Бізнес не може працювати в умовах мінливого законодавства. Ми в постійному процесі змін. Не встигаємо за новими правилами попрацювати, як в процесі вже нова реформа, - зазначає головний менеджер по бухгалтерському і податковому обліку Карлсберг Україна Наталія Скребець. - А це не так просто взяти і в один момент все змінити на підприємстві. Це збільшує документообіг, налаштування системи. З останніх змін - запровадили систему електронного адміністрування ПДВ. У нашому розумінні, ми повинні бачити в on-line режимі, що, коли і як реєструють мої контрагенти. А я бачу тільки загальну табличку з сумами і, щоб її розшифрувати, треба бути віртуозом".
"Інвестори чекають стабільності, тому що кожен, поважаючий себе інвестор прочитує ситуацію на рік-два вперед. А коли законодавство змінюється по кілька разів на місяць, як можна прорахувати всі ризики, - погоджується фінансовий та податковий радник компанії Vaillant Group Людмила Косаренко. - Є ще побажання, щоб податковим законодавством не боролися з кримінальними порушеннями. Для цього є Кримінальний кодекс. А у нас так, приходять до бізнесу і відразу ж його вважають злочинцем. Але ж є презумпція невинності - поки не доведуть порушення, то нехай будуть толерантними".
Серед факторів оцінки індексу - податковий тиск. З проявами тиску за досліджуваний період стикалися 67% підприємств. Тільки 4% не відчули на собі цього фактору. Велика частина бізнесу зазначає, що найчастіше надходять "прохання" сплати податків авансом, які пояснюються необхідністю виконання планів по наповненню бюджету. Крім того, мають місце безпідставні інформаційні запити.
У прес-службі Метінвесту також вказують на низку проблем у сфері оподаткування, що стримують розвиток галузі. Мова йде про рентні платежі, зокрема, по залізорудній сировині. Норми законодавства заплутані, а ставки в Україні перевищують рівень оподаткування у світовій практиці.
"Переплати по податкам, зокрема, податку на прибуток та відсутність дієвого та оперативного механізму їх повернення або заліку в рахунок інших податків, - відзначають в Метінвесті. - Ситуація, що склалася, разом з поточним негативним кредитним рейтингом України, призводить до суттєвого дефіциту коштів у підприємств ГМК для ведення господарської діяльності та фінансування інвестиційних проектів".
Так і залишається невирішеною проблема з відшкодуванням ПДВ. З грудня 2014 року група стикається з хронічним зростанням заборгованості, яка збільшується з кожним місяцем. В кінці січня борги держави перед підприємствами Метінвесту перевищували 880 млн грн, у березні - 1,9 млрд грн, а в кінці червня - вже 3 млрд грн.
"Після тривалих переговорів з державними органами, компанія отримала малу частину боргу від держави, і ці кошти негайно повернулися в бюджет у вигляді погашення наявних заборгованостей перед портами і НАК "Нафтогаз-України, - пояснюють у прес-службі Метінвесту. - З незрозумілих причин третій місяць не відшкодовується ПДВ Єнакіївського металургійного заводу. Хоча завод працює і платить податки в бюджет України. Крім цього, комбінати холдингу періодично виключають з переліку підприємства, які отримують автоматичне відшкодування ПДВ. Це вже не раз відбувалося з ММК ім. Ілліча, "Азовсталлю", ГЗК. При цьому підприємства групи так і не отримали чітких відповідей, чому вони не відповідають критеріям автоматичного відшкодування".
Не задоволений бізнес і якістю податкового обслуговування. 18% опитаних компаній більше 7 разів протягом року перевірялися фіскальними органами. 27% аудіювались не більше 2 разів. За словами Людмили Косаренко, її підприємство як раз зараз в судах і оскаржує "надумані результати перевірок", що відбирає у бізнесу час і гроші. Тому бізнес виступає за введення персональної відповідальності для контролюючих органів, особливо службовців середньої ланки.
"Розмовляєш з міністром, керівниками департаментів, вони все розуміють, але коли приходить інспектор, то стикаєшся з радянським мисленням, - розповідає Косаренко. - Коли їх робота буде добре оплачуватися, і інспектора не будуть зацікавлені шукати порушення на підприємстві, щоб хоч що-то нарахувати, щоб виконати план, то все вийде".
Незважаючи на те, що опитування проводилося в період, що не має відношення до нинішнього глави ДФС Романа Насирова, у бізнесу вже є претензії і до нього.
Нагадаємо, що він був призначений в травні і прем'єр-міністр дав новій команді фіскальної служби три місяці на реалізацію реформ в системі. Вже в серпні Насиров повинен відзвітувати про результати роботи у відведений урядом термін.
Анна Дерев'янко наголошує, що є певні сумніви щодо кардинальних змін у роботі відомства щодо впровадження реформ. Наприклад, реформування ДФС не передбачає ліквідації податкових планів. "Якщо ці підходи залишаться без змін, система навряд чи зміниться в кращу сторону. Хочеться вже конкретних дій, наприклад, таких як відбулися в МВС. Патрульна служба дає нам всім надію на найкраще. Так повинно бути і з ДФС, а то ми всі латаємо дірки, а глобально нічого не змінюється", - категорична Дерев'янко.
Нагадаємо, що реформа ДФС крім збільшення кількості заступників голови з 2 до 5 передбачає ще перехід на повноцінне функціонування "Електронної митниці" та "Електронного кабінету платників", демілітаризацію податкової міліції, нові правила апеляційного оскарження рішень ДФС.
"Поки у них не буде прав і повноважень приймати рішення самостійно, складно буде щось змінити", - вважає Наталія Скребець.
Поки що оцінити ефективність роботи керівництва ДФС вона не може - занадто мало часу пройшло з призначення: "Керівництво в основному говорить про майбутнє, тобто основна мета - реформа, а що буде зі старими проблемами - питання. А якщо б нам, наприклад, всі переплати дали можливість використовувати, то тоді можна було б говорити про ефективність".
