Мирний атом: енергія АЕС замінить вугілля АТО

АЕС займають все більш помітне місце у вітчизняній енергетичній генерації АЕС займають все більш помітне місце у вітчизняній енергетичній генерації

Уряд не залишає спроб знайти вихід із кризової ситуації в енергетиці. Як стало відомо РБК-Україна, у найближчі дні Міністерство енергетики затвердить антикризову стратегію, яка дозволить країні в опалювальний період не залежати від поставок вугілля з зони АТО. У відомстві вважають, що для цього необхідно внести вугілля-антрацит до списку критичного імпорту, збільшити відвантаження вугілля в портах, сформувати газомазутний резерв і збільшити частку атомної генерації в наступному році. За інформацією РБК-Україна, в прогнозному балансі на 2017 рік частка АЕС складе не менше 54%, і документально це буде закріплено у жовтні. Комплекс заходів дозволить не тільки уникнути зростання тарифів на електроенергію для населення, але і навіть домогтися зниження, впевнені чиновники. Втім, експерти сумніваються в успішності урядових ініціатив. У ситуації розбиралася Марія Цатурян.

У пошуку балансу

"До кінця вересня країна отримає затверджений урядом прогнозний баланс на 2017 рік, - повідомило РБК-Україна джерело у Міністерстві енергетики та вугільної промисловості на умовах анонімності. -  Ми передбачаємо, що наступного року значно зросте частка атомної генерації - не менше 54% і навіть більше, а гідрогенерація, за песимістичними прогнозами, складе 8-8,5%". Решту доведеться на теплову енергетику - ТЕС і ТЕЦ - близько 36-37%, а альтернативна енергетика та інші джерела - 1-1,2%.

Про те, що такий документ вже підготовлений і буде розглянутий на засіданні уряду найближчим часом, РБК-Україна підтвердило і високопоставлене джерело в уряді. "Зараз баланс узгоджується сторонами, зокрема, з НАЕК "Енергоатом". Згідно з проектом документу, ставка зроблена на атомну генерацію". - розповів співрозмовник видання.

Розраховували на безперебійну роботу атомних станцій чиновники і в минулому році. Країна отримала прогнозний баланс на 2016 рік із запізненням - в кінці грудня 2015 року. Згідно із документом, у січні країна планувала генерувати 15 мільярдів кВт/год. Левова частка вироблення електроенергії закріплювалася за АЕС - більш 53%, а теплова енергетика - близько 29%.

Але влітку 2016 року профіцит електроенергії перетворився на дефіцит. На капітальний плановий ремонт зупинилися відразу кілька атомних енергоблоків, а споживання електрики істотно зросло через спеку. Крім того, завершити ремонти в термін "Енергоатом" не зміг, оскільки з березня по липень рахунки компанії були арештовані за судових розглядів. Розблокувати діяльність "Енергоатому" вдалося лише на початку липня. До цього моменту було зупинено вже п'ять атомних блоків, і зараз компанія завершує ремонтні роботи.

Основне навантаження влітку припалo на теплову енергетику, яка у першому півріччі в умовах профіциту не формувала значні запаси вугілля. У результаті, при спалюванні 100 тисяч тонн вугілля на добу і складної логістики постачання антрациту із зони АТО, склади спорожніли до 1 міліона тонн, при необхідності у 2,7 міліонів тонн для стабільної роботи взимку. Ще місяць тому, за даними "Укренерго", на складах ТЕС було близько 915 тисяч тонн вугілля: 562 тисяч тонн вугілля газової групи, 353 тисяч тонн - антрацит. Зараз кількість вугілля антрацитових марок зросла - до 504 тисяч тонн, - але дефіцит не зник - всього запасів вугілля на складах ТЕС і ТЕЦ - близько 1,2 міліона тонн.

Вирішує цю проблему уряд за рахунок імпорту вугілля. Перші кораблі з вугіллям марки А у 78 тисяч тонн з ПАР, за словами міністра енергетики Ігоря Насалика, прийшли 22 серпня. Всього для державних ТЕС на вересень-жовтень зафрахтовано близько 300 тисяч тонн. Почав імпортувати вугілля і енергохолдинг ДТЕК. У вересні компанія очікує 100 тисяч тонн вугілля газової групи з Польщі і 75 тисяч тонн антрацитної з ПАР.

Антидот для АТО

Збільшення імпорту вугілля-антрациту в уряді розглядають як одну із ключових антикризових заходів. За інформацією РБК-Україна, Міненерговугілля протягом трьох місяців займається розробкою стратегії, яка забезпечить українській енергетиці незалежність від поставок вугілля із зони АТО. "Цей документ буде затверджений окремим наказом міністерства. Його до кінця вересня погодить прем'єр - Володимир Гройсман - та профільний віце - прем'єр - Володимир Кістіон", - розповіло виданню джерело у Міненерговугілля.

Офіційно, у міністерстві ці ініціативи поки не коментують, але РБК-Украина стали відомі деякі подробиці підготовлюваної ініціативи. Зокрема, документ передбачає три ключові напрямки, за якими буде працювати галузь.

"Ми збільшимо частку атома, і це дозволить нам заощадити близько 1,5-2 міліонів тонн антрациту, - пояснило РБК-Україна джерело у Міненерговугілля. - Крім того, ми плануємо внести вугілля-антрацит до переліку критичного імпорту та встановити певний індикатив на імпортну ціну". Це означає, що імпортне вугілля не буде обкладатися митами, а компанії отримають преференції при сплаті ПДВ. "Зараз для державних ТЕС вугілля імпортується за ціною 62 долара за тонну, а ДТЕК завозив по 69 доларів за тонну. Це досить накладно, ми розраховуємо, що внесення до списку критичного імпорту дозволить на 5-8 доларів знизити ціну на імпортнe вугілля. Крім того, ми плануємо логістику у портах, і, що їх потужності дозволять завозити до 650 тисяч тонн на місяць", - поділилися з РБК-Україна у Кабміні. Нагадаємо, минулого року Україна імпортувала вугілля по 80-85 доларів за тонну.

Намір Міненерговугілля - посилити завантаження енергоблоків ТЕС, що працюють на газову групу вугілля. "Проект на переобладнання двох антрацитових енергоблоків на Зміївській ТЕС (ПАТ "Центренерго"), на вугілля марки Г, підписаний, і ми починаємо це робити", - розповіли виданню у Міненерговугілля. Раніше Ігор Насалик оцінював цей проект у 175 міліонів гривень, які будуть закладені в інвестиційну програму підприємства. За його розрахунками, його реалізація займе більше півроку.

"Нова стратегія незалежності поставок вугілля від неконтрольованої території - це якийсь антидот, який позбавить країну від шантажу сепаратистів і дозволить країні не залишитися без світла", - заявило РБК-Україна джерело в уряді. За його словами, документ також передбачає використання газомазутних блоків як резерву. "Саме тому ми просили "Нафтогаз України" закачати до сховища нe 15, а 17 мільярдів кубометрів. За розрахунками, 1,5-2 мільярди кубометрів повинні піти на газомазутні блоки, які будуть включатися при нестачі. Але, не варто чекати зростання цін на електроенергію, її частка виробітку на газі і мазуті буде менше 1%". За оцінками експертів, вартість мазуту фактично прирівняна до вартості природного газу, і використання цього палива може підвищити ціну за кіловат до 2,7 гривень.

Хитрий хід

Незважаючи на декларації про незалежність від поставок вугілля із зони АТО, уряд все ж планує вирішити проблему з вивезенням енергоресурсу на контрольовану владою територію. Крім блокування сепаратистами поставок, перешкоджає вивозу вугілля і дефіцит рухомого складу "Укрзалізниці".

Але у Кабміні знайшли спосіб, як його подолати. І головне - вирішити задачу за рахунок російських локомотивів. Для цього Кабмін на своєму минулому засіданні змінив перелік товарів, заборонених до ввезення на митну територію України. Зокрема, з переліку виключені дизель-електричні локомотиви. Згідно з пояснювальною запискою до документа, автором якого є Міненерговугілля, це необхідно для "організації транспортно-логістичних заходів по доставці вугілля марок А і П" з ОРДЛО.

"На непідкотрольних територіях працюють металургійні комбінати. Їм комплектуючі завозять із Росії. Російські локомотиви тому йдуть порожняком, а у нас - дефіцит рухомого складу. Планується, що два-три локомотиви РЗД будуть везти вугілля з контрольованої території на склади ТЕС. Але поки це рішення не узгоджено з РФ", - розповіло РБК-Україна джерело в Міненерговугілля.

Всі, перераховані вище заходи, за розрахунками відомства повинні привести до того, що вартість електроенергії для споживачів у 2017 році знизиться. "Можливо, на мене образиться Дмитро Вовк (голова НКРЭКУ - ред.), але ми розглядаємо питання, щоб у лютому-квітні наступного року провести суттєве зниження цін на електроенергію", -заявив у вересні Ігор Насалик. На його думку, підставою стане висока частка атомної енергетики у структурі генерації, яка дешевше теплової.

Національна комісія держрегулювання енергетики і комунальних послуг збільшила на серпень 2016 року середньозважений тариф на відпуск електроенергії для генеруючих компаній, що експлуатують теплоелектростанції на 10,3%, - до 1 164 гривень за МВт/год (без ПДВ). У липні регулятор збільшив тариф на відпуск електроенергії на 9% і для "Енергоатому" - до 49,54 копійок за кіловат (без ПДВ).

Глава НКРЭКУ Дмитро Вовк оптимізму міністра енергетики не поділяє. "Ми активно працюємо над зниженням тарифів. Це залежить від ряду факторів: яким буде прогнозний баланс, курс долара, тарифи для сонячної генерації. Зараз я можу сказати одне - катастрофічного зростання тарифів точно не буде. Про зниження поки говорити не буду", - повідомив він РБК-Україна.

Експерти скептично поставилися до ініціатив уряду. За словами керівника аналітичного відділу ІК Concorde Capital - Олександра Паращого, - Україна ще два роки тому мала забезпечити незалежність поставок вугілля з АТО. "Антикризовий план необхідний вже цілих два роки. У 2014 році ми опинилися в незавидній ситуації з антрацитом через бойові дії на Донбасі. Влітку ми не поспішали із закупівлею антрациту, тому що розраховували, що швидко звільнимо схід України, але цього не сталося, і ми залишилися біля розбитого корита. Тоді треба було замислитися", - зазначив експерт.

За його словами, і імпорт вугілля, і запуск газомазутних блоків не дозволять знизити тарифи на електроенергію. "Зменшення кінцевих тарифів на електроенергію для споживачів передбачає зниження середньої ціни її придбання у виробників. Якщо гидрогенерацию і атомну енергетику ми здатні будемо завантажити, значить, ціна буде краще, ніж зараз. Але, ні на атом, ні на гідро розраховувати, як показало літо, не варто. Атомна генерація може "вилетіти" знову в ремонт, а гідроенергетика залежить від погодних умов", - вважає Паращій.

"У нас тарифи на електроенергію для населення субсидуються промисловістю. Тарифи для побутових абонентів і так дуже низькі: вони не покривають витрати собівартості на 1-2 гривні. Якщо їх підняти, то субсидії з тарифів промисловості підуть. Тоді з'явиться можливість знизити тариф для промспоживачів, - пояснив старший аналітик ІК Dragon Capital - Денис Саква. – Але, робити так - неправильно. Адже у нас дуже багато "дірок" у енергосекторі, які потребують фінансування. Якщо підвищувати тариф побутовим абонентам і розвантажувати промислових споживачів, краще ці кошти спрямувати на інвестпрограми в тепловій і атомній генерації. Треба розуміти, що поставки із АТО ненадійні, за ними потрібно велике резервування, і газ, фактично, єдиний спосіб резерву в обмежених часових проміжках."

Нагадуємо, не забудьте обрати свій спосіб читати новини.
On Top