Світ за тиждень: прощання з Маккейном, санкції проти РФ і торгові війни Трампа

У неділю поховали американського сенатора Джона Маккейна. Між США та Канадою тривають торговельні суперечки. В Європі все частіше допускають варіант виходу Великобританії з ЄС без угоди, члени ЄС готують план дій у разі реалізації "жорсткого" Brexit. Росія анонсувала наймасштабніші військові навчання з часів СРСР. Вселенський патріарх Варфоломій зустрівся з главою РПЦ Кирилом. Детальніше про те, що відбувалося в світі минулого тижня – в матеріалі РБК-Україна.

Америка попрощалася з Маккейном без Трампа

Американський сенатор Джон Маккейн, відомий своєю проукраїнською позицією, помер 25 серпня від раку мозку. Він не дожив чотири дні до свого 82-річчя. На першу меморіальну службу пам'яті політика, яка пройшла в Арізоні 30 серпня, прийшли тисячі американців. Меморіальні заходи тривали до кінця тижня. Потім труну з його тілом перевезли в Вашингтон. Церемонія прощання відбулася в Капітолії.

У суботу, 1 вересня, пройшла панахида в Національному соборі Вашингтона, де виступили екс-президенти США Барак Обама і Джордж Буш-молодший. На церемонії був присутній і мер Києва Віталій Кличко. Поховали Маккейна в неділю, 2 вересня, на території Військово-морської академії в Аннаполісі, де він навчався.

Джон Маккейн в минулому році розпорядився не запрошувати на свої похорони нинішнього президента США Дональда Трампа. Про це повідомило CNN, посилаючись на двох друзів сім'ї сенатора. Політики були опонентами і відкрито критикували один одного. Як повідомляв американський телеканал NBC, в прощальному листі Маккейна була "замаскована" критика Дональда Трампа. Видання The Washington Post писало, що Трамп заборонив своїм помічникам публікувати заяву пам'яті Маккейна, в якому сенатора називають героєм. Президент США вирішив обмежитися коротким повідомленням у Twitter із співчуттями сім'ї сенатора. Пізніше глава Білого дому все ж випустив офіційну заяву, в якому вшанував пам'ять покійного Маккейна.

США ввели нові санкції проти Росії

У понеділок, 27 серпня, почав діяти перший етап нових санкцій США проти Росії. Ці заходи пов'язані із застосуванням РФ хімічної зброї "Новачок" на території Великобританії. Відповідний документ опублікований на сайті Федерального реєстру США. Мета нових санкцій - обмежити доступ Росії до "чутливих товарів і технологій", пов'язаних з національною безпекою США. З документа також випливає, що санкції вводяться згідно з американським законом про контроль за хімічними та біологічною зброєю.

Крім того, введено мораторій на експорт в Росію товарів і технологій, контрольованих американськими регуляторами за критерієм "Національна безпека", приміром, це авіоніка, підводні апарати, деякі газові турбіни, калібрувальне обладнання. Також обмеження стосуються фінансової допомоги Росії, надання кредитів та кредитних гарантій, експорту товарів і послуг, перелічених у списку санкцій, продажу РФ озброєння, оборонних товарів і послуг.

Другий етап санкцій буде введений через півроку, якщо Росія не виконає вимоги щодо припинення використання хімічної зброї. Нагадаємо, РФ заперечує свою причетність до отруєння Сергія Скрипаля та його доньки Юлії в британському місті Солсбері в березні цього року.

Масштабні військові навчання Росії

Міноборони Росії анонсувало наймасштабніші, починаючи з 1981 року, військові навчання "Схід-2018". Міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив, що в них візьмуть участь близько 300 тис. військовослужбовців та 36 тис. одиниць військової техніки, передає російський "Інтерфакс". Маневри будуть проводитися з 11 по 18 вересня. На одному з етапів у навчаннях візьмуть участь підрозділи Китаю і Монголії.

У той же час перший заступник глави оборонного комітету Держдуми РФ Андрій Красов заявив "Інтерфаксу", що навчання будуть мати "оборонний характер". Він також поскаржився, що "НАТО нарощує угруповання російських кордонів, йде розгортання глобальної системи протиракетної оборони США, Вашингтон посилює військову присутність в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні".

В НАТО відреагували на плани Росії. Як передає Reuters, Північноатлантичний альянс стверджує, що посилив свої позиції у Східній Європі після того, як Москва анексувала Крим і підтримала проросійські сили на Донбасі. Прес-секретар НАТО Ділан Уайт зазначив, що всі країни мають право проводити навчання, але важливо, щоб це робилося "прозорим і передбачуваним чином". Навчання "Схід-2018" демонструють, що Росія зосереджена на відпрацюванні широкомасштабного конфлікту, зазначив представник Альянсу. "Це вписується в модель, яку ми бачимо протягом деякого часу: понад напориста Росія, значно збільшує свій військовий бюджет і військову присутність", - підкреслено Уайт.

Також Росія з 1 по 8 вересня проводить навчання в Середземному морі біля берегів Сирії з участю 25 кораблів і 30 літаків.

Зустріч патріархів

31 серпня відбулась зустріч Константинопольського патріарха Варфоломія та російського патріарха Кирила. Розмова відбулася напередодні ймовірного рішення Синоду Константинопольської церкви про надання автокефалії Української православної церкви.

Як пише видання Оrthodoxia.info за підсумками зустрічі Вселенський патріарх поінформував російську делегацію про те, що рішення про проголошення Української автокефальної церкви вже прийнято. Прес-секретар УПЦ КП архієпископ Євстратій (Зоря) на своїй сторінці у Facebook зазначив, що це видання підтримує позицію Вселенського патріарха.

Євстратій Зоря також повідомив, що представники РПЦ були "нервові та напружені" і поїхали, не залишившись на обід, як це планувалося раніше. Також, посилаючись на свідків, Зоря повідомив, що член делегації МП вимовив: "Там все було вже вирішено, ми нічого не змогли зробити". Ймовірно, мова йшла про надання томосу української церкви.

Представники УПЦ Московського патріархату, втім, відзначили, що ЗМІ неправильно трактували заяви священнослужителів. "У коментарях митрополита Галльського Еммануїла (Адамакиса) про результати зустрічі Константинопольського і Московського патріархів в Стамбулі, відсутні слова про прийняття рішення надати автокефалію Української православної церкви. Поширена стосовного цього в українських ЗМІ інформація є неправдивою", - повідомив Синодальний інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Патріарх Кирило, в свою чергу, прокоментував, що на зустрічі були обговорені "всі проблеми, які стоять на порядку денному", сказано на офіційному сайті РПЦ. За словами російського патріарха, за два роки, що пройшли з часу останньої зустрічі з Варфоломієм, "багато чого сталося в житті наших Церков, і вся ситуація у світі дуже змінилася".

Патріарх Кирил зазначив, що на зустрічі не прозвучало нічого такого, що викликало б вибух у свідомості", проте додав, що "постійно виникають проблеми, які є викликами для Церков з пастирської точки зору".

На наступний день після зустрічі патріархів в Стамбулі почався Архієрейський собор Константинопольської церкви, який триватиме до 3 вересня. Як очікується, собор, серед інших питань, також обговорить можливість надання автокефалії для української церкви.

Великобританія може вийти з ЄС без угоди

Західні ЗМІ все частіше пишуть про ймовірність виходу Великобританії з Євросоюзу без укладення угоди. Головний дипломат ЄС з питання виходу Великобританії з блоку, дипломат Мішель Барньє заявив, що Євросоюз повинен бути готовий до того, що укласти угоду з Лондоном не вдасться, незважаючи на прагнення до впорядкованого Brexit, передає Reuters.

За словами Барньє, "самим чутливим моментом" переговорів є питання про межі ірландії та Північної Ірландії. Однак він вважає за можливе рішення цієї проблеми.

Раніше прем'єр-міністр Франції Едуар Філіп дав розпорядження уряду підготувати надзвичайні заходи у випадку невдачі переговорів Євросоюзу з Великобританією, повідомило французьке видання Le Figaro. Едуар Філіп провів зустріч з членами уряду, де були підведені підсумки підготовки Франції до наслідків виходу з ЄС Великобританії 30 березня 2019 року. На нараді міністри вирішили, що уряд найближчим часом подасть законопроект, який розширить можливості приймати надзвичайні заходи.

Законопроект повинен спростити візит громадян Британії у Францію або вже знаходяться на території країни, а також забезпечить максимально можливу гнучкість прикордонний контроль.

Видання повідомляє, що уряд Данії виділить майже 100 млн євро для покриття витрат при реалізації "жорсткого" Brexit. Міністр фінансів Данії Крістіан Єнсен зазначив, що гроші будуть витрачені, коли стануть відомі наслідки переговорів про Brexit.

The Times, посилаючись на власні джерела, пише, що Британія планує розширити військовий порт на Кіпрі, якщо не вийде угода з Brexit. На даний момент обладнання та інші товари прямують через комерційні порти Кіпру, але без угоди з ЄС по Brexit будуть відновлені митні інспекції, що поставить під загрозу функціонування та обслуговування бази. Сама база має статус суверенної території Британії і має невеликий порт, однак у такому випадку його доведеться значно розширювати.

Нагадаємо, Британія і Євросоюз повинні затвердити угоду щодо реалізації Brexit до жовтня. Проте європейські чиновники не вірять, що це вдасться зробити в строк.

Торгівельні спори США і Канади

27 серпня США і Мексика домовилися про перегляд Північноамериканської угоди про вільну торгівлю (NAFTA). Щоб оновити угоду, потрібно досягти домовленостей з третім членом NAFTA - Канадою. Якщо Канада не приєднається до США і Мексиці, Трамп погрожує підвищити мита на імпорт канадських автомобілів.

У четвер, 30 серпня, прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо повідомив, що угода може бути досягнута до кінця тижня. Як повідомляло AFP, американська та канадська сторони високо оцінили прогрес у переговорах щодо NAFTA.

Якщо між США і Канадою загостряться відносини на тлі переговорів про Північноамериканську зону вільної торгівлі, це може загрожувати інтересам України. Про це в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна" заявив посол України в Канаді Андрій Шевченко. "Для України дуже важливо, щоб між нашими стратегічними партнерами було розуміння. Тому загострення відносин між Канадою та Сполученими Штатами або навіть торгова війна – це загроза для України", - зазначив він. Шевченко додав, що розбіжності між нашими ключовими партнерами по НАТО - це мрія Путіна.

Розгін протесту в Кишиневі

Вранці 27 серпня, в День незалежності Молдови, поліція розігнала антиурядовий мітинг у Кишиневі.

Заступник голови партії "Платформа гідність і правда" DA Олександр Слусарь заявив, що в 5 ранку до площі приїхали 15 автобусів поліції. Через годину вони перекрили рух в центрі і оточили сиділи біля пам'ятника активістів. Після цього співробітники поліції зачитали розпорядження мерії від 24 серпня про те, що 27 серпня на цьому місці заплановані офіційні заходи і це анулює будь-які інші домовленості. Документ був підписаний в. о. мера Русланом Кодряну.

За словами Слусаря, було сказано, що в разі непокори передбачена "насильницька евакуація". "Після переговорів - ми взялися за руки, нас було 70 осіб - після цього поліцейські стали по одному витягати за кордон, особливо поводилися жорстоко з жінками. Викручували руки, тягли за ноги", — сказав Слусарь агентству NewsMaker. Пізніше вся площа Великого національного зібрання була оточена парканом і кордоном поліцейських.

Протестувальники займали площу з неділі 26 серпня. Вони вимагали відставки уряду, скасування закону про амністію капіталу, прийняття молдавського варіанти закону Магнітського, запровадження кримінального переслідування за крадіжку мільярда і визнання результатів виборів в Кишиневі. На них перемогу здобув опозиційний лідер, голова "Платформи Гідність і правда" Андрій Настазе.