Місія нездійсненна: західний план з порятунку української енергогалузі

Четвер 06 серпня 2015 11:00
Місія нездійсненна: західний план з порятунку української енергогалузі
Ще минулої осені прем'єр Яценюк міг зайнятися реформою енергогалузі, але вибори в Раду для нього виявилися важливішими
Щоб уникнути провального опалювального сезону, Україні необхідно залучити близько 300 млн дол. для закупівлі близько 4-5 млн тонн вугілля, а також істотно збільшити обсяги закачування європейського газу у сховища. Інакше українські паливні резерви вичерпаються вже в жовтні. Закупівлями повинен займатися незалежний оператор національного резерву вугілля і газу, який пропонується створити до вересня. Ці рекомендації містяться в урядовому антикризовому плані, розробленому за участю іноземних фахівців. Копія документа є у розпорядженні РБК-Україна.

Щоб уникнути провального опалювального сезону, Україні необхідно залучити близько 300 млн дол. для закупівлі близько 4-5 млн тонн вугілля, а також істотно збільшити обсяги закачування європейського газу у сховища. Інакше українські паливні резерви вичерпаються вже в жовтні. Закупівлями повинен займатися незалежний оператор національного резерву вугілля і газу, який пропонується створити до вересня. Ці рекомендації містяться в урядовому антикризовому плані, розробленому за участю іноземних фахівців. Копія документа є у розпорядженні РБК-Україна.

Також план передбачає алгоритм дій на випадок аномальних холодів: створення пунктів обігріву, зниження температури подачі теплоносія в житлофонд, відмова від електрообігрівачів. Вітчизняні експерти план підтримують, але сумніваються у його реалізації, оскільки в основі плану - прозорість роботи енергоринку та процесів тарифоутворення.

Зібралися і запланували

Криза з поставками палива у сфері енергогенерації підштовхнула Кабмін Арсенія Яценюка до розробки "Плану підготовки ПЕК України до осінньо-зимового періоду 2015-2016 років і його проходження". Документ на 248 сторінок, копію якого має РБК-Україна (див. документ в кінці публікації), містить практичні рекомендації американських, європейських і канадських фахівців щодо стабілізації роботи газової галузі, електроенергетики, сегмента теплопостачання.

Левову частку плану займає опис антикризових заходів, які варто вжити у випадку низьких температурних режимів у зимовий період (нижче мінус 20С).

У вівторок, 4 серпня, віце-прем'єр Валерій Вощевський анонсував прийняття документа на вчорашньому засіданні уряду. Втім, за словами джерела РБК-Україна в Кабміні, план був презентований міністрам, але остаточного затвердження поки не отримав.

Антикризовий план орієнтований на 2-5 років Україні потрібно налагодити поставки вугілля і газу, сформувати резерви палива, привести тарифи до економічно обґрунтованого рівня, провести заходи з енергозбереження та врегулювання напруги в мережі.

Старший радник - колишній заступник міністра енергетики США Вільям Брайан, один з розробників плану, уточнив, що і в минулому році разом з українськими чиновниками розробляли антикризові заходи для енергоринку.

"Але в той момент уряд України більше хвилювали осінні вибори, ніж проведення реформ, - пояснив екс-заступник міністра енергетики США. - Новий план розроблений українцями для українців. Ми ж лише координували роботу і вносили рекомендації. Основна в них - прозорість роботи енергосистеми".

Американський експерт уточнив, що підсумковий документ передбачає близько 30 сценаріїв реагування в зимовий період, розроблених з урахуванням різних температурних режимів - від нормальної (мінус 5С) - до аномальних (мінус 30С).

Перешкодити реалізації запланованих заходів можуть не тільки військові дії на сході, але і корупція. "Відсутність енергетичних реформ, в першу чергу, пов'язано з корупцією", - підкреслив заступник керівника антикризової команди, представник Єврокомісії Йоханнес Баур.

Ставка на реверс

Згідно з документом, безболісне проходження опалювального сезону 2015-2016 гарантовано, якщо український уряд зосередиться на нарощуванні запасів палива.

Зокрема, фахівці рекомендують за кілька місяців збільшити обсяги закачування європейського природного газу в ПСГ до 19 млрд куб. м. При цьому, НАК "Нафтогаз України" варто наростити темпи наповнення сховищ до 80 млн куб. м/добу.

За даними НАК, на 3 серпня в українських ПГС сумарною ємністю в 31 млрд куб. м (без урахування Глібовського родовища в Криму) зосереджено 12,8 млрд куб. м природного газу. Темпи закачування, за даними іноземних аналітиків, не перевищують 31,8 млн куб. м/добу.

"Щоб до 15 жовтня досягти рівня 17,1 млрд куб. м, обсяги закачування вже в серпні потрібно збільшити як мінімум до 60 млн куб. м/добу. Оскільки Україна використовує лише третину своїх потужностей по реверсу з ЄС, головна перешкода для країни - не технічна здатність системи, а відсутність фінансів. Недостатнє фінансування не дає можливості Україні відновити постачання від російського "Газпрому", - сказано в плані.

Експерти впевнені, що уряд має забезпечити "Нафтогазу" достатній обсяг кредиту та бюджетного фінансування і "для цього йому рекомендовано розглядати всі можливості для досягнення цієї мети".

У понеділок прем'єр-міністр Арсеній Яценюк вже доручив голові НАК Андрію Коболєву збільшити закачування газу в серпні до 1,5 млрд куб. м. Максимальні поставки повинні йти по словацькому коридору.

"Поки, як і раніше, обговорюється питання фінансування. Швидше за все, це будуть кредити міжнародних фінорганізацій під держгарантії, як і планувалося", - пояснило РБК-Україна джерело в уряді, знайоме з ситуацією.

Раніше за рахунок іноземних позик Кабмін мав намір створити резервний фонд на закупівлю газу в розмірі 1 млрд дол.

Країні - вугілля

Іноземні фахівці впевнені, що якщо Україна не вживатиме термінових заходів щодо нарощування запасів вугілля, то існуючих запасів при нормальному температурному режимі вистачить до кінця жовтня. А, якщо холоди почнуться рано, то виснаження відбудеться вже до кінця вересня.

У уряду, по суті, є два місяці, щоб закупити мінімум 3,5 млн тонн вугілля-антрациту. Втім, цього не вистачить, якщо температура взимку опуститися нижче мінус 10С - тоді знадобитися додатково 5,6-5,7 млн тонн вугілля групи А.

Зараз, за даними НЕК "Укренерго", запаси вугілля становлять менше 1,5 млн тонн. При цьому, 50% запасів антрациту зосереджено в зоні АТО на Луганській ТЕС. Також значна частка вугілля газової групи "замкнена" на ізольованому від об'єднаної енергосистеми Бурштинському енергоострові.

Запаси вугілля газової групи, який використовують в роботі решта ТЕС також поступово виснажуються, і їх постачання для проходження опалювального сезону повинне бути на рівні 4,5-5 млн тонн, наголошується в плані.

Фахівці впевнені, що ефективне використання ТЕС під час максимальних навантажень можливе при правильному маневруванні потужностей. На їхню думку, брак вугілля може компенсувати зниження добових пікових навантажень шляхом перенесення робочих змін на інший час.

"Якщо відмовитися від робочих змін днем, це призведе до збільшення споживання електроенергії в нічний час. У результаті знижується денне навантаження, зменшуються нічні провали в мережі. Тоді для забезпечення електроенергією в період максимальних навантажень буде потрібна менша потужність ТЕС", - сказано в плані.

Згідно з документом, пріоритетом має стати завершення будівництва магістральних ліній високого класу напруги до 750 кВ з Рівненської АЕС до підстанції "Київська", і об'єднання між Запорізькою АЕС та Каховською ГЕС.

Ще одним антикризовим заходом може стати варіант використання коксового вугілля в енергогенерації. "Незважаючи на наявність великих запасів вугілля цієї групи, переобладнання і перехід на інший вид палива може стати вкрай витратним проектом", - попереджають аналітики.

Консультанти радять уряду знайти 2 млрд грн на створення Національного резерву вугілля і газу, управління яким варто віддати незалежному європейському або американському оператору.

"Це дозволить регулярно здійснювати тендерні закупівлі палива за ринковою ціною й убезпечить країну від кризи поставок", - впевнені розробники документа.

Мерзнемо - це, значить, економимо

Для реанімації сектора теплопостачання експерти підготували ряд негайних заходів і прописали антикризові дії на випадок надзвичайної ситуації.

Зокрема, Кабміну рекомендуються "якомога швидше переглянути норми централізованого опалення, щоб при цьому послуги опалення продовжували оплачуватися".

Згідно з українським законодавством, під час опалювального сезону температура в житлофонді не повинна опускатися нижче 18 градусів. Якщо теплоенергетики не можуть підтримувати цей показник, споживач має право вимагати перерахунок за послугу, надану не у повному обсязі.

"З початком сезону, система централізованого опалення повинна працювати в режимі 16С", - наголошується в документі.

А Міненерго рекомендують терміново розпочати процес вимірювання реальних втрат теплоносія в мережах. Цей рівень, на думку іноземних фахівців, сягає понад 30%. За даними Мінрегіону, втрати в магістралях не перевищують 15-18%.

У разі кризи, аналітики радять поступово знизити розрахункові температури в житлових приміщеннях до 10-12С, провести дренаж систем і оповістити населення про надзвичайну ситуацію. Вже зараз консультанти рекомендують розпочати широкомасштабну інформаційну кампанію серед населення, спрямовану на пропаганду енергозбереження, відмову від електронагрівників у зимовий період, популяризацію альтернативних джерел.

В уряді навряд чи готові йти на такі радикальні заходи. Джерело РБК-Україна в Кабміні, який брав участь у засіданнях робочої групи розробників плану, повідомив, що влада розраховує подолати паливну кризу за рахунок ресурсів приватної енергогенерації.

"Через день збиралася робоча група за участю Міненерго, регулятора, фахівців. Основне питання - як натиснути на ДПЕК, щоб вони до зими запаслися вугіллям. Іноземці були шоковані такою позицією", - розповів співрозмовник видання.

Цю інформацію підтвердило і інше джерело, знайоме з ходом розробки плану: "Американці радять нам вже до 15 серпня закупити 3,5 млн тонн вугілля, з яких майже 2 млн тонн - антрацит. Поки ніхто не поспішає реалізувати цей план, розраховують на приватні компанії".

У вівторок віце-прем'єр Валерій Вощевський повідомив, що закупівля вугілля відновлена і в Іллічівському морському торговому порту розвантажується перша партія вугілля класу А в 80 тис. тонн вартістю 65 дол. за тонну.

"Нам для закупівлі відсутніх 4 млн тонн вугілля потрібно близько 250-270 млн дол. Ці кошти готові надати і Світовий банк, Міжнародна фінансова корпорація, але уряд зайнято не переговорами про позики, а про те, кого б змусити поповнити запаси не за рахунок бюджету", - розповів співрозмовник РБК-Україна.

Місія нездійсненна

Українські експерти нагадали, що запропоновані ініціативи вже неодноразово обговорювалися в уряді.

"На основі рекомендацій іноземців покладено ринковий підхід та прозорі механізми роботи. Ринкова ціна вугілля, антрациту 70-80 дол. за тонну. Наполегливо в тариф ми закладаємо ціну вугілля в 1100 грн за тонну. Якщо б ми зараз оперативно створили Нацрезерв, залучили б західного оператора, здійснили закупівлі за ринковою ціною і нацрегулятор б прийняв цю ціну як індикативну для розрахунків, проблема вирішилась би швидко", - упевнений гендиректор Центру енергетичних досліджень Олександр Харченко.

"Пропозиції в секторі теплоенергетики - не нові, - зазначив керівник Фонду екологічних цільових інвестицій Олексій Хабатюк. - Споживач і так платить за послугу з теплопостачання, а якщо вони надаються неналежної якості, то він має право отримати перерахунок і платити менше, але платити. Якщо пропонується змусити людей платити за недоотримане тепло в повному обсязі - це не буде сприйнято суспільством".

А перед створенням нових структур - потрібно розібратися в сформованій ситуації. "Грошей на закупівлю палива немає, правила гри на ринку непрозорі. При цьому, є постійні взаємні звинувачення влади та енергогенерації. Думаю, що прості економічні методи тут не спрацюють - спочатку потрібно домовлятися про компроміс між компаніями-виробниками та урядом", - вважає Хабатюк.

Перешкоджати реалізації плану завадить неготовність уряду вирішувати ряд накопичених роками проблем галузі, вважає президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар.

"Ми впираємося в тариф. Між споживачем та енергогенерацією - буквально діряві мережі. Терміново і капітально їх відремонтувати буде коштувати десятки мільярдів, а таких грошей немає. Говорити про реальний тариф, де відображені реальні втрати і витрати, говорити також не доводиться. Адже теплоенергетики рахують той ресурс, який вони подали в мережу, а споживач - той, який використовував, за втрати в мережах ніхто платити не хоче. Плюс відсутність політичної волі до зміни ситуації і переходу на економічні принципи регулювання сектором енергетики", - підкреслив експерт.

Детальніше про те, як буде працювати антикризовий план в секторі енергетики, і яким чином буде регулюватися робота відомств, читайте в наступних матеріалах РБК-Україна.

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся