Н.Новак: “Недовиконання бюджету Києва за 2009 рік ми очікуємо на рівні 7-7,5 млрд грн.”
РБК-Україна: В 2009 р. Київрада створила два комунальні підприємства - «Київські ринки» та «Київський міський центр споживачів», які повинні були організувати мережу соціальних продуктових магазинів. Але таких крамниць у Києві немає. Які результати діяльності цих комунальних підприємств?
Наталя Новак: Комунальні підприємства для міста Києва - це досить гостра тема, оскільки їх дуже багато й деякі з них дійсно працюють, а деякі існують «на папері». Коли Леоніда Черновецького вперше було обрано мером Києва в 2006 р., він задекларував, що більшість комунальних підприємств мають бути ліквідованими, оскільки вони не приносять прибутку. Я вважаю, що на той момент це була правильна позиція, адже будь-яке підприємство - приватне чи комунальне - створюється з метою отримання прибутку. І створюючи комунальне підприємство, міська влада повинна мати на меті наповнення бюджету. Нині переважна більшість подібних підприємств є збитковою і лише кілька - прибутковими. Декілька разів депутати намагалися проаналізувати діяльність КП, але це не вдалося зробити, оскільки на це немає політичної волі.
Разом з тим, за період каденції Л.Черновецького кількість комунальних підприємств продовжує збільшуватися. Практично на кожному пленарному засіданні сесії Київради створюються нові КП. Зокрема, було створено КП «Київські ринки», «Київський міський центр споживачів», «Домашній магазин» тощо. Нові комунальні підприємства створюються тоді, коли з'являється новий заступник у міського голови й шукає для себе поле діяльності, яке б приносило дивіденди не місту, а йому особисто. Все це прикривається гаслом «вигоди для киян».
Насправді, КП «Київські ринки» створювалося з однією метою - поставити торговельні ряди там, де сільські жителі продають продукти, вирощені на власному городі. Якби цим бабусям надали безкоштовне місце на ринку, вони б не торгували на асфальті. І тут заступник міського голови Ігор Шовкун запропонував створити КП «Київські ринки», яке б могло облаштувати торговельні ряди для таких продавців. В такий спосіб було встановлено багато нових кіосків, особливо в так званих «транспортних коридорах» - біля метро та зупинок наземного транспорту. І люди змушені проходити повз них дорогою на роботу і з роботи. До речі, асортимент в цих нових кіосках нічим не відрізняється від усіх інших і там не торгують продуктами з власного городу сільські мешканці. Таким чином, виробники нічого не отримали.
Зазначу, що районна влада навіть не знає, чи законно встановлені всі ці торговельні ряди і малі архітектурні форми, оскільки всі повноваження у районів уже забрали. В більшості випадків за зверненням наших депутатів перевірку законності встановлення таких торговельних рядів здійснює прокуратура і встановлює, що ці земельні ділянки не відведені. Прокуратура робить припис, згідно з яким торговельні ряди необхідно прибрати. Потім схожий припис робить податкова адміністрація, оскільки в такому випадку ніхто не сплачує орендну плату за земельну ділянку. Тому «Київські ринки», які мали ввести у законне русло незаконну вуличну торгівлю, самі почали порушувати закон, незаконно встановлюючи торгові ряди. А взагалі у столиці є достатня кількість офіційних ринків, до яких кияни вже звикли.
Створення КП «Київські ринки» шкодить розвитку малого й середнього бізнесу, оскільки міська адміністрація «кришує» торговельні ряди, які встановлює це підприємство. У такий спосіб міський бізнес конкурує з малим. Як показує досвід, більшість коштів малих підприємців зникає в кишенях чиновників, які дозволяють чи не дозволяють торгувати в кіосках.
Заяви про продаж товарів за собівартістю в магазинах КП «Домашній магазин» - це міф. Товари за собівартістю продаватися не можуть, оскільки необхідно оплатити їхню доставку до магазину, заплатити заробітну плату продавцям, сплатити податки на заробітну плату, оренду приміщення й комунальні послуги. Однозначно, ця ідея була популістською.
РБК-Україна: Чи розроблена схема розташування малих архітектурних форм і типові проекти?
Н.Н.: Коли Київрада приймала рішення по малим архітектурним формам (МАФ), одним із основних пунктів була розробка схеми розташування МАФ. Було б правильно, якби така схема була затверджена, і ми знали, де можна розташовувати малі архітектурні форми, а де - ні. Проте ця схема не розроблена. Більш того, це не потрібно міській владі, адже зараз будь-хто може встановити кіоск на тому місці, яке йому сподобалося. Також необхідно розробити дизайн малих архітектурних форм, які б відповідали архітектурі певного району міста, в якому вони встановлюються. Однак нині нічого не зроблено. Ці рішення Київради не виконується.
Разом із тим, деякі представники малого бізнесу знайшли спільну мову з чиновниками і їхні кіоски досі працюють. А от кіоски тих підприємців, яким не вдалося домовитися з чиновниками, зносять. Мерія навіть намагалася «провести» через Київраду рішення, яке дозволило б КП «Київблагоустрій» зносити такі кіоски. В законодавстві є чітко прописана норма, що малу архітектурну споруду можна знести тільки за рішенням суду.
Багато підприємців, які пропрацювали тривалий час, тепер не можуть продовжити дозволи на здійснення торгівлі. А замість них приходять нові підприємці. Дійсно, це нове рішення використовується для перерозподілу ринку. Навіть ходили чутки, що начебто підписаний договір з однією московською фірмою, яка буде встановлювати кіоски.
РБК-Україна: Ці чутки підтвердилися?
Н.Н.: Не можу точно сказати. Проте знаю, що зараз одна фірма отримала дозволи на встановлення МАФів на площі понад 1 тис. кв. м поблизу Деснянської райдержадміністрації. Який же це малий бізнес? Фактично всі торговельні ряди в місті встановлюють декілька фірм. Таким чином, замість сприяння розвитку малого й середнього бізнесу, КМДА створила умови для того, щоб усе це віддати в одні руки, бо так вигідніше, і швидше можна отримати прибутки.
РБК-Україна: Яка схема отримання дозволу на встановлення МАФу і на здійснення торгівлі?
Н.Н.: За законом дозвіл на встановлення малої архітектурної форми повинен видаватися безкоштовно. Але КП «Київське інвестиційне агентство» взяло на себе зобов'язання виготовлення паспортів на кіоски. В паспорті повинні позначатись прив'язка до місцевості, де буде встановлюватися МАФ, його зовнішній вигляд і т.д. Офіційна плата за розробку такого паспорта - біля 1 тис. грн. за кв. м площі кіоску.
Окрім того, треба отримати дозволи від управління екології, «Київавтодору», «Київводоканалу», що також потребує додаткової оплати, причому не завжди офіційної. Є ще таке поняття як моніторинг, який робить те ж «Київське інвестиційне агентство». Його вартість - 50-80 грн. за кв. м, і сплачувати цю суму треба щомісяця. В жодному іншому місті немає такої практики, і фактично ці кошти вилучаються незаконно.
Також треба платити за прибирання території «Київзеленбуду» або «Київблагоустрою». Хоча власники кіосків все одно зобов'язані власноруч прибирати територію довкола своїх МАФів. Тобто, плата фактично збирається за послуги, які не надаються. Це офіційне, узаконене здирництво. Кошти ж до бюджету не потрапляють - «Київблагоустрій» та «Київзеленбуд» списують їх на свої потреби.
Взагалі ж оформлення необхідних паперів для отримання дозволу на встановлення МАФу та на здійснення торгівлі триває недовго, якщо підприємець вчасно сплачує гроші чи має протекцію на вищому рівні.
РБК-Україна: Минулого року Київрада прийняла рішення, яким встановила вимоги до продажу товарів, що містять ГМО. Однак у магазинах немає окремих полиць для такої продукції, рішення не виконується. Які є механізми впливу на магазини?
Н.Н.: Проект рішення про ГМО, прийнятий на вимогу нашої фракції, носив більш рекомендаційний характер. Адже можна впливати лише на підприємства, які здійснюють торгівлю в приміщеннях, орендованих у київської міської влади. Проте необхідно впливати через законодавчий механізм, а не через механізм економічної залежності.
Щоправда, після рішення Київради був прийнятий відповідний закон Верховною Радою, який зобов'язує маркувати товари, що містять ГМО, продавати ці продукти на окремих полицях. Звісно, не можна заборонити продаж таких товарів, оскільки дуже багато продуктів харчування містять ГМО і якщо їх заборонити, то полиці магазинів можуть опинитися порожніми. Однак люди мають право знати, які товари містять ГМО, а які - ні, і відповідно, робити свідомий вибір, що купувати. Наше рішення передбачає механізм, за яким управління захисту споживачів може контролювати й вимагати від власників магазинів виконання закону та рішення Київської міської ради.
РБК-Україна: Наталю Василівно, на скільки недовиконано бюджет Києва на 2009 р.?
Н.Н.: Бюджет 2008 р. було недовиконано на 5 млрд. грн. Недовиконання бюджету за 2009 р. ми очікуємо на рівні 7-7,5 млрд. грн. Це пов'язано з тим, що не були правильно визначені пріоритети, а також із вилученнями коштів до державного бюджету. Київрада прийняла бюджет 2009 р. на рівні близько 20 млрд грн. БВК не голосував за цей кошторис, оскільки ми одразу сказали, що його не буде виконано.
У зв'язку з тим, що бюджет був прийнятий значно більший, ніж реально є коштів, чиновники мерії могли визначати пріоритети використання грошей на власний розсуд. В такий спосіб вони спрямовували фінанси на ті галузі, де можна швидше «відмити» кошти. А їх можна «відмити» не на виконанні будівельних робіт, а на закупівлі різних товарів, оскільки можна швидко отримати «відкат».
Тому у 2009 р. близько 100 млн грн. було витрачено на закупівлю інформаційних систем, вандалостійких лавочок і урн. Таким чином, кошти були витрачені на непріоритетні галузі. Адже значно важливіше будувати метро й транспортні розв'язки, аніж інформаційні системи.
Та ж ситуація і з закупівлею зелених насаджень. Влада закуповувала дерева за кордоном в десятки разів дорожче, ніж можна було їх закупити в ботанічному саду. І ніхто не контролює, скільки з тих дерев прийнялося, і скільки їх взагалі посадили. Тому нині бюджет є «годівницею», кошти використовуються неефективно.
Зазначу, що недоотримання грошей до бюджету є наслідком розбазарювання землі та майна. Також бюджет недоотримує значні кошти, коли мер тривалий час не підписує рішення Київради про відведення земельної ділянки, а потім Київзем довго не підписує договір оренди. Так близько року, а то й довше, до бюджету не сплачується плата за землю. Зараз розривають договори оренди на землю з «Хлібом Києва», який об'єднує усі хлібокомбінати, аби їх перевести на земельний податок і дати їм пільгу 99%. Адже пільги до 99% встановлюються лише для земельного податку, а пільга з плати за землю у законодавстві не передбачена. Таким чином, земля надавалася підприємствам в оренду і вони мають платити за це, але не можуть. Тому договір оренди скасовується. Тобто скасовується надання землі й підприємство не сплачує орендну плату, але при цьому земля залишається в нього.
РБК-Україна: Це стосується земельних ділянок, на яких розташовані хлібокомбінати?
Н.Н.: На останній сесії були прийняті такі рішення саме по земельних ділянках хлібокомбінатів. Для міста це надходження до бюджету, але кого це хвилює, якщо вони недовиконуються?
РБК-Україна: За якими статтями найбільший процент недовиконання столичного бюджету у 2009 р.?
Н.Н.: Недовиконання по видатках бюджету практично за всіма статтями. З бюджету фінансувалися переважно видатки на виплату зарплати, нарахування на зарплату й на оплату енергоносіїв. Проте навіть на заробітну плату не перераховуються кошти в повному обсязі. Знаю, що в деяких житлово-комунальних організаціях є затримка. Загалом у нас райони залишилися практично без грошей. Для виплати зарплати вчителям деякі РДА мали брати кредити. Їхні прохання переглянути фінансові показники у зв'язку з недостачею коштів залишаються без відповідей. Зокрема, така ситуація у Дарницькому, Солом'янському, Святошинському, Оболонському районах.
Також існує заборгованість міського бюджету перед «Київметробудом». Частково заборгованість перед «Київметробудом» була погашена після того, як підприємство погрожувало проводити акції протесту під будівлею КМДА. Ще частину коштів міська адміністрація мала перерахувати «Київметробуду» за будівництво депо на Червоному хуторі за рішенням суду. Однак ці кошти все одно не надходять, бо Генеральна прокуратура на прохання мера дала припис на казначейство не перераховувати їх. На даний момент заборгованість міського бюджету перед «Київметробудом» становить близько 100 млн грн.
Спілкувалася Ірина Мартинюк
