"Нафтогаз" проти "Газпрому": чим закінчився спір газових компаній в Стокгольмському арбітражі

За результатами спору української та російської газових компаній в Стокгольмському арбітражі, "Газпром" повинен виплатити "Нафтогазу" компенсацію.

Через майже чотири роки судових розглядів, вчора Стокгольмський арбітраж "поставив крапку" у справі НАК "Нафтогаз України" проти ВАТ "Газпром". За обсягом претензій і фінансового ефекту цей розгляд можна назвати історичним. У суді компанії оскаржували скандально відомий договір купівлі-продажу російського газу і транзитний контракт від 19 січня 2009 року.

У грудні 2017 року Стокгольмський арбітраж відхилив претензії російського монополіста на суму 56 млрд доларів, суттєво знизив обсяг контрактних зобов'язань НАКу щодо закупівлі газу, але зобов'язав при цьому українську компанію виплатити "Газпрому" борг в 2 млрд доларів за російський газ, поставлений у 2014 і 2015 роках. Але тепер цю суму "Нафтогазу" платити не доведеться.

Вчора арбітри прийняли рішення на користь української компанії у "транзитній справі". За не надані законтрактовані обсяги транзитного газу "Газпром" повинен сплатити 4,63 млрд доларів. З урахуванням рішення суду за першим позовом, з сьогоднішнього дня "Нафтогаз" очікує від російської сторони сплати 2,5 млрд доларів. Подробиці - в матеріалі РБК-Україна.

Транспортуй або плати

Арбітражний інститут Торгової палати Стокгольма вчора ухвалив рішення на користь НАК "Нафтогаз України" за ключовою вимогою української сторони в рамках позову щодо контракту на транзит російського газу в країни Європи. "Трибунал підтвердив порушення "Газпромом" зобов'язань щодо обсягів транзиту і присудив компенсацію у розмірі 4,63 млрд доларів. Це рішення означає, що "Газпром" повинен заплатити компенсацію "Нафтогазу" у розмірі 2,56 млрд доларів з урахуванням остаточного розрахунку за газ, поставлений у 2014 і 2015 роках", - заявила НАК "Нафтогаз". Фактично, це означає, що компенсація, виплату якої трибунал присудив "Газпрому", "покриває" борг української компанії за газ у розмірі понад 2 млрд доларів. Арбітри присудили НАКу оплату цієї суми на користь "Газпрому" в грудні 2017 року, коли прийняли остаточне рішення щодо позову про контракт купівлі-продажу російського газу.

Сперечатися українська і російська газові компанії почали 16 червня 2014 року. В цей день НАК "Нафтогаз України" і ВАТ "Газпром" обмінялися зустрічними позовами, які подали в Стокгольмський арбітраж. Оскаржити відомі контракти купівлі-продажу і транзиту російського газу від 19 січня 2009 року в рамках шведського права сторони домовилися ще в момент їх підписання. Контракти діють до кінця 2019 року.

Нагадаємо, тоді в грудні 2008-січні 2009 погодження умов поставок газу в Україну і його транзиту в Європу було вкрай важким. Переговори вели тодішні прем'єр-міністри України і Росії Юлія Тимошенко і Володимир Путін, українська делегація кілька разів прилітала і потім ні з чим поверталася з Москви, в Києві проводилося екстрене засідання уряду, в переговорний процес втручався президент Віктор Ющенко, Росія припиняла транзит газу в ЄС, влаштувавши Україні повну "газову блокаду" У результаті контракт був підписаний главами "Нафтогазу" Олегом Дубиною і "Газпрому" Олексієм Міллером.

"Транзитна суперечка" – це другий позов "Нафтогазу" проти "Газпрому", який українська газова компанія подала в Стокгольмський арбітраж 13 жовтня 2014 року. Загальна сума позовних претензій з боку української компанії становила близько 15 млрд доларів. Ключове, що вимагав НАК у "Газпрому" - компенсацію за не надані російською стороною обсяги газу для транзиту в ЄС. У контракті прописано, що "Газпром" "щорічно з 2009 по 2019 рік включно передає "Нафтогазу" природний газ для передачі в країни Європи не менше 110 млрд кубометрів". У той же час, в договорі чітко не вказується, що російська сторона зобов'язана сплатити саме цей обсяг, незалежно від рівня фактичної поставки.

В результаті, за даними "Нафтогазу", у 2009-2013 роках транзит не перевищував 94 млрд кубометрів. Не виконував "Газпром" умову щодо законтрактованого обсягу і під час арбітражного розгляду. У 2015 році, за інформацією ПАТ "Укртрансгаз", обсяг транзиту склав 67 млрд кубометрів, у 2016 році – 82 млрд кубометрів, а в минулому році – 93,5 млрд кубометрів. При цьому, за повідомленнями компанії, зі збільшенням обсягів газу, що транспортується територією України, "Газпром" регулярно знижував тиск - на 2-9% нижче контрактних показників. Це істотно ускладнювало для України виконання транзитної заявки. Дані про порушення "Газпромом" цієїк онтрактної умови "Нафтогаз" подав в Стокгольмський арбітраж ще в серпні 2016 року.

В суді українській компанії вдалося довести, що на зазначений у контракті обсяг транзитного газу 110 млрд кубометрів поширюється дія умови "транспортуй або плати" (ship-or-pay). "Арбітражне рішення підтвердило юридичні зобов'язання "Газпрому" з приводу поставок з транзитним контрактом", - йдеться в повідомленні НАКу, опублікованому вчора ввечері на сайті компанії.

Втім, трибунал не підтримав вимогу української компанії щодо перегляду тарифів на транзит російського газу. За даними НАК, у 2017 році Україна отримала за транзит близько 3 млрд доларів, а в 2016 році – понад 2 млрд доларів. У суді НАК "Нафтогаз" наполягав, що тариф на транзит повинен бути встановлений незалежним регулятором на основі RAB-методу, а не в результаті переговорів між двома компаніями. У минулому році справедливою НАК "Нафтогаз" називав ціну 7,9 доларів за транспортування тисячі кубометрів на відстань 100 км. В "Газпромі" вважають, що вартість транзиту - не більше 2,5-2,6 доларів. У 2009 році ставка тарифу на транзит складала 1,7 доларів/100 км. Крім того, "Нафтогазу" не вдалося відстояти право передавати свої права та обов'язки за транзитним договором іншому оператору ГТС. Це необхідно для приведення договорів українського газового монополіста у відповідність з вимогами Третього енергопакету і європейського законодавства.

У НАКу вчора повідомили, що претензії української сторони за тарифними ставками арбітри визнали такими, що "не відповідають процесуальним вимогам", а реформи газового сектора за європейським зразком – завдання української влади, а не Стокгольмського арбітражу. Джерела РБК-Україна, знайомі з ситуацією, вважають, що "Нафтогазу" в Стокгольмі насамперед не вдалося довести, "що Україна дійсно запроваджує європейське енергетичне законодавство, а також, що в країні працює незалежний від рішень українського президента галузевий регулятор". За словами голови правління "Нафтогазу" Андрія Коболєва, тепер контракт на транзит газу належить переглянути у відповідності з арбітражним рішенням. ""Нафтогаз має намір найближчим часом запропонувати "Газпрому" почати переговори з цього питання", - підкреслив Коболєв.

Ціна питання

Обсяг позовних вимог, якими оскаржували і транзитний контракт і контракт на поставку газу постійно збільшувався. Перший позов "Нафтогаз" у "Газпрому" виграв 22 грудня 2017 року. Арбітраж повністю відхилив вимоги російської сторони з положення "бери або плати" (take-or-pay) на суму 56 мільярдів доларів за весь період дії контракту на момент рішення суду - з 2009 року по 2017 рік. Умова про купівлю обов'язкового об'єму газу за принципом "бери або плати", все ж діє до закінчення контракту в 2019 році. Тепер замість обов'язкових 52 млрд кубометрів газу, які українська сторона повинна була щорічно купувати у "Газпрому" незалежно від потреби, контрактний обсяг знижений до 5 млрд кубометрів.

Ключовим рішенням став перегляд ціни на російський газ для України. Зокрема, трибунал визнав правомірність прив'язки розрахунку вартості газу до ринкової ціни, а не до вартості нафтопродуктів. Тому ціна газу, отриманого від "Газпрому" у другому кварталі 2014 року, зменшена на 27% - з 485 доларів за тис. кубометр, на яких наполягав російський монополіст, до 352 доларів за тис. кубометрів. За оцінками НАК, "загальний позитивний ефект рішення арбітражу" за цим позовом становив 75 млрд доларів, а з урахуванням позитивного рішення у "транзитній справі" – 125 млрд доларів за весь термін дії контракту з російським монополістом.

Втім, згідно з грудневим рішенням арбітрів українській компанії належить сплатити "Газпрому" борг за газ, поставлений у 2014 і 2015 роках. "Газпром" порахував суму боргу української сторони за весь період по максимуму – до 485 доларів за тис. кубометрів. "Нафтогаз" погодився оплатити отримані обсяги за старою ціною (268,5 доларів за тис. кубометрів). В результаті спірною залишилася так звана "різниця". З урахуванням штрафів і пені "Нафтогаз" повинен буде виплатити більше 2 млрд доларів. Як відомо, НАК цю суму досі не погасив, очікуючи на рішення арбітрів у "транзитній справі". Тепер ця сума буде вирахувана з компенсації "Газпрому" за недопоставлений обсяг транзитного газу, а українська компанія отримає від російської сторони 2,5 млрд доларів.На момент публікації статті у НАКу не змогли уточнити, чи враховані відсотки за прострочення "Нафтогазом" боргу, який компанія повинна була сплатити після рішення арбітражу в грудні (сума штрафів 50 млн доларів). Втім, виплату компенсації від "Газпрому" НАК очікує вже з сьогоднішнього дня. За кожен день прострочення пеня складе 526 тис. доларів.

"Газпром" відреагував на рішення Стокгольмського арбітражу вже вночі. Російська компанія підтвердила оголошений "Нафтогазом" обсяг компенсації, яку "Газпром" за рішенням арбітрів повинен виплатити українській стороні. "З урахуванням раніше присудженої на користь "Газпрому" суми за контрактом на поставку арбітри зробили залік зустрічних вимог, за підсумками якого "Газпром" зобов'язаний заплатити "Нафтогазу" 2,56 мільярда доларів", - цитують повідомлення "Газпрому" РІА Новини. При цьому, російське видання уточнило, що в "Газпромі" з рішенням трибуналу не згодні, "вказавши, що за підсумками такого вердикту виник дисбаланс у відносинах з "Нафтогазом" щодо постачання та транзиту газу. У компанії пообіцяли захищати свої права всіма законними способами.

Пункт 12.2 чинного контракту на транзит російського газу передбачає, що рішення Стокгольмського арбітражу "є остаточними і обов'язковими для всіх сторін". Оскаржити їх можна лише процедурно, що не вплине на підсумковий висновок суддів. Якщо "Газпром" відмовиться платити, НАК буде вправі в судовому порядку накласти арешт на активи російської компанії за кордоном.