Мораторій на стягнення житла за валютними кредитами: захист позичальників або ведмежа послуга

Київ, Вівторок 28 липня 2020 13:20
Мораторій на стягнення житла за валютними кредитами: захист позичальників або ведмежа послуга
Фото: Верховна рада (РБК-Україна)

Верховна рада проголосувала в цілому за законопроект про продовження до початку 2022 року мораторію на стягнення заставного житлового майна, яким забезпечувалися кредити громадян України, взяті ними у банків в іноземній валюті. Зараз прийнятий законопроект знаходиться на підписі у президента.

Депутати виправдовують продовження мораторію турботою про тих українців, які, через взяті валютні кредити могли б виявитися "викинутими на вулицю".

Водночас, економісти вбачають у тексті законопроекту й ризики – на ділі він може зіграти на руку злісним неплатникам і нашкодити тим, хто хотів би придбати житло в кредит. Адже не кожен банк тепер погодитися кредитувати іпотеку, якщо депутати прямо дозволяють позичальникові не повертати борги.

Дозволяємо не платити

16 липня український парламент 349 голосами прийняв у другому читанні і в цілому законопроект №3640 "Про внесення змін у деякі законодавчі акти щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Законопроект дозволяє позичальникам, які взяли позики в іноземній валюті напередодні і під час фінансової кризи, яка знецінила національну валюту (2008-09 і потім 2014 років), "не турбуватися" про погашення отриманих кредитів до початку 2022 року. Крім того, він фактично нівелює ряд норм кодексу України щодо процедур банкрутства, з прийняттям якого були введені процедури реструктуризації боргів фізичних осіб.

Варто відзначити, що мораторій на стягнення майна, що забезпечує валютні кредити, діє в Україні з 2014 року. Прийнятий під тиском валютних позичальників він ще тоді досить критикувався фінансовими та економічними експертами.

У багатьох країнах світу, коли заходить мова про засади фінансових відносин, діє незмінне правило: взяв на себе певні фінансові зобов'язання, уклав угоду - виконуй його, а порушив договір - будь готовий до наслідків. Причому невідворотність цих наслідків у таких країнах забезпечує не тільки сторона, чиї права порушені, але в першу чергу державна влада з допомогою чітко юридично виписаних механізмів.

У разі позик під заставу майна це правило працює досить просто: отримав кредит під заставу будинку та не розрахував свої сили і можливості? Домовляйся з банком про реструктуризацію боргу. Або будь добрий повернути житло, яке тобі не по кишені, за чим простежить держава.

Втім, багато в чому саме завдяки цьому правилу, що гарантує виконання всіма сторонами взятих фінансових зобов'язань, ставки за кредитами (у тому числі іпотечними) у розвинених країнах сьогодні прагнуть до 0%, а то і негативним величинам. Банки в таких країнах абсолютно впевнені, що так чи інакше отримають назад видані як кредит гроші, а позичальники в свою чергу, оцінюють свої можливості, чітко уявляючи наслідки.

В Україні у 2014 році популізм взяв гору над раціональним підходом. А депутати, приймаючи закон, говорили, що він буде діяти лише до тих пір, поки не будуть вироблені механізми, що дозволяють валютним позичальникам врегулювати свої відносини з банками-кредиторами. І такі механізми дійсно були створені.

Валютно-іпотечний компроміс

У жовтні 2018 року був прийнятий, а в квітні 2019 року почав діяти Кодекс України за процедурами банкрутства, частина положень якого була спрямована якраз на врегулювання питань погашення кредитів, узятих в іноземній валюті під заставу житла.

Кодекс, зокрема, передбачає, що "протягом п'яти років з дня набрання чинності цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, реструктуризується у процедурі банкрутства фізичної особи згідно з планом реструктуризації або мировою угодою"

Серед іншого, Кодекс передбачає скасування штрафних санкцій при реструктуризації валютних кредитів, значний (10-15 років) строк погашення зобов'язань, списання заборгованості та безліч інших речей, спрямованих на досягнення компромісу між банком і позичальником, який взяв кредит у валюті, що підтверджено висновками Головного науково-експертного управління Верховної ради. Солідарні з цим і банківські експерти.

"Запропонований Кодексом механізм реструктуризації іпотечних кредитів в іноземній валюті є цілком паритетним і виваженим як для банків, так і для позичальників, дозволяє поступово, протягом декількох років, без стресу для позичальників врегулювати ситуацію, яка склалась з поверненням кредитів, наданих в іноземній валюті і забезпечених житловим нерухомим майном", - йдеться у листі представників банківського співтовариства на адресу НБУ, який погодився з такою позицією.

Простіше кажучи, держава надала позичальникам, які дійсно хочуть розрахуватися з банком, цілком адекватний спосіб залишити собі житло. Але, виявилося, що платити борги - хочуть далеко не всі. І, схоже, саме з подачі тих, хто розраховуватися не збирався і не збирається, питання мораторію знову виник в депутатському середовищі.

Автор законопроекту про мораторій, народний депутат з "Слуги народу" Олександр Дубинський представляючи його заявив, що головною метою продовження мораторію є турбота про людей, які в разі припинення його дії "можуть опинитися на вулиці". За словами нардепа, Кодекс за процедурами банкрутства не вирішив питання про особливості погашення (реструктуризації і т. д.) заборгованості валютних позичальників, і тому їм потрібно дозволити раніше ігнорувати виконання кредитних договорів.

"Мораторій на стягнення майна за кредитами в іноземній валюті діяв до набрання чинності закону, який врегулює питання особливостей погашення основної суми заборгованості, що виникла внаслідок формування курсової різниці через підвищення курсу. Це основна проблема людей, які потрапили в кредитну пастку в 2008-09 і потім 2014-15 року, коли їхні позики у валюті суттєво зросли і істотно перевищили їх доходи і можливість їх погашати. Цей закон (про мораторій, - ред.) існував до тих пір, поки не був прийнятий Кодекс України за процедурами банкрутства. Фактично, ця норма цим Кодексом була скасована. Але це не вирішило питання щодо погашення та реструктуризації заборгованості валютних позичальників. 21 жовтня 2020 року Мораторій на виселення валютних позичальників припиняє діяти і дуже скоро люди можуть опинитися на вулиці", - заявив нардеп в ході засідання профільного комітету ВР напередодні голосування за законопроект.

Законопроект спершу пройшов комітет, а на наступний день був винесений на голосування у парламент, де благополучно набрав потрібну кількість голосів депутатів.

Як тепер взяти іпотеку?

Подібними рішеннями народні депутати лише погіршили і без того непросту ситуацію з кредитуванням, особливо іпотечними, громадян в Україні, вважає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян.

"Справа в тому, що зараз у банківській системі величезний відсоток непрацюючих кредитів. У свою чергу, саме гроші з таких активів могли б бути спрямовані на кредитування бізнесу або іпотеку. Нещодавно ж продовжений мораторій лише погіршить ситуацію з непрацюючими кредитами. Виходить, що з одного боку, ми бачимо спроби влади демонструвати "соціально орієнтована держава", а з іншого - під цим ховається елементарний популізм в поганому розумінні цього слова", - говорить Киян.

Мораторій на стягнення житла за валютними кредитами: захист позичальників або ведмежа послуга

Фото: багатоповерховий будинок (РБК-Україна)

Згоден з ним і політичний і економічний експерт Валерій Клочок.

"Якщо взяти загальну кількість проблемних кредитів в Україні, то їх на сьогодні близько 48% з гаком. Про це говорить Національний банк у своєму звіті, опублікованому в кінці минулого року. Для порівняння - рідко в якій європейській країні до 10%, тому що якщо 10% - то це вже вважається крахом фінансової системи. А ми з цим живемо всі ці роки. Звичайно, мова йде про всіх кредитах в цілому - по більшій частині корпоративних. Але тут і значна частина (за даними НБУ - близько 29 млрд. грн., - ред.) іпотечних кредитів, які суттєво доповнюють цей дуже неприємний портфель. Тому рішення про продовження мораторію я вважаю абсолютно популістським. Адже існує пряма залежність між мораторієм на виплату валютних кредитів, і розмірів відсотків, які встановлюють банки за кредитами. Так, може когось мораторій і врятує, але разом з тим - руйнує банківську систему. І продовжуєте створювати додаткові перешкоди для її нормального розвитку і функціонування. Тому що низький відсоток, наприклад, по іпотеці можливий лише тоді, коли банк розуміє, що він у будь-якому випадку або поверне виданий кредит, або отримає заставне майно", - зазначає експерт.

Ще одна негативна сторона рішення - скоріше моральна. Адже держава, по суті, сама вчить українців не виконувати взяті на себе зобов'язання.

При цьому важливо відзначити, що та частина валютних позичальників, яка сьогодні дійсно перебуває у важкому фінансовому становищі (а це за нашими даними близько 15%), як раз намагаються платити.

Часто, не платять ж як раз ті, хто дозволяє собі жити на широку ногу. При цьому вони спокійно здають в оренду своє нібито "єдине" житло. Яке, нагадаємо, може потрапити під мораторій, тільки якщо людині дійсно ніде жити.

"На жаль, як показує практика (а вона тягнеться з 2014 року), ті, хто не хотіли платити, не будуть платити при будь-якому законі. Тому мораторій буде їм грати лише на руку. При цьому у нас в країні не працює елементарний моніторинг за такими боржниками. У результаті виходить, що відповідальні позичальники платять, віддаючи все до останньої копійки, а ті, хто не планував платити, продовжує здійснювати дорогі покупки або виїжджати за кордон, вважаючи, що вони якісь "особливі" та нічого нікому не винні. Таким чином, соціальна асиметрія таким рішенням лише посилюється, а не вирішується. Продовження мораторію, навпаки, скоріше зіграє антисоціально спрямовану політику. Тому зараз треба убезпечити тих, у кого дійсно немає можливості платити, і хто не робив значних покупок, зокрема на основі моніторингу їх витрат і доходів. В продовження, якщо б у нас працювала система "стеження", то ті, хто їздив по курортах повинен бути в першій черзі по поверненню кредитів. Створена ж "система кредитної дисципліни" без строків, умов і без чітко прописаної "букви закону" ні до чого хорошого не приведе", - зазначає Єгор Киян.

Гра слів

Прийнятий закон повинен лише продовжити мораторій для звичайних фізичних осіб - позичальників, які взяли кредити у валюті розширив свою дію ще на ряд суб'єктів кредитних договорів.

Вітм, за даними експертів, новий закон розширюється перелік кредитів, які будуть підпадати під дію мораторію, зокрема, за рахунок кредитів фізичних осіб в іноземній валюті, які не є споживчими кредитами (в тому числі, кредити фізичних осіб - підприємців, кредити фізичних осіб на розвиток бізнесу та інших).

Крім того, в текст законопроекту "зашита" норма, згідно з якою мораторій припинив би діяти лише тоді, коли в силу вступив закон з чітким призначенням - "врегулювання питань особливостей здійснення реструктуризації за кредитами в іноземній валюті, наданими кредитними установами - резидентами України фізичним особам, порядок погашення заборгованості позичальників за такими кредитами та особливості звернення стягнення на предмети забезпечення за такими кредитами, порядок погашення (обліку) курсової різниці, що виникає в бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів і позичальників, а також порядок нарахування/списання пені і штрафів в результаті прострочення виконання зобов'язань позичальників за такими кредитами".

"Я дуже боюся таких формулювань. Бо якщо був розрахунок на безстроково - то це навіть поруч не стоїть зі здоровим глуздом. Ми все або валимо, або щось будуємо. Якщо ми щось будуємо, то повинні бути нормальні розумні правила. І якщо ти хоч трохи дружиш зі здоровим глуздом, то чітко розумієш - що, по-перше, борги потрібно повертати. А, по-друге, що, якщо їх не повертають - значить, цей вантаж обов'язково ляже на когось іншого. В нашому випадку, як банки можуть перекласти цей тягар? Збільшити відсоткові ставки за кредитами для решти українців, якщо вже не вдається задіяти механізм повернення", - говорить Клочок.

В ході засідання фінансового комітету на цей момент звернув увагу його голова. І хоча в доступному нині тексті законопроекту від 11 липня вона як і раніше є, голосували депутати, судячи з інформації з сайту Ради, все ж за виправлену комітетом версію законопроекту, що передбачає закінчення дії мораторію 1 січня 2022 року.

На даний момент законопроект знаходиться на підписі у президента. Складно передбачити, як з ним вчинить гарант. Адже, як колишній підприємець він розуміє правила бізнесу: взяті борги потрібно повертати. Інакше є величезний ризик зламати і без того хитку кредитну систему в країні - хто захоче видавати тут позики, якщо держава скасовує їх повернення? З іншого боку - на нього тисне команда, яка взяла на озброєння як турботу про українців, так й популістські гасла перед виборами.

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся