Мораторій йде лісом: як з України вивозять деревину в обхід заборони

На минулому 24 листопада саміті Україна-ЄС президент Петро Порошенко заявив, що має намір скасувати мораторій на експорт лісу. Ініціатива це виявилася не його, а європейських чиновників, які тільки у разі зняття заборони готові надати Україні наступний транш у розмірі 600 млн євро. "Я був радий тому, що український президент висловив намір зняти заборону на експорт деревини. Це було нашою умовою. Як я розумію, це буде зроблено протягом наступних декількох тижнів, що дасть нам можливість надати наступний транш на 600 млн євро макрофінансової допомоги з нашого боку", - заявив президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.

Мораторій на вивіз лісу-кругляку в Україні діє близько року. І повинен діяти до 2025-2027 років (в залежності від порід дерева). Однак активісти запевняють - ця заборона була тільки на папері. Вся торгівля деревиною фактично перейшла у "тінь". Однак серйозних покарань за незаконну вирубку лісів немає - часто правопорушники відбуваються мізерними штрафами.

Про те, кого ловлять за вирубку лісу на Прикарпатті, які схеми легалізації спиляних дубів і сосен використовують на "чорному" ринку і скільки зрубаних дерев готові показувати лісники журналістам - у матеріалі, який для РБК-Україна написав журналіст з Прикарпаття Євген Гапич.

Лісгоспи "сіли" на схеми

Зараз на Прикарпатті туристи, проїжджаючи по трасі або відпочиваючи у готелі, не побачать облисілих гір і будуть милуватися краєвидами. Місцеві ж знають, що ситуація набагато гірша, ніж може здатися на перший погляд - вирубувати ліс ніхто не припиняв. У цьому році, за їх словами, рубати стали навіть більше. Ось тільки пиляють його в глибині лісу, куди туристи не ходять.

Я вирушаю у Косівський район, село Яблунів, в якому знаходиться державне підприємство "Кутське лісове господарство". Його головний спеціаліст Андрій Ониськів відразу пообіцяв показати незаконні рубки на території лісництва. Дістатися до дільниць рубок лісу можна тільки на вантажному автомобілі або на позашляховиках, а знаходяться вони у глибині лісгоспу. Тому ми пересідаємо в автомобіль до інженера Генадія Лаврищева та лісничого Яблунівського лісництва Романа Галатенюка і вирушаємо у село Уторопи. Через півгодини ми вже на місці "злочину". На краю лісу лежать всього чотири зрізаних сосни довжиною п'ять метрів, найбільша з них діаметром 60 см.

- Це вони хотіли вкрасти і на цьому попалися, - пояснює Генадій Лаврищев. - Спиляні дерева потім здають на пилорами. Діяльність цих пилорам взагалі нічим не регламентується. У нас є такі села Шепіт, Космач - там їх просто тьма.

Як твердять лісники, головна проблема - самовільні рубки дерев "чорними" лісорубами. Самі ж співробітники підприємства не можуть проконтролювати всю територію лісу, тому що у них немає транспорту. Вони відразу ж кажуть, що на зарплату у 1400 гривень черги з бажаючих працювати лісником немає. Проте зізнаються, що самі ж лісники причетні до самовільних проведень рубок дерев і за хабарі закривають очі на ці злочини.

- По цій ділянці проблем купа, - розповідає Лаврищев. - Ми колишнього лісника звільнили, бо не дивився і давав рубати.

Хоча поліція і починає кримінальні провадження за самовільні рубки, але таких справ до суду доходить мало. Наприклад, у тих же Уторопах три тижні тому поліція затримала "чорних" лісорубів, які перевозили спиляний дуб на перероблених під лісовоз "УАЗах". Автомобілі заарештували через те, що на них у власників не було документів. Однак згодом поліція повернула машини власникам, які займаються незаконною рубкою дерев. Узаконити самовільно зрубаний ліс також не становить проблем. Документи на деревину можна купити у будь-якому лісгоспі, навіть якщо ви будете експортувати ліс за кордон. Дуб і бук розпилюють і вивозять з України вже у вигляді заготовок.

Чотири зрубані сосни на узліссі виглядали як підтвердження незаконних рубок, але я попросив лісника Романа Галатенюка показати великі площі. Спочатку Роман зателефонував до керівництва лісгоспу, і тільки після того, як отримав "добро" від них, погодився мені показати такі ділянки.

Поки ми йшли до цих зон, я спостерігав досить сумну картину, яка не відрізнялася від інших українських лісів, звідки масово вивозять деревину - багато повалених дерев, гілок та неприбраного сухостою. Як і скрізь, звідти вивезена тільки так звана ділова деревина, яку можна продати. Все інше "чорні" лісоруби залишають гнити. Наприклад, вирубані ділянки дворічної давності вже позаростали чагарниками, серед якого вже й не видно ялиць, сосен або дубів.

- Зайве ми забирали, у нас цикл - 50 років, після проходження якого ми отримували товарний ліс, - пояснює лісник Роман. - А зараз може ще сорок років пройти, але ліс вже не тієї якості. Його ж треба чистити, а люди не хочуть забирати дрова. Вони хочуть вирубати "кубик" (один куб деревини - ред.), щоб продати.

У лісгоспах основною проблемою називають самовільні рубки. Однак за офіційною статистикою за перше півріччя 2016-го у Яблунівському лісництві зафіксували лише два випадки самовільних рубок, у результаті яких незаконно спиляли два дерева. При цьому сума збитку склала 17 тис. гривень. Порушник добровільно відшкодував 10 тис. гривень. Однак у лісгоспі замовчують про роль самих лісівників у цих незаконних рубках. Як зізнався Генадій Лаврищев, за останні п'ять років тільки одному лісника Яблунівського лісництва нарахували штраф у розмірі 600 тис. гривень за самовільну рубку дерев на території цього підприємства. Він "закривав очі" на те, що з лісгоспу вивозять спиляні дерева.

- З нормальних людей ніхто не хоче заїдатися зі своїми, - розповідає інженер лісової охорони. - Зараз лісникові 600 тис. нарахували неустойки. Обласна прокуратура відкрила кримінальне провадження. Але це тільки з цієї нагоди, тому що відкривають за фактом. Справа рухається, але з одного боку, є конкретно винна особу, а потім суд все перекрутить і все йде на лісгосп. Штрафи великі йдуть на підприємство, а підприємство і так на ладан дихає.

Однак показати ділянки, на яких незаконно вирубали дерева і за що зараз доведеться відповідати одному із лісників, мої супроводжуючі потім відмовилися. При цьому у цьому лісгоспі про можливе скасування мораторію на експорт лісу-кругляка хвойних порід не переживають.

- Для нашого регіону, де у нас немає хвойних лісів, ну який у нас мораторій? Ну ось подивіться, - вказуючи на ліс, коментує лісник Роман Галатенюк. - Ось там у нас молодняк, а всі інші - букові ліси. Для нас це все не впливає на економіку лісгоспу.

При цьому він розповів, що до лісгоспу виникали питання з приводу оформлення спиляної на їх території деревини. Сам бук-кругляк оформляли за документами як дрова.

- Тобто, називали їх "букові дрова"? - уточнюю у лісника.

- Ну, я ж бачу, що ви розумієте, - відповів лісник Роман.

Мораторій кинув тінь на дерева

Навіть при мораторію на експорт лісу-кругляка твердих порід дерев подібна деревина все одно вивозиться за кордон. Одна зі схем - експорт кругляка під виглядом паливних або технологічних дров, які коштують набагато дешевше. Інша схема - узаконення незаконної деревини, купівля необхідних документів, і подальше її розпилювання на заготовки, і вже після - експорт продукції.

Активісти, які борються з незаконною вирубкою лісу визнають, що мораторій на експорт лісу діє тільки на папері, а вся торгівля фактично перейшла у тінь. Він не вирішив екологічної проблеми, пов'язаної з вирубкою лісу. Тому від скасування заборони на експорт лісу, від якого, за словами європейських чиновників, готовий відмовитися президент Порошенко, нічого глобально не зміниться.

- Сьогодні можна купити будь-який масив лісу, просто лісники визнають таку вирубку санітарною, а деревину продають за прямими контрактами, - говорить один з природозахисників Назар Романенчук. - Якщо ми хочемо захистити ліс, то мораторій потрібно було вводити не на експорт, а на вирубку.

Мораторій, швидше впливає на розвиток підприємництва і на доступ українських бізнесменів до європейського ринку, де більш високі, ніж усередині країни ціни на деревину, погоджується ще одна активістка Оксана Палій. За її словами, подібна заборона не має нічого спільного з справжніми ринковими відносинами. Як показує досвід країн, в яких діяла така зупинка торгівлі, сам по собі мораторій не вирішує проблему нелегальних вирубок або корупції в цій сфері.

-Тому його можна скасувати, а замість цього краще вдосконалити законодавство, спрямувати зусилля правоохоронних органів, щоб зупинити контрабандний потік вивезення деревини за кордон, - заявила Оксана Палій.

Загалом у цьому році у Івано-Франківській області відкрито понад 220 кримінальних проваджень у лісовій сфері, а до суду направлено лише 103 обвинувальних акта. За весь цей період співробітниками правоохоронних органів було виявлено близько 2 тис. кубічних метрів деревини, яка була незаконно вирубана. Державі було завдано шкоди у розмірі 13,7 млн гривень. У той же час у судах прокурорам вдалося поки повернути за позовами тільки 500 тис. гривень. Більшу частину самовільних рубок лісу виявлено на території лісового фонду державних підприємств.

Не менше деревини вивозять і з національних природних парків Прикарпаття, рубки у яких проводяться під виглядом санітарних. Однак під виглядом таких рубок спилюють живі дерева. Але багато таких випадків не потрапляють до поля зору правоохоронців.

Можливо, прийняте 21 жовтня рішення депутатів Івано-Франківської облради про посилення громадського контролю при проведенні санітарно-оздоровчих та інших типів рубок може зменшити кількість зловживань. Відтепер такі рубки повинні узгоджуватися з місцевими радами. Депутат Івано-Франківської облради Ольга Галабала зазначила, що під виглядом санітарних рубок рубається ліс, який за своїм віком, зрілістю, категорії можна було б відвести у рубку головного користування.

- Привабливими ці рубки робить те, що вони не потребують ні довгострокового планування, ні погодження. Рішення приймається і контролюється на місцевому рівні - обласним управлінням лісового та мисливського господарства і лісгоспом, без участі громадськості, - зазначила депутат. - Зараз Кабмін готує нові правила санітарних рубок. Передбачено, що визначений представник органу самоврядування буде брати участь у комісії, оглядати місце санітарної рубки. Але це не вирішить проблему. Це зовсім інша процедура, яка має основу для спекуляції. Тому необхідно, щоб саме місцеві ради на сесіях узгодили місця санітарних рубок.

Як відомо, нещодавно усім начальникам обласних управлінь лісового і мисливського господарства та керівникам лісгоспів було дано доручення від Держлісагентства оприлюднити на сайтах повну інформацію про ділянки, де буде проходити будь-яке вирубування дерев.

Більшість, визнають експерти, цю установку виконують. Але це не рятує ні від "сірих", ні від "чорних" рубок. Однак у представників природної охорони є можливість стежити, де і які рубки веде конкретний лісгосп, і при підозрі виїхати і оцінити, чи дійсно ця ділянка - санітарна. Варто також відзначити, що держлісгоспи іноді спеціально занижують сортність деревини. Переважно таку схему використовують для експорту кругляка дуба і бука. Замість дуба третього сорту, у документах вказують технологічні або паливні дрова. Експертну оцінку такої деревини зможе провести тільки працівник лісгоспу або екологи.