МВФ виступає за введення нових податків на найбільші банки
Міжнародний валютний фонд (МВФ) запропонував країнам "великої двадцятки" (G20) ввести два додаткові податки на найбільші банки. Відповідний документ був переданий главам держав G20 напередодні увечері. Рекомендації фонду опинилися у розпорядженні ВВС, передає РБК.
Згідно проекту, банки та інші фінансові інститути платитимуть фіксований податок. Він піде до фонду взаємодопомоги, з якого планується покривати збитки банків у разі світової фінансової кризи. Розмір цього фонду складе від 2% до 4% від ВВП тієї або іншої держави.
Крім того, МВФ пропонує збільшити податок на банківський прибуток і зарплати банківським службовцям. Окрім банків, подібними зборами пропонується обкласти страхові компанії, хеджеві фонди та інші фінансові інститути.
Нагадаємо, за підсумками саміту G20 в Лондоні, який пройшов в квітні 2009 р., було вирішено, що у разі повторення кризи не слід використовувати гроші платників податків для порятунку банків від банкрутства.
Проте жодна держава "двадцятки" ще не ввела податки на банки для формування фонду допомоги кредитним організаціям. Деякі країни, наприклад Канада, взагалі виступають проти нових податків на банки.
В кінці 2009 р. лідери Євросоюзу попросили МВФ вивчити можливість введення глобального податку на фінансові операції (так званий податок Тобіна). Проте в МВФ пришли до висновку, що такий податок ввести неможливо.
Відзначимо, що напередодні МВФ скоротив прогноз по сумарних збитках світової фінансової системи за період з 2007 р. по 2010 р. більш, ніж на 500 млрд дол. в порівнянні з оцінкою, запропонованою фондом в жовтні минулого року. В даний час МВФ чекає, що збитки банківсько-фінансового сектору по "поганих" боргах і "токсичних" активах за період кризи складуть 2,28 трлн дол. проти 2,81 трлн дол., що очікувалися восени. За підрахунками МВФ, банки по всьому світу списали з 2007 р. по теперішній час вже близько 1,5 трлн дол. з сумарної прогнозної суми в 2,3 трлн дол.
У своїй новій доповіді МВФ відзначає, що глобальна фінансова система і світова економіка в цілому поступово повертаються в здоровий стан - багато в чому завдяки масштабним державним інтервенціям. Проте зворотний бік медалі - це різке збільшення державних боргів і, як наслідок, зростаючі ризики суверенної кредитоспроможності.
У промислово-розвинених економіках проблеми приватного сектора нікуди не зникли: вони просто лягли на плечі держави, указує МВФ. Уряди не тільки узяли на себе значну частку поганих активів, але і зіткнулися з різким зростанням запозичень, необхідних для виведення економіки з рецесії. При цьому сповільнені темпи економічного зростання і високі рівні безробіття пригнічують обсяги податкових надходжень, вимушуючи держави витрачати більше і більше, наприклад, на виплату допомоги з безробіття і стимулювання зайнятості.
