М.Присяжнюк: “Інвестиції в український АПК цього року можуть сягнути 60 млрд грн”
РБК-Україна: Яка наразі ситуація з інвестиційним кліматом в АПК?
Микола Присяжнюк: За підрахунками українських і іноземних аналітиків, інвестиції, яких вимагає агропромисловий комплекс, обраховуються приблизно на рівні 20 млрд дол. Зрозуміло, що держава самостійно неспроможна виділити таку кількість коштів для інвестування в АПК. Ми повинні створювати клімат для залучення інвестицій.
За попередні 18 років в АПК надійшло біля 2,5 млрд дол. прямих іноземних інвестицій. Звичайно, якщо брати в обсягах прямих іноземних інвестицій всю економіку, це складає біля 7%. Але ми чітко розуміємо, що перші роки - навіть років 14, інвестиції в АПК, фактично, не йшли. На сьогоднішній день обставини на світовому ринку продуктів харчування і на внутрішньому ринку склалися так, що АПК став привабливим для інвестицій.
За минулий рік в АПК надійшло близько 20 млрд грн інвестицій в основний капітал. Якщо ми подивимось тенденцію за перше півріччя 2010 р., то у нас йде збільшення інвестицій як раз у сільське господарство.
РБК-Україна: Наразі збільшилась кількість інвестицій саме в сільське господарство, хоча раніше інвестори надавали перевагу харчопереробній промисловості. Чому відбулася така зміна?
М.П.: Сьогодні кожний інвестор, якій знаходиться в переробній галузі, чітко розуміє, що йому потрібно вертикально інтегруватися до низу - до вирощування, до логістики. І, по-друге, в зерновій групі чітко зрозуміло, що без фінансування вирощування зерна, вже стає важче бути трейдером. Молочні переробники зрозуміли, що без своїх ферм, без свого виробництва молока, якісну продукцію стає виробляти дуже складно.
РБК-Україна: Яким чином МінАП стимулює прихід інвестицій в галузь?
М.П.: Ми вже розробили програмами на 2011 р., які будуть мотивувати і стимулювати залучення інвестицій в агропромисловий комплекс. Це здешевлення вартості основних засобів виробництва в цих галузях до 50%, здешевлення відсотків за кредитами і, звичайно, це здешевлення до 30% вартості сільськогосподарської техніки, яка буде залучена в ці проекти. В цілому, це достатньо великі преференції. І ще один важливий напрямок, через який ми будемо мотивувати Внутрішні інвестиції і кошти фермерів і приватників, - ми будемо надавати через форму лізингу мініферми, мінісвинарники, які б дали можливість і розвиватися малому і середньому бізнесу.
РБК-Україна: Скільки інвестиційних коштів аграрії зможуть залучити в цьому році?
М.П.: Інвестиції будуть на рівні минулого року. На рівні 20 млрд грн - прямих іноземних інвестицій. Плюс IPO буде, я думаю, на рівні 30 млрд грн. Інвестицій загалом, враховуючи внутрішні інвестиції, в цьому році будуть досить вагомі - біля 60 млрд грн. Динаміка інвестування в АПК достатньо задовільна.
РБК-Україна: Як працюватиме постанова щодо здешевлення кредитів в АПК за рахунок коштів стабфонду?
М.П.: Ми будемо здешевлювати кредити, компенсувати основні засоби виробництва, компенсувати по передбаченим порядкам. Наше завдання, щоб проекти, які були розпочаті і вже збудовані більше, ніж на 50%, якомога швидше ввести в експлуатацію.
РБК-Україна: Сьогодні є гроші в стабфонді для надання фінансування аграріям згідно цієї постанови?
М.П.: Ми сподіваємося, що будуть. Це питання до Мінфіну, але ми зі своєю аграрною настирністю будемо просити, щоб їх нам виділили.
РБК-Україна: Коли запрацює дотація на одну корову?
М.П.: З дотацією на одну корову у нас виходять певні непорозуміння. Ви знаєте, що в першому півріччі у нас було багато розмов з асоціаціями, виробниками, переробниками. І ми вирішили, що на друге півріччя залишаємо стару схему. ПДВ акумулюється у переробників, і переробники їх сплачують виробникам. Але є вимоги Світового банку, щоб цю дотацію практично ліквідувати, навіть на друге півріччя поточного року. Ми стоїмо на своєму, і плануємо з 1 січня 2011 р. вже розпочати фінансову підтримку сільгоспвиробників напряму, шляхом акумуляції коштів на спецрахунку, а це набирається біля 3 млрд грн. Тобто я вважаю, що з 1 січня (2011 р.) ми будемо цими коштами мотивувати підприємців, зокрема, до збільшення поголів'я молочного стада.
РБК-Україна: Який стан справ у переговорах про Зону вільної торгівлі (ЗВТ) з Євросоюзом? Коли можуть бути конкретні результати?
М.П.: Сьогодні найбільше неузгоджених питань саме в аграрному секторі. Нещодавно у мене була зустріч в Європарламенті з депутатами, з керівниками комітетів, також мав зустріч з єврокомісаром по фінансам з питання підписання протоколу про ЗВТ. Ми розуміємо, що є низка питань, якими ми можемо поступитися, але ми хочемо бачити чітку компенсацію цих поступок. Чи це фінансові компенсації, чи юридичні, чи це відкриття зовнішніх ринків євроспільноти для нас, чи інша допомога - поки що відповіді немає. Ми вже провели 12 раундів переговорів і поки стоїмо на своїх позиціях. Але я чітко розумію, що може бути політична воля для підписання протоколу, і в тій чи іншій мірі нам доведеться поступитися. Але ми будемо максимум утримувати інтереси нашого сільськогосподарського виробника.
РБК-Україна: Україні доведеться відмовитись від деяких географічних назв. Як, наприклад, будуть називатися українські коньяки та шампанське?
М.П.: Не факт. Ми знайшли обґрунтування, що ми можемо виробляти продукцію під цими назвами. Передбачено, що якщо країна до підписання протоколу про ЗВТ понад 10 років виробляла продукцію під тими чи іншими назвами, за великим рахунком, вона може продовжити її виробляти. Якщо євроспільнота буде наполягати, і нам доведеться піти на поступки, ми будемо вимагати тут як раз матеріально-фінансові компенсації.
Ми можемо отримати при підписанні протоколу про ЗВТ термін, через скільки ми вже не можемо випускати цю продукцію, тобто термін переходу на нові назви. А можемо, отримавши фінансову компенсацію, одразу припинити.
РБК-Україна: Скільки зерна планує закупити Агрофонд в цьому році?
М.П.: Ми плануємо, якщо Мінфін випустить ОВГЗ, які заплановані в обсязі 5 млрд грн, і враховуючи той 1 млрд грн, який є в Агрофонді, закупити біля 4-5 млн т зерна в Агрофонд.
Це вплине позитивно на ринок, також ми таким чином не дамо можливості трейдерам демпінгувати на зерновому ринку. І ми вже чітко зрозуміли для себе, що ми забезпечуємо продовольчу безпеку, а також, що у нас з'явиться державний гравець на зерновому ринку.
РБК-Україна: Ви знизили прогноз урожаю з 46 млн т до 42-43 млн т. Яким буде прогноз за якістю?
М.П.: Якість зерна буде набагато гіршою, ніж ми очікували. Але все-таки ми плануємо отримати продовольчої пшениці біля 9 млн т. У нас є ще 2 млн т перехідних залишків. Для харчових потреб нам потрібно пшениці 5,4 млн т, жита - 500 тис. т, ячменю - 150 тис. т і кукурудзи - 150 тис. т. По якості, звичайно, нам хотілося б, щоб зерно було набагато краще. Цього року якість нам зіпсувала погода, але ми будемо вимагати від сільгоспвиробників дотримання сівозмін і дотримання якості і родючості ґрунтів.
РБК-Україна: Чи планується збільшити процент прогнозованого фуражу?
М.П.: Фураж збільшився у нас десь на 15% через негоду, через дощі, невизрівання і неможливість своєчасно зібрати урожай.
РБК-Україна: Яка зараз ситуація із постановою щодо Національної аграрної біржі? Вона викликала невдоволення у Союзу аграрних бірж та трейдерів.
М.П.: Проект цієї постанови наразі проходить узгодження і експертизу - наскільки це доцільно. Я думаю, що зернотрейдери зарано підняли галас. Держава зобов'язана контролювати зовнішні експортні контракти, щоб унеможливити експорт тієї кількості зерна, яка могла б зашкодити продовольчій безпеці країни.
РБК-Україна: Яка ситуація наразі з сертифікованими елеваторами?
М.П.: На сьогоднішній день ми ще продовжуємо сертифікацію і перевірку елеваторів. Попередні роки нам показали, що Агрофонд розміщував своє зерно на елеваторах, які не були сертифіковані. Тому зараз ми маємо негативні наслідки - втрату товарної якості зерна, і маємо те, що зерна там немає в наявності. Ми бачимо, що біля 4 млн т зерна ми можемо спокійно зберігати на елеваторах Держрезерву і на елеваторах ДАК "Хліб України". Тобто великих проблем немає.
РБК-Україна: Віце-прем'єр Борис Колесніков заявляв, що уряд цього року має намір відмовитись від державного втручання в ціноутворення на сільгосппродукцію. Наскільки ринок до цього готовий?
М.П.: Я підтримую в цьому Бориса Вікторовича. Тому що регулювання цін у ринкових відносинах - неефективний метод. Регулювати ціни можна тільки інтервенцією додаткових продуктів харчування, якщо ми хочемо понизити ціни.
РБК-Україна: Чи очікується в України подорожчання продуктів восени?
М.П.: Я хотів би, щоб цінове питання і функції щодо регулювання цін належало Мінекономіки. Наше завдання - виростити, виробити продукцію, забезпечити продуктами харчування і мати можливість їх продати. За прогнозами, наявність сільгосппродукції дасть можливість забезпечити цінову стабільність.
Після того, як країна стала членом СОТ, проблем зі зростанням цін, якщо вони не пов'язані із ситуаціями на світовому рівні, за великим рахунком, не має бути. Тому що ввізні мита на продукти харчування на сільгосппродукцію достатньо низькі.
РБК-Україна: Коли запрацює програма дотацій на цукровий буряк?
М.П.: Дотація на цукровий буряк передбачена. Я думаю, що це буде кінець серпня - початок вересня, коли готується площа для посіву цукрового буряка на новий урожай. Приємно констатувати, що у нас буряка посіяно більше 500 тис. га, визрівання йде нормально. Якщо ніяких катаклізмів не буде, ми будемо мати достатню кількість цукру.
РБК-Україна: Коли ми можемо очікувати на остаточне рішення Росії щодо зняття мита на 300 тис. т цукру?
М.П.: У нас є протокольна домовленість, яка передбачає, що після збирання врожаю цукрового буряку ми проводимо спільні баланси, Росія підраховує, який дефіцит цукру у них, ми підраховуємо своє перевиробництво цукру і тоді чітко будемо розуміти, який обсяг цукру Україна зможе експортувати до Росії, починаючи з 1 січня (2011 р.). Тобто ми плануємо, що з 1 січня 2011 р. Росія надасть нам дозвіл на ввезення нашого цукру, виробленого з цукрового буряку.
РБК-Україна: Україна імпортує більше 70% риби, яка продається українським споживачам. Чому склалася така ситуація і як її можливо змінити?
М.П.: Ситуація в рибній галузі плачевна. Після здобуття незалежності ми втратили майже весь риболовецький флот. Тоді було 140 кораблів. На сьогодні ми маємо сім чи вісім кораблів, які або не можна експлуатувати, або вони знаходяться в оренді. Щоб відродити рибну галузь треба великі інвестиції, і сьогодні сказати, що інвестор має велике бажання інвестувати в рибну галузь поки що зарано.
Якщо бути відвертим, найближчі 1-2 роки збільшити виробництво української риби буде важко. Рибний комітет зараз відпрацьовує програму, яка передбачає в тому числі і залучення інвестицій.
РБК-Україна: Чи потрібно приймати закон про рибну ловлю?
М.П.: У нас немає закону. Проте у нас є достатньо багато регуляторних методів, для того щоб рибний вилов упорядкувати. Я вважаю, що закон не потрібний, закон без програми і без фінансової підтримки працювати не буде. Якщо буде фінансова підтримка і буде програма розвитку, вона буде працювати і в рамках того законодавчого поля, яке на сьогодні існує.
Спілкувалась Аліса Коник
