ua en ru

Н.Піацца: "Україні необхідна кардинальна реформа системи оподаткування"

Автор: RBC.UA
Генеральний директор інвестиційної компанії BG Capital Нік Піацца розповів в інтерв'ю РБК-Україна про найближчі перспективи фондового ринку України, втрати вітчизняного фінансового сектора за останні два роки, IPO великих компаній на західних фондових майданчиках, а також про те, що необхідно поміняти державі в регуляторній сфері для залучення зарубіжних інвесторів.

РБК-Україна: Як Ви оцінюєте вплив виборів на фондовий ринок України?
Нік Піацца: Для ринку важливо, щоб вибори пройшли чітко і ясно, в заплановані терміни, без масових акцій протесту на вулицях. Затягування виборів лякає в першу чергу іноземних інвесторів. Їм необхідно бачити прозору систему влади і зрозумілі правила гри. Без ясності в питаннях, хто стоятиме біля керма країни, який курс щодо виходу країни з кризи прийме новий Президент, ринок буде жити тільки за рахунок локальних торговців, іноземні інвестиції до нас не повернуться. Тому, зараз всі з нетерпінням чекають закінчення другого туру.
РБК-Україна: Чи має значення для іноземних інвесторів, хто саме переможе в другому турі?
Н.П.: Різниця між кандидатами в очах інвесторів невелика. І від Юлії Тимошенко, і від Віктора Януковича вони очікують конструктивної політики щодо іноземних інвестицій в Україну. Лібералізація законодавства, пов'язаного з правилами інвестування - ось що важливо для нерезидентів. Також вони зацікавлені в лібералізації ринку землі. Це ключові пункти, які іноземці хочуть бачити в програмі нового президента.
РБК-Україна: Практика останніх років показала, що інвестори не звертали уваги на політичну ситуацію в Україні, адже вона ніколи і не була стабільною. Чи можливе повернення інвесторів до України навіть без стабільної влади?
Н.П.: Коли мене питали про це два-три роки тому, я завжди відповідав, що фондовий ринок України зростає, незважаючи на економічну політику держави, іноді навіть всупереч їй. Але тоді був інший час - всі хотіли інвестувати в ринки, що зростають. Криза ж остудила цей запал. Інвестори зараз як ніколи дивляться на якість активів. Їм необхідно бачити детальний план розвитку компанії, адекватний менеджмент, прозору систему корпоративного управління. Надати все це без ясності в політичній ситуації дуже складно.
РБК-Україна: Чого варто очікувати на українському фондовому ринку в 2010 р.?
Н.П.: Якщо в законодавстві не буде серйозних зрушень, українські компанії і далі будуть йти на іноземні фондові майданчики. Хто трохи менше - на Варшавську фондову біржу, великі - до Лондона. Це дві основні майданчики для розміщення українських компаній в найближчі кілька років. На місцевому ж ринку будуть «жити» в основному локальні брокери і інтернет-трейдери. Друге дихання, яку отримав український фондовий ринок в минулому році, було пов'язане переважно з розвитком інтернет-трейдингу.
РБК-Україна: Які компанії можуть у цьому році вийти на IPO? Раніше планували «Інтерпайп», СКМ, але через кризу вони переглянули свої плани.
Н.П.: Багато компаній, які планували IPO до кризи, технічно і зараз готові до розміщення. Всі необхідні підготовчі етапи вже пройдені. Вони просто чекають слушного моменту, чекають більш прийнятною капіталізації компанії. Час розміщення залежить від кон'юнктури глобальних ринків, стану справ усередині країни - ясності в політиці, у фінансовому секторі. Думаю, ми побачимо IPO таких великих компаній, як СКМ та «Інтерпайп», якщо не наприкінці цього року, то наступного точно.
РБК-Україна: Хто ще може вийти на IPO в 2010 р.?
Н.П.: В першу чергу - сільськогосподарські компанії, компанії харчової промисловості та компанії, які займаються видобутком корисних копалин. Це три сектори, які найбільше цікавлять інвесторів.
РБК-Україна: Скільки розміщень було минулого року?
Н.П.: В жовтні ми вивели Sintal Agriculture на Франкфуртську фондову біржу. Розмістили 17,2% акцій за 13 млн дол У листопаді в лістинг Франкфурта увійшли також акції «Агротон».
РБК-Україна: Які обсяги залучень ви прогнозуєте на цей рік?
Н.П.: Складно сказати. Зараз ми переживаємо перехідний період - світ виходить з економічної кризи, Україна намагається вийти ще й з політичної. Одне точно - ринок буде більш динамічним, ніж у минулому році. За сприятливої кон'юнктури, компанії готові наситити його пропозиціями. В наших планах - закрити мінімум три угоди.
РБК-Україна: Який ваш прогноз на поточний рік по ринку M&A?
Н.П.: Великої активності ми не очікуємо. В банківському секторі можливі невеликі угоди в сегменті середніх і дрібних банків, в основному пов'язані з оптимізацією структури власності. В ритейлі збережеться тенденція до придбання обраних об'єктів нерухомості, тобто, не компанії цілком, а окремих її активів. У секторах з великою часткою державної присутності, зокрема, в телекомі та енергетиці, все буде залежати від приватизаційної політики нової влади. Те ж стосується шахт. В металургії та агросекторі, вважаю, найбільші угоди вже відомі - на початку року було оголошено про купівлю росіянами контрольної частки в ІСД, а днями один з лідерів українського агропрому, «Кернел Груп», заявив про намір отримати контроль над своїм конкурентом - Allseeds Group. Інших великих угод в цих секторах ми не очікуємо, хоча можливі сюрпризи.
РБК-Україна: В цьому році повинна завершитися угода з продажу ПФТС російської ММВБ. Таким чином, два ключових торговельних майданчики будуть під контролем російських бірж. Чого можна очікувати в зв'язку з цим на фондовому ринку України?
Н.П.: ПФТС знаходиться в складній ситуації. Фондовий ринок України сильно змінився за останній рік. Більшість великих гравців і брокерів стали акціонерами іншого майданчика - «Української біржі». І, звичайно, вони будуть її підтримувати. А те, що основні акціонери обох майданчиків - росіяни, не бачу в цьому конфлікту. Ключову роль у регулюванні ринку все одно відіграє держава, а російські технології та досвід для України тільки корисні.
РБК-Україна: Що треба в першу чергу змінити на законодавчому рівні, щоб дати поштовх нашого фондового ринку, щоб з'явилися нові можливості, щоб зросли обсяги, щоб ринок став цікавим для інвесторів?
Н.П.: Треба лібералізувати валютне законодавство. Але я, чесно кажучи, сумніваюся, чи здатна на це українська влада. Ключова проблема тут в тому, що гроші з-за кордону ви можете принести, а ось отримати їх назад - дуже складно. Немає свободи переміщення капіталу. Тому український бізнес і будує економіку Кіпру.
Те, що потрібно зробити в Україні, Грузія, наприклад, реалізувала в 2005 р. - кардинальна реформа системи оподаткування. Результати не змусили себе чекати. В 2009 р. в грузинську економіку прийшло в три рази більше інвестицій, ніж у попередньому. У нас же якщо іноземний інвестор захоче купити акції, наприклад, «Укрнафти», то буде робити це з побоюванням. Треба відкривати в Україні рахунку, що дуже складно для іноземців, перерахувати на них кошти і купувати акції через біржі, на яких інвестор повинен бути ліцензований, причому не безпосередньо, а через брокерів. Виходить, що якщо іноземний інвестор і заробить на цій акцій 30%, то ці 30% залишаться в Україні.
РБК-Україну: Як Ви вважаєте, чи потрібен Україні статус офшорної зони?
Н.П.: Думаю, це крайність. Все що Україні потрібно - спрощення правил ведення бізнесу та зниження податкового тиску. Це забезпечить збільшення притоку прямих іноземних інвестицій у країну.
РБК-Україна: Що Ви можете розповісти про грузинський досвід у цьому питанні?
Н.П.: Якщо говорити про наш материнський банк - Банк Грузії - то в даний момент портфель іноземних клієнтів на його депозитах становить 100 млн дол Це серйозні кошти. Більшість клієнтів з Ізраїлю, Румунії, України та Росії. Після вступу країн Балтії доЄС, багато інвесторів перейшли до Грузії завдяки її ліберальним законам.
РБК-Україна: У скільки б Ви оцінили втрати українського фінансового сектора за час кризи?
Н.П.: Якщо взяти комерційні банки, то за нашими оцінками, за 2009-2010 рр.. вони спишуть не менш ніж 15% кредитного портфеля, сформованого до початку кризи. Це понад 120 млрд грн. і еквівалентно 12% ВВП минулого року. Вражаючі числа. При цьому вони показують тільки прямі втрати сектора. Треба ще пам'ятати про скорочення бази фондування, відтік клієнтів та інші проблеми, з якими зіткнулися банки торік. Якщо взяти фондовий ринок, то загальний обсяг торгів на українських біржах в 2009 р. скоротився в два рази в порівнянні з попереднім. І якщо рік тому в Україні було шість великих іноземних фондів, які щодня торгували через локальних брокерів, то зараз не залишилося жодного з них.
РБК-Україна: В яких обсягах вони інвестували?
Н.П.: Від 50 до 100 млн дол. кожен. І ці гроші пішли з України. Зараз у трейдерів, які щодня торгують на українських біржах, дуже мало іноземних клієнтів.
РБК-Україна: Як Ви вважаєте, можна вже говорити, що криза досягла свого дна і далі піде зростання?
Н.П.: Відновлення йде складно, і рани від кризи будуть гоїтися ще довго, але найгірший момент позаду. Вже зрозуміло, що банківський сектор не впаде, хоча рік тому така загроза була. Підводить голову і металургія. Попит на сталь росте, ціна стабільна, якщо змінюється, то в бік зростання. І те, що ми бачимо в світі - теж вселяє надію. В Америці залишилося багато грошей у фондах і банках, і коли інвестори повірять в одужання світової економіки, ці гроші підуть в обіг. Спочатку в Європу та Азію, потім в СНД, в першу чергу - в Росію, а потім вони прийдуть і до нас. Якби не вибори, можливо, це б сталося швидше, але, думаю, восени західні інвестори вже почнуть повертатися.
РБК-Україна: Ви готові до цього?
Н.П.: Після кризових потрясінь ринок цього року буде вимогливий, жорсткий, і ми повністю готові задовольнити його попит і наситити новими пропозиціями. Для цього ми зміцнили департамент продажів і трейдингу, інвестиційно-банківське відділення, сформували сильну аналітичну команду: в нашому штаті 7 секторальних аналітиків, які щорічно визнавалися міжнародним рейтингом Thomson Reuters Extel кращими по Україні та ринків, що розвиваються. Розробили ряд нових напрямків. Це BG Commodities - товарний брокеридж, юридичний консалтинг - супровід клієнтів з питань корпоративного права. Спільно з БГ Банком - запустили напрям Private Banking. В Києві це послуга успішно функціонує з жовтня 2009 р. - поточний портфель складає 150 млн грн., Навесні цього року ми робимо її доступною і для регіонів.

Спілкувався Володимир Драбчук