МВФ виділить 10 млрд дол. постраждалим від фінансової кризи країнам Азії
Міжнародний валютний фонд (МВФ) виділить 10 млрд дол. для спеціально створеного фонду, покликаного надавати допомогу азіатським країнам, що відчувають нестачу ліквідності в результаті світової фінансової кризи. Про це передає Associated Press. Як повідомила президент Філіппін Глорія Макапагал Арройо, така угода була досягнута у Вашингтоні на зустрічі міністрів фінансів країн - членів Асоціації держав Південно-східної Азії (АСЕАН) і їх партнерів з Японії, Китаю і Південної Кореї. За словами філіппінського лідера, фонд може бути використаний для скупки неліквідних активів і рекапіталізації фінансових інститутів і приватних компаній, що зазнають труднощів. До АСЕАН входять Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни, Бруней, В'єтнам, Лаос, М'янма і Камбоджа. Відзначимо, що делегація Міжнародного валютного фонду сьогодні прибуде до України для надання допомоги в боротьбі з наслідками фінансової кризи. Як повідомив один з представників МВФ, експерти перевірять економічну і фінансову політику України і проконсультують її щодо подолання наслідків фінансової кризи. Україна стала четвертою країною, яка звернулася до МВФ унаслідок глобальної фінансової кризи. Подібні прохання надходили до МВФ також від Угорщини, Сербії і Ісландії. Занепокоєння, що посилюється, щодо фінансової спроможності низки найбільших фінансових інститутів США і Європи штовхає світову фінансову систему на межу системного краху, заявив управляючий директор МВФ Домінік Стросс-Кан після закінчення переговорів 11 жовтня 2008 р. між президентом США Джорджем Бушем і міністрами країн "великої сімки". Відзначимо, МВФ підтримав план дій, розроблений міністрами фінансів країн "великої сімки" з боротьби з глобальною фінансовою кризою. Нагадаємо, міністри фінансів країн "великої сімки" (G-7) розробили "жорсткий план дій", слідуючи якому можна буде подолати світову фінансову кризу. Згідно з планом, необхідно вжити заходів, щоб запобігти розоренню основних фінансових систем; забезпечити можливість залучати капітал як з приватних, так і з державних джерел для відновлення кредитних операцій; гарантувати широкий доступ банків й інших фінансових інститутів до ліквідності і фінансування; забезпечити надійність національних програм зі страхування внесків; за необхідності вжити заходів для відновлення діяльності вторинних ринків іпотечних та інших цінних паперів.
