Н.Рудьковский: Канал "Дунай - Чорне море" є майже готовий
Відновити рух суден глибоководним судновим ходом (ГСХ) "Дунай-Чорне море" планується 29-30 квітня. Про це повідомив журналістам міністр транспорту і зв'язку України Микола Рудьковський протягом одноденного робочого візиту до Одеської обл. За його словами, цей фарватер має стратегічно важливе значення для України і підсилює її транзитний потенціал - один із найвищих в Європі. Як уточнили РБК-Україна в держпідприємстві ГП "Дельта-Лоцман", закінчувані зараз днопоглиблювальні роботи дозволять проходити ГСХ морським і річковим судам з осіданням до 5 м. Щоб запобігти замулюванню підхідної частини каналу біля виходу гирла Швидкого до моря планується будівництво спеціальної захисної греблі. 2007 р. на ці цілі передбачено бюджетні кошти обсягом 38,1 млн грн. Водночас планується розширення днопоглиблювальних робіт і в Старостамбульському гирлі Дунаю. Рух суден судновим ходом забезпечить лоцманська служба і Центри регулювання руху суден держпідприємства ДП "Дельта-Лоцман". У навігаційному забезпеченні Дунаю погодилася брати участь і Румунія, що зобов'язалася попередньо протягом нещодавньої робочої наради встановити 9 буїв додатково до встановлених Україною аналогічних навігаційних знаків у гирлі найбільшої водної магістралі Європи. Рішення про будівництво в українській частині дунайського гирла Швидкого глибоководного каналу Дунай - Чорне море уряд схвалив 12 травня 2004 р. Довжина каналу - 170,36 км, довжина морського підхідного каналу - 3,3 км, проектне осідання судна - 5,85 м. Опоненти будівництва зазначають, що Українське дунайське пароплавство має лише 5 суден з осіданням 6,9 м. Тому поглиблювати канал винятково під власні судна є недоцільно. Крім того, експерти сумніваються, що проект можна буде окупити протягом заявлених 8-9 років. Фінансування першої черги каналу - забезпечення глибин до 5,8 м і виходу на 24% проектної потужності за прибутком становило 13 млн дол. за рахунок коштів ГП "Дельта-Лоцман". Зважаючи на тривалий простій в реалізації проекту 2005-2006 рр., що зумовило часткову втрату глибин, завершення проекту оцінюється фахівцями в 48 млн дол. Проект неодноразово критикували екологічні організації, які вважають, що судноплавний транзит тут економічно не є вигідний, оскільки в цьому місці неодмінно накопичується мул, наносячи завдаючи збитків унікальній природі Дунайського заповідника. Серпнем 2006 р. Україна розкритикувала підсумковий документ міжнародної комісії, що вивчала український проект відновлення глибоководного судноплавного каналу Дунай - Чорне море. А саме, наведений у ньому факт того, що Україна не проінформувала Румунію про майбутнє відновлення судноплавства. За відомостями української сторони, таку інформацію було надано ще 2002 р. Технічні характеристики було передано Румунії 2004 р. Румунська сторона, натомість, жодним чином не відреагувала на ці розрахунки, що Україна тлумачила як згоду Румунії на проведення робіт. Крім того, 2004 р. саме Румунія звернулася до міжнародного співтовариства з проханням створити комісію з вивчення впливу проекту на довкілля. Україна погодилася на проведення моніторингу в гирлі Дунаю. Тоді ж фахівці підсумували, що розбіжності України і Румунії щодо розвитку судноплавства на Дунаї є не в екологічній, а в економічній площині. Румунія практично монополізувала право судноплавства в дельті Дунаю, а відкриття судноплавства каналом Швидким створює альтернативу для річкових перевезень і позбавляє румунську скарбницю мільйонних прибутків.
