М.Катеринчук покинув "Нашу Україну"
Народний депутат Микола Катеринчук покинув ряди партії "Народний Союз Наша Україна". Про це він заявив на початку своєї прес-конференції. Н.Катеринчук заявив про вихід з партії на знак протесту проти домінування невеликої групи людей в партії, що протирічить демократичним принципам. "Майбутнього у "Нашої України" не існує", - сказав М.Катеринчук. За його словами, в суботу на з'їзді партії НСНУ перемогла меншість, що означає, що партія відмовилася від демократичного оновлення, вважає він. "У партії, де перемагає меншість, немає політичного майбутнього", - сказав він. За його словами, під час з'їзду не були підтримані ні позиції Президента України, ні позиції більшості партії. Він повідомив, що сценарій цього з'їзду "був направлений на те, як залишити все як є, і прикритися темою розколу". "Демократія в партії програла", - резюмував він. Тим часом прес-службі партії Наша Україна з посиланням на голову інформдепартаменту партії Тетяну Мокріді РБК-Україна повідомили, що М.Катеринчук офіційно може вийти з партії не раніше четверга 16 листопада. За словами Т.Мокріді, заяву про вихід можна подати тільки голові партії, якого повинна вибрати Рада партії. Новообрану Раду партії проведе своє перше засідання в четвер, 16 листопада. Також Т.Мокріді відзначила, що "у Романа Безсмертного немає інформації про вихід Катеринчука з партії. І офіс Катеринчук не залишав". Політологи впевнені, що вихід Н.Катеринчука, за великим рахунком, не загрожує НСНУ розвалом. Так, на думку політолога Олеся Донія, партія "Наша Україна" - конформістський проект, орієнтований на одного лідера - Президента. "Ідеї демократичної опозиції, які представляв в партії Катеринчук, були дуже популярні. Але цікаві вони до тих пір, поки Катеринчук був в рядах партії. Думаю, піти разом з ним зважаться небагато "нашоукраїнців", - сказав О.Доній. Що ж до перспективи організації нової партії на чолі з Н.Катеринчуком, то політолог вважає це теоретично можливим. У таку партію можуть увійти ті, кому чужі ідеї кучмізму, і ті, хто вже розчарований в "помаранчевих". "Але щоб ця нова сила була конкурентною, потрібні й інші сильні лідери. Наприклад, Юрій Луценко, Арсеній Яценюк, Інна Богословська. У іншому випадку, може вийти так само, як з Валерієм Коновалюком. Коли він пішов з Партії Регіонів, він став нецікавий", - сказав політолог. Нагадаємо, 1 листопада, відбувся з'їзд НСНУ, на якому Н.Катеринчука знов вибрали в Раду партії. У раду НСНУ увійшли також фігуранти минулорічного "корупційного" скандалу Петро Порошенко і Олександр Третьяков. З приводу обрання лідера НСНУ Порошенко закликав ввести процедуру попереднього обрання голови на регіональному рівні. Також було заплановано, що 16 листопада відбудеться засідання ради НСНУ, на якій, відповідно до статуту партії, повинен бути вибраний голова ради партії. До цього Н.Катеринчук написав відкритий лист до делегатів другого етапу третього з'їзду партії НСНУ. Він виділив чотири проблемні зони у позиції партії. Першою проблемою Н.Катеринчук назвав бюрократизацію партії і адміністративну бізнесову модель управління. Для подолання цього він наполягав на децентралізації партії, розширенні складу Президії партії (не менше ніж 30 чоловік - представники районів, які віддали найбільше голосів партії на парламентських виборах, голови облрад від партії) і визначенні місця і ролі "Президента в загальній системі керування партією". Друга проблема, за словами екс-голови виконкому НСНУ,- непослідовність політичного курсу партії. Третя проблема - взаємодія НСНУ і Президента. Н.Катеринчук відзначив, що партії потрібний лідер і цим лідером повинен бути Президент України Віктор Ющенко. Останнім проблемним моментом Н.Катеринчук визначив ідеологічну невизначеність партії. Як відомо, саме Н.Катеринчук був головним супротивником приєднання "Нашої України" до широкої коаліції. Під час революційних подій він відстоював права мільйонів виборців у Верховному суді, а після остаточної перемоги Віктора Ющенка був призначений заступником глави Державної податкової адміністрації, але незабаром пішов звідти. Н.Катеринчук був призначений головою Центвиконкому за пропозицією Голови ради "Нашої України" Романа Безсмертного рішенням Ради партії після призначення тодішнього Голови виконкому Юрія Єханурова прем'єр-міністром України.