ru ua

Монопольне мито: хто постраждає від зростання цін на дизельне паливо

Монопольне мито: хто постраждає від зростання цін на дизельне паливо Фото: УНІАН

Міненерго просять ввести додаткове мито на дизельне паливо та зріджений газ з РФ. Ініціатива виходить від "Укртатнафти", що входить у орбіту інтересів бізнесмена Ігоря Коломойського.

Компанія вже не вперше намагається переконати чиновників у необхідності загороджувальних мит на російські нафтопродукти. До останнього часу ці прохання не знаходили підтримки в уряді.

Але якщо зараз ідею підтримають, вартість палива зросте. За це доведеться доплатити аграріям, металургам і "Укрзалізниці" – найбільшим споживачам ДП в країні.

"Укртатнафта" (займається нафтопереробкою і виробництвом нафтопродуктів) просить Міненерго з 1 серпня запровадити спецмито на імпорт дизпалива з Росії у розмірі 8,46%.

Компанія пропонує встановити мито весь російський "дизель", тоді як зараз ставка 4% діє на паливо, що постачається з РФ по трубопроводу. "Укртатнафта" також вважає за необхідне підвищити до 8,46% мито на зріджений газ з сусідньої країни.

Свій запит компанія аргументує "стрімким зростанням імпорту дизпалива і ЗВГ з Росії за останні місяці". Це, за версією підприємства, знизило частку українського виробника на ринку, а також призвело до скорочення поставок з інших джерел.

Це не перша спроба за останній час пролобіювати загороджувальні бар'єри для російського імпорту. Як повідомляло РБК-Україна, на початку року "Укртатнафта" за підтримки державної "Укргазвидобування" наполягала на проведенні розслідування на ринку нафтопродуктів.

Компанії просили ввести мита на імпорт ДТ і скрапленого газу з РФ у розмірі 8,46% з щорічним підвищенням до 25,4% в 2024 році. Але в Кабміні не пішли на цей крок, відхиливши пропозицію. Не отримавши бажаного, в липні "Укртатнафта" вирішила піти коротшим шляхом, попросивши Міненерго винести це питання на засідання уряду.

Зайві розтрати

При підвищенні мит постраждають не тільки і не стільки російські нафтопереробники і трейдери. Якщо ідея "Укртатнафти" знайде підтримку у владі, у такому випадку неминуче зростання вартості ДТ для споживачів. Це створить додатковий тиск на українську економіку.

За оцінками галузевих експертів, при котируваннях "дизеля" 370 доларів/тонна і преміальності українського ринку для російських постачальників на рівні 25 доларів/тонна, мито призведе до подорожчання тонни ДТ на 40 доларів (або приблизно 1100 гривень на тонні при нинішньому обмінному курсі).

Український ринок імпортозалежний. Ціна формується по замикаючій ціні найбільш дорогого імпорту. Це дає підстави очікувати підвищення цін на ДТ з усіх джерел поставок – Білорусь, Литва, імпорт з моря.

За таким сценарієм ситуація розвивалася і у минулому році. Ціни на оптовому ринку ДТ росли у серпні минулого року, коли ввели спецмито в розмірі 3,75%. Тоді мова йшла тільки щодо трубопровідних поставок ДТ, частка яких на той момент становила 31%. Що важливо: на розмір мита ціни тоді підняли всі виробники палива, включаючи нафтопереробний завод "Укртатнафти".

До речі, частка російського ДТ, на яке "Укртатнафта" просить ввести мита, за підсумками I півріччя 2020 року склала 38%. При річному обсязі ринку ДТ в 7 млн тонн, додаткові витрати економіки від введення мит й підвищення цін можуть скласти 280 млн доларів або 7,7 млрд гривень.

Хто понесе втрати? Аграрний, гірничо-металургійний сектори і залізниця на всіх споживають понад 40% дизельного палива в країні без врахування роздрібних продажів через АЗС.

Аграрії – найбільші споживачі дизельного палива – близько 1,5 млн тонн на рік, випливає з оцінок Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки". У разі введення мита та подальшого зростання цін витрати аграрного сектору на закупівлю дизпалива у річному обчисленні становитиме 60 млн доларів або 1,656 млрд гривень. І як результат – для аграрних підприємств збільшення витрат на паливо перед збиральною кампанією призведе до зниження їх конкурентоспроможності.

"Укрзалізниця" щорічно закуповує 320 тисяч тонн дизельного палива. При підвищенні цін додаткові витрати залізниці на рік складуть 12,8 млн доларів або 353 млн гривень за поточним курсом. Це, в свою чергу, створить ризик для підвищення залізничних тарифів як для бізнесу, так і в сегменті пасажирських перевезень.

Гірничо-металургійний комплекс споживає 8% ДТ в країні. Щорічні прямі втрати складуть 600 млн гривень.

Армія використовує 75 тисяч тонн дизпалива на рік, це означає, що додаткові витрати державного бюджету для військових можуть скласти близько 82 млн гривень.

Ще один сегмент, який відчує зростання цін – роздрібні продажі ДТ на автозаправних станціях. За даними Держстату, у 2019 роки обсяг реалізації "дизеля" в роздробі склав 1,04 млн тонн. Роздрібні ціни на ДТ після введення мита можуть підвищитися на 1,3 гривень/літр.

Монопольне мито: хто постраждає від зростання цін на дизельне паливо

Також потрібно враховувати, що зазвичай у серпні-листопаді спостерігається пік споживання ДП в країні. Мито 8,46% може стати загороджувальним для імпорту ДП з Росії, що призведе до повної зупинки поставок. Відповідно, російські поставки, які займали 38% ринку, необхідно буде в терміновому порядку замістити імпортом з інших джерел, це створить ажіотаж, а, можливо, – спекулятивний стрибок цін і дефіцит. Вся ця ситуація буде ускладнена проходженням пікового сезону споживання палива.

Гра в монополію

Хто виграє від цієї ситуації? Кременчуцький НПЗ, що входить в структуру "Укртатнафти", виробляє 90% всього ДТ в Україні. А з урахуванням імпорту частка групи "Приват" на ринку дизельного палива оціночно становить 25%. Враховуючи, що група контролює 70% перевалочних потужностей в українських портах, її домінуюче становище може посилитися.

До того ж після введення більш високого мита пропорційно підвищиться ціна на дизельне паливо, яке виробляє й сама "Укртатнафта". У I половині 2020 року вона продавала ДТ з Кременчуцького НПЗ за ціною Роттердам плюс 30 доларів (за котирування Platts FOB Rotterdam Diesel 10 ppm плюс премія 30 доларів/тонна).

А після запровадження мита націнка "Укртатнафти" до котирувань в Роттердамі підвищиться до плюс 70 доларів/тонна. При поточному обсязі виробництва 110 тисяч тонн в місяць це забезпечить додатковий річний дохід близько 53 млн доларів або 1,5 млрд гривень.

Група "Приват" володіє найбільшою в країні мережею АЗС, що складається з більше 1,5 тисяч об'єктів, вони працюють під брендами "Авіас", ANP, "Укрнафта". Причому кількість АЗС групи "Приват" становить 20% від загальної кількості заправних станцій в країні (7787 станом на 21 липня за даними ДПС).

Ще у 2016 році Антимонопольний комітет почав розслідування щодо зловживань з боку АЗС групи "Приват", запідозривши їх у погодженні цінової політики.

Два роки тому АМКУ склав попередні висновки, згідно з якими операторів АЗС групи "Приват" пропонувалося визнати винними у скоєнні антиконкурентних узгоджених дій, але подальше розслідування було заблоковано судом за позовами компаній, афілійованих із групою "Приват".

Прислужитися сусідам

Є ще один момент, що заслуговує уваги. Якщо імпорт ДП з Росії обірветься, як мінімум половина цих поставок буде заміщена за рахунок імпорту з Білорусі. Частка Білорусі може підвищиться з 23% у I пол. 2020 року до 43%. Це буде суперечити цілям уряду обмежити постачання нафтопродуктів з одного джерела не більше 30% від споживання, закріпленим в указі президента.

До того ж є ризик, що істотна частина білоруських поставок насправді буде реекспортом російського дизпалива, оскільки власних потужностей білоруських НПЗ буде недостатньо для задоволення потреб українського ринку. Це не призведе до додаткових доходів держбюджету від сплати мита, а тільки підвищить заробітки зарубіжних виробників і заводу "Укртатнафти".