МВФ: Євробанкам може знадобитися додатково 200 млрд євро через боргову кризу
Європейським банкам може знадобитися 200 млрд євро додаткового капіталу, щоб покрити списання вартості держборгу проблемних країн регіону, прогнозує МВФ. Нинішні моделі оцінки держбондів не відображають їх реальної вартості, переконані там. Банки і європейські власті звинувачують фонд в упередженості і необгрунтованості прогнозів.
Цього тижня стало зрозуміло, чому глава МВФ Крістін Лагард в минулу суботу несподівано для всіх заявила, що європейським банкам потрібна термінова докапіталізація. Їм може знадобитися 200 млрд євро додаткового капіталу, свідчить робоча версія щорічної доповіді про глобальну фінансову стабільність, що обговорювалася в фонді в середу, повідомила The Financial Times.
Співробітники МВФ визначали вартість облігацій проблемних країн, виходячи з ринкових цін свопів кредит-дефолт, що страхують інвесторів від невиплат за цими зобов'язаннями. Мова йде про боргові папери Греції, Ірландії та Португалії, а також про бондах Іспанії, Італії та Бельгії.
МВФ - не перший, хто говорить про те, що банки в Європі неадекватно оцінюють держпапери проблемних країн на своїх балансах. На початку тижня Рада з міжнародних стандартів фінансової звітності (IASB) попередила, що ряд банків некоректно відобразили списання вартості грецьких держпаперів у своїх недавніх фінансових звітах. Так, банки, що використовували у своїх підрахунках математичні моделі, списували лише 20% вартості облігацій, у той час як фінансові компанії, що відштовхуються від ринкових індикаторів, скорочували вартість своїх портфелів більш ніж на 50%.
Проблеми у європейських банків можуть виникнути у зв'язку з можливим списанням грецьких держоблігацій. Багато в чому постраждають саме німецькі банки, які тримають значні пакети грецьких держпаперів. Так, другий за величиною банк Німеччини, Commerzbank, має намір списати 700 млн євро з інвестицій у держоблігації Греції. Списання за грецьким боргами зробить Commerzbank, який тримає пакет боргових паперів Греції на суму близько 3 млрд євро, головним потерпілим другої програми порятунку Афін серед банків єврозони.
Багато що впирається в недостатній розмір обсягу фонду економічної допомоги єврозони, який на даний момент становить приблизно 440 млрд євро (633 млрд дол.) З урахуванням того, що зараз європейський Центробанк (ЄЦБ) викуповує держоблігації держав, які відчули боргову кризу (тільки за два тижні серпня ЄЦБ довелося витратити на викуп держоблігацій понад 50 млрд дол), то актуальним стає питання наповнення даного фонду. Згідно з експертними оцінками, Італії потрібно настільки велика допомога, що сума перекриває всі накопичені ресурси. Борг Італії величезний, він становить суму близько 1,8 трлн дол, або 120% ВВП.
При цьому основні країни-донори єврозони - Німеччина і Франція вже з меншим ентузіазмом виділяють кошти на порятунок євро і допомогу у вирішенні боргових проблем інших країн. На думку голови німецького Центробанку (Бундесбанку) Йенса Вайдманн, перекладаючи численні ризики кризи на держави-донори та їх платників податків, зона євро рухається в напрямку свого роду узагальнення відповідальності конкретних країн за їх фінансові та економічні прорахунки.
На його думку, нове зростання недовіри фінансових ринків пояснюється в першу чергу сумнівами з приводу ефективності спроб політиків знайти вихід з боргової кризи. Саме тому так необхідно мати довгостроковий план вирішення боргової кризи. При цьому проблемним країнам не обійтися без структурних реформ і рішучих заходів з консолідації бюджетів.
На цьому тлі відомий фінансист Джордж Сорос навіть запропонував розробити механізм виходу проблемних країн із зони обігу євро, щоб не перекладати свої фінансові проблеми на інші її учасників. При цьому Чехія через боргову кризу і неясності ситуації в самій єврозоні відклала термін входження в неї.
